Висвітлено проблему збереження дерев'яних пам'яток для майбутніх поколінь. Проаналізовано вплив температури та відносної вологості повітря на зміну гігроскопічних і механічних властивостей деревини. Детально розглянуто вплив людської діяльності, освітлення та центрального опалення на клімат приміщень, в яких зберігаються дерев'яні пам'ятки, а також чинники, які спричиняють деструкцію деревини. Наведено відповідні параметри клімату приміщень, дотримання яких необхідне для збереження дерев'яних виробів.

Показана взаимосвязь основных принципов застройки и формирования фасадов зданий Екатеринославского кирпичного стиля с региональными корнями и национальными самобытными традициями, а также системность и целенаправленность использования этих принципов. Отмечено, что одним из основополагающих факторов становления и вычисления данных принципов были бурное развитие на Екатеринославщине промышленности с постоянным притоком дешевой силы и развитием сети кирпичных заводов вследствие наличия огромных сырьевых ресурсов в период активного строительства.

Розглянуто питання історії архітектури від давніх часів до сучасного періоду. Проаналізовано особливості розвитку української народної дерев'яної архітектури. Висвітлено головні етапи розвитку архітектури Криму V - XV ст., проблеми збереження історико-культурної спадщини даного регіону в 1960 - 1980 рр. Описано пам'ятки культури Севастополя в історичному аспекті.

Рассмотрены вопросы истории архитектуры от древних времен до современного периода. Проанализированы особенности развития украинской народной деревянной архитектуры. Освещены главные этапы развития архитектуры Крыма V - XV ст., проблемы сохранения историко-культурного наследия данного региона в 1960 - 1980 гг. Описаны памятки культуры Севастополя в историческом аспекте.

Висвітлено історію виникнення та розвитку будівельних традицій українських горян, загальнонаціональні підходи до дерев'яного житлового будівництва, їх регіональні прояви та локальну специфіку в Українських Карпатах. Обгрунтовано положення про цілісний розгляд традиційного карпатського дерев'яного будівництва як єдиного соціокультурного комплексу, де тісно переплетені світоглядно-духовні та виробничо-професійні компоненти, сформовані у даному природному середовищі. Обгрунтовано самобутність традицій дерев'яного житлового будівництва українців Карпат на фоні культурних впливів сусідніх народів, а також розкрито роль народного майстра-будівельника, професійних об'єднань майстрів, їх організаційного укладу, етики взаємовідносин та звичаєвості в удосконаленні будівельної справи.

Досліджено фактологічні матеріали про архітектуру дерев'яного житла німецьких переселенців Українських Карпат на прикладі колоній у Розлучі та Майдані Львівської області, щоб ввести їх у науковий обіг.

Изложены сведения о каменных храмах слобожанской архитектурной школы XVII - XVIII ст. , строительном деле на Слободской Украине в этот исторический период. Освещена история создания и описаны архитектурные особенности Николаевского храма Святогорского монастыря, Преображенского собора в Изюме, Успенского собора и Покровской церкви в Харькове, Воскресенской церкви в Сумах, Ахтырского Троицкого монастыря и Войскового собора в Черкасске. Изложены результаты исследований соборных храмов Ахтырки, Вознесенского храма Хорошевского монастыря, Змиевского Николаевского казацкого монастыря, церкви Рождества Богородицы в Острожске и церкви Рождества Христова в Харькове.

Зазначено, що з прийняттям християнства в Київській Русі відбувся бум у будівництві православних храмів, які збудовані переважно на підставі незалежного уявлення та їх візантійських прототипів. Вони стали першою школою для древніх російських зодчих та їх архітектура послугувала зразком для майбутніх будівель.

Изучены особенности формообразования и применения пространственных деревянных конструкций, предложена их классификация по аналогии с конкретными аналитическими поверхностями. Исследован опыт возведения архитектурных объектов с использованием подобных конструкций.

Наведено типові проекти дерев'яних шкіл Галичини першої чверті XX ст.

