Зроблено спробу дослідити взаємовідносини партійно-радянського керівництва і літературно-мистецької інтелігенції України у 1920-х рр. Проаналізовано політику українізації у цей період, а також розглянуто процес поширення політико-ідеологічного тиску на літераторів та митців країни (М.Хвильового, М.Куліша, Л.Курбаса, Л.Сердюка, Г.Хоткевича, О.Довженка та ін.) з боку партійно-радянського керівництва наприкінці 20-х рр. ХХ ст.

Висвітлюються питання національної культури й освіти в Галичині в 20-30 рр. XX ст. Описано вклад волиняків - жителів Канади - у розвиток науки і мистецтва Рівненщини. Розповідається про видатних громадських та культурних діячів М.Смотрицького, І.Вишенського, І.Огієнка, Ю.Тиховського, М.Черкавського, С.Вишнівського, О.Кисілевську, М.Шугаєвського, І.Свєшнікова та інших. Приводяться деякі народознавчі та українознавчі проблеми 40-60-х рр. XIX ст. у діяльності рівненської гімназії, обговорюється диференціація та індивідуалізація освіти в сучасних умовах. Простежується історія становлення музичного професіоналізму в Західній Україні у першій половині XX ст., описуються народні календарні свята в Києві тощо.

Исследуются характерные черты художественной культуры эпохи Комнинов, показана роль Константинополя в формировании типичных византийских художественных форм. Рассматриваются особенности доисламской культуры, которые повлияли на развитие эпохи Омейядов, изучается взаимодействие арабской и региональных культур в период распада халифата. Особое внимание уделено основным этапам истории китайской художественной культуры, отражается роль архаических мировоззренческих систем в формировании художественной традиции Китая. Раскрываются особенности развития художественной культуры Японии, сформулированы характерные черты эстетики японского театрального искусства.

Досліджено розвиток культури циган в Україні. Детально розглянуто соціально-економічні, етнокультурні та етносоціальні причини циганської кочівлі та її вплив на формування кастовості. Вивчено особливості предметів циганського побуту, одягу, творів малярства, музики та театрального мистецтва.

Розглянуто проблеми розвитку світової та національної культури, телебачення, фольклористики, музеєзнавства, театрального, музичного й образотворчого мистецтва. Основну увагу приділено дитячій хоровій культурі Харківщини кінця XX ст., деяким особливостям музичного театру К.Пендерецького, а також специфіці ансамблевої комунікативності.

Розглянуто тенденції мистецтва 1980 - 1990-х рр. у контексті української культури, процес становлення національної музичної мови, проблеми формування наукової еліти у галузі мистецтвознавства. Висвітлено здобутки українських композиторів у художньому кінематографі повоєнних років, місце вітчизняного хорознавства у соціокультурному контексті. Окрему увагу приділено деяким аспектам театрального мистецтва, культурології, мистецтва кіно й образотворчого мистецтва.

Розглянуто питання теорії сучасного мистецтва та культури, інфраструктуру, комунікативні аспекти та нові медії сучасного візуального мистецтва, зокрема, феноменологічний погляд на естетику та онтологію кіберпростору, зміну свідомості в контексті електронної культури, практику мережі мистецтва перфомансу тощо.

Розглянуто українську духовну музику ХХ ст. та національну музичну мову. Висвітлено релігійну тематику і творчість С.Людкевича, Йоганна Непомука Давіда в аспекті необарокових тенденцій. Вивчено сучасні проблеми художньої епістемології сакральної культури. Досліджено діяльність Івана Озаркевича та галицького музичного театру (середина ХІХ ст.), музично-просвітницьку діяльність греко-католицьких священників у західному Поділлі. Охарактеризовано музичну фольклористику: колядки та щедрівки українців Кубані, наведено християнські колядки та щедрівки Слобожанщини, викладено християнські елементи у сюжетах гаївок Західного Поділля. Викладено християнські засади кобзарсько-лірницького мистецтва, висвітлено родинну та календарну обрядовість на сторінках часопису "Подольские епархиальные ведомости". Розглянуто питання розвитку євхаристичного посуду ХIV - початку XVII ст. Охарактеризовано сакральне мистецтво Покуття ХVIII - початку ХХ ст. Наведено типологію споруд для дзвонів Східної Галичини.

Розглянуто сучасний стан і проблеми культурно-інформаційної сфери України. Досліджено роль культурно-просвітницьких товариств і молодіжних організацій Галичини у популяризації українського народного танцю у 20 - 30-х рр. ХХ ст., а також роль етнокультурних зв'язків у формуванні стилістики української кераміки. Велику увагу приділено питанню художнього оформлення сучасної поліграфічної продукції, теоретичним основам і практичним аспектам формування культури мови тощо.

