Розглядається теоретичне і практичне значення проблеми операційних структур мислительної діяльності, окреслюється стан проблеми в психолого-педагогічній літературі. Висвітлюються результати природнього експерименту формування операційних структур мислення як складових дії систематизації, визначено рівень сформованості операцій систематизації, структуру операційного алгоритму дії систематизації, особливості його формування. Встановлено залежність росту систематизації від методів навчання, поетапного формування окремих операцій, ілюструється вікова динаміка.

Приведены результаты исследования эффективности компьютерных игр в умственном развитии ребенка старшего дошкольного возраста. Отмечено, что для полноценного использования компьютера как средства деятельности от ребенка требуется умение оперировать символами (знаками), обобщенными образами, ему необходимо достаточно развитое мышление, творческое воображение, определенный уровень произвольности действий. Игра является одной из форм практического мышления. Разработана и предложена оригинальная система компьютерных программ "Конструктор" для развития пространственного мышления на занятиях по конструированию у старших дошкольников.

Розглядануто проблему створення інтенсивної моделі формування проектно-образного мислення у дітей та молоді в умовах експериментальних розвиваючих об'єктів.

Рассматривается проблема создания интенсивной модели формирования проектно-образного мышления у детей и молодежи в условиях экспериментальных развивающих объектах.

The problem of creation of intensive model of shaping of figurative thinking for children and youth in conditions of experimental explicatings plants is considered.

С учетом результатов экспериментов проанализированы главные теоретические подходы к решению вопросов развития и коррекции мыслительных операций у детей разного пола и возраста. Предложены методики их диагностирования. Раскрыты роль мышления в развитии познавательной сферы учащихся, а также сущность понятий мышления мыслительных операций, механизмов мышления. Определены типы отклонений в развитии мыслительных операций у детей.

Запропоновано новий підхід до навчання дітей рідної мови, структурними компонентами якого є контроль, оцінка та навчальні дії. Проаналізовано художньо-мовленнєву діяльність як лінгводидактичну проблему. Розглянуто особливості сприймання дітьми змісту художніх творів. Охарактеризовано рівні сформованості оцінно-етичних суджень у старших дошкільників, наведено їх інструментальну лінгводидактичну модель.

Предложен новый подход к обучению детей родному языку, структурными компонентами которого являются контроль, оценка и учебные действия. Проанализирована художественно-речевая деятельность как лингводидактическая проблема. Рассмотрены особенности восприятия детьми содержания художественных произведений. Охарактеризованы уровни сформированности оценочно-этических суждений у старших дошкольников, приведена их инструменально лингводидактическая модель.

Висвітлено індивідуальні особливості мислення дітей, їх здатність до логічних міркувань, зокрема послідовного логічного міркування.

Освещены индивидуальные особенности мышления детей, их способность к логическому размышлению, в частности к последовательному логическому размышлению.

Висвітлено проблему розвитку візуального мислення в підлітковому віці. Проаналізовано процесуальні, операціональні та змістові його характеристики, а також динаміку розвитку та можливості оптимізації. Розглянуто онтогенетичні особливості мисленнєвої діяльності у дітей в даному віці. Проведено тренінг щодо розвитку візуального мислення підлітків 10 - 15-ти років.

Освещена проблема развития визуального мышления в подростковом возрасте. Проанализированы процессуальные, операциональные и содержательные его характеристики, а также динамика развития и возможности оптимизации. Рассмотрены онтогенетические особенности мыслительной деятельности у детей данного взраста. Проведен тренинг для развития визуального мышления подростков 10 - 15-ти лет.

Установлено, что умственная работоспособность детей младшего школьного возраста характеризуется четкой возрастной зависимостью и умственным утомлением более чем у 25 % школьников. Доказано, что умственное утомление ограничивает работоспособность, нарушает продуктивность труда и умственной деятельности, неблагоприятно влияет на функционирование различных органов и, прежде всего, нарушает процессы высшей нервной деятельности.

Встановлено, що розумова працездатність дітей молодшого шкільного віку характеризується чіткою віковою залежністю та розумовою перевтомою більш ніж у 25 % школярів. Виявлено, що розумове стомлення обмежує працездатність, обумовлює зниження продуктивності праці та розумової діяльності, несприятливо впливає на функціонування різних органів і, насамперед, порушує процеси вищої нервової діяльності.

