Излагаются особенности строения скелета, мышц подъязычного аппарата, а также других органов ротовой полости у представителей оленей, полорогих и нежвачных парнокопытных.

Поглощение сетчаткой быка физиологических концентраций ПАЛФ-ГАМК нарастает в течение 2- 32 мин инкубации в отличие от ГАМК и ее неметаболизируемых конъюгатов, которые максимально накапливаются в первые минуты: пикамилон > ПАЛФ-ГАМК > пантогам > биотинил-ГАМК. Кинетика транспорта ГАМК и ее коньюгатов в сетчатку имеет сложный характер, при увеличении концентрации от 33 до 528 мкмоль/л, она линейна для пикамилона, отражая диффузию, и нелинейная для ГАМК, ПАЛФ-ГАМК и пантогама, отражая различные системы их транспорта. При этом только транспорт ГАМК активируется ионами натрия.

Статева поведінка гвинторогого козла, що акліматизується за умов півдня України, характеризується явно вираженою сезонністю проявлення статевих рефлексів, плідного парування та виношування потомства; вона обмежується 2,5 - 3 зимовими і ранньовесняними місяцями (грудень - початок березня), що обумовлює народження потомства у травні-червні наступного року. Період відносного статевого спокою триває протягом весняно-осіннього періоду та характеризується затуханням гаметогенезу весною - у першій половині літа і поступовою його активізацією, починаючи уже з другої його половини, по мірі скорочення світлового дня. Статевої зрілості самці та самиці гвинторогого козла досягають, в основному, на третьому році життя в сезон підвищеної статевої активності. Добре розвинуті самці здатні проявляти статеву активність на другому році життя. Відтворювальна здатність самців і самиць гвинторого козла обмежується 12 - 14-річним віком.

Висвітлено методику обліку зубрів, описано динаміку їх чисельності, статеву та вікову структури, питання їх стадного поширення, живлення.

Освещены методика учета зубров, описана динамика их численности, половая и возрастная структуры, вопросы их стадного распространения, питания.

На підставі узагальнення наукових і літературних джерел викладено питання під'язикового апарату (ПА) копитних. Розглянуто особливості будови ПА як структурного елемента головної кишки у даних тварин. Наведено коефіцієнт кореляції між хімічним складом стилогіоїда та його біохімічними характеристиками. Описано м'язи ПА у нежуйних копитних, жирафа й оленів, сайгака, носорога. Встановлено, що маса тварин впливає на морфологічні показники скелета ПА, а фізичні властивості скелета позитивно взаємодіють з вмістом солей Ca, P, Mg.

На основе обобщения научных и литературных источников изложены вопросы подъязычного аппарата (ПА) парнокопытных. Рассмотрены особенности строения ПА как структурного элемента основной кишки у данных животных. Приведен коэффициент корреляции между химическим составом стилогиоида и его биохимическими характеристиками. Описаны мышцы у жирафа, оленей, сайгака, носорога. Установлено, что масса животных влияет на морфологические показатели скелета ПА, а физические свойства скелета положительно взаимодействуют с содержанием солей Ca, P, Mg.

Приведены результаты исследования подъязычного аппарата рептилий и млекопитающих как структурных компонентов переднего отдела органов пищеварения. Выявлена взаимосвязь данного аппарата с органами головной кишки, определены пути их становления в процессе эволюции. Приведены сведения о мышцах, иннервируемых тройничным, лицевым, языкоглоточным, подъязычным, шейными нервами. Описаны особенности строения подъязычного аппарата рептилий, сумчатых, насекомоядных, приматов, зайцеобразных, грызунов, хищных, куньих, кошачьих, ластоногих, хоботных, нежвачных парнокопытных, оленей, мозоленогих.

Розглянуто питання епізоотології гельмінтозів шлунково-кишкового тракту нільгау - великої індійської антилопи, висвітлено досвід боротьби з даним захворюванням за умов Біосферного заповідника "Асканія Нова", наведено методичні рекомендації з даних проблем.

