Досліджено вплив журналу "Основа" (1861 - 1862 рр.) на розвиток української національної свідомості. На підставі аналізу широкого кола джерел з'ясовано витоки створення "Основи", моделі авторського складу, його світобачення, світогляд та культурно-громадські погляди, показано дослідження "Основи" на базі українських історичної та українознавчих дисциплін. Визначено місце українського часопису в загальноєвропейському інтелектуальному контексті.

Изучены воздействие географического и социокультурного контекста, особенности ментальности исторического процесса социума на зарождение и характерные черты развития интеллектуальных достижений, в частности, философии и науки. Цель работы - осмысление совокупности природных, исторических, культурных, социально-психологических факторов, которые обусловили генезис особенности когнитивного развития древнегреческой философии научного познания. Методология работы содержит познавательные подходы: системно-структурный, источниковедческий и постпозитивистский концепты, теория локальных цивилизаций. Новизна работы заключается в исследовании разнородных факторов, предопределивших возникновение и динамику древнегреческих философской мысли и науки как целостной системы взаимосвязанных элементов. Проанализировано влияние на генезис философии и науки древней Эллады ее географических условий, геополитического положения, культурного диалога с окружающими цивилизациями, рецепции исторического и культурного опыта предыдущей эллинской цивилизации, исторического процесса и ментальности древних эллинов. Весь кластер указанных выше факторов оказал глубокое и разнонаправленное влияние на становление и развитие древнегреческих философии и науки. При этом каждый из факторов проявил оригинальное воздействие на интеллектуальные достижения эллинов. В частности, влияние природных факторов реализовалось в формировании в ментальности древних греков навыков, ставших предпосылкой философствования и научного познания. Геополитический и социокультурный факторы способствовали географической экспансии древних греков и получение ими разнообразной информации об окружающем мире. Благодаря диалогу с другими культурами Средиземноморья и Востока эллины освоили интеллектуально богатый и содержательный опыт целого ряда великих цивилизаций. Значительную роль в генезисе древнегреческой философии и науки сыграли предшествующие им формы интеллектуальной деятельности. Синергия взаимодействия данных факторов обусловила возникновение и интенсивное развитие философия и науки деревней Эллады.

Мета роботи - інтелектуальна реконструкція та аналіз різноманітних за методологічними підходами когнітивних напрямків сучасної філософії історії та з'ясування їх пізнавальних, наукових взаємозв'язків із концептуальними положеннями такої гілки історичного пізнання, як історична антропологія. Методологічний інструментарій роботи - наукові підходи: методи філософії науки, міждисциплінарний підхід, методи джерелознавчого та системного аналізу. Відтворено та проаналізовано низку методологічних підходів, властивих природознавчим та суспільно-гуманітарним наукам. Останні, відповідно із принципами міждисциплінарної парадигми, вельми широко застосовує сучасна філософія історичного пізнання, зокрема, під час аналізу історичного процесу та його головних елементів: ментальності, світогляду та норм суспільно значущої та особистісної поведінки індивідів та соціумів минулого. З'ясовано вплив на дослідження різноманітних історичних та історично-антропологічних проблем концепції таких імплантованих у методологію сучасної філософії історії наукових дисциплін, як теорія хаосу, синергетика, математична біологія, етнологія, соціальна психологія тощо. Акцентовано увагу на інтелектуальні зв'язки, застосованих у філософії історії, історичному пізнанні міждисциплінарної методології, теорії та концептів із природознавчих і соціально-гуманітарних дисциплін. Вони застосовуються для аналізу та розуміння комплексних і багатоаспектних історичних подій і процесів. Результатом аналізу когнітивної динаміки застосування у філософії історії концептуальних підходів із вельми широкого спектру наукових дисциплін стало виокремлення низки етапів цього інтелектуального процесу. Кожен із них має особливі логіко-методологічні та соціально-культурні ознаки ("характеристики"). Внутрішня, когнітивна єдність даної наукової динаміки полягає у тому, що вона була спрямована не на руйнацію попередньої інтелектуальної традиції, але на її поглиблення та оновлення на підставі реалізації більш різноманітних та ефективних методологічних підходів.

