Висвітлено проблеми та концепції сучасної західної аналітичної філософії мови. Розглянуто теорії Фреге, Рассела, Стросона, Доннелана, Остіна, Грайса, Серла.

Досліджено можливості застосування теорії імплікатур спілкування до тлумачення низки логічних проблем: істинно-функціональну інтерпретацію логічних і граматичних сполучників, расселівську логічну форму визначених дескрипцій, парадокс Мура.

Подано інформацію про головні поняття, проблеми, теорії, видатні персоналії сучасної аналітичної філософії мови. Увагу приділено революційності поглядів Фреге, домінуючим дофрегевським семантичним концепціям, аналізу тверджень тотожності і з'яві розрізнення між знаком, його смислом і референцією. Розглянуто референцію та смисл речень у непрямих (інтенсійних) контекстах. Розкрито специфічність поглядів Расела і Фреге стосовно референційних виразів. Висвітлено труднощі та проблеми теоретичного аналізу Стросона.