Висвітлено психологічні аспекти становлення образу світу школярів різних вікових категорій, зокрема, учнів початкових, середніх і старших класів. Розглянуто теоретико-методологічні питання розвитку образу світу дитини: психологічний зміст категорії "образ світу", наявні підходи його дослідження у психології та суміжних дисциплінах, зародження та подальший розвиток в онтогенезі людини. Запропоновано модель образу світу, наведено концепцію динамічної рівноваги у системі образ світу - образ "Я" підростаючої особистості.

Освещены психологические аспекты становления образа мира школьников возрастных категорий, в частности, учеников начальных, средних и старших классов. Рассмотрены теоретико-методологические вопросы развития образа мира ребенка: психологическое содержание категории "образ мира", существующие подходы его исследования в психологии и смежных дисциплинах, зарождение и дальнейшее развитие в онтогенезе человека. Предложена модель образа мира, приведена концепция динамического равновесия в системе образ мира - образ "Я" подрастающего поколения.

Розглянуто соціально-психологічні чинники, що впливають на формування ціннісних орієнтацій учнів-старшокласників. На базі сучасних соціально-психологічних методик визначено структуру термінальних та інструментальних цінностей, пов'язаних з особистісними характеристиками. На підставі результатів психологічного експерименту обгрунтовано напрями формування та розвитку моральної особистості випускників загальноосвітніх закладів.

Здійснено теоретичний аналіз сутності, психологічних характеристик і педагогічного потенціалу навчальних світоглядних діалогів, визначено критерії їх ефективності (пізнавальний, оцінно-ціннісний, діяльнісний). З'ясовано, що ефективність навчальних світоглядних діалогів на уроці залежить від сформованості в їх учасників готовності до творчої співпраці у єдності її ціннісно-мотиваційних (емоційної і особистісної відкритості та взаємної поваги, визнання унікальності та водночас принципової рівності) та інструментальних компонентів (рівнів розвитку вмінь і навичок ведення діалогу (здатності проектувати, ініціювати, керувати діалогом), сформованості особистісно значимого способу пізнавальної діяльності, комунікативної компетентності. Доведено, що становлення світогляду школярів у процесі діалогу стимулюється реалізацією комплексу психолого-педагогічних умов, які передбачають: організацію співробітництва суб'єктів навчального процесу, зокрема, шляхом актуалізації суб'єктивного досвіду в пізнавальній активності учнів, створення на уроці атмосфери, що сприяє розкриттю індивідуальності кожного з них; поєднання об'єктивності в оцінюванні вчителем способу вирішення обговорюваної проблеми з його загальною позитивною налаштованістю під час оцінювання діяльності учнів.

Розглянуто етнічну свідомість особистості як своєрідну та неповторну смислову систему інтерпретації етнічної реальності. Досліджено психологічні чинники формування етнічної свідомості у юнацькому віці: характер міжетнічного сприймання особистості, рівень її ціннісно-смислової когнітивної складності в етнічній сфері, особливості змістовного наповнення етнічної свідомості особистості. Доведено, що ефективними засобами розвитку зазначеної свідомості у юнацькому віці є інформування в даній сфері та залучення до творчої діяльності. За результатами дослідження розроблено формуючий експеримент з розвитку етнічної свідомості особистості, основою якого є тренінг "Етнічна картина світу".

В руслі особистісно-моделювальної парадигми стверджено положення про те, що вихідною засадою становлення особистості учнів на різних вікових етапах розвитку виступає їх образ світу як результат психічного відображення оточуючої реальності. Згідно з теоретичними установками особистісно-моделювального підходу вибудовано авторську концепцію становлення образу світу особистості школярів. Обгрунтовано питання генезису образу світу в діалектичному взаємозв'язку з образом "Я", його зміст, структуру та типологічні особливості на кожному вільному етапі дорослішання дитини. Встановлено сутність психологічних механізмів і закономірностей функціонування образу світу, основні підходи щодо його психодіагностики у школярів початкових, середніх і старших класів. Створена психологічна модель образу світу дозволяє узагальнити зовнішні чинники та особистісні детермінанти становлення образу світу учнів, виявити критерії, рівні та показники структурно-динамічних і типологічних відмінностей цього процесу, їх вплив на ефективність соціалізації школярів, поведінку. Розроблено та впроваджено у практику навчально-виховного процесу школи та діяльність психологічної служби систему психокорекції образу світу учнів, різні форми профілактичної та особистісно-розвивальної роботи з їх батьками, вчителями. Апробовано програму активізації образу світу дітей шкільного віку, що спрямована на нівелювання особистісних дисгармоній розвитку, девіацій поведінки, порушень соціалізації.

Подано психолого-педагогічні рекомендації щодо вдосконалення превентивних аспектів статевого виховання підлітків з урахуванням специфіки їх особистісних ставлень до небезпеки ураження ВІЛ.

Представлены психолого-педагогические рекомендации по усовершенствованию превентивных аспектов полового воспитания подростков с учетом специфики их личностных отношений к опасности поражения ВИЧ.

The psychological-pedagogical recommendations for improvement of preventive aspects of sexual education of the teenagers in view of specific of their personal relations to the danger of a HIV infection are represented.

Розкрито теоретичний аналіз психологічних особливостей перфекціонізму у юнацькому віці. Мета роботи - теоретичний аналіз психологічних особливостей перфекціонізму у юнацькому віці. Методи. В основу дослідження покладено теоретичні методи: аналіз, синтез та узагальнення наукових джерел із проблем вивчення перфекціонізму та психологічних особливостей юнацького віку. Результати. До результатів належить теоретичний аналіз базових позицій вивчення перфекціонізму в осіб юнацького віку. Представлено огляд досліджень різних науковців до причин виникнення перфекціоністських тенденцій. Стаття містить опис деяких вікових особливостей виникнення і розвитку перфекціонізму. Проведений аналіз наукової літератури вказує на те, що батьки мають істотний вплив на розвиток перфекціонізму у дітей. Доведено, що пробле ма перфекціонізму досить нова в українській науковій літературі, і наявність потреби дослідження перфекціонізму вимагає більш глибокого аналізу цього феномену на сучасному етапі розвитку психологічної науки в Україні. Зроблено опис психологічних особливостей періоду юнацтва, зокрема, новоутворень у юнацькому віці та кризи ідентичності. Описані окремі індивідуально-типологічні передумови розвитку перфекціонізму. Зазначено актуальність вивчення перфекціонізму саме в юнацькому віці. Визначено, що кожен тип перфекціонізму має вплив на формування особистості юнаків. Ступінь вираженості кожного типу перфекціонізму в юнацькому віці є різним. Констатовано, що найбільш представленим є високий рівень перфекціонізму, орієнтованого на себе в осіб юнацького віку. Висновки: у висновках зазначено, що перфекціонізм як психологічний феномен має значний вплив на формування особистості. Для юнацького віку є характерними завищені вимоги до себе, тому юнаки вважають, що оточуючі пред'являють їм завищені вимоги. Відповідно до наукових досліджень, високий рівень перфекціонізму, орієнтованого на себе, найбільш характерний для осіб юнацького віку.