Наведено результати аналітичних узагальнень та методичних розробок геолого-геоморфологічних досліджень східно-антарктичних морів Південного океану. Запропоновано методику дослідження геоморфологічної будови дна із застосуванням технологій географічних інформаційних систем, доведено, що їх застосування перспективне у дослідженні геолого-геоморфологічних компонентів земної біосфери. Описано основні риси седиментогенезу та морфогенезу у Південному океані, які відзначаються складною просторовою мінливістю залежно від різноманітності природних умов, що відображено в процесах рельєфоутворення та в фаціальних системах різних рівнів. Викладено основні аспекти впливу рельєфу океанічного дна на розподіл зон біопродуктивності у межах Південного океану.

Приведены результаты аналитических обобщений и методических разработок геолого-геоморфологических исследований восточно-антарктических морей Южного океана. Предложена методика исследования геоморфологической структуры дна с применением технологий географических информационных систем, доказано, что их применение перспективное при исследовании геолого-геоморфологических компонентов земной биосферы. Описаны основные черты седиментогенеза и морфогенеза в Южном океане, которые отличаются сложной пространственной непостоянностью в зависимости от разнообразия природных условий, что отображено в процессах рельефообразования и в фациальных системах различных уровней. Изложены основные аспекты влияния рельефа океанического дна на распределение зон биопродуктивности в пределах Южного океана.

Обгрунтовано закономірності просторово-часового функціонування флюїдопровідних вуглеводневих систем, створення флюїдодинамічних моделей, оптимізації пошуків нафтових і газових родовищ, газогідратів на малих і значних глибинах в осадовому чохлі та фундаменті української акваторії Чорного та Азовського морів за геолого-структурно-термоатмогеохімічною методологією. Охарактеризовано геологічну будову, закономірності термоатмогеохімічного складу, просторово-часового поширення покладів вуглеводнів українського сектору північно-західного та прикерченського шельфів, континентальних схилів Західно- і Східно-Чорноморської западин та Азовського моря за комплексним аналізом структурно-тектонічних, стратиграфічних, літолого-фаціальних, термометричних, атмогеохімічних, аерокосмогеологічних, геофізичних даних, зокрема сейсморозвідувальних 3D-робіт. Наведено результати полігонних морських досліджень, виконаних за розробленою і запатентованою методологією на спеціально виготовленому обладнанні. Викладено структурно-тектонічні, стратиграфічні, літолого-фаціальні, седиментологічні, кореляційні, сейсмогеологічні, термометричні, атмогеохімічні критерії нафтогазонакопичення.

Розроблено нову методологію комплексного аналізу стану геологічного середовища та кількісного оцінювання впливу небезпечних геологічних процесів на функціонування транспортних природно-техногенних систем (ПТС) у різних ландшафтно-кліматичних і тектонічних зонах, яка полягає у створенні та числовому аналізі комплексу взаємопов'язаних геологічних, фізико-геологічних і математичних моделей складних ПТС, в основу яких покладено базові рівняння механіки суцільного середовища, гідромеханіки, гідродинаміки, картографічне моделювання (ГІС-аналіз) з урахуванням інформативного набору параметрів породних комплексів, морфоструктур і процесів. Розроблено методику моделювання впливу кріогенних явищ на трубопровідні системи. Визначено чинники впливу на напружено-деформований стан (НДС) у системі "геологічне середовище - трубопровід" у кріолітозоні та проведено їх кількісне оцінювання із застосуванням розробленого розрахунково-аналітичного модуля. Удосконалено методику числового моделювання впливу потоків в'язких, в'язко- пластичних і пластичних середовищ на трубопровідні системи. Визначено головні принципи типізації різних типів потоків з позицій їх впливу на транспортні ПТС. Проведено кількісне оцінювання впливу різних типів потоків на функціонування інженерних споруд на основі розрахунково-аналітичного модуля "FOR СЕ" з визначення гідродинамічних навантажень на трубопровід. Проведено комп'ютерне моделювання впливу селевих потоків на інженерні споруди в Карпатському регіоні та виконано якісне та кількісне оцінювання селенебезпеки на підставі розробленого розрахунково-аналітичного модуля.

