Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.144-5 + Р282.12

Рубрики:

Пошкодження шкіри і слизових

Лікарська сировина тваринного походження

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі власних досліджень і аналізу існуючих у вітчизняній і світовій практиці розробок доведено про можливість, ефективність і доцільність застосування біологічних методів вивчення умов формування і стану підземних і пов'язаних з ними поверхневих вод, а також інших компонентів геологічного середовища за різних природних чи техногенно змінених гідрогеологічних умов України і деяких країн СНД. Доведено адекватність, експресність, оперативність, інтегральність, дешевизну, доступність обраного автором методу біотестування за допомогою приладу "Біотестер-2". Надано рекомендації щодо адаптації методів біотестування та використання їх наслідків для еколого-гідрогеологічного картування та моніторингу геологічного середовища з урахуванням гідрогеологічних умов. Обгрунтовано засоби застосування біотестування у комплексі з традиційними методами, а в окремих випадках - для коректування та об'єктивної інтерпретації наслідків останніх.

Досліджено суть, роль, структуру довіри до себе в юнаків. Вивчено психологічні особливості її становлення, критерії, показники вимірювання, активізації умов, шляхів і засобів впливу на підсилення інтенсивності в них цієї соціальної установки. Проаналізовано науково-теоретичні концепції та підходи до вивчення проблеми довіри у зарубіжній і вітчизняній психології. Визначено зміст і структуру (ефективну, когнітивну і поведінкову компоненти) довіри до себе, критерії її діагностування (самосприйняття, самоцінність, самоприхильність) та рівні прояву у юнацькову віці. Апробовано систему роботи з підсилення інтенсивності довіри до себе через створення психолого-педагогічних умов впливу на неї засобами психокорекції. На підставі кількісного та якісного аналізів результатів цієї апробації доведено ефективність використання даної програми у навчально-виховному процесі як чинника особистісного зростання студентів юнацького віку.

Видання присвячене березільській культурі, яка постала в процесі реформування українського театру Лесем Курбасом (1887 - 1937). Вперше у вітчизняному театрознавстві феномен цієї культури розглянуто в його унікальній цілісності та вражаючому структурному розмаїтті на тлі бурхливого мистецького процесу кінця 1910 - початку 1930-х р. Відтворено творчу практику Молодого театру (1917 - 1919 рр.), Кийдрамте (1920 - 1921 рр.), Мистецького Об'єднання "Березіль" (1922 - 1926 рр.), театру "Березіль" (1926 - 1933 рр.). Особливу увагу приділено аналізу першої української режисерської школи та професійному становленню таких режисерів, як Ф. Лопатинський, Б. Тягно, Г. Ігнатович, В. Василько, Я. Бортник, Л. Дубовик, В. Скляренко, Б. Балабан, К. Діхтяренко та ін. Проаналізовано всі вистави цієї режисерської генерації та вистави Л. Курбаса в контексті програмних цілей березільської сценічної культури, актуальної до теперішнього часу.

Досліджено хімічний склад екстракту з бджолиного підмору (апіекстракту), проведено оптимізацію процедури екстракції, оцінено вплив умов виділення екстракту на його хімічний склад і антиоксидантну активність. Показано, що апіекстракт є цінним джерелом біологічно активних сполук - вітамінів, амінокислот та антиоксидантів і за антиокиснювальною активністю не поступається традиційним фармацевтичним препаратам аналогічної дії. Встановлено, що максимальний вихід екстракту досягається після 25 - 30 циклів екстракції з використанням 150 мл метанолу на 10 г сировини, причому очищення сировини і кінцевого екстракту від домішок призводить до зниження його біологічної активності і тому не є бажаним.

Розроблено методику розвитку фізичної компетентності учнів основної і старшої школи. Встановлено, що фізична компетентність передбачає оволодіння учнем основними фізичними поняттями, теоріями та законами, уміннями їх використовувати під час розв'язування творчих, нестандартних, практичних і прикладних завдань, а також ціннісне ставлення до набутих знань та досвіду. Встановлено, що особливість предметної компетентності полягає у тому, що вона формується, розвивається та проявляється у діяльності. Запропоновано такі види діяльності учнів у період навчальної практики як складання та розв'язування фізичних задач, конструювання фізичних приладів, виконання навчально-дослідних робіт і міжпредметних проектів, екскурсії у природу та туристичні походи, індивідуальні домашні дослідження та спостереження.

