Розглянуто основні закономірності колірної композиції, розкрито специфіку використання кольору в архітектурному проектуванні. Наведено основні психофізіологічні та символічні характеристики кольору.

Викладено комплексний підхід до вирішення завдання щільності забудови з одночасним забезпеченням житлових приміщень належною інсоляцією, денним освітленням, шумовим режимом, повітрообміном. Проаналізовано методи розрахунку інсоляції, описано графоаналітичний та універсальний аналітичний методи.

Изложен комплексный подход к решению задачи плотности застройки с одновременным обеспечением жилых помещений надлежащей инсоляцией, дневным освещением, шумовым режимом, воздухообменом. Проанализированы методы расчёта инсоляции, описаны графоаналитический и универсальный аналитический методы.

The article provides the definition of illumination, decorative lightning, and its usage, which opens up new opportunities for creating different virtual scenarios; the concept of Kamjanets'-Podils'kyj castle complex illumination.

Зазначено щодо актуальності проблеми стосовно архітектурного освітлення об'єктів; комплексно проаналізовано новітні методики реконструкції, оцінки пам'яток архітектури, методи створення естетики світлового середовища. Розроблено узагальнювальну методику з рекомендаціями щодо проектування архітектурного освітлення об'єктів і можливістю моніторингу якості на всіх стадіях проекту.

На базі фундаментальних наукових категорій та архітектурно-ієрархічних рівнів проаналізовано предмет наукового дослідження нового архітектурного напрямку - сучасну світлову архітектуру.

Розкрито особливості та засоби втілення архітектурної та богословської сутності світла в архітектурно-просторовій організації української церкви, встановлено значення природного та штучного освітлення у формуванні структури та простору, архітектоніки церковної будівлі, виявлено закономірності формування світлового середовища церкви у часовій динаміці богослужінь. Проаналізовано архітектоніку освітлення українських церков різних типів і періодів розвитку церковного будівництва за характером розподілу у просторі та інтенсивністю світлових потоків. Встановлено архітектурно-просторові принципи, прийоми та засоби організації світлового середовища основних типів української церкви. Зазначено, що архітектура християнського храму східного обряду є архітектурою освітлення. Аргументовано необхідність переносу принципів організації світлового середовища традиційної церкви в практику сучасного проектування українських церков.

Виявлено закономірності формування світло-кольорового середовища (СКС) сучасного міста. Визначено, що СКС міста є ієрархічною системою з інтегрованою взаємодією, відкритих і закритих архітектурних просторів з джерелами й установками штучного освітлення, яка забезпечує цілий ряд функцій для життєдіяльності населення міста. Його основні якісні та кількісні характеристики зумовлені функцією світла та кольору в архітектурному середовищі. Процес формування СКС сучасного міста залежить від комплексу основних чинників, а саме: містобудівних, природно-кліматичних, інженерно-технічних, естетичних і здійснюється поетапно. Виявлено основні етапи формування СКС міста з використанням природного та штучного світла. Проаналізовано зарубіжний досвід формування СКС сучасного міста та визначено його просторову структуру, яку виявляють світлопланувальні "каркас" і "тканина" сучасного міста. Даний "каркас" формується інфраструктурою транспортно-пішохідних комунікацій з підсистемою житлових і промислових функцій. Світлопланувальну "тканину" міста формують об'єкти міського центру та ландшафтно-рекреаційних територій міста. Надано рекомендації щодо формування їх основних структурних одиниць. Виявлено композиційні задачі формування СКС сучасного міста, які запропоновано визначати на макро- та мікрорівні. Створення світло-кольорового середовища міста є комплексною проблемою з інтегрованим рішенням інженерно-технічних і архітектурно-художніх задач. Формування світло-кольорового середовища запропоновано здійснювати з урахуванням розроблених архітектурно-художніх принципів проектування та розробкою світло-кольорового генплану міста.

Досліжено проблему колористики у системі композиційних засобів архітектури модерну в Україні. На підставі аналізу зразків архітектури усіх трьох гілок модерну (декоративної, національно-романтичної та раціоналістичної) показано, що фасади будівель мають специфічну колористичну палітру, на формування якої вплинули традиційні етнічні кольорові культури регіонів України та колористичні тенденції архітектури західноєвропейського модерну. Прийоми колористики у системі композиційних засобів реалізувалися на основі контрастних і нюансних гармонійних палітр, які виявляли об'ємно-просторову структуру зразків архітектури трьох гілок модерну в основних регіонах України. Розглянуто проектні функції-цілі колористики у системі композиційних засобів стилю "модерн" в Україні.

Розвинуто актуальний напрямок у в теорії архітектури - комфортність світлового середовища у контексті урбоекологічного підходу. Проаналізовано кліматологічні й історико-культурні передумови розвитку архітектурних методів формування такого середовища за умов спекотного клімату. Систематизовано традиційні та високотехнологічні архітектурно-композиційні прийоми формоутворення, які сприяють створенню комфортного світлового середовища за природно-кліматичних умов арабо-ісламських країн. Наведено результати експериментальних досліджень функціональної та формотвірної дії світлотіньових співвідношень у традиційній і сучасній арабській архітектурі. Розроблено принципи та рекомендації щодо формування комфортного світлового середовища у сучасних житлових і громадських будинках країн Арабського Сходу.

Досліджено особливості процесу регіонального колористичного творення середовища від періоду зародження до сучасності. Встановлено єдність структур різноманітних колористичних палітр регіонального предметно-просторового середовища (ППС). Доведено, що на етапі етнічного середовищетворення система досліджених палітр ППС утворює (в ідеальному вигляді) упорядковану множину кольорів, що складає ізоморфні Абелеві групи, в яких діють принципи комутативності й асоціативності та наявні нейтральні елементи. Даним групам притаманна внутрішня симетрія. Наголошено, що на сучасному етапі відбувається процес руйнування системних характеристик, структурних зв'язків, зміщення функцій поліхромії ППС. Запропоновано модель найзагальніших міжрегіональних принципів формування колористики ППС, яка дозволяє розглядати проблеми місцевого та регіонального колористичного середовищетворення у нетрадиційному аспекті, грунтуючись на науково аргументованих методиках управління цими процесами.

