Зазначено, що хворий на цукровий діабет живе, маневруючи між діабетичною комою та гіпоглікемією, спричиненою застосуванням цукрознижувальних препаратів. Якщо інсулін і цукрознижувальні препарати є методом вибору, то дієта - основа лікування всіх без винятку хворих на цукровий діабет.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*736*112.6

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены данные о состоянии питания и структурно-функциональных особенностях эритроцитов у 136 больных с метаболическим синдромом. Установлено, что применение диеты со сниженным содержанием углеводов, обогащенной незаменимыми аминокислотами, лецитином, витаминами, антиоксидантами, способствует снижению массы тела и нормализации структурно-функционального состояния эритроцитов.

Приведены результаты обследования больных с метаболическим синдром (МС), выявлены высокая частота стеатоза печени, поражений желчевыводящих путей, изменений содержания глюкозы в крови и дислипидемия. Применение препарата "Урсофальк" в комплексной терапии больных с МС способствовало более значительной положительной динамике изменений уровней липидов в крови.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.21-29

Рубрики:

Гіпертиреози. Тиреотоксикози

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены данные о состоянии питания и структурно-функциональных особенностях эритроцита у 136 больных метаболическим синдромом. Установлено, что применение диеты со сниженным содержанием углеводов, обогащенной незаменимыми аминокислотами, "Эссенциале форте Н", витаминами, антиоксидантами, способствует снижению массы тела и нормализации структурно-функционального состояния эритроцита.

Розвинуто теорію участі епіфізу у регуляції активності щитовидної залози. Уперше встановлено зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у гіпо- та гіпертиреоїдних епіфізектомованих щурів, показано виникнення гіперкоагуляційних змін за умов гіпотиреозу та пригнічення показників фібринолітичної та протеолітичної систем та гіпокоагуляції, які супроводжуються активацією фібринолітичної та протеолітичної систем. Уперше вивчено епіфізозалежні механізми змін гемокоагуляційного потенціал крові та тканинного фібринолізу у разі гіпо- та гіпертиреозів. Після введення мелатоніну вперше встановлено підвищення показників фібринолізу та протеолізу у гіпотиреоїдних щурів і гіперкоагуляційні зміни структурних характеристик кров'яного згустку. У разі гіпертиреозу виявлено зниження фібринолітичної та протеолітичної активності та збільшення показників тромбоеластографії. Уперше вивчено зміни показників гемокоагуляції у випадку гіпо- та гіпертиреоїдних станів в осліплених щурів. Установлено, що у разі постійної продукції мелатоніну за умов гіпотиреозу інтенсивність плазмового та тканинного фібринолізу та протеолізу зростає.

Розроблено диференційовану дієту та вивчено її вплив на вміст ліпідів, глюкози крові, структурно-функціональний стан еритроциту у хворих на цукровий діабет (ЦД) II типу з супутньою гіпертонічною хворобою. Оцінено характер харчування хворих і встановлено, що комплаєнтність до дієти вища у хворих, раціон яких багатий повноцінними білками. Виявлено, що у хворих має місце постпрандіальна дисліпідемія, порушення структурно-функціонального стану еритроцитів. Установлено, що диференційована дієта, яка передбачає помірне зниження енергетичної цінності вживаних ними продуктів, підвищену квоту тваринного білка, фізіологічну кількість жиру, збагачення харчів вітамінами, мінералами, лецитином, омега-3 жирними кислотами сприяє зменшенню маси тіла змешенню харчової залежності, зниженню у крові вмісту загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів низької щільності, тригліцеридів, підвищенню концентрації холестерину ліпопротеїдів високої щільності, зменшенню рівня глюкози та глюкозильованого гемоглобіну, нормалізації структурно-функціонального стану еритроцитів, артеріального тиску.

Обстежено 136 хворих на цукровий діабет II типу у поєднанні з гіпертонічною хворобою віком від 23-х до 65-ти років, серед яких жінок - 65,4 %, чоловіків - 44,6 %. За результатами дослідження зроблено висновок, що дані хворі одержували з їжею більшу кількість енергії, ніж їм було потрібно для задоволення потреб організму в енергетичних субстратах. Порушення харчування у кожного хворого мали індивідуальну особливість. Переважно вуглеводне харчування, особливо багаторічна звичка вживати солодощі, формує більш виражену харчову залежність і низьку комплаентність хворих до дієти. На підставі отриманих даних розроблено диференційовані дієтичні рекомендації.

Обследованы 136 больных сахарным диабетом II типа в сочетании с гипертонической болезнью в возрасте от 23-х до 65-ти лет, среди которых женщин - 65,4 %, мужчин - 44,6 %. На основе результатов исследования сделан вывод, что данные больные получали с едой большее количество энергии, чем им было необходимо для удовлетворения потребностей организма в энергетических субстратах. Нарушения питания у каждого больного имели индивидуальную особенность. Преимущественно углеводное питание, особенно многолетняя привычка употреблять сладости, формирует более выраженную пищевую зависимость и низкую комплаентность больных к диете. Полученные данные послужили основой для разработки дифференцированных диетических рекоментаций.

Вплив екзогенного мелатоніну на показники кислотовидільної функції у щурів може відбуватися внаслідок порушення канальцево-канальцевого балансу, має вторинний натрійзалежний характер через пригнічення реабсорбції іонів натрію в проксимальних канальцях нефрону.

В експериментах на нелінійних самцях білих щурів, яким видалено очні яблука, встановлено гіпокоагуляційні зсуви у системі гемостазу, що поєднувались із гіперкоагуляційними змінами структурних характеристик кров'яного згустку. Сумарна фібринолітична активність зростала в печінці, серці, селезінці, нирках та в плазмі крові: у печінці та селезінці - за рахунок збільшення неензиматичного лізису фібрину, у плазмі крові, серці та нирках - внаслідок інтенсифікації як ферментативного, так і неферментативного фібринолізу. У легенях спостережено пригнічення сумарного фібринолізу, що зумовлено зменшенням ферментативної і неферментативної фібринолітичної активності.

Досліджено зміни інтенсивності протеолізу, тканинного фібринолізу плазми крові, тканин щитовидної, підшлункової залоз і гонад білих щурів у випадку гіпобаричної гіпоксії протягом семи діб за умов природного освітлення.

Установлено, що за умов ізоосмолярної гіпергідратації концентрація в крові ангіотензину II зменшується, рівень антидіуретичного гормону знижується, тоді як підвищується плазмова концентрація alpha-передсердного натрійуретичного пептиду. Останній виявляє потужну негативну взаємозалежність із показниками функціональної активності тромбоцитів, тимчасом як концентрація антидіуретичного гормону позитивно корелює з відсотком адгезивних тромбоцитів та індексом їх спонтанної агрегації.