Індекс рубрикатора НБУВ: Ш4я52(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито основні аспекти історіографії літературознавства. Розглянуто літературу як вид мистецтва. Визначено елементи зовнішньої та внутрішньої форм, змісту та сенсу (смислу) художнього твору як цілісності. Запропоновано критерії творів художньої літератури.

Раскрыты основные аспекты историографии литературоведения. Рассмотрена литература как вид искусства. Определены элементы внешней и внутренней форм, содержания и сути (смысла) литературного произведения. Предложены критерии произведений художественной литературы.

Досліджено постмодерні фальсифікації творчості Т.Шевченка у роботах Г.Грабовича та О.Забужко, доведено їх антинауковий характер та демоліберальну тенденційність у представленні Кобзаря як "міфотворця" - "космополіта". Обгрунтовано сутність українського "неоміфологізму" як різновиду культурного імпералізму прозахідного зразка.

Исследованы постмодерные фальсификации творчества Т.Шевченко в работах Г.Грабовича и О.Забужко, доказаны их антинаучный характер и демолиберальная тенденционность в представлении Кобзаря как "мифотворца"-"космополита". Обоснована суть украинского "неомифологизма" как разновидности культурного имперализма прозападного образца.

Розглянуто творчу персоналію Петра Скунця, проведено глибинне герменевтичне та національно-екзистенціальне дослідження поезії цього письменника. Розроблено оригінальну теоретичну концепцію національно-духовної ідентифікації, яка дає можливість максимально об'єктивно вивчити специфіку національних культурних (передусім літературних) феноменів та закономірностей.

Рассмотрена творческая персоналия Петра Скунца, проведено глубокое герменевтическое и национально-екзистенциальное исследование поэзии этого писателя. Разработана оригинальная теоретическая концепция национально-духовной идентификации, которая дает возможность максимально объективно изучать специфику национальных культурных (прежде всего литературных) феноменов и закономерностей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.4(4Укр)723.2:Ш4 + Ш4в

Рубрики:

Організація преси

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)-319 + Ш4в

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено національно-екзистенціальний методологічний аналіз христологічної публіцистики Є.Сверстюка та М.Мариновича. Проведено дослідження конструктивних тенденцій у публіцистичних творах письменників, основну увагу зосереджено на вивченні контроверсійного (псевдохристологічного) типу дискурсу обох публіцистів, в якому виразно домінують політико-ліберальні, а тому антихристиянські та антинаціональні ідеї. Явище аберації християнства розглянуто в контексті антиукраїнської ідеологічної настанови культурного імперіалізму. Наведено сучасне методологічне обгрунтування христологічної інтерпретації як способу визначення феноменів буття в аспекті християнської духовності.

Осуществлен национально-экзистенциальный методологический анализ хирстологической публицистики Е.Сверстюка и М.Мариновича. Проведено исследование конструктивных тенденций в публицистических произведениях писателей, но основное внимание уделено изучению до сих пор не замеченного контроверсионного (псевдохристологического) типа дискурса обоих публицистов, в котором выразительно доминируют политико-либералистические, а потому антихристианские и антинациональные идеи. Явление аберации христианства рассмотрено в контексте антиукраинских идеологических наставлений культурного империализма. Изложено современное методологическое обоснование христологической интерпретации как способа определения феноменов бытия в аспекте христианской духовности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-328.89

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено основні теоретичні та прагматичні аспекти національно-екзистенціальної методології. Розкрито сутність її літературознавчого різновиду - національно-екзистенціальної інтерпретації (НЕІ). На підставі аналізу різноманітних методологічних, теоретико-літературних, історико-літературних, метакритичних питань розглянуто НЕІ як притаманну українській культурній традиції систему регулятивних принципів осмислення художньо-літературних явищ і закономірностей. Доведено ефективність НЕІ для культивування не спотвореного імперськими ідеями наукового мислення, мислення у національних категоріях.