Висвітлено проблему формування колористичного архітектурно-художнього образу архітектури Харкова від часу заснування міста до сучасного стану. Проаналізовано зміни, які відбувались в архітектурній колористиці міста під впливом світового історико-культурного процесу. Виявлені у дослідженні закономірності розвитку системи колористичного архітектурно-художнього образу міста свідчать про існування сталих системотвірних традицій колористичного формотворення. Розглянуто фактори, що впливають на систему колористичного формотворення в рамках формування архітектурно-художнього образу. Встановлено зв'язок колористичної палітри міста та традицій етнічного колористичного середовищетворення, що відображає її гармонійність. Досліджено, що елементи палітри створюють групи, яким притаманна внутрішня симетрія.

Досліджено особливості розвитку колористики архітектурно-просторового середовища сільського житла Галичини другої половини XIX - початку XXI ст. Проаналізовано колористичні утворення предметно-просторового середовища етнографічних районів досліджуваної території. Розглянуто етапи розвитку будівництва сільського житла на території Галичини, пов'язані зі змінами у політичному, соціально-економічному та культурному житті. Проведено порівняльний аналіз колористики сільського житла різних етнографічних зон та областей з суміжними районами України. Визначено фактори, що впливають на формування колористики архітектурно-предметного середовища народного житла досліджуваної території, встановлено особливості та тенденції змін колористики сільського житла Галичини.

Розглянуто основи становлення нового напрямку - сучасної світлової архітектури. Проаналізовано основні історичні етапи гармонізації архітектури та світла. Розглянуто роль "людського фактора" та сформульовано сучасну наукову проблематику. Визначено сферу дослідження фундаментальних напрямків світлової архітектури як науки з її "предметом" та "об'єктом" дослідження. Розкрито теоретичну архітектурно-ствітлову адаптацію законів енергоентропіки, узагальнено існуючі та використано нові методи дослідження структурних елементів, об'єднаних у систему: світло - сонце, людина - суспільство, земля - природа, архітектура - середовище. Розглянуто поділ України на основні світло-геліокліматичні зони, а також морфологічно-типологічні особливості світлової архітектури цих зон. Проаналізовано типологічні особливості окремих груп світло-архітектурних об'єктів житлового, навчального та церковного призначення. Викладено основні напрямки використання наукового потенціалу світлової архітектури в раціональному нормуванні умов світлового середовища.

Рассмотрены основы становления нового направления - современной световой архитектуры. Проанализированы основные исторические этапы гармонизации архитектуры и света. Рассмотрена роль "человеческого фактора" и сформулирована современная научная проблематика. Определена сфера исследования фундаментальных направлений световой архитектуры как науки с ее "предметом" и "объектом" исследования. Раскрыта теоретическая архитектурно-световая адаптация законов энергоэнтропики, обобщены известные и использованы новые методы исследования структурных элементов, объединенных в систему: свет - солнце, человек - общество, земля - природа, архитектура - среда. Рассмотрено разделение Украины на основные светогелиоклиматические зоны, а также морфологически-типологические особенности отдельных груп свето-архитектурных объектов жилищного, учебного и церковного назначения. Изложены основные направления научного потенциала световой архитектуры в рациональном нормировании условий световой среды.

Розглянуто основні поняття та засади світлового дизайну архітектурних об'єктів історичного міського середовища. Проаналізовано основні принципи, методи та способи архітектурного освітлення історичних будівель і пам'яток архітектури.

Досліджено системи природного освітлення з використанням сучасних просторових світлотехнічних характеристик, розглянуто актуальні архітектурні світлопрозорі конструкції для дахів будинків.

Розглянуто основні закони колористики, еволюцію формування колористики архітектурно-просторової тканини міста. Висвітлено особливості колористичної організації внутрішнього простору приміщень різного призначення.

Розглянуто основи становлення нового напряму - сучасної світлової архітектури. Проаналізовано розвиток сучаної світлової архітектури з позицій окресленого предмета та полікомпонентного системного підходу: "Світло - сонце, Людина - суспільство, Земля - природа, Архітектура - середовище". Зазначено, що новий напрямок формує нову типологію та методологію розвитку сучасних світлоархітектурних об'єктів. Висвітлено нові методи в реальному та експериментальному проектуванні, що дає можливість сформулювати основні принципи розвитку сучасної світлової архітектури. Зазначено, що сучасна світлова архітектура - це новий напрям теорії та практики архітектури, який особливо актуальний для значної кількості функціональних типів будинків і споруд, коли їх структура, форма, образ і комфорт середовища визнаються природним світлом та його спектром, а також для широкого діапазону природно-кліматичних умов районів нового будівництва.

Розглянуто основні способи формування світлового образу громадських будівель та аспекти взаємозв'язку архітектурного та світлового образів у об'єктах традиційної архітектури. Визначено загальні тенденції формування світлового образу громадської будівлі сучасними засобами штучного освітлення.

Розглянуто результати наукових досліджень і проектування в галузі світлового дизайну, одержані в роботах студентів кафедри дизайну архітектурного середовища Інституту архітектури Львівської політехніки, які можуть стимулювати розвиток сучасних методів штучного освітлення міського середовища, об'єктів архітектури та монументального дизайну.

Розглянуто вистави, в яких світло було основним заходом і засобом формування естетики й архітектоніки театральної дії.