На підставі системного аналізу міжнародних угод і національного законодавства України визначено необхідність уніфікації, правову природу та види стандартів, закріплених в Міжнародній конвенції про стандарти підготовки, дипломування моряків, несення ними вахти 1978 р. Досліджено стандарти підготовки та дипломування членів екіпажів суден згідно з Міжнародною конвенцією про стандарти підготовки, дипломування моряків і несення вахти 1978 р. та з'ясовано у ній уніфікації вимог (стандартів) лише для певних категорій членів екіпажів суден. Зазначено, що об'єм мінімальних знань, навичок і вмінь залежить від рівнів відповідальності, які покладаються на кожного з них. Здійснено детальний аналіз Міжнародної конвенції про стандарти підготовки, дипломування моряків і несення вахти 1978 р., а також законодавства України, прийнятого з метою її виконання. Визначено недоліки та шляхи вдосконалення уніфікації міжнародного приватного права стосовно дипломування моряків. Розглянуто існуючу систему органів управління і закладів підготовки та підвищення кваліфікації моряків в Україні. На базі результатів дослідження організації підготовки та дипломування моряків, що існує в Україні є можливим виокремлення першочергових завдань з впровадження вимог Міжнародної конвенції про стандарти підготовки, дипломування моряків і несення вахти 1978 р. та подальшого перебування України у списку держав, що повністю виконують вимоги Конвенції.

Розкрито поняття, предмет, принципи та джерела морського права. Подано детальну характеристику міжнародно-правового режиму морських просторів, перебування та діяльності в них. Розглянуто правовий статус міжнародних міжурядових і неурядових організацій (Міжнародної морської організації, Комісії з границь континентального шельфу, Міжурядової океанографічної комісії ЮНЕСКО, Міжнародної організації супутникового зв'язку (ІНМАРСАТ), Дунайської комісії та ін.), основні напрямки діяльності, повноваження та їх роль у розвитку морського права. Акцентовано на питаннях міжнародно-правового регулювання безпеки мореплавства. Значну увагу приділено правовій охороні морського середовища та вирішенню міжнародних публічних морських спорів.

Проаналізовано передумови європейської інтеграції та створення Європейських Співтовариств. Розглянуто договори з міжнародними організаціями та країнами третього світу. Викладено загальні принципи права ЄС. Розкрито поняття, метод, систему та предмет права ЄС. Висвітлено питання компетенції ЄС, інститутів і судової системи ЄС. Визначено особливості доктрини верховенства права ЄС над національним правом держав-членів. Розглянуто питання правового статусу людини та громадянина у засновницьких договорах ЄС. Викладено правові засади спільної зовнішньої політики та політики безпеки. Охарактеризовано організаційно-правові форми співробітництва України з ЄС. Висвітлено питання права працівників та їх родин на постійне проживання після закінчення трудових відносин у державі-члені ЄС. Наведено особливості регулювання надання фінансових послуг і діяльності кредитних установ. Розкрито поняття та функції правового регулювання у сфері конкурентної політики ЄС. Висвітлено історію й етапи створення Економічного та валютного союзу. Окреслено основні принципи правового регулювання банківської діяльності ЄС. Викладено деякі особливості правового регулювання постторговельної діяльності на ринку цінних паперів. Проаналізовано перспективи розвитку та правову підтримку енергетики. Надано загальну характеристику європейського адміністративного права. Досліджено шляхи виникнення та розвиток поліцейської системи та права в країнах ЄС.