Освещены теоретические и прагматические аспекты национально-экзистенциальной методологии. Раскрыта сущность ее литературоведческой разновидности - национально-экзистенциальной интерпретации (НЭИ). На основе анализа разнообразных методологических, теоретико-литературных, историко-литературных, метакритических вопросов рассмотрена НЭИ как собственно свойственная украинской культурной традиции система регулятивных принципов осмысления художественно-литературных явлений и закономерностей. Доказана эффективность НЭИ для культивирования не искаженного имперскими идеями научного мышления, мышления в национальных категориях.

Розкрито сутнісні ознаки художньо вираженого національного розуміння на основі вивчення літературної практики витлумачення національного сенсу людського існування в поезії Т. Шевченка, Є. Маланюка, Л. Костенко. Проаналізовано специфіку розвитку українського художньо-герменевтичного мислення як глибоконаціонального буттєво-історичного розуміння. Теоретично окреслено іманентний українському буттю національно-екзистенціальний тип тезаурусу (передзнання).

Раскрыты сущностные признаки художественно выраженного национального понимания на основе изучения литературной практики толкования национального смысла человеческого существования в поэзии Т. Шевченко, Е. Маланюка, Л. Костенко. Проанализирована специфика развития украинского художественно-герменевтического мышления как глубоконационального исторического понимания. Теоретически очерчен имманентный украинскому бытию национально-экзистенциальный тип тезауруса (предзнания).

Наведено характеристику літературного твору як художньої системи, охарактеризовано його функціональні складові (зовнішню та внутрішню форми, зміст і смисл). Визначено специфіку художньої комунікації, проаналізовано особливості літературної мови та мови художньої літератури, розглянуто рівні та прийоми актуалізації й образотворення, різновиди художнього мовлення. Описано способи організації, побудови та компонування образної (ейдологічної) системи літературного твору, позатекстуальні та текстуальні елементи композиції. Розкрито сутність художнього світу як "другої реальності". Розглянуто засоби наукової, художньої, політичної, аматорської, аудіальної та шкільної інтерпретації художнього твору.

Дана характеристика литературного произведения как художественой системы, охарактеризованы его функциональные составляющие (внешняя и внутренняя формы, содержание и смысл). Определена специфика художественной коммуникации, проанализированы особенности литературного языка и языка художественной литературы, рассмотрены уровни и приемы актуализации и создания образов, разновидности художественной речи. Описаны способы оргонизации, построения и компонования образной (эйдологической) системы литературного произведения, внетекстовые и текстовые элементы композиции. Раскрыта сущность художественного мира как "второй реальности". Рассмотрены средства научной, художественной, политической, любительской, аудиальной и школьной интерпретации художственного произведения.

Досліджено поезію Т.Шевченка, Є.Маланюка, Л.Костенко у контексті діахронного виявлення сутнісних рис української літературної герменевтики на основі вивчення національного сенсу модусів людського існування. Базуючись на поетичній спадщині авторів, уперше в українському літературознавстві на когерентному та смисловому рівнях вивчено специфіку розвитку українського художньо-герменевтичного мислення як глибинно національного буттєво-історичного розуміння. Таким чином, заглиблення в історико-літературні досвіди концептуальних письменників-класиків дозволило виявити іманентний українському буттю національно-екзистенціальний тип тезаурусу.

Розглянуто теоретичну проблему художнього вираження національно-духовної ідентифікації ліричного героя у поетичному дискурсі П.Скунця - українського письменника, "шістидесятника"-нонконформіста, лауреата Шевченківської премії 1997 р. Розкрито філософсько-естетичний зміст національних емпатії та абстрагування. Вперше в українському літературознавстві проведено детальний аналіз поетичного дискурсу письменника у контексті творчості закордонних та українських літераторів. Здійснено когерентно-когезійну інтерпретацію художнього вираження національно-духовної ідентифікації протагоніста на трьох фундаментальних герменевтично-психологічних рівнях: культурних кодів, національно-екзистенціальних модусів та архетипів національного підсвідомого. Запропонований тип дослідження поезії П.Скунця засвідчує концептуальну важливість естетичної експресії національно-духовної ідентифікації ліричного героя у процесі інтерпретації лірики національного митця.

