На основании литературных данных и собственных исследований автором создана и представлена схема заполнения емкостей памяти, имеющихся, согласно генотипу, в мозге животных, способных к обучению - у млекопитающих. Показано запечатление в мозговом веществе импульсного потока органа чувства, а также упорядочение содержания запечатленного.

Висвітлено основні форми індивідуальної поведінки тварин. Розкрито її структуру та визначено головні чинники. Розглянуто основні складові частини деяких психологічних процесів, які мають спільну біологічну природу у тварин і людини: безумовні рефлекси, інстинкти, емоції, елементарну розумову діяльність, навчання, орієнтовно-дослідницьку діяльність.

Висвітлено питання порівняльної психології, зокрема, виникнення психічного відображення, розвитку психіки у філогенезі й онтогенезі, предісторії зародження людської свідомості. Розглянуто проблеми співвідношення біологічних і соціальних детермінант у поведінці людей і тварин. Розкрито зміст понять індивідуальної та генетичної пам'яті, мислення людини та розумової діяльності тварин, демонстраційного моделювання, перцептивної психології.

Освещены вопросы сравнительной психологии, в частности, возникновения психического отображения, развития психики в филогенезисе и онтогенезисе, предистории зарождения человеческого сознания. Рассмотрены проблемы соотношения биологических и социальных детерминант в поведении людей и животных. Раскрыто содержание понятий индивидуальной и генетической памяти, мышления человека и умственной деятельности животных, демонстрационного моделирования, перцептивной психологии.

Дана оценка современного состояния и перспектив развития этологии и ее практического значения для медицины в диагностике и лечении ряда наследственных болезней человека. На основе сближения и объединения исследований в этологии, физиологии, нейробиологии и сравнительной психологии отмечены современные тенденции развития науки о поведении. Изучены взаимосвязи социальных и биологических факторов поведения человека. Показаны особенности типологии, структуры и динамики реализации стереотипов врожденных невербальных компонентов поведения в комплексе мимических, позовых и жестовых движений в зависимости от профессиональной направленности личности, принадлежности к различным этническим группам, пола и эмоционального состояния исследуемых лиц. Проанализированы особенности реактивности нервной системы и моноаминэргических структур ствола мозга, наследственно обусловленных стереотипов двигательной активности, эмоциональности, возраста и пола животных (крыс).

Викладено особливості психіки тварин з позиції сучасної етології та зоопсихології. Наведено загальну характеристику інстинкту та інстинктивної поведінки. Розглянуто основні форми поведінки (репродуктивну, батьківську, територіальну, ігрову, дослідницьку, агресивну), а також проблеми домінування та ієрархії, популяційну поведінку вищих безхребетних і різних класів хребетних тварин.

Подведены итоги систематического изучения функций мозга человека при различных видах психофизиологической активности. Показана системная природа процессов мозговой деятельности с помощью методов определения корреляций между психофизиологическими свойствами личности и нейродинамикой в реакциях электроэнцефалограммы (ЭЭГ), машинного на ЭВМ и визуального анализа динамики ритмов ЭЭГ при вербальном восприятии эмотивной информации и биоэлектрических реакций мозга при субъективной оценки заданного интервала времени. В хронических опытах на кошках использованы методы регистрации и автоматической обработки импульсной активности нейронов с медиаторной дофаминергической принадлежностью в структурах среднего мозга и коры при формировании и реализации условного пищедобывательного двигательного рефлекса при действии переменного магнитного поля крайненизкочастотного диапазона в условиях свободного поведения животных. Рассмотрена классификация типов ЭЭГ и оценено их функциональное значение в связи с характером выполняемых программ деятельности. Описан ряд сложных современных методов анализа ЭЭГ и обобщены литературные сведения по изученным вопросам.

Висвітлено основні проблеми онтогенезу психіки тварин, а також питання людської психіки. Визначено форми психічної діяльності тварин. Розглянуто особливості онтогенетичного розвитку їх пам'яті. Наведено стислі дані щодо біографій дослідників зоопсихології, зокрема, П.К.Анохіна, В.О.Вагнера, Л.В.Крушинського.