Розглянуто загальнотеоретичні основи, правове забезпечення та практику здійснення адміністративної юрисдикції України в прибережних водних просторах. Простежено формування правового інституту юрисдикції й адміністративної юрисдикції в українській, зарубіжній правовій науці та національних законодавствах. Розкрито теоретичне та практичне підгрунтя формування сучасної концепції адміністративної юрисдикції держави в прибережних водах. Розроблено цілісну концепцію адміністративної юрисдикції України в прибережних водах. Проаналізовано режими внутрішніх вод, територіального моря та виключної (морської) економічної зони України як форми реалізації адміністративної юрисдикції прибережної держави. Визначено вектори розвитку національного законодавства в цій сфері. Охарактеризовано технологію публічного адміністрування в рамках здійснення адміністративної юрисдикції в прибережних водах. Класифіковано засоби адміністративно-правового примусу, здійснюваного в прибережних водах України. Виокремлено види адміністративних послуг у системі державного управління прибережними водами, обгрунтовано необхідність організаційно-правового забезпечення окремих із них.

Розглянуто сучасні тенденції розвитку правового забезпечення портової діяльності, основні проблеми правозастосовної практики у цій сфері. Увагу приділено національному законодавству та міжнародним угодам у сфері портової діяльності, методам правового регулювання морської діяльності, особливостям регулювання портового права.

Досліджено історичний процес формування морського право, що сьогодні є втіленням багатьох звичаєвих норм, що отримали загальнообов’язкове значення, набувши юридичної сили норм міжнародних угод. Викладено сучасні тенденції розвитку правового забезпечення морської діяльності. Досліджено основні проблеми правозастосовної практики у цій сфері. Розглянуто пошук шляхів їх можливого вирішення. Правовий статус та режим діяльності у морських просторах є визначними для провадження у них правомірної діяльності. Особливе значення має також стандартизація та оптимізація процедур у морських портах з метою інтенсифікації міждержавного вантажообігу.

Викладено сучасні тенденції публічного управління у сфері митної справи, організації управління митними органами України в умовах гармонізації митного законодавства зі стандартами ЄС, зокрема через розгляд оновленої системи та структури управління Державною митною службою України. Публічне управління у сфері митної справи є вагомим складником системи публічного адміністрування, що наразі складається та вдосконалюється в Україні. Загострення соціальних відносин через призму нестихаючих скарг з боку бізнесу та прогресивної навколо-митної громадськості потребує внесення суттєвих коректив до усіх без винятку сфер митної діяльності, до змісту цілей, завдань і функцій Державної митної служби України, організації її діяльності та управління нею.

Розроблено авторську концепцію адміністративної юрисдикції України у прибережних водах і здійснення прав прибережної держави у водних просторах, на яких поширюється її суверенітет або суверенні права. Зазначено, що сфера суспільних відносин, яка потрапляє до предмета регулювання адміністративного права саме у прибережних водах, є найзначнішою і зазвичай вагомо "обтяженою" вимогами міжнародних угод, а концепція адміністративної юрисдикції у прибережних водах має характер міждисциплінарної, ґрунтується на теорії та практиці внутрішньодержавного адміністративного та міжнародного публічного права. Обґрунтовано тезу щодо того, що правовий режим прибережних вод є формою реалізації адміністративної юрисдикції прибережної держави, охарактеризовано режими внутрішніх вод, територіального моря та виключної (морської) економічної зони України. Указано на одночасну дію у цих водах декількох видів режимів, забезпечення паралельної дії нормативних приписів міжнародних угод та норм національного законодавства, що у сукупності являють собою конгломерат режимних правил з метою захисту державної території, акваторій, що належать до її складу, а також штучних островів та інших установок у виключній (морській) економічній зоні України. Виявлено сфери адміністративної юрисдикції України у прибережних водах, які досі не отримали нормативно-правового забезпечення у діючому законодавстві, запропоновано шляхи нормотворчих робіт у цьому напрямку. Класифіковано засоби адміністративно-правового примусу, здійснюваного у прибережних водах України, виокремлено види адміністративних послуг у системі публічного адмініструвння прибережними водами, відзначено вади та запропоновано механізм організаційно-правового забезпечення окремих із них.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х912.52(4УКР) + Х819(4УКР)125.4

Рубрики:

Водна територія

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: РА437854 Пошук видання у каталогах НБУВ