Рассмотрены вопросы эпизоотологии гельминтозов желудочно-кишечного тракта нильгау - большой индийской антилопы, освещен опыт борьбы с данным заболеванием в условиях Биосферного заповедника "Аскания Нова", приведены методические рекомендации по данным проблемам.

Визначено біологічну роль сірки в органічній природі, описано механізм обміну метіону. Проаналізовано особливості травлення у жуйних тварин, досліджено вплив сірковмісних сполук на засвоєння корму та продуктивність овець. Розглянуто обмінні процеси у волосяних фолікулах, морфоструктуру та хіміко-фізичні властивості волосу, наведено відомості про фізичні показники та хімічний склад кератину вовни. З урахуванням досягнень біохімії, фізіології, генетики, біотехнології зроблено інтерпретацію взаємозв'язку між формуванням вовнової продуктивності та рівнем і спрямованістю обмінних процесів в організмі овець, розкрито регулювальний вплив на них сірковмісних сполук.

Определена биологическая роль серы в органической природе, описан механизм обмена метиона. Проанализированы особенности пищеварения у жвачных животных, исследовано влияние серосодержащих соединений на усвоение корма и продуктивность овец. Рассмотрены обменные процессы в волосных фоликулах, морфоструктура и химико-физические свойства волоса, даны сведения о физических показателях и химическом составе кератина шерсти. С учетом достижений биохимии, физиологии, генетики, биотехнологии проанализирована взаимосвязь между формированием шерстяной продуктивности и уровнем и направленностью обменных процессов в организме овец, раскрыто регулирующее влияние на них серосодержащих соединений.

Висвітлено біологічні особливості уссурійського плямистого оленя (ПО). Розглянуто питання географічного поширення ПО. Увагу приділено морфо-метричній характеристиці ПО, його рогам, волосяному покрову, структурі популяцій. Показано шляхи подальшого використання ПО. Проаналізовано вплив оленів на лісові молодняки. Описано хвороби, паразити та визначено причини загибелі оленів. Наведено дані щодо чисельності ПО у мисливських господарствах.

Освещены биологические особенности уссурийского пятнистого оленя (ПО). Рассмотрены вопросы географического распространения ПО. Внимание уделено морфо-метрической характеристике ПО, его рогам, волосяному покрову, структуре популяций. Показаны пути дальнейшего использования ПО. Проанализировано влияние оленей на лесные молодняки. Описаны болезни, паразиты и определены причины гибели оленей. Приведены данные о численности ПО в охотничьих хозяйствах.

Проведено изучение структурной организации генофонда стада свиней украинской степной белой породы по частоте комплексных генотипов пяти генетических систем групп крови и репродуктивных качеств животных с различными комбинациями неаллельных генов. Охарактеризована динамика распределения аллелей и генотипов, контролирующих эритроцитарные антигены, у животных "репродуктивного ядра" и в целом по стаду. Выявлены особенности действия отбора на свиней разных иммуногенетических классов, приводящие к накоплению в стаде особей с определенными сочетаниями аллелей E и G систем эритроцитарных антигенов, и показано, что изучение структурной организации генофонда с учетом частот встречаемости комплексных генотипов позволяет полнее изучить популяционно-генетические параметры и происходящие в них генетические процессы.

Ключ. слова: кабан, популяция, структура, степная зона, Украина
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.443.1 Sui*804*803.1(4Укр)

Рубрики:

Suiformes Нежуйні

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: лань європейська, линяння, Асканія-Нова
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.443.2Cer*335*73

Рубрики:

Cervidae Оленеві

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показники відтворювальної здатності сайги асканійської популяції мало відрізняються від аналогічних показників цього виду тварин, які знаходяться за умов їх природного ареалу. Деякі відхилення в той чи інший бік у строках проявлення статевої активності, парувань і народження потомства визначаються переважно погодними умовами того чи іншого року та наявністю зеленого корму, поїдання якого активізує проходження статевих процесів у самиць і зумовлює біологічну повноцінність гамет, дружнє парування та нормальний розвиток зародків і плодів, а отже, нормальне відтворення стада. Напіввільне утримання сайги на великих просторах південноукраїнського степу та селективне поїдання зелених трав сприяють нормальному функціонуванню всіх органів і систем, проходженню обмінних процесів на високому рівні, що в кінцевому результаті визначає її успішну реакліматизацію.

