Індекс рубрикатора НБУВ: Ю951.71 + Т1-1(4Укр)6 + Т3(4Укр)61-28

Рубрики:

Психологія класів, суспільних прошарків та шарів населення

Історія історичної науки (Історіографія)

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены теоретические подходы к проблеме мышления в психологии. Исследованы методики, используемые при выявлении вариативности мышления в психологических исследованиях. Проанализированы индивидуальные и групповые тенденции проявления вариативности мышления у студентов разных специальностей. Рассмотрены результаты реализации программы формирования вариативности мышления студентов в процессе изучения психологии.

Розглянуто причини порушення психічного здоров'я студентів, розкрито методи профілактики та корекції психічного здоров'я. Акцентовано увагу на необхідності виявлення відхилень у стані здоров'я, поведінці, стилі життя, соціально-суспільних орієнтаціях та цінностях, потребах, мотиваціях студентів ще на перших курсах навчання. З'ясовано, що формування психічного здоров'я включає неспецифічні та специфічні заходи психологічного і психофізіологічного забезпечення навчальної діяльності.

Рассмотрены причины нарушения психического здоровья студентов, раскрыты методы профилактики и коррекции психического здоровья. Акцентировано внимание на необходимости выявления отклонений в состоянии здоровья, поведении, стиле жизни, социально-общественных ориентациях и ценностях, потребностях, мотивациях студентов еще на первых курсах обучения. Выяснено, что формирование психического здоровья включает неспецифические и специфические меры психологического и психофизиологического обеспечения учебной деятельности.

The article deals with the causes of mental health of students, disclosed methods of prevention and correction of mental health.

Піднято проблему збереження здоров'я студента. Наголошено на ефективності використання діагностичних методик з метою виявлення професійної схильності, типу працездатності, типу темпераменту особистості студента. Запропоновано шляхи створення умов для психологічного та фізичного розвантаження з метою зниження рівня стресу, підвищення працездатності та функціональних можливостей студентів.

Рассмотрена проблема сохранения здоровья студента. Акцентировано внимание на эффективности использования диагностических методик с целью выявления профессиональной наклонности, типа работоспособности, типа темперамента личности студента. Предложены пути создания условий для психологической и физической разгрузки с целью снижения уровня стресса, повышения работоспособности и функциональных возможностей студентов.

The article raises the problem of saving student’s health. It’s marked on efficiency of the use of diagnostic methodologies with the aim to identify professional inclination such as capacity, temperament of student’s personality. The ways of creatingconditions are offered for psychological and physical handling with the aim to reduce stress, increase capacity and functional possibilities of students.

Розглянуто теоретичні аспекти розвитку професійних досягнень студентів-психологів під час навчання у ВНЗ. Розкрито сутність студентського віку. Досліджено особливості та умови навчальної діяльності у ВНЗ, професійного успіху студентів на початковому та заключному етапах навчання. Розкрито зміст мотивації досягнення, визначено умови, які впливають на очікування успіху. Визначено мотиви професійної діяльності майбутніх психологів, які складають основу інтерпретації мотиваційного простору їхньої професійної реалізації.

Рассмотрены теоретические аспекты развития профессиональных достижений студентов-психологов во время учебы в ВУЗ. Раскрыта сущность студенческого возраста. Исследованы особенности и условия учебной деятельности в ВУЗ, профессионального успеха студентов на начальном и заключительном этапах обучения. Раскрыто содержание мотивации достижения, определены условия, влияющие на ожидание успеха. Определены мотивы профессиональной деятельности будущих психологов, которые составляют основу интерпретации мотивационного пространства их профессиональной реализации.

The theoretical aspects of development of professional achievements of students-psychologists are considered on the stage of studies in higher educational establishment.

Обгрунтовано доцільність використання квадріполярної моделі для побудови типології особистості, на засадах якої виділено чотири типи за показником мотивації досягнення: "оптимісти", "сумлінні", "самозахисники", "ті, що змирились". Виявлено п'ять типологічних відмінностей у студентів за показниками: емоційність (як темпераментальна характеристика), доброзичливість у "Я-реальному", схильність підозрювати як тенденція у "Я-ідеальному", орієнтованість на факти (на противагу орієнтації на емоції), активність. Підтверджено наявність відмінностей між типами особистості запоказником мотивації досягнення в середніх значеннях рівнів інтелектуального розвитку. Найбільш високий рівень інтелектуального розвитку мають "самозахисники", на другому місці знаходяться "оптимісти", на третьому - "ті, що змирились", найнижчий рівень виявлено у "сумлінних".