Висвітлено методологічний, теоретичний і технологічний аспекти професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до формування культури мислення молодшого школяра. Розкрито зміст організаційно-методичного забезпечення підготовки майбутніх вчителів у ВНЗ. Запропоновано технологію формування культури мислення молодшого школяра. Увагу приділено проблемам перевірки ефективності професійної підготовки майбутнього вчителя.

Освещены методологический, теоретический и технологический аспекты профессиональной подготовки будущего учителя начальной школы к формированию культуры мышления младшего школьника. Раскрыто содержание организационно-методического обеспечения подготовки будущих учителей в ВУЗ. Предложена технология формирования культуры мышления младшего школьника. Уделено внимание проблемам проверки эффективности профессиональной подготовки будущего учителя.

Проведено порівняльний аналіз досліджень і публікацій із проблем розвитку творчого мислення дітей молодшого шкільного віку. Проблему творчості та творчого мислення молодшого школяра розглянуто як психолого-педагогічну. Розглянуто вплив творчого мислення на успішність у навчальній діяльності, з подальшим наданням відповідних рекомендацій. Розкрито поняття "креативність" як комплекс інтелектуальних та особистісних особливостей індивіда, що сприяють самостійному вирішенню проблем.

Проведено сопоставление результатов двух независимых исследований. Выполненный анализ подтверждает предположение о роли загрязнения почвенного покрова свинцом в снижении показателя умственного развития детей, длительное время находящихся на загрязненной территории. Выявлено, что зависимость уровня интеллектуального развития от уровня свинцового загрязнения почвы хорошо просматривается у детей дошкольного возраста, в то время как на развитие школьников большее влияние оказывают социальные факторы.

Досліджено актуальну проблему впливу креативного мислення на процес соціалізації дітей молодшого шкільного віку. Розкрито сутність поняття "соціалізація", розглянуто структуру даного феномену, здійснено багаторівневий аналіз його чинників, уточнено критерії гармонійності. Експериментально визначено основні негативні показники проходження даного процесу молодшими школярами на сучасному етапі. Обгрунтовано шляхи та засоби розвитку креативного мислення учнів початкової школи, запропоновано методику педагогічного управління даним процесом у школі. Розроблено спеціальну систему завдань, спрямованих на розвиток креативного мислення молодших школярів засобами освіти, зроблено її апробацію на заняттях з іноземної мови. Експериментально доведено, що креативне мислення є сприятливим інтегруючим чинником соціалізації.

Здійснено теоретичне й експериментальне дослідження впливу емоційних чинників на процес розв'язання мисленнєвих задач молодшими школярами. Розкрито суть і специфіку цього процесу. Досліджено особливості емоційної сфери та виявлено якісно-кількісні параметри емоційних проявів учнів з різною успішністю. Встановлено критерії оцінювання рівня емоційної регуляції навчально-пізнавальної діяльності, а також розроблено систему занять з метою корекції порушень в інтелектуальному розвитку. Виявлено емоційні чинники, які найбільшою мірою впливають на мисленнєву діяльність учнів з різною успішністю та описано характер їх впливу на розв'язання учнями мисленнєвих задач. Розроблено, обгрунтовано й апробовано класифікацію емоційно-чуттєвих проявів, властивих дитині та запропоновано систему методичних процедур з метою оптимізації процесу розв'язання мисленнєвих задач молодшими школярами.

Проаналізовано сучасний стан проблеми розвитку мислення молодших школярів. Розглянуто теоретичні положення, запропоновані різними вченими стосовно особливостей розвитку мислення учнів за різних умов навчання. Визначено концептуальні засади вивчення розвитку мислення учнів початкових класів за умов інтегрованого підходу у навчально-виховному процесі. Проведено експериментальні дослідження розвитку мислення молодших школярів за умов традиційного навчання. Виявлено показники розвитку мислення, що мають недостатній рівень розвиненості і не забезпечують подальшого ефективного засвоєння учнями навчального матеріалу. На прикладі навчального предмета "Довкілля" підтверджено, що інтегрований підхід до організації навчальної діяльності молодших школярів сприяє оптимізації навчально-виховного процесу, а також актуалізації та розвитку мислення учнів початкових класів, розвитку вербального мислення й удосконаленню невербального, прискореному переходу наочно-образного мислення до словесно-логічного, розвитку мисленнєвих операцій школярів, поліпшенню показників розвитку мислення та їх рівнів розвиненості. Запропоновано шляхи його вдосконалення у молодших школярів за умов інтегрованого навчання.

