Выявлен дополнителный метрический код рассмотренной структуры. Отмечено, что поскольку главный фасад имеет ярко выраженную условную ось симметрии, то характер фиксации оси входного блока (слева или справа) существенно не влияет на получаемые метрические структуры, в обоих случаях метрические коды представляются однотипными конечно-разностными уравнениями, которым соответствуют непрерывные дифференциальные уравнения первого порядка (наблюдается различие лишь в постоянных коэффициентах), что говорит о стилевой выдержанности и правильности проведенной реконструкции.

Отмечено, что масса и пространство - основные элементы архитектуры. Главной проблемой архитектурного формообразования является проблема их органического соединения в художественной форме. Представлены данные исследований соотношений массы и пространства в 137-ми сооружениях, являющихся памятниками мировой архитектуры. Проведен анализ полученных результатов, найдены определенные количественные закономерности, которые в дальнейшем послужат объективной основой для проведения качественного анализа.

Mass and space are the basic elements of architecture. The main formative architectural problem is the problem of their organic combination in the art form. The research data of mass and space ratio in 137world architectural monuments are presented in the article. The analysis of the received results was conducted, the certain quantitative objective laws were found which will in the future be impartial basis for qualitative analysis carrying out.

Вперше розроблено евристичний алгоритм аналізу, катологізації й удосконалення візуально-естетичних якостей малоповерхової житлової забудови, заснований на систематизації її композиційних характеристик. Побудовано модель взаємодії та взаємовпливу основних категорій архітектурної композиції (об'єктивних, емоційно-оцінних та інформаційних характеристик архітектурної форми). Вибудовано концепцію впровадження інформаційного підходу до методики викладання архітектурної композиції. Створено базу для розробки навчальних програм з моделювання архітектурної форми й архітектурної композиції, яка враховує композиційні властивості формування її візуального образу. Розроблено способи інформаційної фіксації та створення каталогів композиційних характеристик існуючих творів архітектури. Сконструйовано графічні просторово-композиційні моделі існуючих об'єктів малоповерхової житлової забудови.

Розглянуто першопричини та складові візуальної гармонії, функціональний взаємозв'язок між ними та загальну схему синтезованої гармонійної подачі в архітектурному та дизайнерському проектуванні. Задекларовано авторський підхід до вирішення проблеми гармонійності в контексті творчого підходу.

Розкрито та охарактеризовано проблеми співіснування дитини та міста. Розглянуто питання необхідності та актуальності цієї теми з погляду архітектури. Окреслено основні причини та можливі наслідки проаналізованої проблеми.

Проаналізовано світовий досвід проектування та спорудження будівель зі змінною геометрією. Виокремлено основні типи таких будівель, визначено основні фактори, які впливають на формування нових типів. Окреслено базові засади розвитку архітектури зі змінною геометрією.

Зазначено, що факультет мистецтв університету м. Жешув - це місце, де мистецтво створюється, свого роду експериментально і з нових ідей. Зв'язок з сучасністю та традицією, безперервний процес створення та розвитку ідей взаємодіють не тільки в університеті. Внесок у розвиток суспільства в масштабах міста, регіону та країни в цілому. Художня школа має допомогти студентам розвивати свої навички та знання, зрозуміти і власну індивідуальність, і знайти їх як членів різних груп у суспільстві. Серед цілей мистецтва головним акцентом освіти є творчість, часто пов'язана з його важливістю для інновацій. Мета проекту полягала в розробці концепції архітектурного простору програмного забезпечення - факультет мистецтв будівництва в університеті м. Жешув. До даної цінності можна також додати створення нових культурно-розважальних місць м. Жешув. Джерелом натхнення для вигляду будівлі є композиція з 1919 р. - "Lozenge: color plans", Piet'a Mondrian'a, голландського художника, найвідомішого творця та піонера геометричної абстракції в живописі. Проект відноситься до пропорції планування будівлі та його околиць.

