Висвітлено історію формування та функціонування Малої академії наук (МАН) України як цілісної освітньо-виховної системи, спрямованої на розвиток творчих здібностей дітей та учнівської молоді засобами пошуково-дослідницької діяльності. Висвітлено наукові засади й організаційні особливості освітньо-виховної та розвивальної роботи в системі МАН України, розглянуто методи визначення інтелектуальної й творчої обдарованості старшокласників. Розкрито роль практичного психолога в організації освітньо-розвивального та виховного процесу. Викладено освітньо-виховні програми "Основи творчої діяльності" та "Я - дослідник". Розглянуто особливості діяльності територіальних відділень МАН України, обгрунтовано психолого-педагогічні засади формування та розвитку творчої особистості й мотивації учнів до навчальної діяльності. Проаналізовано основні проблеми та перспективи розвитку освітньо-виховної системи "Мала академія наук України".

Освещена история формирования и функционирования Малой академии наук (МАН) Украины как целостной образовательно-воспитательной системы, направленной на развитие творческих способностей детей и учащейся молодежи средствами поисково-исследовательской деятельности. Освещены научные основы и организационные особенности образовательно-воспитательной и развивающей работы в системе МАН Украины, рассмотрены методы определения интеллектуальной и творческой одаренности старшеклассников. Раскрыта роль практического психолога в организации образовательно-развивающего и воспитательного процесса. Приведены образовательно-воспитательные программы "Основы творческой деятельности" и "Я - исследователь". Рассмотрены особенности деятельности территориальных отделений МАН Украины, разработаны психолого-педагогические основы формирования и развития творческой личности и мотивации учащихся к учебной деятельности. Проанализированы основные проблемы и перспективы развития образовательно-воспитательной системы "Малая академия наук Украины".

Розглянуто проблему рівня сформованості технічних інтересів у членів творчих об'єднань (ТО) позашкільних навчальних закладів технічного напрямку. Висвітлено впровадження ідеї розвитку у школярів інтересу до транспортної техніки у процесі її макетування і конструювання у діяльності одного з творчих об'єднань Дніпровського району. Обгрунтовано загальні та педагогічні умови навчання учнів. Визначено критерії рівнів сформованості технічних інтересів в учнів ТО технічного спрямування. Запропоновано модель вірно представленого логічного генезису основних етапів розробки та виготовлення технічного пристрою. Окреслено основні напрями роботи гуртківців ТО "Макетування та конструювання транспортної техніки". Подано схему можливої міграції гуртківців у межах ТО з метою задоволення власних пізнавальних інтересів. Зазначено, що репрезентативність досвіду підтверджена здійснюваною навчально-методичною роботою протягом 1993 - 2008 навчальних років, результатами втіленої програми ТО "Макетування та конструювання транспортної техніки" у відповідності до вимог І Всеукраїнського конкурсу на кращу науково-методичну розробку з питань позашкільної освіти.

Проаналізовано концептуальні підходи до проблеми загальної та технічної обдарованості, а також розкрито особливості застосування психодіагностичних методів у психології обдарованості. Визначено базисні компоненти у структурі даної обдарованості. Висвітлено принципи, на базі яких розроблено валідну процедуру її ідентифікації в юнацькому віці. Відзначено, що ця процедура містить психодіагностичний та тренінговий етапи, дає змогу виявляти актуальний та потенційний рівні обдарованості у юнацьому віці та може слугувати засобом реалізації особистістю своїх потенційних можливостей. Виділено особливості та три рівні прояву технічної обдарованості в юнацькому віці: актуальну технічну обдарованість на стадії становлення з достатньо високим рівнем мотивації досягнень у галузі науки та техніки; потенційну - зумовлену соціальними мотивами до самореалізації у зазначеній галузі, та обдарованість, яка потребує актуалізації мотивів щодо розкриття власних можливостей.

На підставі теоретичного аналізу виявлено, що технічне мислення учнів початкових класів є розумовою діяльністю, спрямованою на виконання різноманітних технічних завдань, створення нескладних моделей і макетів різних технічних об'єктів. Експериментально досліджено психологічні особливості прояву компонентів мисленнєвої діяльності учнів I - IV класів у процесі розв'язування технічних задач, а саме: мотиваційного, образного, понятійного, практичного, емоційно-вольового. Розроблено й експериментально перевірено концептуальну модель формування технічного мислення даних учнів, яка передбачає наявність соціально-психологічних та індивідуально-психологічних умов його формування на базі актуалізації ролі освітнього та родинного середовища, а також застосування мотиваційного та творчого тренінгів з урахуванням вікових можливостей школярів. Обгрунтовано методичні рекомендації щодо впровадження мотиваційного та творчого тренінгу для формування технічного мислення учнів молодшого шкільного віку у позаурочній роботі.