Проаналізовано мотиви студентів щодо вступу до інницького національного технічного університету (далі: ВНТУ) та їх уявлення щодо життєвої позиції та позитивних очікувань від майбутнього. Представлено емпіричний матеріал, зібраний у 2012 - 2016 рр., результати аналізу якого свідчать про те, що до п'ятірки головних мотивів вступу молоді до закладу вищої освіти належать: "бажання стати спеціалістом вищої кваліфікації", "прагнення до особистісного розвитку", "бажання розвивати свої здібності", "прагнення до самореалізації", "можливість знайти пристойну роботу". Отримані результати дали змогу зробити певні висновки: сучасні студенти хочуть "знайти пристойну роботу", бажають "отримувати знання й робити відкриття", прагнуть до творчості. На сьогоднішній день учнівська і студентська молодь якісно змінилася, що актуалізує питання нового стилю мислення, вивчення чинників соціалізації студентства. Дані теоретичної розвідки дали підстави зробити висновок про те, що визначені особистісні ресурси та пріоритетні мотиви вступу студентів до ВНТУ можуть сприяти досягненню успіху, здоровій поведінці, психологічному благополуччю.

Визначено особливості особистісної диференціації та соціально-психологічних засобів корекції аутоагресивної поведінки молоді. Здійснено систематизацію структурно-функціональних особливостей і провідних детермінант аутоагресивної поведінки молоді в умовах сучасного соціуму. Визначено соціально-психологічну специфіку типологізації проявів аутоагресивної поведінки молоді відповідно до рівня (високого, підвищеного, заниженого, низького) суїцидального ризику і його індикаторів (емоційних, когнітивних, соціальних). Виокремлено критерії оцінки соціально-психологічних особливостей особистісної диференціації та конфігурації змістовних характеристик аутоагресивної поведінки молоді з урахуванням індикаторів суїцидального ризику. Запропоновано та доведено ефективність диференційованої соціально-психологічної програми корекції аутоагресивної поведінки молоді в умовах сучасного соціуму, побудованої на принципах еквівалентності, системності, перспективності, диференційованого прогнозування, динамічності та на засадах когнітивно-поведінкового, ресурсного і рефлексивного підходів.

Висвітлено сучасний стан проблеми інформаційно-психологічної безпеки цивільного населення та її медико-психологічних детермінант. Досліджено клініко-психологічні прояви та механізми формування дезадаптивних станів (ДС) у пацієнтів первинної медичної мережі в умовах інформаційно-психологічних впливів. Розглянуто індивідуально-психологічні особливості та поведінкові патерни як мішені психологічної корекції ДС у цивільного населення в умовах інформаційно-психологічної війни. Розроблено систему заходів психологічної корекції ДС пацієнтів первинної медичної мережі в умовах інформаційно-психологічної війни, доведено її ефективність.

Теоретично і емпірично обґрунтовано особистісну безпеку в структурі соціальної зрілості студентської молоді. Обґрунтовано феноменологію та особливості взаємозв’язку проявів соціальної зрілості та особистісної безпеки. Розроблено теоретичну модель структурної організації соціальної зрілості особистості, де виокремлено такі її компоненти: ціннісно-смисловий, емоційно-оцінний та регулятивно-поведінковий. Поглиблено наукові уявлення про предметно-функціональні характеристики соціальної зрілості особистості та психологічний зміст прояву особистісної безпеки (система індивідуальних смислів, внутрішня гармонійність і готовність до ризику). У результаті емпіричного дослідження з’ясовано відмінності прояву особистісної безпеки в структурі соціальної зрілості майбутніх фахівців за різним професійним спрямуванням в особистісних, мотиваційних та інтерперсональних характеристиках особистості. Розкрито специфіку і закономірності прояву ресурсного потенціалу особистісної безпеки в структурі соціальної зрілості студентської молоді засобом емпіричної верифікації ресурсного потенціалу емоційної рівноваги особистісної безпеки у студентів технічно-гуманітарних спеціальностей та ресурсного потенціалу поведінкової нормативності особистісної безпеки у студентів ризиконебезпечних професій.