Розповідається про життєвий і творчий шлях Климента Квітки - видатного вченого, педагога, збирача і дослідника музичного фольклору, одного з найвизначніших етномузикологів Європи і світу. Повідомляється про розробку К.Квіткою теорії ритмоструктурної типології, моделювання пісенної структури. Висвітлюється методологія коментування і критики записів музичного фольклору, концепція етномузикології як історичної дисципліни та ін.

Докладно висвітлено історію розвитку українського музичного фольклору. Всі жанри фольклору розглянуто в послідовності: зародження, зміст, місце в житті народу, музичні особливості. Охарактеризовано дитячий фольклор, трудові, календарні, родинно-обрядові, епічні, ліро-епічні, побутові та суспільно-побутові пісні, а також пісні-романси, стрілецькі та повстанські пісні. Досліджено історію походження танцювального мистецтва, спільні та відмінні риси первісного мистецтва і фольклору, проблеми класифікації фольклору тощо.

Проаналізовано українську музичну фольклористику останніх чотирьох десятиліть. Узагальнено здобутки української музичної фольклористики другої половини XX століття, дано критичну оцінку праць та поглядів, позначених ідеологічними перекрученнями та помилками.

На основі музично-етнографічних матеріалів історичної Хотинщини розглянуто специфіку маргінальної музичної культури, моделювання та систематику музичних типів, еволюцію традиційної музичної культури, жанровий склад і особливості фольклору, діахронний аспект музичної етнографії, а також текстологію співу та нотацій.

На основании музыкально-этнографических материалов исторической Хотынщины рассмотрены специфика маргинальной музыкальной культуры, моделирование и систематика музыкальных типов, эволюция традиционной музыкальной культуры, жанровый состав и особенности фольклора, диахронный аспект музыкальной этнографии, а также текстология пения и нотаций.

Висвітлено питання походження та становлення музики, а також генезису музичної форми. Розглянуто розвиток мислення від початку антропогенезу до особливостей логічного та магічного мислення, що лягли в основу феномену мистецтва та музики. Показано роль магічних стимулів, охарактеризовано логіко-синтаксичні категорії формотворення - періодичність, гіпо- та паратаксис.

Освещены вопросы происхождения и становления музыки, а также генезиса музыкальной формы. Рассмотрено развитие мышления с начала антропогенеза до фигур логического и магического мышления, которые легли в основу феномена искусства и музыки. Показана роль магических стимулов, охарактеризованы логико-синтаксические категории формосоздания - периодичность, гипо- и паротаксис.

Висвітлено сторінки життя та діяльності С.Грици - дослідниці українських народних пісень і дум. Наведено відомості про організовані нею експедиції в Карпати і Закарпаття, зібрані там пісні-хроніки. Охарактеризовано наукові праці С.Грици з питань фольклористики: "Фольклор у просторі та часі", "Мелос української народної епіки".

Освещены страницы жизни и деятельности С.Грицы - исследовательницы украинских народных песен и дум. Приведены сведения об организованных ею экспедициях в Карпаты и Закарпатье, собранных там песнях-хрониках. Охарактеризованы научные работы С.Грицы по вопросам фольклористики: "Фольклор в пространстве и времени", "Мелос украинской народной эпики".

Висвітлено роботу Міжнародної наукової конференції, що відбулася у вересні 2003 р. в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського НАН України. Наведено відомості про життя та діяльність К.Квітки - українського етномузиколога світового рангу, відзначено його вклад у дослідження історичної культури, етнології, музичної фольклористики, загального музикознавства та філологічних наук.

Освещена работа Международной научной конференции, состоявшейся в сентябре 2003 г. в Институте искусствоведения, фольклористики и этнологии им. М.Рыльского НАН Украины. Приведены сведения о жизни и деятельности К.Квитки - украинского этномузыколога мирового ранга, отмечен его вклад в исследование исторической культуры, этнологии, музыкальной фольклористики, общего музыковедения и филологических наук.

Розглянуто причини перевидання збірника "Українські народні мелодії" (Київ, 1922) разом з недрукованим до цього часу "Коментарем" до збірника етномузиколога К.Квітки, розкрито принципи застосованої для цього критично-текстологічної методики. Охарактеризовано особливості матеріалів збірника - унікального зводу українського музичного фольклору, документу практично-польового осмислення народної музики на початку ХХ ст., в якому засвідчено досягнення музичної етнографії того часу, рівень методики редагування, текстології та упорядкування народної пісенної творчості з дискусійними ознаками пошуку оптимальних рішень.

