Розглянуто процес становлення загальнотеоретичних положень сучасної науки про еволюційний розвиток живої та неживої природи, притаманні світогляду всіх первісних цивілізацій положення про циклічність і взаємну обумовленість природних і соціальних процесів.

Розкрито онтологічні засади природознавства. Висвітлено етапи становлення багатофакторної методологічної парадигми та багатовимірні основи сучасного фізико-математичного природознавства. Проаналізовано теоретико-онтологічні принципи індійської філософії, античного природознавства, натурфілософії епохи Відродження та Нового часу. Детально висвітлено натурфілософські погляди Платона, Дж. Бруно, М. Кузанського, Ф. Бекона, Р. Декарта, Г. Лейбніца, Дж. Локка та ін.

Раскрыты онтологические основы природоведения. Освещены этапы становления многофакторной методологической парадигмы, а также многомерные основы современного физико-математического природоведения. Проанализированы теоретико-онтологические принципы индийской философии, античного природоведения, натурфилософии эпохи Возрождения и Нового времени. Детально освещены натурфилософские взгляды: Платона, Бруно, Кузанского, Бэкона, Декарта, Лейбница, Локка и др.

Висвітлено засади математики, фізики, зокрема, парадокси теорії множин, їх епістемологічний зміст, теореми Геделя про неповноту формальних систем і континуум-проблему, статус ірраціонального числа, реляційний голізм, гевристичну цінність ідеї цілісності. Розглянуто універсум як цілісність, реляційний голізм як основу інтерпретації квантової механіки. Описано релятивістські космологічні моделі, операціональну теорію формування структур мислення та свідомості, основні етапи формування інтелекту та відповідні їм логіко-алгебричні структури систем операцій, термодинамічну модель інформаційних процесів. Проаналізовано термодинамічний парадокс мислення, культурологічні наслідки сучасного розвитку засад науки.

Освещены основы математики, физики, в частности, парадоксы теории множеств, их эпистемологическое содержание, теоремы Геделя о неполноте формальных систем и континуум-проблема, статус иррационального числа, реляционный голлизм, гевристическая ценность идеи целостности. Рассмотрены универсум как целостность, реляционный голлизм как основа интерпретации квантовой механики. Описаны релятивистские космологические модели, операциональная теория формирования структур мышления и сознания, основные этапы формирования интеллекта и соответствующие им логико-алгебраические структуры систем операций, термодинамическая модель информационных процессов. Проанализированы термодинамический парадокс мышления, культурологические последствия современного развития основ науки.