Розкрито аспекти наукового знання про людину, зокрема, її сутність у контексті класичної та сучасної філософії. Розглянуто мову як засіб самовираження та спосіб інтеграції у сучасному світі. Визначено мету створення християнського подружжя, а також людський чинник у системі виробництва. Обгрунтовано екологічні можливості людського буття.

Раскрыты аспекты научного знания о человеке, в частности, его сущность в контексте классической и современной философии. Рассмотрен язык как средства самовыражения и интеграции в современном мире. Определены цель создания христианской семьи, а также человеческий фактор в системе производства. Обоснованы экологические возможности человеческого бытия.

Зроблено першу спробу осмислення створювального потенціалу освіти через концепти "створювальні сили" і "створювальне знання". Зауважено, що аналізу проблем сучасної освіти, об'єднаних глобальним проєктом "нове Просвітництво", передують онтологічні та теоретико-методологічні роздуми щодо створювальності знання та створювальних сил освіченої людини. Антропологічний вимір освіти розкрито у специфіці становлення складного мислення, в аналізі філософсько-культурологічних і філософсько-психологічних засад навчальної діяльності, в методологічно-методичних положеннях психологічної філософії. Засадничою думкою дослідження є те, що освіта стає людиностворювальною та людяномірною, якщо її зміст, методологічний та методичний інструментарій сприяють єдності теорії і практики, знання і життя, людини і світу. Провідна роль у досягненні цієї єдності належить філософському знанню як "створювальному людинознавству". Активізація створювальних сил знання визначає зміст гуманітарних освітніх практик, особливості самоосвіти, забезпечує якість освітнього результату та ефективність інноваційних освітніх технологій.