Досліджуються актуальні проблеми сучасної філософії, естетики, етики, культурології, літературознавства тощо. Значна увага приділяється проблемам, що знаходяться на межі окремих гуманітарних наук. Висвітлюються концептуальні форми рецепції активності мистецтва в сучасній естетиці і міфологічні підвалини системи ціннісних та естетичних орієнтацій людини. Розглядається соціальна сутність феномену мови як способу людського вираження, проблема суб'єкту в емпіричній теорії значення, а також проблема спілкування в контексті сучасних форм відчуження. Визначено роль мистецтва у формуванні морально-етичних якостей особистості тощо.

Представлены соображения автора и их итог по поводу некоторых самых "современных" предположений (но не гипотез) о всяких явлениях и способе безошибочного диагностирования, всего-навсего по одному признаку, приписываемому всем без исключения людям - "личной единице времени" - одной для всех возрастов человека. Рассмотрены особенности диалектики понимания, глупости, принципов; оригинальное, по мнению автора, творчески нестандартное постижение роли черт характера; синергетически-гипперпараметрическая гипотеза судьбы, "доли", "неизбежности"; некоторое приближение к верному, нестандартному представлению о сути времени и всеобщей формы его проявления - "моды" на современность. Раскрыта всеобщность принципа доминанты; два пути дальнейшего развития человечества; солитопно-информационное поле психики; проблема частных отдельных в своих особенностях сфер времен. Изложены принципы медитации точки, линий, человека, итога, а также медитации происхождения вещей, свойств, отношений и пр.

Рассмотрены вопросы сравнительного анализа дискурсов романтизма, модернизма и постмодернизма, способы репрезентации "Я" в этих дискурсах, особенности современной художественной литературы, которая идентифицирует себя как "металитература", а также особенности ее генезиса, онтологического статуса, взаимоотношений автора и героя. Проанализирована эволюция герменевтики, ее непростые отношения с деконструкцией, современные герменевтические доктрины. Изложены философские вопросы об идентичности и отказе от идентичности, о свободе и ответственности, единстве и многообразии, тождестве и различии.

Викладено деякі аспекти літературної трансформації легендарно-міфологічних структур. Розглянуто іудаїзм і християнство як герменевтичну проблему у творчості Йосифа Бродського. Визначено відмінність між ідеалом та реальністю у поезії Ізидора Жака Сомоліського. Проаналізовано відображення числової символіки в художньому творі та проблеми її інтерпретації. Досліджено проблему інтерпретації спадщини Києво-Могилянської академії у ракурсі постмодерну.

Излагаются основания и основы новой СНОЗ в развитии из ей предшествующей старой СНОЗ. Фундаментальная смыслологика старой системы научного объяснительного знания (аббревиатура СНОЗ) тормозит, ограничивает и путает познавательно-объяснительное мышление людей и из-за недоразвитости находится в кризисе. Фундаментальная смыслологика новой СНОЗ, основания и основы которой излагаются книгосериалом "Прологи новой СНОЗ" и "Логи новой СНОЗ", дает возможность человеческому умосознанию и мышлению выйти на такое вглубь (в микромир) до дна исчерпывающее и логически и фактически истинное познание реальной действительности (объективной и субъективной), какое возможно вообще.

Розглянуто сутність і принципи гносеології, суб'єкт та об'єкт пізнання, етапи та методи дослідження, а також соціальні об'єкти та принципи їх вивчення. Визначено етапи побудови гносеологічної реконструкції соціальних об'єктів, специфіку їх пізнання, місце соціального експерименту в теорії та практиці суспільного життя. Висвітлено процес формування та класифікації категорій діалектики, особливості їх застосування під час дослідження соціальних об'єктів, а також основні категорії діалектичного пізнання суспільства та методи пізнання суспільного буття.

Рассмотрено значение понятия масштаба успеха исследователей в разных предметных областях, в частности: масштаб предметной области философии, экономической и психологической предметных областей, гуманитарных наук, эстетики, математических наук, технических наук, художественного творчества, обыденного сознания, политического мышления.

Рассматриваются проблемы новой системы научного объяснительного знания (СНОЗ), характеризующейся радикально новой смыслологикой, которая фундаментируется на существенно обновляющихся общефилософских, гносеологических, смыслологических и естественнонаучных идеях и является фундаментальной основой для дальнейшего развития всех наук. Показаны новые смыслы материального и идеального, а также суть и формы познания и знания в смыслологике новой СНОЗ, в частности, ощущение, восприятие, память, антиощущение, представление, понятие, суждение, определение, умозаключение, мысленное моделирование.

