Уперше на підставі аналізу результатів хірургічного лікування хворих з травматичними ушкодженнями ліктьового нерва уточнено показання та протипоказання до хірургічного лікування залежно від виду, тяжкості та термінів травми. Запропоновано й обгрунтовано оптимальні терміни оперативного лікування за різних видів і механізмів ушкодження. Установлено, що основним видом зазначеного ушкодження є відкриті ушкодження, які становлять 77,89 %. Найчастіший рівень відкритого ушкодження ліктьового нерва - нижня третина передпліччя (48,7 %), а найбільш частим рівнем компресійно-ішемічних ушкоджень є ділянка ліктьового суглоба (12,3 % випадків). Статистичним шляхом установлено високий ступінь поєднаних ушкоджень ліктьового та середнього нервів за відкритих поранень (53 %), особливо у середній і нижній третині передпліччя (18,96 % і 43,13 %), що необхідно враховувати під час діагностики та надання допомоги. Установлено, що відновлення функції нервово-м'язового апарату за умов ушкодження ліктьового нерва залежить від характеру, рівня ушкодження та термінів надання допомоги. Оптимальні результати лікування одержано під час надання спеціалізованої хірургічної допомоги у ранній період після травми: за відкритої - у перший місяць, у разі закритої - до двох місяців після травми. Надання допомоги у цей період значно поліпшило якість функціонального відновлення втрачених функцій кисті та пальців, зменшило ступінь трофічних розладів. За інших рівних умов відновлення функції нервово-м'язового апарату у разі пошкоджень ліктьового нерва відбувається тим краще, чим нижче був його рівень.