Освещены основные проблемы онтогенеза психики животных, а также вопросы человеческой психики. Определены формы психической деятельности животных. Рассмотрены особенности онтогенетического развития их памяти. Приведены краткие биографические данные исследователей зоопсихологии, в частности, П.К.Анохина, В.А.Вагнера, Л.В.Крушинского.

Отмечено, что тревога и депрессия в значительной мере влияют на поведение человека и животных. Проведен междисциплинарный обзор существующих экспериментальных моделей в области тревожно-депрессивного поведения. Изучение нейробиологических и поведенческих маркеров тревоги и депрессии у животных позволит специалистам-клиницистам выяснить нейробиологическую основу и природу патогенеза этих состояний.

Зазначено, що тивога та депресія значною мірою впливають на поведінку людини та тварин. Здійснено міждисциплінарний огляд існуючих експериментальних моделей, які використовуються для дослідження тривожно-депресивної поведінки людини. Вивчення нейробіологічних і поведінкових маркерів тривоги та депресії у тварин дозволить фахівцям-клініцистам з'ясувати нейробіологічну основу та природу патогенезу цих станів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю922.362

Рубрики:

Поведінка тварин

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості стресорного та постстресорного періодів під час моделювання у щурів емоційних порушень внаслідок нейрогенного стресу, що спричинявся ноцицептивною стимуляцією. У цих тварин поступово розвивалися глибокі зміни електричної активності мозку та емоційної поведінки. Такі зміни виявлялися протягом тривалого часу після припинення впливів, що зумовлювали стрес. Одержані результати показують, що за умов продовженої дії емоційного стресу встановлюються тісні й стійкі зв'язки між лімбічними утвореннями мозку та гіпоталамічними центрами негативних емоцій. Це зумовлює розвиток затяжного стану негативного емоційного збудження. Гіпокамп є однією з ключових структур лімбічної системи, відповідальних за розвиток стійких патологічних реакцій мозку на стрес. У післястресорний період могло спостерігатися значне погіршення загального функціонального стану тварин, що супроводжувалося підвищенням рівня активності негативної емоціогенної системи мозку. Наявність періодів нестійкого балансу емоційних реакцій різної спрямованості в динаміці стресу та після припинення впливів, які спричиняють стрес, очевидно, є загальною закономірністю. Такі періоди відбивають особливості перебудови пристосувальних механізмів мозку в разі стійкої зміни режиму його функціонування за умов тієї чи іншої конкретної ситуації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю922.362

Рубрики:

Поведінка тварин

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У самців білих мишей протестовано агресивну поведінку в разі розміщення двох особин в одній клітці; три послідовні тести проведено з інтервалом одна доба, пари сформовано у рандомізованому порядку. За результатами тестування виділено три групи тварин (I - III): абсолютні домінанти, проміжна група (тварини іноді вигравали сутички, іноді програвали їх або взагалі не виявляли агресивної поведінки) та субмісивні особини, які завжди програвали. За день до початку тестування та через годину після кожного тесту в усіх тварин вимірювалась інтенсивність локомоції (тривалість і швидкість руху в "колесі моторної активності"), а через три дні після закінчення тестування - рівні норадреналіну (НА) й серотоніну (СТ) у гіпоталамусі та НА й адреналіну (А) у крові. Миші I і II груп продемонстрували високі, а миші III групи - низькі вихідні рівні локомоторної активності. У перебігу тестування ці показники в I групі в цілому зберігались, а в II і III групах істотно знижувались. У мишей I групи відзначено найвищі рівні НА в гіпоталамусі й крові та значення відношень НА/СТ у гіпоталамусі та НА/А в крові. Для тварин II групи були характерні проміжні значення рівнів НА та СТ у гіпоталамусі, а також досить високий рівень А та найбільш низьке відношення НА/А в крові. У мишей III групи спостережено високий рівень СТ і найнижче значення НА/СТ у гіпоталамусі, а також проміжне значення відношення НА/А в крові. Зроблено висновок, що в найбільш загальному вигляді можна виділити три типи реагування тварин на емоційний стрес, пов'язаний з антагоністичним конфліктом: НА-ергічний (у

домінантів), А-ергічний і СТ-ергічний (ваготонічний, у субмісивних особин). Ці типи корелюють з трьома етологічними моделями поведінки - "битва", "втеча" та кататонія.