Систематизовано європейську традицію теорії інтерпретацій. Наведено поняття герменевтики, описано перші системи інтерпретації (кабалістику, античну і християнську герменевтику). Розглянуто наукову інтерпретацію герменевтики, феноменологію, філософську герменевтику, психоаналіз, фемінізм, екзистенціалізм. Висвітлюються проблеми семіотики та структуралізму, постмодернізму (постструктуралізму), герменевтики як літературної естетики, показано синтетичний характер сучасної української прози, а також стиль і час у зарубіжній прозі ХХ ст.

Рассмотрены проблемы истины, ее критерии и способы воплощения в существующих системах естественнонаучного и гуманитарного знания. Значительное внимание уделено концепциям Лакатоса, Куна, Тулмина, Фейерабенда, а также подходам Деррида, Фуко и др. Проанализирован ряд фундаментальных понятий и положений современного научного знания, возможности построения универсальной научной (на базе существующего научного знания) онтологии.

Проанализирован процесс изменения соотношения между религиозным и научным видением мира. Показано влияние расширения границ науки на характер этого сотношения, и, как следствие, формирование на современном этапе условий для коадаптации религиозных и научных знаний.

Проаналізовано еволюцію природи і суспільства як взаємно зумовленої зміни систем. Здійснено спробу методологічного аналізу через синергетичний принцип. На підставі дослідження необхідності коеволюції природи і суспільства зроблено висновок про синтез знань сумісності різноманітних рівнів коеволюції та уявлень про коеволюційні процеси, що знаходять місце в науці, а також у художній творчості, релігії та міфології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю251

Рубрики:

Наука і наукове знання в цілому

Шифр НБУВ: Ж70616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследованы основные свойства теории как главного итога познавательной деятельности. Рассмотрена природа методологического анализа научного знания. Определены основные черты предметного мира теории. Проанализирована природа моделей обоснования теории (дедуктивной и индуктивной). Изучены пути представления конкретно-научной теории в виде логической модели, связь проблемы обоснования теории с основными идеями современной логики.

Как возник мир? Почему появился в этом мире Человек? Каким образом он может стать Богом? Ответы на эти вопросы можно получить, познакомившись с новейшей универсальной Философией Космического Разума. В книге приводится научная информация о трех видах тонкой космической энергии - эфире, душе, духе; о трех типах миров в Мировом Целом - аде, рае и чистилище; о трех ипостасях Разума - Боге, Духе, Человеке. Опираясь на последние достижения научно-технической революции, - выдающиеся работы астрофизиков, физиков и кристаллографов всего мира, автор пытается создать новую космогонию.

Розкрито багатовимірну єдність логіко-гносеологічних основ природознавства. Розглянуто ідею багатофакторності як генезис міждисциплінарних синтезів філософії, фізики, математики, хімії та інших природничих наук. З позиції багатофакторності досліджено найсуттєвіші особливості: "багатомірності" різних систем природничо-наукового знання як концептуальної основи оцінювання синергетичного світу; формування багатомірного світогляду, побудови предметних багатофакторних (молекулярних) моделей, цілісного динаміко-статистично-імовірнісного образу "фізико-математичної цілісності". Проаналізовано багатомірну цілісність мікро-, макро- та мегасвіту в квантовій фізиці, синергетиці та фізико-математичному природознавстві у цілому.

Висвітлено деякі важливі загальнотеоретичні питання, пов'язані з аксіологічною проблематикою сучасної філософії та методології науки. Осмислено взаємозумовленість епістемних, етичних, естетичних і сакрально-метафізичних аспектів істини. Розроблено модель аксіології знання в контексті "потенціалістичного" розуміння цінності, до основи якої покладено структуру духовно-практичної взаємодії людини зі світом, її базисні потенції.

Розглянуто одну з найпопулярніших тем філософії ХХ ст. - герменевтику - теорію розуміння й тлумачення текстів і феноменів культури. Окреслено історію герменевтики, коло її проблем на тлі принципового розмежування методологій гуманітарних і природничих наук. Проаналізовано процес поширення проблеми істини на розуміння гуманітарних наук, розширення естетичного виміру в царину трансцендентного, формування поняття "мова" в історії західної думки.

На широком материале философских текстов определены границы историко-философских исследований в области практической философии. Обоснована функция истории философии как герменевтической дисциплины. Установлена возможность использования в качестве методологии проведения теоретических исследований деонтологии. Определены ее основные цели и задачи - формирование умения читать философские тексты, а также необходимых герменевтических и аналитических навыков в профессиональном изучении философии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю251.204

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