Висвітлено питання теорії літератури та компаративістики, мово-, перекладо- й українознавства, культурології, педагогіки, історії франкознавства. Розкрито концепцію роману І. Франка "Перехресні стежки" й ідейно-естетичні контексти епохи позитивізму, творчі взаємовідносини письменника з Б. Прусом. Розглянуто питання про сприйняття чеською демократією творчості І. Франка наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано парадигму перекладознавчої спадщини письменника й її сутність у контексті суспільно-гуманітарних наук ХХІ ст.

Освещены вопросы теории литературы и компаративистики, языко-, переводо- и украиноведения, культурологии, педагогики, истории франковедения. Раскрыты концепция романа И. Франко "Перекрестные тропинки" и идейно-эстетические контексты эпохи позитивизма, творческие взаимоотношения писателя с Б. Пруссом. Рассмотрены вопросы о восприятии чешской демократией творчества И. Франко конца ХІХ - начала ХХ ст. Проанализированы парадигма переводоведческого наследия писателя и её сущность в контексте общественно-гуманитарных наук ХХІ ст.

Досліджено зміни у літературознавчому процесі 1990-х рр. Проаналізовано філологічні домінанти в теоретичному дискурсі. Охарактеризовано становлення націоцентризму як національно-екзистенціальної інтерпретації. Розглянуто постмодерні (постструктуральні) запозичення в українському літературознавстві. Вивчено процес утвердження компаративістичної методології. Обгрунтовано повернення до неоміфологічних (міфокритичних) способів тлумачення. Подано інформацію про вияви методологічного потенціалу христології та біблієзнавчих студій. Висвітлено дослідницькі тенденції у постколоніальному дискурсі 1990-х рр.

Висвітлено актуальні проблеми тлумачення націософської інтенціональності та її естетичних форм в українському письменстві XIX - XX ст. Розглянуто низку теоретичних понять, скерованих на осягнення національно-буттєвих сенсів художнього універсуму: націотворчість літератури, національний імператив, героїчна націософія, етнокультурність народництва, національна інтенціональність української христології тощо. Актуалізовано націоцентричні концепти в естетичній тканині творів українських письменників, зокрема, Т. Шевченка, Лесі Українки, Н. Кобринської, П. Тичини, В. Підмогильного, Д. Донцова, Є. Маланюка, Г. Журби, П. Феденка, Ю. Бачі, П. Скунця.

З позицій націософської герменевтики осмислено витлумачення початкових модусів у ранній поезії Євгена Маланюка. Зазначено, що розуміння, туга, радість і жах привідкривають сутнісно національний сенс буття ліричного протагоніста та буття в цілому.

Проаналізовано структуру літературознавчого мислення знакового українського критика доби раннього модернізму М. Євшана. Дослідник ураховує еволюційність світогляду М. Євшана та відштовхується від специфіки ідеології (як суспільного світогляду), аксіології та філософсько-естетичних домінант, котрі безпосередньо зумовили методологічну свідомість літератора. Так постає доволі цілісна, хоча й не до кінця розбудована структура, утворена шістьма основними інтерпретаційними ідеями: естетизмом, індивідуалізмом, соціологізмом, психологізмом, віталізмом та націєцентризмом.

Зазначено статті, пошуковий потенціал яких спрямовано на стереометричне осмислення художньої та публіцистичної спадщини Євгена Маланюка. Висвітлено маловідомі сторінки життєвого шляху письменника, проаналізовано ідейно-естетичні первні його поетичної та публіцистичної творчості, окреслено комплекс актуальних проблем сучасного малюнкознавства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4 Салига Т. 3

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