Проведено комплексний аналіз структурних, комунікативних, прагматичних характеристик писемного мовленнєвого жанру "дівочий альбом" як невід'ємної вербальної частини дискурсу дівочої субкультури. Дівочий альбом представлений як гетерогенне, ієрархічно організоване, гіпержанрове утворення, що складається із трьох рівнів і в якому основними одиницями структурної моделі є гіпержанр, піджанри першого та субжанри другого рівнів. На підставі такої трирівневої системи виділені ядерні та периферійні характеристики альбому: опозиції всередині жанрової системи, детермінантність позицій автор-адресат, верифікованість індивідуально-авторського вияву, принципи комунікативної інтеракції в альбомній творчості, лінгвістичні та креолізовані особливості текстів, структурні елементи побудови піджанрів і субжанрів, фреймові межі гіпержанру.

Досліджено сучасні проблеми психології особистості. Викладено теоретико-методологічні засади дослідження, соціогенетичні і духовні аспекти функціонування, становлення та саморозвитку особистості в генезі її буття. Проаналізовано науковий доробок, спрямований на якісне оновлення персонологічної теорії і практики в логіці дослідження особистості як цілісності в усій різноманітності її виявів.

Визначено широкозначність як лексико-семантичну категорію, розглянуто особливості функціонування широкозначної лексеми thing в англійській мові та акцентовано на її здібності утворювати фразеологізми. Розкрито здатність цієї лексеми зберігати високий ступень референтної віднесеності у складі фразеологічних одиниць і визначено саме типи референтів цих фразеологізмів. Відповідно надано визначення 2-ом семантичним компонентам слова - денотату і референту. Встановлено основні механізми формування семантики фразеологізмів з базовою еврисемою thing. Відмічено, що більшість фразеологізмів, які мають за базу широкозначну одиницю thing, теж можуть виражати певним чином, узагальнено-родове або узагальнено-категоріальне значення, як і сама окремо взята широкозначна лексема, але яке є менш абстрактним на відміну від значення цієї лексеми, тому як семантика фразеологічних одиниць завжди включає додаткові денотативно-сигніфікативні і/або конотативні семи, які і звужують семантику фразеологізму в контексті.

Приділено увагу проблемі особистості в соціальній психології. Розкрито поняття міжособистісних стосунків. Охарактеризовано конструктивні та деструктивні стосунки. Висвітлено соціально-психологічну сутність феномена спілкування. Розглянуто вплив моббінгу на соціально-психологічний клімат. Описано сучасні напрями досліджень і проблеми прикладної соціальної психології.

Комплексно проаналізовано семасіологічні параметри субстантивної еврисемії англійської мови. Здійснено аналіз основних підходів до поняття широкозначності, а також провідних напрямів у дослідженні цього явища. Розглянуто співвідношення еврисемії з суміжними з нею явищами, обгрунтовано функціональний аспект широкозначних одиниць й описано методи дослідження еврисем. Подано опис основного аспекту дослідження еврисемії - семантичного, проаналізовано два головні компоненти значення еврисеми - денотативного та референтного, на основі чого здійснено покрокове визначення ступенів референтної віднесеності досліджуваних еврисемічних іменників. Розроблено класифікацію ступенів референтної віднесеності еврисемічних іменників англійської мови, а також лексико-фразеологічних дериватів, утворених від цих субстантивних лексем.

Увагу приділено актуальним питанням сучасної персонології. Висвітлено теоретико-методологічні та прикладні аспекти дослідження проблеми ефективного функціонування та розвитку особистості в різних сферах життєдіяльності в умовах соціальних змін. Розглянуто соціогенетичні, психологічні, духовні чинники підтримки її самоефективності та життєстійкості. Наведено авторські технології психологічного супроводу, консультування, реабілітації особистості в ускладнених і кризових ситуаціях життя. Особливу увагу акцентовано на актуалізації ресурсів особистісного зростання людини в генезі її буття.