Рассматриваются характерные черты художественного и музыкального мышления в аспекте преломления Восточно-Западного универсума во Вьетнаме. Показана художественная картина мира в искусстве народов Дальнего Востока как выражение особенностей их образа мышления, а также традиция и межкультурные диалоги в художественной культуре Вьетнама. Исследуются Восточно-Западные взаимосвязи в аспекте соотношения художественной рефлексии и синкретизма. Значительное внимание уделено анализу вьетнамской музыкальной культуры, раскрывается процесс проникновения западной музыкальной культуры во Вьетнам, их взаимодействия.

Исследуются аспекты восточно-западных художественных взаимосвязей вдоль так называемой евразийской диагонали. Рассмотрены явления неосинкретизма и ориенталистики, ритуально-магические истоки синкретизма на Дальнем Востоке, а также натурфилософские и дуалистические представления в иероглифике как основе перманентности дальневосточной культуры. Раскрыта сущность художественной рефлексии и синкретизма как проявлений западных и восточных творческих ориентаций.

Розглянуто деякі проблеми історії, археології, філології, мистецтва, культури та сучасного політичного становища південного регіону України і його головного міста Одеси. Висвітлено особливості національного державотворення, етнополітичну ситуацію в Українському Придунав'ї, історію українсько-єврейських зв'язків на півдні України, напрямки та пріоритети соціально-економічного розвитку Українського Причорномор'я. Досліджено етномовну ситуацію та питання мовної політики в Українському Придунав'ї, аматорське мистецтво в Україні другої половини XIX ст. тощо.

Розглядаються особливості правового виховання школярів у системі фізичної культури та спорту, формування комунікативних умінь студентів. Висвітлюються деякі сталі форми гомогенного багатоголосся в Європейській музичній традиції, дається теоретико-методичне обгрунтування вокально-педагогічної діяльності та ін.

Висвітлено історико-стильові джерела формування національного духового інструментального мистецтва в Україні XVIII ст. Охарактеризовано культуротворчу діяльність київських громадських осередків кінця XIX - поч. XX ст. (Українське наукове товариство, Київське товариство сприяння початковій освіті, Народна аудиторія, "Просвіта", Історичне товариство Нестора-літописця). Розглянуто проблему формування професійної майстерності соціологів у вищих навчальних закладах культури у контексті сучасної соціокультурної ситуації. Детально проаналізовано основні напрями розвитку краєзнавчої бібліографії Галичини у 1920 - 30-ті рр. Окремий розділ присвячено культурологічним та освітньо-виховним аспектам театрального, хореографічного мистецтва.

Висвітлюються різні аспекти українсько-польських мистецьких взаємин ХІХ ст.: проблема української пісенності у творчості польських композиторів першої половини ХІХ ст. (Н.Бернадського, С.Монюшка, Ф.Шопена), деякі аспекти становлення національних композиторських шкіл; українсько-польські театральні зв'язки (від давнини до початку ХХ ст.); українсько-польські мистецькі взаємини в контексті художнього життя Києва кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Висвітлено особливості життя народу, національного традиційного одягу, харчування, етнічної символіки матеріальної культури та фольклору: замовлянь, української народної прози, пісенної епіки, музичного фольклору, народного інструментарію. Детально розглянуто традиції народного мистецтва, зокрема, гаптування, лозоплетіння, стінопис, писанки, вишивки тощо. Подано відомості про народні знання та вірування, календарні звичаї та обряди, а також народний етикет. Окреслено контури трансформації річної звичаєвості за останні століття. Особливу увагу приділено ролі церкви в етнічній історії України, культовим спорудам та національним особливостям храмовлаштування.

Розглянуто поняття національної ментальності, досліджено втілення її рис у художній культурі Слобожанщини на прикладі культурних пам'яток з найдавніших часів до початку ХХ ст. На матеріалі творів різних видів мистецтва простежено національне та самобутнє начало українського народу, акцентовано увагу на процесі його становлення у ХVIII ст. і на розквіті в ХІХ ст. Простежено впливи європейської культури на художню спадщину Слобідської України, визначено фактори, що впливали на розвиток художньої творчості.

Аналізується проблема засобів та методів позараціонального структурування інформації. Жанр розглядається як базовий структурний елемент, який визначає основні світоглядні параметри соціально-психологічного виявлення людини. Показано сутність жанру, параметри жанрового мислення. Висвітлюється соціальна прагматика жанровості, проблема якості, кількості та мінливості інораціональної інформації. Описуються художні образи основних ідей дослідження, інораціональні перетворення інформації, традиції та перспективи культури, здійснений інораціональний погляд на проблему постмодернізму.

Містяться основні відомості про побут українського народу, розвиток українського письменства, образотворчого мистецтва, театру та музики від княжої доби до першої третини ХХ ст. у тісному зв'язку із поступом українського суспільства.

Розглянуто процеси історичного розвитку української художньої культури. Висвітлено соціально-історичну обумовленість художніх процесів в Україні від найдавніших часів до кінця XVIII ст. Значну увагу приділено розгляду джерел формування української художньої культури, зокрема, архітектури, іконопису, художнього ремесла, літератури, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, музичної культури.