To estimate the influence of various types of streams on pipelines, calculation-analytical modules are developed. They allow to assess hydrodynamical load on pipeline's cross section, set within a stream of viscous, viscous-plastic and plastic mediums. A program complex is offered to appreciate the stress-deformed state of the pipeline which has a bending load.

The computer modeling of frost phenomenon effect on piping systems has been conducted with view to analyze the state of the geological medium and to ascertain the origin of all negative situations within gas main pipelines. The developed numerical-analytical algorithm of analysis of strained and deformed state in the system of geological medium-pipeline creates premises for discriminating and forecasting endangered sections within the limits of a pipeline and providing an opportunity to take preventive methods to ensure protected pipeline exploitation. This numerical-analytical algorithm forms the basis of a calculating-analytical modulus that examines a geological-environmental impact on a piping complex and gives away a veritable picture of a change in geological conditions and variation of the strained-deformed state of both trunk pipeline and natural technical-genetic system. Consequently, the quantitative assessment of factors provoking strained and deformed state in the system of geological medium-pipeline in cryolithozone has been given proceeding from accomplished calculations.

The interpretation of the impact of geological-geomorphological and landscape-climate factors on the landslide formation in the Carpathian region has been carried out. The interpretation is based on the field geological research, GIS-analysis, statistic methods and systematization of the landslide data. The self-descriptiveness of landslide formation factors has been estimated on the basis of quantitative characteristics of each factor. The ranking of each factor has been done. Validity of each object according to the landslide formation conception is estimated. On the basis of the mapping-analytical modelling the complex analysis of landslide formation factors has been carried out. The forecasting-reference model for estimating areas of a probable landslide formation and their potential activity is offered.

Проаналізовано головні положення класичної методики структурної морфометрії та визначено можливість її використання для дослідження морфогенезу і тектогенезу гірськоскладчастих зон. Продемонстровано можливість адаптації цієї методики до середовища ГІС. Здійснено обробку морфометричних даних і побудову серії морфометричних карт із застосуванням ГІС-аналізу та просторового моделювання для Карпатського модельного полігона. Розроблено програмний модуль, що надає змогу автоматизувати операції структурно-морфометричних побудов.

Виконано структурно-морфометричні побудови та дослідження рельєфу Канівського Придніпров'я із застосуванням просторового ГІС-аналізу та моделювання. Створено різнорівневі та різнопорядкові гіпсометричні поверхні, аналіз яких дозволив простежити та встановити етапність розвитку рельєфу досліджуваного регіону. Проаналізовано характер еволюції рельєфу впродовж неотектонічного етапу.

Подтверждена приоритетность и доминирующее влияние тектонического фактора на формирование опасных гравитационных и водно-гравитационных явлений в пределах Свалявского и Воловецкого районов Закарпатской области. Доказано значительное влияние деструктивных тектонических процессов на образование оползней. Изучение характера и особенностей строения деструктивных зон позволило проанализировать их пространственное соотношение с речными долинами.

Рассмотрена роль геологических и геоморфологических факторов в зонах активизации опасных геологических процессов в Закарпатской области. Показана определяющая роль вещественного состава и формационной составляющей породных комплексов, структурно-тектонического строения, режима грунтовых вод и сейсмичности в возникновении эрозионных, гравитационных и водно-гравитационных процессов. Созданные компьютерные геологические модели и ГИС-анализ позволили выделить и классифицировать факторы влияния на образование опасных геологических процессов. Результаты проведенных исследований положены в основу моделирования состояния геологической среды и оценки влияния опасных геологических процессов на функционирование природно-техногенных систем.

Рассмотрено влияние геоморфо- и геологических факторов в формировании водно-гравитационных процессов, оказывающих негативное воздействие на функционирование природно-техногенных транспортных систем. Показана определяющая роль формационной составляющей и вещественного состава породных комплексов, геоморфологического строения, тектонических деструктивных процессов и гидрогеологического режима в возникновении и активизации оползневых явлений в зонах транспортных магистралей. На основании детальных полевых исследований и крупномасштабного картирования в пределах нижнего течения р. Черный Черемош определен комплексный многофакторный характер образования оползней. Определенные параметры геологической среды являются составной частью моделирования влияния опасных геологических процессов на техногенные объекты.

