Освещена проблема системности в цикле философских и валеоэкологических наук второй половины ХХ ст. Раскрыты методологические основы системного подхода, а также содержание его понятий. Рассмотрены его принципы, истоки и эволюция в современной методологии научного познания. Проанализированы наиболее распространенные варианты общей истории систем. Рассмотрены различные направления системности познания как ступени тектологического движения мысли. Предложена концепция генезиса системных представлений в науках химического цикла. Приведено соотношение между всеобщими понятиями системного ряда и их конкретизации - специфическими понятиями (на примере понятий функционально-экстероформно-системного ряда). Рассмотрены вопросы социального прогнозирования, а также глобальные проблемы современности. Освещен опыт системного анализа валеологии и экологии человека.

Розглянуто різноманітні підходи до побудови логічної структури навчальних курсів. Проаналізовано зміст сучасних початкових курсів з природничо-технічних дисциплін. Розкрито критерії формування програм для освітніх установ на підставі принципу євроінтеграції. Запропоновано універсальну методику побудови логічної структури навчального курсу та навчального посібника.

Рассмотрены разнообразные подходы к построению логической структуры учебных курсов. Проанализировано содержание современных начальных курсов по естественно-техническим дисциплинам. Раскрыты критерии формирования программ для образовательных учреждений на основе принципа евроинтеграции. Предложена универсальная методика построения логической структуры учебного курса и учебного пособия.

Розкрито сутність російського формалізму як міждисциплінарної гуманітарної теорії, в якій синтезовано ідеї естетичного, лінгвістичного та історичного характеру. Проаналізовано передумови виникнення та витоки нової філософської парадигми. Висвітлено теоретичну спадщину представників формального методу в Росії, вивчено рецепцію його основних положень у сучасному культурно-історичному контексті. Проведено дослідження базових ідей російських формалістів, зокрема, розглянуто співвідношення форми та змісту художнього твору, процеси інтерпретації та творчості, визначено зміст понять "прийом" та "осторонення", а також релятивізму та конструктивного принципу. Показано спільність методологічних засад літератури та живопису у російському формалізмі. Розкрито вплив ідей російських формалістів на формування структуралізму й англо-американської Нової критики. Доведено високий науковий і творчий потенціал теорії формального методу.

Раскрыта сущность российского формализма как междисциплинарной гуманитарной теории, в которой синтезированы идеи эстетического, лингвистического и исторического характера. Проанализированы предпосылки возникновения и истоки новой философской парадигмы. Изучено творческое наследие представителей формального метода в России, показаны особенности рецепции его основных положений в современном культурно-историческом контексте. Проведено исследование базовых идей российских формалистов, в частности, рассмотрено соотношение формы и содержания художественного произведения, процессы интерпретации и творчества, определено содержание понятий "прием" и "отстранение", а также релятивизма и конструктивного принципа. Раскрыта общность методологических основ литературы и живописи в российском формализме. Проанализировано влияние идей российских формалистов на формирование структурализма и англо-американской Новой критики. Доказан высокий научный и творческий потенциал теории формального метода.

Проведено принципово новий аналіз традиційних категорій гносеології - сутності та явища, змісту і форми, необхідності і випадковості, можливості та дійсності та ін., що грунтується на принципах цілісності, системності та припускає створення новітніх пізнавальних моделей, які можуть виступати засобом дослідження самоорганізації та саморозвитку. Розроблено загальну схему розгортання системного підходу, визначено її роль в обурунтуванні категорій гносеології.Досліджено проблему цілісності та специфіку співвідношення "ціле - частина" у сучасному світорозумінні. В контексті дослідження категорії гносеології набувають принципово нового значення та обурунтовують не тільки об'єктивні внутрішні та зовнішні зв'язки об'єкта, що пізнається, але й замасковані, невизначені зв'язки, які виникають без початкової необхідності і розгортаються в процесі розвитку об'єкта.

Побудовано найбільш повний зв'язний список системних параметрів. Запропоновано класифікаційну схему параметрів, яка здатна передбачити принципово можливі системні закономірності. Виділено найбільш практично значимі атрибутивні системні параметри як базу дослідження та виявлено системні закономірності як стійкі повторювані зв'язки між системними параметрами. Показано можливості застосування одержаних системних закономірностей у дослідженні філософських проблем.

Рассмотрены понятия гения и формализма в науке, обоснованы научные заблуждения. Представлено новое научное направление - теоретическая зооинженерия. Охарактеризированы искренность и объективность в науке, приведено решение глобальных проблем. Уделено внимание сопоставлению педагогического процесса и науки, описана исходная и перспективная концептуальная модель специалиста. Проведен анализ репрессированной науки и отражено игнорирование принципов науки.

Проведено комплексний, філософсько-естетичний аналіз російського формалізму, реконструкцію процесу його виникнення, розвитку, занепаду. Вивчено історичну динаміку ідей російської формальної школи й їх вплив на світову естетичну теорію. Проведено аналіз засадничих ідей російського формалізму: співвідношення форми та змісту в художньому творі, прийому, осторонення, релятивізму, конструктивного принципу, фотогенії, повтору та ін. Досліджено динаміку ідей російського формалізму в теоретичних надбаннях Празького структуралізму. Розглянуто формалістські ідеї у кінематографі, зокрема "фотогенію", "зміщення", "семіозис", "монтаж". Досліджено тенденції вивчення методу учнями формалістів, так званими "младоформалістами". Здійснено намір реабілітувати теорію формального методу. Доведено, що російський формалізм був і залишається одним із найважливіших джерел естетичної інновативності в ситуації кардинальних соціальних і культурних змін.

Проведено комплексний, філософсько-естетичний аналіз російського формалізму, реконструкцію процесу його виникнення, розвитку, занепаду. Вивчено історичну динаміку ідей російської формальної школи й їх вплив на світову естетичну теорію. Проведено аналіз засадничих ідей російського формалізму: співвідношення форми та змісту в художньому творі, прийому, осторонення, релятивізму, конструкгивного принципу, фотогенії, повтору та ін. Досліджено динаміку ідей російського формалізму в теоретичних надбаннях Празького структуралізму. Розглянуто формалістськи ідеї у кінематографі, зокрема лфотогенії», лзміщенню», лсеміозису», лмонтажу». Досліджено тенденції вивчення методу учнями формалістів, так званими лмладоформалістами». Здійснено намір реабілітувати теорію формального методу. Доведено, що російський формалізм був і залишається одним із найважливіших джерел естетичної інновативності в ситуації кардинальних соціальних і культурних змін.

Проаналізовано генезу методологічної свідомості нелінійної науки, що спричинилася до радикального переосмислення фундаментальних концептів науки доби Модерну. Аргументовано, що парадигма нелінійного мислення є методологічною базою міждисциплінарних досліджень. Розкрито світоглядне значення парадигми нелінійності, на базі якої проведено визначення світоглядних орієнтирів сучасного розвитку методології природознавства. Висвітлено роль комп'ютерних засобів дослідження світу нелінійних систем, зокрема, вплив Grid-технологій на сучасний розвиток е-науки (електронної науки). Показано значення культури нелінійного мислення для розвитку соціогуманітарних наук, зокрема, через висвітлення креативного значення концепції самоорганізованої критичності.