Cформовано понятійний апарат, визначено складові інформаційної бази та теоретичні засади графічної реконструкції дерев'яної наскельної архітектури. Запропоновано технології фіксації скель зі слідами забудови з використанням лазерного сканування та фотограмметрії; роботи з матеріалами досліджень за допомогою ЗD-моделювання, бази даних та геоінформаційної системи. Описано методи аналізу наскельних слідів забудови, способи оцінювання достовірності відтворених елементів, критерії відбору варіантів. Розроблено методику графічної реконструкції дерев'яної наскельної архітектури, що охоплює методи, принципи та послідовність процедур. Досліджено скельний комплекс Камінь (Тустань). Виконано моделювання п'яти будівельних періодів його втраченої дерев'яної забудови. Подано рекомендації щодо використання методики у реставраційній та пам'яткоохоронній діяльності на різного виду об'єктах.

Проаналізовано суспільні передумови православного храмобудування Волині у складі Російської імперії. Визначено та систематизовано містобудівні, об'ємно-планувальні та стилістичні особливості дерев'яних храмів XIX - початку XX ст. В результаті архітектурно-морфологічного аналізу виявлено характерні ознаки церков, які пов'язані з будівництвом храмів за встановленими зразками та частковим використанням місцевих архітектурних традицій. З'ясовано головні напрями архітектурного трансформізму автохтонних церков краю. Обгрунтовано історико-культурну цінність храмобудівної спадщини зазначеного періоду та сформульовано основні принципи і заходи, спрямовані на збереження дерев'яної храмобудівної спадщини Волині.

Проведено попереднє обстеження дерев'яних історико-архітектурних пам'яток Національного музею народної архітектури та побуту України "Пирогів" на предмет біологічних пошкоджень та дії несприятливих екологічних факторів. Основними деструктивними чинниками виявились дереворуйнівні гриби, комахи, надмірна зволоженість, несприятливі атмосферні умови та механічні пошкодження. Незважаючи на дбайливе ставлення співробітників НМНАПУ "Пирогів" до історичних цінностей, руйнівна дія часу та біодеструкторів призвела до необхідності негайної реставрації низки споруд. Для зменшення ймовірності виникнення подібної ситуації в майбутньому запропоновано впровадження постійного моніторингу в діяльність скансену. Розглянуто можливість і необхідність використання чинних державних стандартів для формування системи моніторингу.

У давнину в дерев'яному будівництві всюди одночасно використовувалися зрубна і каркасна системи. Надалі переважала та, що була краще пристосованою до місцевих кліматично-сейсмологічних умов. Таким чином, в світі склалися розмежовані природними чинниками ареали розповсюдження зрубу (північно-західні регіони) та каркасу (південно-східні регіони). В зонах межування ареалів, або ж на аномальних територіях, де сприятливі для зрубу і каркасу критерії вступають у протиріччя між собою, спостерігаються процеси змішування та гібридизації будівельних систем. Саме тут виникають оригінальні архітектурні рішення дерев'яних будівель.

Досліджено найхарактерніші архітектурно-пластичні ознаки пасажирських споруд залізниць Закарпаття за основними історичними періодами їх формування.

Досліджено архітектурний декор житлових споруд територій Опілля та бойківського Підгір'я кінця ХIХ - ХХ століття. Проаналізовано технологічні і художньо-композиційні особливості дерев'яних архітектурних деталей, визначено художню своєрідність. Підкреслено важливість використання архітектурного декору при формуванні зовнішнього вигляду житла.

Розглянуто іконографію деяких мотивів в архітектурній різьбі давньоруськім храмів. Встановлено походження окремих сюжетів та персонажів, що втілюють культурні традиції як античності, так і східних держав. Інтерпретовано стилістичні особливості рельєфного декору кількох давньоруських храмових споруд, зумовлені складними процесами фольклоризації впливовості її сакралізації першовзірця в умовах синкретизму вірувань у середньовічній Русі та характером державотворчих процесів з їх ідеологічним підгрунтям.

