Изложен примерный тематический план и содержание программы. Охарактеризованы методические принципы и приемы, вопросы музыкального сопровождения, музыкального и сценического ритма. Рассмотрены особенности проведения контрольных и зачетных занятий, критерии оценки полученных знаний, умений и навыков. Представлен краткий перечень музыкальных произведений для использования на учебных занятиях.

Вперше у мистецтвознавстві досліджено ритм ("хореоритму") як самостійного просторово-часового феномену. Простежено динаміку змін уявлень про місце та роль ритму у танці від первісної доби до початку XXI ст. Виявлено роль ритму в процесі еволюції танцю від складової синкретичного дійства до самостійного виду мистецтва. Доведено, що еволюція уявлень про танцювальний ритм є своєрідною моделлю зміни парадигм бачення світу, особливо на перших етапах розвитку людства. Охарактеризовано підходи до втілення хореоритму у творах балетмейстерів XX - початку XXI ст., доведено, що в цей період визначальними в аспекті осмислення ритмічного простору танцювальних творів є індивідуальні системи реформаторів. Розглянуто перспективні напрямки подальших досліджень у сфері хореоритму.

Зазначено, що проблема здатності до ритмовідчуття та його ролі у пізнанні світу і творчості розглядалася у перших філософських вченнях. Наголошено, що аналіз уявлень про ритм у танці від ранніх цивілізацій дає можливість прослідкувати еволюцію хореографічної культури від синкретичних форм до все більшої самостійності, індивідуалізації танцю. Виявлено, що танець досягає свого завершеного пластичного, космологічного типу в грецькій культурі. Звернення до творів Лукіана, Платона, Аристотеля дає підстави стверджувати, що "мусичне мистецтво" є завершеним симбіозом музики, танцю і поезії.