На основі експериментального і методичного дослідження, а також узагальнення передового досвіду виховної роботи у дитячих садках м.Луцька висвітлено теоретичні та практичні питання психолого-педагогічних чинників виховання екологічної культури дошкільників. запропоновано методику ознайомлення дітей із різноманітними явищами природи.

Досліджено причини сучасного соціального сирітства в Україні та вивчено процес формування особистості за умов інтернатних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Наведено практичні рекомендації щодо соціальної роботи з дітьми-сиротами, а також теоретично обгрунтовано необхідність запровадження нових форм сімейної опіки над дітьми, позбавленими батьківської опіки та піклування.

Встановлено домінуючі тенденції усвідомлення дітьми здорового способу життя як єдності його когнітивного, емоційного й оцінно-вольового компонентів, обумовлених комплексом соціально-перцептивних уявлень і змістом міжособистісної взаємодії дитини з оточуючими в контексті мотиваційно-ідентифікаційної детермінації. Наведено результати теоретичного аналізу впровадження комплексної програми активізації усвідомлення здорового способу життя, результатом якого є становлення активної позиції дошкільника засобами прийняття дитиною вимог здорового способу життя; наслідування конкретних зразків ведення здорового способу життя як елемента поведінки групи, до якої належить дитина; демонстрації дотримання вимог здорового способу життя в різних ситуаціях спілкування та життєдіяльності.

Досліджено проблему оптимізації психофізичного розвитку шляхом використання народних рухливих ігор різної спрямованості. Проаналізовано стан "шкільної зрілості", який є інтегральним показником фізичного розвитку, психосоматичного здоров'я, фізичної та розумової працездатності. Вивчено причини та чинники, що впливають на зазначені показники. Розроблено програму фізичного виховання першокласників з метою підвищення рівня їх соматичного здоров'я, фізичної та розумової працездатності, які визначають "шкільну зрілість". Досліджено процес психофізичної підготовки 6-річних дітей за умов загальноосвітньої школи. Розглянуто відповідний розвиток особистості школяра даного віку. Наведено новий підхід до розв'язання наукових завдань, що передбачає покращення психофізичного розвитку як чинника готовності 6-річних дітей до навчання у школі. За результатами тестування фізичних і психічних якостей виявлено, що рання соціалізація (навчання з 6-ти років) за умов низького рівня дослідженого розвитку негативно впливає на фізичну та розумову працездатність, функціональний стан серцево-судинної та дихальної систем, спричинює зростання захворюваності дітей.

Вивчено психологічні умови формування уявлень про моральні норми у дошкільному віці. Уточнено поняття "уявлення про моральні норми", розкрито вікове психічне підгрунтя засвоєння моральної норми. Виявлено специфіку взаємозв'язку емоційної та когнітивної складових уявлень про моральні норми й їх вплив на моральну поведінку та на цій основі виділено типи уявлень дошкільників за сформованістю їх уявлень про моральні норми. Обгрунтовано психологічні умови та механізми впливу моральної поведінки батьків на уявлення про моральні норми й їх дотримання дітьми дошкільного віку. Розроблено й апробовано програму психокорекції психологічних умов формування уявлень про моральні норми у дошкільників.

Розглянуто питання щодо ефективності професійної діяльності педагогів, які працюють в системі дошкільної освіти та необхідності удосконалення їх підготовки у вищій школі. Обгрунтовано особливу роль емоційної сфери дитини в період дошкільного дитинства. Наголошено на потребі в тому, щоб психологічні знання подавалися в контексті практики професійної педагогічної діяльності вихователя та поясненні, яким чином він має діяти в інтересах самої дитини, щоб сприяти реальному психологічному та соціальному розвитку дитини.

Рассмотрен вопрос эффективности профессиональной деятельности педагогов, работающих в системе дошкольного воспитания, и необходимости усовершенствования их подготовки в высшей школе. Обосновано особую роль эмоциональной сферы ребенка в период дошкольного детства. Акцентировано внимание на потребности подачи психологических знаний в контексте практики профессиональной педагогической деятельности воспитателя и объяснении, как он должен действовать в интересах ребенка, чтобы содействовать реальному психологическому его развитию.