Конкретизовано визначення понять "архітектурне середовище", "суб’єкт середовищної діяльності", "гармонія", "гармонічний розвиток", "гармонізація архітектурного середовища". Охарактеризовано проблеми типологізації штучного довкілля. Сформульовано принципи побудови типології архітектурного середовища та сформовано систему моделей-типів архітектурного середовища. Обгрунтовано необхідність розробки нової типології суб’єктів середовищної діяльності, визначено принципи її побудови. З'ясовано основні проблеми оцінювання міри досконалості середовища життєдіяльності людини. Описано принципи побудови системи критеріїв досконалості штучного довкілля та критерії гармонічності архітектурного середовища. Розроблено структурно-логічну модель закономірних перетворень штучного довкілля, принципи його гармонічного розвитку, наведено приклади практичного застосування запропонованої моделі. Здійснено систематизацію наявних стратегій гармонізації архітектурного середовища. Сформульовано принципи гармонізації архітектурного середовища та доведено доцільність утворення нового напряму архітектурно-містобудівної науки - "Теорія гармонізації архітектурного середовища".

Запропоновано методику розпізнання архітектурних об'єктів при створенні мобільних додатків доповненої реальності на основі побудови бази спеціалізованих маркерів. На підставі аналізу методів технології доповненої реальності для розпізнавання архітектурних об'єктів обрано метод, заснований на спеціальних маркерах. Виділено ряд алгоритмів розпізнавання образів, що підходять для даного завдання. Це алгоритми, засновані на виборі ключових точок зображень і їх дескрипторів. Мета роботи - створення методики, яка забезпечує стабільне розпізнавання архітектурних об'єктів в мобільних додатках для створення цифрового гіда доповненої реальності на основі спеціалізованих маркерів. Науковою основою дослідження є системний підхід при аналізі розглянутих алгоритмів розпізнавання маркерів, використовуються машинне навчання для розробки бази даних зображень маркерів і розпізнавання АТ. Методика складається з наступних етапів: обробка зображень архітектурних об'єктів із метою виділення опорних точок, отримання опису виділених опорних точок у вигляді дескрипторів, створення AR-метаданих, які відповідають архітектурним об'єктам, організація спільного зберігання в локальній базі дескрипторів і відповідних їм метаданих, візуалізація архітектурного об'єкта і AR-метаданих. Для реалізації етапів обробки зображень архітектурних об'єктів і отримання дескрипторів опорних точок, проаналізовано алгоритми виділення опорних точок на зображеннях, такі як SIFT, MSER, SURF, RIFF, RF. Показано, що дані алгоритми є інваріантними до масштабування, обертання, а також стійкими до змін освітленості, шуму та кута перегляду. Запропоновано комплексне їх використання для обробки архітектурних об'єктів із метою отримання дескрипторів опорних точок. Для забезпечення стабільного розпізнавання АТ відповідно до розробленої методики, заснованої на машинному навчанні для обробки архітектурних об'єктів із метою отримання дескрипторів ключових точок, запропоновано створити додатковий модуль із використанням упорядкованого стека алгоритмів, в якому послідовність запуску та кількість алгоритмів можуть бути змінені.

Мета роботи - розкрити структуру символу у його образі та геометричній формі як вираження сакральної сутності у храмобудуванні. Вона виявляється через ідею-образ, функціонально-змістове наповнення та певне знаково-символьне проявлення у просторі храмових обсягів святині. Оскільки символ у своєму практичному застосуванні виховує у будівничого чутливість до формальної досконалості, гармонії та естетики змісту та сакральної заангажованості, то саме у знаково-символьному вираженні виявляється сакральна сутність храмових будівель.

Розглянуто явище голограмного сприйняття людиною в аналізі архітектурного середовища. Включає в себе аспекти перспективно-тонального сприйняття візуальних факторів голограмного сканування зорового апарату людини. Спрямована на розуміння та відтворення особливостей і нюансів роботи зору, в контексті сумарного аналізу та відтворенню системи енергетичних потоків в елементах візуального сприйняття. Голограмний фактор сприйняття дійсності базується на різниці роботи правого та лівого ока, з особливістю кутового налаштування зору на об'єкт спостереження. Домінантною залишається лінія обрію чи висота сприйняття об'ємів, а також положення просторів архітектурного середовища.