Представлено результати дослідження впливу якості ставлення батька на психосемантичну структуру маскулінності та фемінінності в дівчат-підлітків.

Вивчено симптомокомплекс маскулінності/фемінінності у дівчат-підлітків у нормі та патології. На підставі експериментального дослідження виявлено патогенетичну, предиспонуючу роль порушень статеворольової структури у формуванні захворювань, пов'язаних з порушеннями статевого розвитку та менструальної функції. Зроблені висновки розкрили нові аспекти у вивченні психопатологічних факторів, які предиспонують до порушень репродуктивної функції.

Вперше досліджено особливості становлення статеворольової "Я"-концепції у дівчат-підлітків з повних і неповних родин у контексті вивчення відношення батька до доньки. Показано роль суб'єктивного сприйняття характеру батьківського виховання дівчатами-підлітками як чинника, що впливає на розвиток їх статеворольової "Я"-концепції. Обгрунтовано теоретичні положення про трансформацію соціокультурних уявлень щодо чоловічих і жіночих ролей. Наведено дані про характер впливу батьківського виховання на кількісні та якісні параметри фемінності й маскулінності у дівчат-підлітків. Уточнено особливості сімейної структури та статеворольового розвитку дівчат-підлітків з вираженою статеворольовою девіацією. Досліджено характер взаємозв'язку між поведінковими і соціогенним рівнями функціонування симптомокомплексу "маскулінності/фемінності" у дівчат-підлітків. Розроблено програму індивідуальної та сімейної корекції процесу статеворольового самовизначення дівчини з урахуванням відносин в діаді "батько - донька" або в тріаді "мати - батько - донька".

Розкрито зміст понять "материнство", "психологічна готовність до материнства", "відповідальне ставлення до материнства". Визначено структуру психологічної готовності до материнства як особливим чином організованої особистісної сфери жінки. Емпірично визначено критерії сформованості психологічної готовності до материнства у дівчат старшого шкільного віку. Встановлено зв'язок між показниками психологічної готовності до материнства та самостановленням, формування системи цінностей, що свідчать про особистісну зрілість. Визначено рівні сформованості основних компонентів психологічної готовності до материнства у ранній юності на когнітивному, емоційно-ціннісному й операційному рівнях, виявлено чинники, що впливають на даний процес. Зроблено висновок, що у ранній юності закладаються передумови для розвитку усіх компонентів психологічної готовності до материнства. Доведено, що проявом емоційно-ціннісного компонента є відповідальне, інфантильне, амбівалентне, негативне ставлення до материнства. Обгрунтовано психологічні умови формування відповідального ставлення до материнства у старшокласниць. Розроблено й апробовано програму просвітницького тренінгу, який сприяє формуванню відповідального ставлення до материнства у старшокласниць за умов емоційного, сенсорно насиченого діалогічного освітнього простору.

Висвітлено детермінанти та фактори, які призводять до зміщень у розвитку дівчат загальноосвітніх шкіл, формування негативних поведінкових стандартів. Запропоновано систему профілактики девіантної поведінки, що охоплює як попередження, так і подолання відхилень. Досліджено мікросоціальне середовище дівчат як аспект соціально-педагогічного впливу. Розкрито питання соціально-педагогічної занедбаності дівчат як наслідок соціальних, біологічних, психологічних, соціально-педагогічних детермінант. Наведено критерії, показники й оцінку ефективності профілактичної роботи.

Проведено емпіричне дослідження впливу батьківського відношення на сексуальну сферу дівчат пубертатного, перехідного та зрілого етапу психосексуального розвитку. Продемонстровано відмінності сімейного оточення дівчат з різними структурними типами сексуальності. Проведено порівняльний аналіз значення та особливостей відношення батька та матері на різних етапах становлення сексуальності.

Отмечено, что гендерная идентичность оказывает существенное влияние на процесс самодетерминации личности. Исследовано становление личностной зрелости у подростков 14 - 15 лет с учетом гендерных особенностей. На основании изучения и систематизации материала сделан вывод, что девушки в возрасте 14 - 15 лет опережают юношей той же возрастной группы в психологическом развитии. Это проявляется в процессах самореализации, самоопределения и самоутверждения.

Описано особливості особистості дівчат-підлітків, яким поставлено діагноз хронічної гастродуоденальної патології, у порівнянні з особливостями особистостей їх здорових однолітків.

Розглянуто питання підліткової сексуальності та особливості психосексуального розвитку. Вивчено особливості емоційної сфери та структурної організації психосексуального простору особистості підлітків. Визначено, що інфантильна сексуальність регулюється статеворольовою ідентичністю на різних рівнях функціювання особистості.

Досліджено вплив батьківських взаємин, клімату в родині на особливості міжстатевих стосунків у підлітковому віці. Узагальнено різні теоретичні погляди щодо проблеми особливостей міжстатевих стосунків підлітків. Наведено результати експериментальної перевірки залежності даних стосунків від стилю виховання в родині. Доведено, що в сім'ях з позитивним емоційно-психологічним кліматом створюються найбільш сприятливі умови для адекватного розвитку рольової ідентифікації та психічно-сексуальної свідомості у дівчат-підлітків у міжстатевих відносинах.

Исследовано влияние родительских отношений, климата в семье на особенности межполовых отношений в подростковом возрасте. Обобщены различные теоретические взгляды на проблемы особенностей данных отношений подростков. Приведены результаты экспериментальной проверки зависимости межполовых отношений от стиля воспитания в семье. Доказано, что в семьях с позитивным эмоционально-психологическим климатом создаются наиболее благоприятные условия для адекватного развития ролевой идентификации и психически-сексуального сознания у девушек-подростков.