Проаналізовано будівельні матеріали та архітектурні деталі, отримані під час археологічних розкопок на Високій Гірці в Холмі (сьогодні Хелм, Польща), в районі комплексу резиденції короля Данила Романовича з 13 ст. Домінують тесані блоки з каменю глауконітиту та вапняку. Глауконітитовий камінь у великій кількості знайдено в розкопах. Він слугував будівельним матеріалом для стін у формі тесаних блоків. Такі блоки можна поділити на дві групи: 1 - блоки у формі паралелепіпеда обтесані та шліфовані з усіх сторін; 2 - блоки у формі, наближеній до паралелепіпеда, які тесано та шліфовано лише з лицевої сторони; а решта сторін мають ламану поверхню та груботесану. Особливістю є те, що ці блоки часто використовувалися повторно у пізніших будівлях. Глауконітитовий камінь зустрічаємо також у формі архітектурних деталей із різьбленими елементами. У результаті археологічних досліджень виявлено сьогодні близько 50 таких деталей. Частина з них (близько 20 деталей) належить до так званої колекції П. Покришкіна - з розкопів виконаних у 1911 - 1912 рр. у південній частині гірки. Решта деталей виявлені розкопками останніх 8 років. Усі ці архітектурні деталі можемо поділити на кілька груп: найчисельніша група - це профільовані наріжні блоки з півваликом (їх налічуємо 8 і ще 5 - у розкопах Покришкіна); інша група - це профільовані наріжні блоки з четвертною викружкою, півваликом і вертикальними тягами (1 блок і ще 3 таких блоки у колекції Покришкіна); криволінійні профільовані блоки з четвертною викружкою, яких знайдено 3; вони були частиною архівольта арки перспективного порталу. Аналіз архітектурних форм цих деталей надає змогу зробити висновки про їхню приналежність до таких частин будівель замку: песпективного порталу, обрамлення вікон і дверей, карнизи, колони, капітелі та ін. Штучний камінь виступає у вигляді цегли та глазурованої плитки, а також значних безформних мас застиглого камяного тіста, що вказують на залишки процесу виготовлення. Матеріали штучні - білі, зелені та різнобарвні. Вони доповнюють застосовані тут галицькі алебастри та зелений глауконіт із Холма. Була проведена експертиза білих матеріалів. Їх діагностували за допомогою мікроскопа SEM і рентгенографії. Крім того, проведено хімічний аналіз мікрострукутри за допомогою мікроскопа SEM із модулем EDS. Проведена експертиза показала, що матеріали, про які йдеться, виготовлялися за іншими технологіями, ніж керамічні, але подібні до тих, що використовуються для виготовлення силікатних матеріалів у наш час. Як сировину використовували крейду та біогенний кремнезем, отриманий із хвоща. Процедура скам'яніння проводилася в гідротермальних умовах. У результаті був отриманий матеріал, структурно схожий на мармур. Успішне виготовлення штучних матеріалів, уможливило реалізацію ідейних структур, побудованих під явним впливом стилю Тосканської школи 13 ст.