Рассмотрены причины переиздания сборника "Украинские народные мелодии" (Киев, 1922) вместе с непечатавшимся до этого времени "Комментарием" к сборнику этномузыковеда К.Квитки, раскрыты принципы примененной для этого критично-текстологической методики. Охарактеризованы особенности материалов сборника - уникального свода украинского музыкального фольклора, документа практично-полевого осмысления народной музыки начала ХХ ст., в котором засвидетельствованы достижения музыкальной этнографии того времени, уровень методики редактирования, текстологии и упорядочения народного песенного творчества с дискуссионными признаками поиска оптимальных решений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.171.12

Рубрики:

Поетичні фігури мови

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено строфіку тексту купальської пісні "Гей, око Лада" і ритмоструктурний тип купальської мелодії, з якою цей текст міг співатися. Зазначено, що текст пісні виконувався під респонсорно-купальський наспів, а також підкреслено можливість застосування сучасних музично-етнологічних методів для критики, типології і текстології текстів, записаних без мелодій і з дефектами "задиктовування".

Определены строфика текста купальской песни "Гей, око Лада" и ритмоструктурный тип купальской мелодии, с которой этот текст могли петь. Указано, что текст песни исполнялся под респонсорно-купальский напев, а также подчеркнута возможность применения современных музыкально-этнологических методов для критики, типологии и текстологии текстов, записанных без мелодий и с дефектами "задиктовки".

Розглянуто історію народної музичної культури території колишнього Хотинського повіту Бесарабської губернії (нині Чернівецька обл.). Охарактеризовано 340 пісенних творів, зокрема, пісні-романси, колядки та щедрівки, пісні про кохання, мандрівні пісні. Наведено покажчик музично-пісенних форм, виконавських гуртів, ладових систем, а також алфавітний покажчик виконавців (колективний і одиночний спів).

Рассмотрена история народной музыкальной культуры территории Хотинского уезда Бессарабской губернии (ныне Чернивецкой обл.). Охарактеризованы 340 песенных произведений, в частности, песни-романсы, колядки и щедривки, песни о любви, туристические песни. Приведены указатель музыкально-песенных форм, исполнительных групп, ладовых систем, а также алфавитный указатель исполнителей (коллективное и одиночное пение).

Показано, що основи електродинаміки можна збудувати, застосовуючи аксіоматичний принцип та найкращий варіант принципу перестановної подвійності. При цьому побудову основ можна починати безпосередньо з її постулатів, записаних для будь-яких збуджень електромагнітного поля.

Розглянуто особливості виконання народних мелодій, що відрізняється вільним ставленням до інтонування ІІІ щабля від тоніки. Зазначено, що цю терцію співають широко і вузько, соліст може використовувати малу терцію, однак у момент вступу хору терція може переходити у велику, а так звана "нейтральна терція" в народному традиційному співі не вживається.

Розкрито феномен традиційної нематеріальної культури українців від давнини до нинішнього часу. Відзначено синкретичність і синтетизм фольклору, його зв'язки з мовою, міфом, ритуалом, магією, релігією, історією, етнографією, літературою, різними видами народного і професійного мистецтва. Висвітлено походження та жанрове розмаїття фольклору, його національну специфіку, поетику. Простежено зародження та розвиток української фольклористики як науки. Подано інформацію про дослідників, збирачів, носіїв-виконавців фольклору (кобзарів, лірників, народних співаків, казкарів, оповідачів). Охарактеризовано основні терміни, поняття та явища з теорії фольклору, історії фольклористики, сучасного стану досліджень, записування, архівного збереження, публікацій фольклору.

Висвітлено історію української музики від витоків до кінця XVIII ст. за матеріалами народної традиційної музичної творчості. Жанри вокальної та інструментальної народної музики, що сформувалися на українських етнічних територіях (приурочені обрядові, неприурочені епічні, ліро-епічні й ліричні, побутові пісні тощо), розглянуто як за виданнями, здійсненими до 1991 р., так і на основі експедиційних даних і наукових досягнень вітчизняних етномузикологів кінця ХХ - початку ХХІ ст. - доби державної незалежності України.

Розглянуто питання соціальної безпеки та політики, актуальні наукові та практичні проблеми реформування трудового та соціально-забезпечувального законодавства в контексті соціальної безпеки. Висвітлено концептуальні аспекти щодо систем соціальної безпеки та гідної праці в науці трудового права. Акцентовано на економіко-правових механізмах забезпечення екологічної складової соціальної безпеки в Україні. Досліджено основні теоретичні підходи до поняття соціальної безпеки. Визначено вплив законодавства Європейського Союзу на формування соціальної безпеки в Україні. Розглянуто проблеми забезпечення соціальної безпеки особам, звільненим з місць позбавлення волі. Оцінено роль праці в системі соціальної безпеки. Увагу приділено реформуванню трудового та соціально-забезпечувального законодавства в контексті соціальної безпеки. Визначено роль і місце пенсійних систем у суспільному розвитку. Розкрито сутність держави як суб'єкта права соціального забезпечення. Описано специфіку й особливості принципів забезпечення та реалізації трудових прав у сфері зайнятості населення. Висвітлено окремі аспекти вирішення трудових спорів у порядку господарського судочинства. Акцентовано на шляхах впровадження у вітчизняне законодавство європейського досвіду правового регулювання праці.