На 24-месячных крысах (самцах и самках) линии Вистар исследованы степень участия новой коры в организации эмоционального поведения и регуляции вегетативных функций (частоты сердечных сокращений), а также особенности функционирования лимбических структур и гипоталамических механизмов эмоций в условиях разной продолжительности выключения новой коры методом корковой распространяющейся депрессии Leao. Степень выраженности и характер изменений исследуемых показателей зависели от продолжительности выключения неокортекса и возраста животных. Установлено, что в условиях корковой распространяющейся депрессии разнообразие вариантов динамики порогов возбуждения негативных эмоциональных реакций и частота их проявлений в каждом из вариантов с возрастом уменьшались, появлялись новые варианты, не свойственные молодым крысам. У старых животных преобладал градуальный (линейный) тип изменения порогов реакций избегания, практически не встречавшийся у молодых крыс. Результаты исследований позволили сделать вывод о том, что у 24-месячных животных новая кора выполняла функцию "механизма", поддерживавшего общий физиологический и эмоциональный тонус стареющего организма.

Досліджено поведінкові характеристики і схильність експериментальних тварин до розвитку психічної депресії (ПД). Використовуючи методику тестування "піднятий хрестоподібний лабіринт", дану популяцію розділено на групи з різним рівнем активності. З огляду на те, що експериментальні тварини утримувалися за однакових умов з моменту народження, зроблено висновок, що схильність до розвитку ПД є генетично детермінованою. Застосовані моделі ПД вплинули на досліджувані популяції тварин. Модель іммобілізації виявилася більш твердою для експериментальних тварин, що підтверджувалося більш вираженим зниженням поведінкової активності пацюків у порівнянні із соціальною ізоляцією.

Изложены основы физиологии высшей нервной деятельности, зоопсихологии и различных видов бихевиоризма. Рассмотрено поведение как об'єкт естественнонаучного исследования с целью изучения психической деятельности. Описаны безусловные рефлексы и инстинкты. Внимание уделено неассоциативному (сенситизация и привыкание, запечатление и подражание) и ассоциативному обучению (условный рефлекс, оперативное обучение, ассоциации между стимулами, возникающие без подкрепления). Рассмотрен бихевиоризм как етап в изучении поведения, определены его предмет, методы и философия, показано практическое применение. Изложены теория функциональных систем П. К. Анохина и оперантного научения Б. Ф. Скиннера. Даны представления об оперативном поведении и необихевиоризме. Показаны особенности подхода Л. В. Крушинского к изучению рассудочной деятельности животных. Освещена теория специального научения А. Бандуры, в которой функционирование человека рассматривается как продукт взаимодействия поведения, личностных факторов и влияния окружения.

Розглянуто історію розвитку етології як науки про поведінку тварин, розкрито можливості її використання за умов виробництва. Проаналізовано результати досліджень поведінки ремонтного молодняку великої рогатої худоби та корів молочного напрямку продуктивності за природних умов та у господарствах, що застосовують різні технології годування, утримання та доїння, а також вирощування молодняку для ремонту стада. Досліджено прояви зовнішньої рухової активності тварин, спрямованої на узгодження взаємовідносин організму з навколишнім середовищем. Розкрито можливості регуляції окремих функцій поведінки за рахунок технологічних прийомів та адаптування фізіологічних процесів до умов існування та впливу ендо- й екзогенних чинників. Описано систему групових та індивідуальних особливостей поведінки у ланцюгу людина - тварина - екологічна ніша. Розглянуто регуляторні механізми харчової, статевої, бездіяльної, рухової та інших форм поведінки, встановлено її залежність від енергетичного обміну та біохімічних змін організму тварин.