Досліджено формування символічного образу у художньо-графічній діяльності підлітків і представлено його як творчий процес символізації. Символізація як спосіб перетворення абстрактних понять, ідей в образ полягає у подвійному кодуванні, яке охоплює пошук образного аналога-репрезентанта та побудову його графічної форми. Установлено загальні закономірності процесу символізації у даній діяльності підлітків і створено класифікацію символічних образів. Виявлено багатофункціональність образу уявлення у процесі символізації, а також з'ясовано механізм формування символічного образу - мисленнєві дії аналогізування, які діють у процесі символізації. Здатність підлітків до пошуку аналогів можна розвивати, зокрема на базі адаптованої методики КАРУС на уроках образотворчого мистецтва, у позакласній і гуртковій роботі.

Проаналізовано вплив тривожності на інтелектуальний розвиток учнів молодшого шкільного віку. Систематизовано основні теоретичні й експериментальні підходи до розв'язання зазначеної проблеми. Обгрунтовано положення про наявність певних особливостей співвідношення перебігу інтелектуального розвитку 6 - 8-річних школярів і проявів тривожності. Розроблено й апробовано програму корекції надмірної тривожності даних учнів, показано її ефективність за умов використання у практиці навчально-виховного процесу початкової школи.

Уперше визначено зміст і структурні компоненти поняття "психолого-педагогічний моніторинг навчальних досягнень учнів". Розроблено концепцію системи психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів основної школи як засобу контролю за процесом їх розумового розвитку. З'ясовано провідні психологічні механізми та умови здійснення психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів основної школи. Розроблено інтегровану модель рівневого процесу навчання. Поглиблено психологічну суть поняття "навчальні досягнення учня" як результат і основу його подальшого розумового розвитку. Розкрито зміст поняття "потенційні навчальні можливості учнів", виявлено їх структурні компоненти та рівні. Досліджено основні психологічні передумови навчальних досягнень підлітків й основні підходи до проблеми їх визначення.

Здійснено теоретико-експериментальне вивчення психологічних особливостей антиципації, які проявляються у процесі розв'язання мисленнєвих задач учнями старшого шкільного віку. Висвітлено основні підходи до дослідження феномену антиципації у психологічній науці. Розкрито її суть та специфіку функціонування на мовно-мисленнєвому рівні. Уточнено психологічну дефініцію антиципації як важливої функції мислення. Розроблено модель структури антиципації та розкрито суть її структурних компонентів. Визначено особливості антиципації, які впливають на ефективність розв'язування задач. Показано, що вирішальне значення у комплексі цих особливостей має мисленнєве моделювання образу розв'язку задачі. Його ефективність визначається специфікою інтуїтивних (образних) і логічних компонентів мислення. Уточнено роль просторових категорій мислення, від рівня розвитку яких залежить загальна успішність антиципування. З'ясовано, що цілеспрямований процес розвитку антиципації учня найбільш ефективно здійснюється за умов навчальної діяльності, яка передбачає навчання мисленнєвому моделюванню розв'язку задачі.

Уточнено поняття "егоцентризм", виокремлено поняття "егоцентризм особистості", визначено його роль як однієї з ключових особистісних детермінант мисленнєвої діяльності у підлітковому віці. Виявлено види, типи, рівневу динаміку, форми й особливості прояву егоцентризму в мисленнєвій, особистісній сферах залежно від рівня. Визначено його позитивні ознаки та негативні наслідки. Досліджено прояв егоцентризму у параметрах мисленнєвої діяльності: продуктивності, організованості, динаміки. Виявлено вплив на рівень сформованості інтелектуальних умінь, особистісні фактори, якості, ставлення до себе в підлітковому віці. Розроблено програму запобігання розвитку та поширенню егоцентризму особистості, його негативних наслідків у мисленнєвій діяльності підлітків.

Розглянуто основні підходи щодо вивчення феномену візуального мислення, визначено його роль у загальному психічному розвитку підлітків. Виявлено рівень розвитку продуктивних можливостей їх візуального мислення, міру сформованості його операціональної сфери, охарактеризовано змістові компоненти візуальних образів. Установлено взаємозв'язок рівня розвитку основних показників даного мислення. Визначено напрямок і закономірності його розвитку в підлітковому віці. Розроблено та апробовано методику розвитку візуального мислення підлітків, обгрунтовано доцільність її використання в роботі шкільної психологічної служби.