Разработана методика комплексного анализа состояния геологической среды и количественной оценки влияния опасных геологических процессов на функционирование трубопроводно-транспортных природно-техногенных систем (ПТС) в различных ландшафтно-климатических зонах, состоящая в создании и численном анализе научно обоснованного комплекса взаимосвязанных геологических, геолого-физических, математических и геоинформационных моделей сложных систем на основе средств механики сплошных сред, гидромеханики, гидродинамики, картографического моделирования (ГИС-анализа). Определены методические подходы формализации многофакторных воздействий геологической среды и опасных геологических процессов на функционирование транспортных ПТС. Методика предназначена для прогноза влияния опасных геологических процессов на трубопроводы и предупреждения чрезвычайных ситуаций.

Розроблено методологічні принципи та методику моделювання стану геологічного середовища, метою якого є інформаційно-аналітичне забезпечення системи моніторингу міграції та утворення скупчень метану у вугільних родовищах, а також прогнозування геодинамічних явищ у гірничих виробках. Як методолого-методичний інструмент реалізації цієї мети пропонується інтегральна геолого-геофізична модель, що є віртуальним багатоаспектним відображенням геологічного середовища обраного геологічного об'єкта. Цільові предметні візуалізації моделі призначені для забезпечення вирішення головних питань про геологічну будову, речовинний склад та геомеханічні властивості породних комплексів об'єкта, необхідних для вирішення конкретних завдань щодо оцінювання еколого-гірничо-геологічного його стану із прогнозуванням небезпечних геологічних процесів, насамперед, геодинамічних явищ. З метою апробації методики розробки інтегральної цифрової геолого-геофізичної моделі обрано ділянку (гірничий масив вугільного родовища) Бежанівську-3, розташовану в Алмазно-Мар'їнському геолого-промисловому районі Донбасу. На базі відомої геоінформаційної системи K-Mine створено базу даних та побудовано цифрову тривимірну модель родовища, що забезпечує візуалізацію інформації про будову, речовинний склад гірничого масиву та визначення напружено-деформованого стану породних комплексів, а також здійснення підрахунку запасів.

В історії розвитку геологічної думки другої половини XX ст. творчість відомого геолога України професора Сергія Амвросійовича Мороза (1937 - 1997) посідає почесне місце. В колишньому СРСР він був наймолодшим доктором наук у геології того часу. Його колеги та учні вважали, що він геолог від Бога. Понад 40 років дослідник проводив геологічні роботи в Україні та інших регіонах. Його науковий доробок вражає - 250 наукових праць, серед яких близько 50 книг і брошур. Вчений-геолог і філософ С. А. Мороз відрізнявся надзвичайно широким колом наукових інтересів. Він опрацьовував проблеми геологічної будови континентів і Світового океану, стратиграфії і палеонтології, палеогеографії і тектоніки, геології нафти і газу, географічного землезнавства, теорії біосфери та охорони довкілля, історії, методології і філософії наук про Землю. Розроблена ним оригінальна стратиграфічна схема палеогенової системи Східно-Європейської платформи (СЄП) і Кримсько-Кавказької області донині використовується в Україні та за кордоном. Вчений вперше розшифрував олістостромну природу загадкових Канівських гір. Дослідником опрацьована також оригінальна методолого-філософська концепція біосферної форми руху земної матерії, що безпосередньо є продовженням ідейної спадщини насамперед В. І. Вернадського та його учня Я. В. Самойлова.

Висвітлено актуальні питання сучасності України, пов’язані з наявністю, використанням та прогнозуванням стану різних складників довкілля, які становлять природно-ресурсний потенціал держави. Акцентовано увагу на тому, що сьогодні перед майбутнім України постали нечувані досі виклики, які здатні призвести до занепаду суспільного життя, завдати непоправної шкоди середовищу проживання українського суспільства, здоров’ю та життю мешканців держави. Вперше на рівні наукового й оцінювального дослідження проаналізовано вже існуючі наслідки і можливі катастрофічні перетворення життєво важливих складників довкілля України як результат триваючої агресії Російської Федерації в Україні. У районах анексії Криму та бойових дій у Донбасі сьогодні значно поширені екологічні катастрофи, погіршилась якість середовища мешкання на анексованих територіях. Відомі в Україні та за її межами науковці України відверто висловлюють своє ставлення до сучасного стану й питань майбутнього використання природних ресурсів держави, авторитетно інформують суспільство і застерігають від продовження сучасних тенденцій у використанні природного надбання своєї батьківщини, аналізують і прокладають шляхи оптимізації використання природних ресурсів.