Проблема этой работы заключается в изучении когнитивных взаимовлияний философских и социально-гуманитарных наук. Цель работы - анализ познавательного взаимодействия исторической антропологии и семиотики в пространстве философско-культурных концепций Ю. М. Лотмана. Методология настоящей работы включает такие теоретические подходы, как системно - структурный метод, междисциплинарный метод, сравнительный и источниковедческий методы. Философия культуры Ю. М. Лотмана содержит большое количество когнитивных измерений. Значительную роль в познавательном универсуме его творчества занимают семиотика и историческая антропология. Однако взаимодействие этих смысловых компонентов Ю. М. Лотмана пока что мало исследовано. Последнее касается и реконструкций собственно историко-антропологических идей и изысканий ученого. Осмысление когнитивного взаимодействия семиотики и исторической антропологии в пространстве философии культуры Ю. М. Лотмана логично приводит к заключению о когнитивной эффективности симбиоза методологических подходов данных наук. В частности, эта познавательная структура позволяет изучать глубинные причины мотивов и поступков как отдельных людей, так и целых обществ прошлого. Применение семиотических и историко-антропологических методов позволяет анализировать глубинные механизмы функционирования духовной культуры и социокультурных институтов обществ разных исторических эпох.

Розглянуто проблему зв'язування впливу теоретичних підходів концепцій філософії культури М. М. Бахтіна на генезу та реалізацію історично-антропологічних концептів та реконструкцій ментальності, а також соціально-культурних особливостей і поведінки людей і суспільств минулого. Методологічним інструментарієм є методи системного та джерелознавчого аналізів. Проаналізовано такі концепти філософії культури М. М. Бахтіна, як карнавал, народна культура, сміхова культура, поняття соціально-культурної проекції матеріально-тілесного низу та її впливу на сміхову культуру Європейського Середньовіччя та Ренесансу. Відтворено методологічні підходи Бахтіна для історично-антропологічної реконструкції ментальності та соціокультурних реалій високого Середньовіччя та доби Відродження. Досліджено сприймання філософсько-культурних концепцій М. М. Бахтіна наукового співтовариства та їх вплив на історично-антропологічні студії. Проаналізовано вплив відповідних ідей М. М. Бахтіна на історично-антропологічні дослідження останньої чверті XX - початку XXI ст., зокрема на роботи Д. Лихачова, А. Гуревіча, Е. Томпсона та низки дослідників. Концепція філософії культури М. М. Бахтіна, зокрема сміхова культура, народне світосприйняття, карнавал, соціально-культурна двосвітність культури сміху Європи доби високого Середньовіччя та Ренесансу є одним із найважливіших концептуальних елементів під час дослідження ментальності, соціально-значущих поведінки і повсякденного життя як вказаних епох, так і будь-яких інших, від раннього Середньовіччя до сучасності.

Мета роботи - вивчення інтелектуальних взаємовпливів філософських концепцій та методологій соціально-гуманітарних наук. Досліджено когнітивний діалог філософських ідей мислителів Східної Європи першої половини ХХ століття та теоретичні підходи історичної антропології. Наукова новизна статті полягає у аналізі когнітивних взаємовпливів різних напрямків філософських пошуків та потужного представника історичного пізнання, історичною антропологією. Реалізовані реконструкції та вивчення когнітивного діалогу цього напрямку історичної науки із концепціями філософії й історії науки, філософськими основами етнічної психології, теоріями філософії культури.

Досліджено виникнення та становлення історично-антропологічного аспекту сучасних філософсько-історичних студій. Розглянуто західну та східноєвропейську моделі гуманітарного виміру модерних філософсько-історичних концепцій. Проаналізовано вплив людиновимірних площин студій у сфері філософії історії на динаміку історіософії та філософії культури, а також особливості та зміст процесів історико-культурної динаміки. Сформовано концептуальний образ прогностичного зрізу гуманітарних аспектів сучасної філософії історії у царині розуміння соціокультурних процесів через посередництво дослідження когнітивних взаємодій перших із соціогуманітарними науками й осмислення їх культурно-онтологічного потенціалу.