Досліджено процес становлення сучасного технічного мислення підлітків шляхом застосування засобів нових інформаційних технологій навчання. За результатами проведеного дослідження проблеми обгрунтовано й експериментально перевірено психологічні умови розвитку технічного мислення підлітків за умов використання даних засобів (на матеріалі креслення). Розроблено методику розвитку технічного мислення підлітків засобами нових інформаційних технологій навчання, яку можуть використовувати педагоги, які працюють з учнями підліткового віку. Розроблену методику впроваджено в навчальний процес загальноосвітніх шкіл.

Здійснено аналіз філософських, психолого-педагогічних і соціально-педагогічних праць щодо вивчення соціально-педагогічних умов розвитку обдарованих дітей у центрах науково-технічної творчості. Розкрито суть понять "творча обдарованість", "творча технічна обдарованість", "дитяча технічна творчість". Розглянуто форми та методи виховної діяльності з учнями у даних центрах та соціально-педагогічні умови їх реалізації. Розроблено й експериментально перевірено ефективність сукупності соціально-педагогічних умов, запровадження яких до навчально-виховного процесу позашкільних навчальних закладів технічного профілю дозволило одержати позитивну динаміку збільшення кількості учнів експериментальної групи з високим рівнем творчого розвитку. Розроблено та науково обгрунтовано методику розвитку обдарованих дітей у центрах науково-технічної творчості учнів, спрямовану на проведення навчально-виховної роботи за певною системою, у контексті наступності та логічної єдності навчання, виховання та творчого розвитку.

Проаналізовано науково-теоретичні концепції та підходи до вивчення проблеми факторів розвитку технічно обдарованої особистості у вітчизняній та зарубіжній психологічній науці. Розроблено модель розвитку технічно обдарованої особистості. Виокремлено структурні компоненти домінуючих факторів розвитку (сфера цінностей та смислів, сфера самосвідомості, сфера інтелектуального осягнення дійсності), які обумовлюють специфіку розвитку технічно обдарованої особистості в підлітковому віці. Виявлено психологічні особливості розвитку особистості технічно обдарованих підлітків. Апробовано психологічну програму розвитку технічно обдарованої особистості підлітків і доведено ефективність її використання в навчально-виховному процесі.

Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження конструкторської діяльності (КД), психолого-педагогічні основи формування засад творчого конструювання (ТК) у дитячому віці. Наведено психологічну характеристику творчої діяльності за сучасних умов, висвітлено сутність та особливості ТК, модель розвитку творчої КД. Розглянуто проблему розвитку творчості дітей у сучасних психолого-педагогічних дослідженнях. Викладено методологічні підходи в організації та вивченні дитячого конструювання. Проаналізовано особливості розуміння дошкільниками конструкторських задач. Описано психологічний механізм становлення задуму, специфіку творчої мисленнєвої діяльності, особливості КД у дошкільному віці. Визначено засоби стимулювання конструкторської творчості дошкільників, психолого-педагогічні умови й особливості оптимізації ТК, технологію розвитку творчого конструкторського пошуку.

Обгрунтовано два варіанти методики навчання розв'язання винахідницьких задач, зокрема, освоєння і використання основних модифікацій алгоритму їх розв'язання і комп'ютерної програми "Винахідницька машина", а також періодичної системи і піраміди розвитку технічних систем як основи для розробки сучасної технології створення високоефективних винаходів. Доведено ефективність даної технології у порівнянні з теорією розв'язання інженерних технічних винахідницьких завдань.

Рассмотрены такие понятия, как художественно-конструкторские способности учащихся, оценку которых можно произвести с помощью корреляционно-регрессионного анализа, а также применения лагов времени.

Вперше проблему творчої перцептивної діяльності, що здійснюється на різних вікових рівнях за умов засвоєння нової інформації, представленої у різних формах і модальностях. Представлено відомі теорії та концепції на основі яких ведеться пошук нових, а також оригінальні теоретико-методологічні та експериментальні вектори дослідницької орієнтації в актуальній та складній сфері сучасного інформаційного Вавілона. Досліджено психологічні аспекти проблеми сприйняття в контексті теорії творчості. Розглянуто психологічні особливості творчого сприймання старшокласниками літературних текстів і нової технічної інформації, нової візуальної, музичної та соціальної інформації. Описано сприймання старшими підлітками конфліктних ситуацій у міжособистій взаємодії. Зроблено аналіз проблеми сприйняття інформації в мережі інтернет.