The question of efficiency of professional activity of teachers, workings in the system of preschool education, and necessity of improvement of their preparation at higher school is Considered. The row of lacks of preparation is marked. The special role of emotional sphere of child is grounded in the period of preschool childhood. Attention is accented on the requirement of serve of psychological knowledge's in the context of practice of professional pedagogical activity of educator and explanation as he must operate in behalf of child, to assist his psychological real development.

Раскрыты теоретические основы социальной адаптации детей-сирот раннего возраста. Особое внимание уделено эмоциональному развитию ребенка как основе его психического развития, роли педагога в положительной адаптации детей к новым условиям.

Проаналізовано психологічні особливості морального виховання та морального здоров'я дошкільників. Розкрито взаємозалежність і взаємообумовленість цих понять стосовно дітей дошкільного віку, а також вплив морального виховання на формування.

Вивчено психологічні умови розвитку моральних форм поведінки (МФП) у дошкільному віці за умов навчально-ігрової діяльності. Запропоновано поняття "моральні форми поведінки". Висвітлено вплив моральної свідомості та самосвідомості на формування МФП. Виявлено чинники становлення МФП дошкільників: генералізовані та специфіковані. Розкрито особливості розвитку окремих МФП, вікові тенденції та статеві відмінності. Виділено основні типи моральної поведінки: гармонійно-розвинуті, "правильні", "егоїстики" та "невгамовні". Апробовано навчально-розвивальну програму формування МФП у дошкільників. Узагальнено психологічні умови розвитку МФП дітей дошкільного віку. Розкрито психолого-педагогічні засоби формування МФП у дошкільному віці.

Досліджено особливості розвитку соціальної компетентності у старшому дошкільному віці за різними програмами дошкільної освіти. Розкрито й обгрунтовано сутність поняття "соціальна компетентність", а також досліджено соціальні (взаємини з оточуючими) та психолого-педагогічні чинники розвитку соціальної компетентності (спільна діяльність у межах навчально-виховного процесу, активізація креативності дитини, формування комунікативної компетентності в старшому дошкільному віці, творча діяльність вихователів у процесі виховання старших дошкільників). Визначено рівні (високий, середній, низький) розвитку соціальної компетентності, обгрунтовано та впроваджено системи корекційно-розвивальних заходів для роботи зі старшими дошкільниками, практичними психологами, вихователями, вчителями з метою адаптації дошкільників до школи.

Проаналізовано основні підходи до вивчення проблеми взаємодії дітей раннього віку, позбавлених батьківського піклування з однолітками та дорослими, розкрито сутність та визначено параметри вивчення міжособової взаємодії. На основі результатів емпіричного дослідження визначено чотири типи міжособової взаємодії дітей раннього віку, позбавлених батьківського піклування, встановлено взаємозв'язок між формуванням типів міжособової взаємодії та ставленням вихователів. Визначено засади соціально-психологічної підготовки майбутніх усиновлювачів до взаємодії з дітьми раннього віку, позбавлених батьківського піклування. Розроблено програму соціально-психологічної підготовки потенційних усиновлювачів до взаємодії з дітьми раннього віку, позбавлених батьківського піклування, апробація якої доводить її ефективність.

Дисертація спрямована на верифікацію суб'єкт-орієнтованої моделі психокорекції гіперактивності дошкільників шляхом реалізації відповідної комплексної мультимодальної програми, що пояснює гальмування та деформацію психосоціального розвитку дошкільника затримкою розвитку його суб'єктності в сенсомоторному, атенціональному, мнемічному, афективно-конативному, мовленнєвому, комунікативному аспектах. Психокорекція гіперактивності здійснювалася на актуальному (умовно суб'єктному) рівні розвитку дошкільника, що передбачає тренування дефіцитарних функцій з метою зменшення імпульсивності та розвитку антиципації в контексті формування довільної поведінки. Робота в зоні найближчого розвитку (моно-, а згодом і полісуб'єкта) передбачає тренування самоконтролю, розвиток адекватної самооцінки та раціонального рівня домагань, відпрацювання комунікативних навичок і формування просоціальної спрямованості особистості дошкільників з гіперактивним розладом та дефіцитом уваги. Залучення батьків, вихователів дошкільних закладів, медичних працівників до процесу психоедукації під керівництвом дитячого психолога підсилює психокорекційний ефект роботи з гіперактивними дошкільниками.