Викладено результати багаторічних досліджень стану геологічного середовища та впливу небезпечних геологічних процесів на функціонування природно-техногенних систем у різних структурно-тектонічних зонах. Розроблено методологію моделювання впливу небезпечних геологічних процесів на інфраструктурні об'єкти, що базується на створенні та чисельному аналізі науково обґрунтованого комплексу взаємопов'язаних геологічних, фізико-геологічних, математичних і геоінформаційних моделей складних природно-техногенних систем. Розроблено прогнозно-еталонні критеріальні моделі небезпечних геологічних процесів; визначено перелік критеріїв і ознак їхнього формування. Зазначено, що запропонована методологія може бути використана як інструмент прогнозу впливу небезпечних геологічних процесів на техногенні споруди з метою оцінки ризиків і розробки превентивних заходів.

Розглянуто найактуальнішу проблему паливно-енергетичної структури ХХІ ст. Вперше продемонстровано різновекторність підходу авторів до теоретичних та прикладних проблем водневої енергетики. Висвітлено загальні питання фундаментально-прикладних аспектів походження водню. Наведено результати наукових розробок з картування водню, виконаних у рамках наукових і практичних пошукових і геоекологічних досліджень на понад 200 вуглеводневих об'єктах на суходолі (включаючи шахтні поля) та в морських акваторіях. Обґрунтовано прогнозно-пошукові системні критерії, де складовою частиною комплексу методичних рішень вперше в пошуковій практиці використовувся водень. Показано важливість вирішення проблеми геоекологічних процесів і подій у шахтних виробках та свердловинах, з якими пов'язані численні катастрофи. За багатьма дослідженнями шахтних масивів наводено розроблений комплекс упереджувальних заходів та критеріїв, що унеможливлюють вибухонебезпечні процеси. Наведено наявність унікального природного комплексу складових водневої технології, сонячних та вітрових енергоресурсів та прісних вод придунайських озер та Дунаю. Відображено вирішальну роль України в змаганні за першість у наукових розробках. Вперше у світовій практиці обґрунтовано впровадження глобальних проєктів з видобування та виробництва зеленого та білого водню. Технологію апробовано на чисельних родовищах вуглеводнів, водних ресурсів і в шахтних виробках, і тому має всі перспективи для ефективного застосування при пошуках і видобутку водню.

Розглянуто найактуальнішу проблему паливно-енергетичної структури ХХІ ст. Вперше продемонстровано різновекторність підходу авторів до теоретичних та прикладних проблем водневої енергетики. Висвітлено загальні питання фундаментально-прикладних аспектів походження водню. Наведено результати наукових розробок з картування водню, виконаних у рамках наукових і практичних пошукових і геоекологічних досліджень на понад 200 вуглеводневих об'єктах на суходолі (включаючи шахтні поля) та в морських акваторіях. Обґрунтовано прогнозно-пошукові системні критерії, де складовою частиною комплексу методичних рішень вперше в пошуковій практиці використовувся водень. Показано важливість вирішення проблеми геоекологічних процесів і подій у шахтних виробках та свердловинах, з якими пов'язані численні катастрофи. За багатьма дослідженнями шахтних масивів наводиться розроблений комплекс упереджувальних заходів та критеріїв, що унеможливлюють вибухонебезпечні процеси. Наведено наявність унікального природного комплексу складових водневої технології, сонячних та вітрових енергоресурсів та прісних вод придунайських озер та Дунаю. Відображено вирішальну роль України в змаганні за першість у наукових розробках. Вперше у світовій практиці обґрунтовано впровадження глобальних проєктів з видобування та виробництва зеленого та білого водню. Технологія апробована на чисельних родовищах вуглеводнів, водних ресурсів і в шахтних виробках, і тому має всі перспективи для ефективного застосування при пошуках і видобутку водню.