Рассмотрена история развития этологии как науки о поведении животных, раскрыты возможности ее использования в условиях производства. Проанализированы результаты исследования поведения ремонтного молодняка большого рогатого скота и коров молочного направления продуктивности в природных условиях и в хозяйствах, применяющих различные технологии кормления, содержания и доения, а также выращивания молодняка для ремонта стада. Исследованы проявления внешней двигательной активности животных, направленной на гармонизацию взаимоотношений организма с окружающей средой. Раскрыты возможности регуляции некоторых функций поведения за счет технологических приемов и адаптации физиологических процессов к условиям существования и влияния эндо- и экзогенных факторов. Описана система групповых и индивидуальных особенностей поведения в цепи человек - животное - экологическая ниша. Рассмотрены регуляторные механизмы пищевой, половой, бездеятельной, двигательной и других форм поведения, установлена его зависимость от энергетического обмена и биохимических изменений организма животных.

Наведено дані щодо поведінки ремонтного молодняку великої рогатої худоби (ВРХ) і корів молочного напрямку продуктивності (МНП) за природних умов. Розкрито теоретичні основи та практичні аспекти етології ВРХ МНП. Обгрунтовано можливості регуляції окремих функцій поведінки ВПХ за рахунок технологічних прийомів і адаптування фізіологічних процесів до умов існування, впливу ендо- та екзогенних чинників. Описано систему індивідуальних і групових особливостей поведінки ВРХ у ланцюгу людина - тварина - екологічна ніша. Увагу приділено прикладам регуляторних механізмів харчової, статевої, бездіяльної, рухової та інших форм поведінки, її залежності від енергетичного обміну та біохімічних змін організму.

Приведены данные о поведении ремонтного молодняка крупного рогатого скота (КРС) и коров молочного направления продуктивности (МНП) в природных условиях. Раскрыты теоретические основы и практические аспекты этологии КРС МНП. Обоснованы возможности регуляции отдельных функций поведения КРС за счет технологических приемов и адаптации физиологических процессов к условиям существования, влиянию эндо- и экзогенных факторов. Описана система индивидуальных и групповых особенностей поведения КРС в цепи человек - животное - экологическая ниша. Внимание уделено примерам регуляторных механизмов пищевой, половой, бездеятельной, движущей и других форм поведения, его зависимости от энергетического обмена и биохимических изменений организма.

Висвітлено теоретичні засади етології тварин. Розкрито найважливіші аспекти поведінки тварин, її розвиток в онтогенезі та практичне значення. Наведено інформацію про фізіологічні передумови поведінки тварин, класифікацію поведінкового континууму, синхронізацію шлюбної поведінки в різних видів, ієрархічні взаємовідносини у тварин. Увагу приділено прикладним аспектам етології, зокрема, соціальній організації та міжвидовим відносинам у суспільних комах, адаптаційним можливостям тварин, методам управління станом популяцій, проблемам гуманного поводження з тваринами.

Розкрито основні питання онтогенезу психіки тварин, а також елементарної сенсорної та перцептивної психіки. Охарактеризовано форми психічної діяльності тварин. Увагу приділено особливостям поведінки, навчання й інтелектуальної діяльності тварин.

Рассмотрены вопросы управления поведением морских млекопитающих (ММ) в биотехнических системах (БТС), использования сенсорных и двигательной систем ММ, формирования сложных программ поведения ММ при непосредственном контроле их действий, сложных навыков при дистанционном контроле. Освещены основные этапы подготовки ММ к работе в составе БТС. Изложена методология дрессировки ММ, описаны методики выработки элементов демонстрационной программы с использованием дельфинов и сивучей.