На основі аналізу різних концепцій розкрито сутність поняття „творче самовираження”, його функції. Визначено місце самовираження в системі понять: "самореалізація", "саморозвиток", "самоактуалізація". Виділено компоненти внутрішнього світу: когнітивний, емоційно-оцінний, поведінковий. Зроблено висновок про те, що етапи творчого самовираження близькі до етапів творчої діяльності. Наголошено на необхідності активізації творчого самовираження в дитячому віці.

На основе анализа различных концепций раскрыта сущность понятия "творческое самовыражение", его функции. Определено место самовыражения в системе понятий: "самореализация", "саморазвитие", "самоактуализация". Выделены компоненты внутреннего мира: когнитивный, эмоционально-оценочный, поведенческий. Сделан вывод, что этапы творческого самовыражения близки этапам творческой деятельности. Подчеркнута необходимость активизации творческого самовыражения в детском возрасте.

On the basis of different conceptions analysis, in this article we define the essence of conception “creative selfexpression” and its functions. We have defined the place that self-expression takes in the system of conceptions: selfrealization, self-development, and self-actualization. We have pointed out the components of inner world: cognitive, emotional-evaluative, and behavioral. We have come to the conclusion that the phases of creative self-expression are close to the phases of creative activity. In the end we have brought out the need to activate the creative self-expression in childhood.

Розглянуто психологічну структуру обдарованості, специфіку особистісних особливостей технічно обдарованих підлітків, характеристика креативності і технічних креативних здібностей. За допомогою аналізу вітчизняних і зарубіжних праць з проблем обдарованості встановлено, що обдарованість можна розглядати як поєднання якісних (психічні можливості й особливості їх прояву) та кількісних (рівні прояву) характеристик у людини.

Рассмотрена психологическая структура одаренности, специфика личностных особенностей технически одаренных подростков, характеристика креативности и креативных способностей. С помощью анализа отечественных и зарубежных работ по проблемам одаренности установлено, что одаренность можно рассматривать как сочетание качественных (психические возможности и особенности их проявления) и количественных (уровни проявления) характеристик у человека.

It's examined the psychological structure of giftedness, specific personality traits technically gifted adolescents, creativity and technical characteristics of creative abilities. By analyzing the domestic and foreign works on giftedness found that talent can be seen as a combination of qualitative (mental capabilities and features of their occurrence) and quantitative (levels of manifestation) characteristics in man. Giftedness is closely linked to personality characteristics that allow its formation and development.

Досліджено проблеми управління розвитком технічного мислення учнів - невід'ємної складової прискорення науково-технічного прогресу в Україні у зв'язку з її інтеграцією в Європейське економічне суспільство. Розроблено загальну методику формування такого мислення в учнів, яке розглянуто у вигляді комплексної системи компонентів: теоретичного технічного мислення, технічної творчості, емоціонально-вольового відношення до світу, практичної реалізації технічних ідей. Запропоновано структурну модель технічного мислення та модель системи управління процесом його розвитку.

Розкрито взаємозв’язок процесів педагогічного та психотехнічного проектування теоретичного мислення молодших школярів. Виділено основні психолого-педагогічні умови, необхідні для успішного оволодіння науково-теоретичними знаннями. Створено модель розвитку теоретичного мислення молодших школярів у процесі навчальної діяльності. На основі моделі спроектовано й апробовано програму розвитку теоретичного мислення молодших школярів.

Узагальнено наукові праці з проблем конструкторської діяльності, творчого конструювання, поглиблено знання про дитячу творчість, творче конструювання дошкільників в контексті системно-стратегіальної концепції, визначено психолого-педагогічний підхід до вивчення, аналізу й організації творчого конструювання у дошкільному віці, починаючи від зародження творчих ідей, закінчуючи їх втіленням. Розкрито закономірності та характеристики конструкторської творчості дошкільників, з'ясовано особливості процесуально-динамічних та індивідуально-регулятивних компонентів їх творчого конструювання. Сформульовано ефективні психолого-педагогічні умови та засоби активізації, розвитку творчого конструювання у дошкільному віці. Розроблено структурно-функціональну модель та комплексну програму стимулювання творчих стратегіальних тенденцій конструкторської діяльності дошкільників на всіх етапах творчого процесу. Доведено, що систематичне застосування тренінгу, забезпечення визначених принципів і положень за умов дошкільних навчальних закладів сприяє оптимізації процесу конструкторської творчості дошкільників, активізації їх творчих мисленнєвих тенденцій, розвитку творчого конструювання.