Проаналізовано будівельні матеріали та архітектурні деталі, отримані під час археологічних розкопок на Високій Гірці в Холмі (сьогодні Хелм, Польща), в районі комплексу резиденції короля Данила Романовича з 13 ст. Домінують тесані блоки з каменю глауконітиту та вапняку. Глауконітитовий камінь у великій кількості знайдено в розкопах. Він слугував будівельним матеріалом для стін у формі тесаних блоків. Такі блоки можна поділити на дві групи: 1 - блоки у формі паралелепіпеда обтесані та шліфовані з усіх сторін; 2 - блоки у формі, наближеній до паралелепіпеда, які тесано та шліфовано лише з лицевої сторони; а решта сторін мають ламану поверхню та груботесану. Особливістю є те, що ці блоки часто використовувалися повторно у пізніших будівлях. Глауконітитовий камінь зустрічаємо також у формі архітектурних деталей із різьбленими елементами. У результаті археологічних досліджень виявлено сьогодні близько 50 таких деталей. Частина з них (близько 20 деталей) належить до так званої колекції П. Покришкіна - з розкопів виконаних у 1911 - 1912 рр. у південній частині гірки. Решта деталей виявлені розкопками останніх 8 років. Усі ці архітектурні деталі можемо поділити на кілька груп: найчисельніша група - це профільовані наріжні блоки з півваликом (їх налічуємо 8 і ще 5 - у розкопах Покришкіна); інша група - це профільовані наріжні блоки з четвертною викружкою, півваликом і вертикальними тягами (1 блок і ще 3 таких блоки у колекції Покришкіна); криволінійні профільовані блоки з четвертною викружкою, яких знайдено 3; вони були частиною архівольта арки перспективного порталу. Аналіз архітектурних форм цих деталей надає змогу зробити висновки про їхню приналежність до таких частин будівель замку: песпективного порталу, обрамлення вікон і дверей, карнизи, колони, капітелі та ін. Штучний камінь виступає у вигляді цегли та глазурованої плитки, а також значних безформних мас застиглого камяного тіста, що вказують на залишки процесу виготовлення. Матеріали штучні - білі, зелені та різнобарвні. Вони доповнюють застосовані тут галицькі алебастри та зелений глауконіт із Холма. Була проведена експертиза білих матеріалів. Їх діагностували за допомогою мікроскопа SEM і рентгенографії. Крім того, проведено хімічний аналіз мікрострукутри за допомогою мікроскопа SEM із модулем EDS. Проведена експертиза показала, що матеріали, про які йдеться, виготовлялися за іншими технологіями, ніж керамічні, але подібні до тих, що використовуються для виготовлення силікатних матеріалів у наш час. Як сировину використовували крейду та біогенний кремнезем, отриманий із хвоща. Процедура скам'яніння проводилася в гідротермальних умовах. У результаті був отриманий матеріал, структурно схожий на мармур. Успішне виготовлення штучних матеріалів, уможливило реалізацію ідейних структур, побудованих під явним впливом стилю Тосканської школи 13 ст.

Здійснено характеристику, аналіз та оцінку архітектурних рішень рекреаційних об'єктів із дерева в Карпатському регіоні України. Висвітлено поняття "сучасна дерев'яна рекреаційна архітектура Карпатського регіону". Проаналізовано архітектурно-планувальні вирішення дерев'яних рекреаційних об'єктів європейських країн, зокрема Польщі, Словаччини, Румунії, Чехії, Австрії, Швейцарії. Вдосконалено методику дослідження дерев'яної архітектури та визначено підхід до інвентаризації дерев'яних рекреаційних об'єктів. Проведено ретроспективний аналіз архітектурно-планувальних вирішень дерев'яних рекреаційних будівель Карпатського регіону, виявлено стильові тенденції, історичні періоди розвитку відпочинкової архітектури. Уточнено архітектурно-етнографічне районування Карпат, яке дозволило виявити центри розвитку сучасної дерев'яної архітектури. Систематизовано і структуровано емпіричний матеріал про сучасні дерев'яні рекреаційні об'єкти в Карпатському регіоні, виявлено нові та трансформованo існуючі типи громадських закладів і рекреаційного житла. Обгрунтовано методику збереження, трансформації та переосмислення традицій у сучасній дерев'яній архітектурі регіону. Здійснено оцінку змін та окреслено генезу архітектурно-планувальних вирішень дерев'яних рекреаційних об'єктів у регіоні. Обгрунтовано основні методичні вимоги розвитку сучасної дерев'яної відпочинкової архітектури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г534.21 + Щ114.7

Рубрики:

Термічний аналіз

Кам'яні будови і споруди

Шифр НБУВ: Ж29409:А:Архіт. Пошук видання у каталогах НБУВ