The article deals with the influence of style of parental relations, family climateon feature of intersexual relations at teenageagers. The corresponding scientific literature on this problematics is analysed. Various theoretical sights at problems offeatures of intersexual relations of teenagers are generalized. Results of experimental check of dependence of intersexual relations from style of education in family are resulted. It is proved, that in families with positive emotional - psychological climate the most suitable conditions for adequate development of role identification and mental - sexual consciousness in girls - teenagers are created.

З’ясовано питання сприйняття вчителем першокласників – дівчаток і хлопчиків – в аспекті їх розумового розвитку та популярності серед однолітків. Проаналізовано кореляційні зв’язки між соціометричним статусом, об’єктивними оцінками розвитку інтелекту дівчаток і хлопчиків та оцінками їх розумового розвитку, поведінкових, емоційних, вольових та інших проявів самими вчителями в I, II та III класах. Виокремлено фактори структури оцінок і зв’язку, що характеризують як дітей в цілому, так і окремо дівчат і хлопців. Показано зв’язки між соціометричною популярністю й об’єктивними оцінками інтелекту дівчаток й хлопчиків молодшого шкільного віку й тим, як їх сприймає і якими характеристиками оцінює вчитель у традиційній системі навчання.

Выяснен вопрос восприятия учителем первоклассников – девочек и мальчиков – в аспекте их умственного развития и популярности среди сверстников. Проанализированы корреляционные связи между социометрическим статусом, объективными оценками развития интеллекта девочек и мальчиков и оценками их умственного развития, поведенческих, эмоциональных, волевых и других проявлений самими учителями в I, II и III классах. Выделены факторы структуры оценок и связи, характеризующие как детей в целом, так и отдельно девочек и мальчиков. Показаны связи между социометрической популярностью и объективными оценками интеллекта девочек и мальчиков младшего школьного возраста и тем, как их воспринимает и какими характеристиками оценивает учитель в традиционной системе обучения.

To clarify the question of perception of teacher graders – boys and girls – in terms of their cognitive development and popularity among peers. Analyzed the correlation between psychometric status and objective assessments of intellectual development of girls and boys and an estimate of their cognitive development, behavioral, emotional, volitional, and other manifestations of teachers themselves in the 1st, 2nd and 3rd grades. The factors structure assessments and communication that characterize as children in general and separately for girls and boys. Shows the relationship between psychometric popularity and objective assessment of intelligence of girls and boys of primary school age, and how they are perceived and what characteristics the teacher assesses the traditional system of education.

Охарактеризовано стан розробленості проблеми статі й тендеру, статевої ідентичності в психолого-педагогічній літературі. Визначено структуру статеворольової ідентичності, описано особливості формування та порушень статеворольової ідентичності в дівчат-підлітків у нормі та з розумовою відсталістю. Визначено критерії й рівні сформованості статеворольової ідентичності, описано варіанти можливих порушень у поведінці та соціалізації розумово відсталих дівчат-підлітків унаслідок порушень у процесі формування статеворольової ідентичності. Проведено експериментальне дослідження, що довело ефективність розробленої корекційно-розвивальної програми та психолого-педагогічних умов, спрямованих на формування статевої свідомості та відповідної статі поведінки.

Вперше здійснено порівняльний аналіз психологічних особливостей розвитку гендерної ідентичності дівчат підліткового віку та соціально-психологічних чинників її становлення за різних умов життєіснування (загальноосвітні школи та спеціалізовані школи-інтернати). Розкрито сутність поняття "гендерна ідентичність особистості підліткового віку", обгрунтовано й експериментально виявлено складові (інформаційний, операційний, мотиваційний, емоційний) структури гендерної ідентичності та побудовано модель досліджуваного психологічного утворення. Визначено критерії (виконання гендерної ролі, залежність від гендерних стереотипів, співвідношення маскулінних, фемінних якостей особистості, а також стійкість гендерних установок відносно сімейних стосунків), показники та рівні (високий, середній, низький) розвитку зазначеного феномену. Систематизовано комплекс психологічних заходів, спрямованих на розвиток гендерної ідентичності дівчат підліткового віку за умов шкіл-інтернатів.

Запропоновано новий концептуальний підхід до профілактики девіантної поведінки дівчат загальноосвітніх шкіл. Досліджено теоретичні пояснення сутності такої поведінки осіб молодшого шкільного, підліткового, юнацького віку, детермінанти, які спричинюють деформацію їх розвитку, класифіковано вияви поведінкових девіацій дівчат. Розглянуто ефективний вітчизняний і зарубіжний досвід у сфері профілактики. Обгрунтовано методологічні підходи, розроблено концепцію профілактики девіантної поведінки дівчат, визначено критерії, показники і рівні сформованості відповідального ставлення дівчат до соціальних норм. Перевірено систему профілактики поведінкових девіацій дівчат в єдності і взаємозумовленості її понятійно-категоріального апарату, змісту, принципів, форм, методів, засобів, соціально-педагогічних умов, втілення яких здійснюється за допомогою визначення мети, об'єкта, суб'єкта профілактичного впливу, напрямів, видів профілактики.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*364*423.21*423.121 + Ю935.14-734 В2:С*364 + Ю983.731-512

Рубрики:

Соціологія

Уява (фантазія)

Психологічні особливості дівчаток

Шифр НБУВ: ВА869120 Пошук видання у каталогах НБУВ