У результаті вивчення рогів плямистого оленя у заповіднику "Асканія-Нова" було встановлено, що у самців у 2-річному віці на зміну ювенільним рогам-"спицям" у більшості випадків відростають аналогічні нерозгалужені роги; рідше зустрічаються роги з різною кількістю відростків (від 2 до 4). У дорослих самців роги в нормі мають 4 відростки; за своїми розмірами вони поступаються рогам тварин з інших популяцій, що зумовлено відсутністю в їх раціоні деревно-листяних кормів та мінерального підкорму.

Ключ. слова: лань, гін, гарем, шлюбна територія
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.443.2Cer

Рубрики:

Cervidae Оленеві

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: муфлон, акклиматизация, половая сезонность, воспроизводство, гаметогенез, спаривание, юг Украины
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.443.2Bov

Рубрики:

Bovidae Порожнисторогі

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.443.2 Cer*44

Рубрики:

Ruminantia Жуйні

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено терміни культивування, необхідні ооцит-кумулюсним комплексам свиноматок для дозрівання поза організмом до різних стадій мейозу. Встановлено особливості мейотичного дозрівання гамет свиноматок у культуральному середовищі, поповненому клітинами гранульози. Виявлено залежність кількості та якості ооцитів свиноматок від способу їх отримання з яєчників забитих тварин.

Розроблено технології типування свиней за геном гормону росту і ріанодин-рецепторним геном та охарактеризовано вітчизняні породи свиней за цими локусами. Встановлено зв'язок генотипів RYR1-гена з життєздатністю поросят раннього віку. Досліджено мікросателітні локуси ДНК свиней полтавської м'ясної та миргородської порід. Модифіковано метод виділення ДНК з м'язової тканини свиней. Оцінено генетичну диференціацію полтавської м'ясної породи та порід-засновників, ступінь внеску кожної з них у формування її генетичної структури з застосуванням імуногенетичних маркерів і статистико-математичних моделей. Розглянуто мікроеволюційні процеси в генофондному стаді миргородської породи свиней. Проведено зіставлення генетичної інформативності систем мікросателітних маркерів із традиційними імуногенетичними.

Досліджено вплив умов надшвидкого заморожування ембріонів великої рогатої худоби на їх морфофункціональні властивості, життєздатність та приживлення у реципієнтів. Встановлено, що вітрифікаційне середовище з вмістом у ньому 25 % гліцерину, 40 % сахарози та 35 % культурального середовища з 20 % фетальною сироваткою забезпечує 77,2 % життєздатності деконсервованих ембріонів та 47 % їх приживання у реципієнтів. Виявлено, що оптимальними стадіями розвитку ембріонів для заморожування надшвидким методом є компактні морули, ранні й експандовані бластоцисти. Розроблено й експериментально перевірено ефективний спосіб підвищення якості деконсервованих ембріонів, заморожених надшвидким методом. Встановлено, що короткотривале культивування ембріонів після розморожування у середовищі для культивування з фосфоліпідним комплексом сприяє відновленню фізіологічних властивостей ембріонів і підвищує успішність їх приживлення після трансплантації на 13,6 %. Створено вітрифікаційне середовище з композиційними кріопротекторами поліфункціональної дії, вплив яких проявляється у забезпеченні нативних властивостей цитоплазматичних мембран у процесі дегідратації клітин. Виявлено, що додавання до складу середовища мембраностабілізувальних речовин, зокрема холін - хлориду у концентрації 0,3 % та препарату "Філомек" у концентрації 0,2 % підвищує стійкість ембріонів до надшвидкого охолодження, забезпечує понад 90 % їх збереження після деконсервування та приживлення у реципієнтів на рівні 55 - 60 %.