Досліджено особливості природних вікових страхів (ВС) старших дошкільників і типових стратегій та засобів опрацювання цих страхів у цьому віці. Досліджено феномен страху як базової емоції людини, що виконує важливі функції у житті людини на різних етапах її дорослішання. Проаналізовано еволюцію природних ВС і можливості їх опрацювання, які також еволюціонують з розвитком дитини. Показано, що за неналежного опрацювання цих страхів вони можуть набувати патологічного перебігу, а відтак становлять загрозу розвитку дитини. Емпірично досліджено типові стратегії та засоби опрацювання страхів дітьми старшого дошкільного віку, зокрема копінг-стратегії, які кваліфікуються як ресурсні та продуктивні з подолання дітьми ВС, та запропоновано систему психолого-педагогічного супроводу дітей, адресовану близькому дорослому оточенню дітей, головна ідея якої - активація у дітей старшого дошкільного віку копінг-стратегій із подолання страху.

Систематизовано та узагальнено різні погляди на поняття "гендер", "гендерна ідентичність". Розкрито етапи, схему, механізм та чинники формування гендерних уявлень дошкільників. Охарактеризовано особливості гендерної соціалізації хлопчиків та дівчаток в умовах дитячого будинку. Проаналізовано особливості формування змістових характеристик гендерних уявлень дітей з дитячого будинку та дітей з повних сімей. Встановлено специфіку формування гендерної компетентності дошкільників. Представлено порівняльний аналіз змістових характеристик образів гендерної ідентифікації дошкільників - вихованців дитячого будинку та дошкільників з повних сімей.

Здійснено теоретико-психологічний та психолінгвістичний аналіз проблеми розвитку просодичного компонента мовлення. Виокремлено критерії та показники для вивчення стану розвитку просодичного компонента мовлення в дітей дошкільного віку. Створено комплекс методик психодіагностики та здійснено емпіричне дослідження розвиненості просодичного компонента мовлення й індивідуально-психологічних особливостей 4 - 6-річних дошкільників. Побудовано концептуальну модель та розроблено психотехнологію розвитку просодичного компонента мовлення дітей дошкільного віку засобами вокалотерапії та перевірено ефективність її реалізації. Виявлено психологічні особливості розвитку просодичного компонента мовлення дітей дошкільного віку.

Визначено теоретичні підходи до вивчення проблеми розвитку творчих здібностей старших дошкільників засобами комп'ютерних ігор. Обґрунтовано критерії (творча легкість, творча оригінальність, творча гнучкість, творча продуктивність, творча уява), показники та рівні (дуже високий, високий, середній, низький, дуже низький) розвитку творчих здібностей старших дошкільників. Виявлено переважання середнього та низького рівнів розвитку та гендерні відмінності розвитку творчих здібностей старших дошкільників. Теоретично обґрунтовано психолого-педагогічні умови ефективного застосування комп'ютерних ігор із метою розвитку творчих здібностей старших дошкільників. Розроблено й апробовано модель і програму розвитку творчих здібностей старших дошкільників засобами комп'ютерних ігор (циклічні, логічні, пригодницькі, стратегічні, покрокових стратегій), підібраних відповідно до критеріїв творчих здібностей, доведено ефективність і необхідність упровадження авторської програми у практику роботи закладів дошкільної освіти. Розроблено методичні рекомендації батькам, психологам і працівникам закладів дошкільної освіти щодо розвитку творчих здібностей старших дошкільників засобами комп'ютерних ігор.