Проаналізовано основні методологічні підходи щодо дослідження героїчного в теоретичній думці, на підставі яких виділено три моделі героїчного образу: класичну, архетипну та екзистенційну. Досліджено діахронні зміни формально-змістових характеристик опозиції "герой - філістер" та явище деконструкції героїчного в контексті суспільної кризи XX ст. В метакритичному аспекті розглянуто проблему даної опозиції на матеріалі британської романістики 1960-х рр. Виявлено три основні типи втілення образів героя і філістера в літературі - реалістичний, модерністський і постмодерністський. Особливу увагу приділено вивченню проблеми постмодерної гри з розглянутими поняттями. Запропоновано методику дослідження героїчного образу в сучасній літературі.

Проведено філософський аналіз феномену "героїчної особистості" в творах художньої літератури ХХ ст. Е.Хемінгуея, А.Камю, Ф.Кафки, Дж.Фаулза, Х.Кортасара, М.Кундери. Викладено основні підходи до розуміння теорії героїзму в історичному аспекті. Сформульовано характеристики "героїчної особистості" ХХ ст., висвітлено їх розвиток та трансформацію. Розглянуто питання про здатність перебороти відчуження сучасної "героїчної особистості", філософію модерністської та постмодерністської особистості, історію теорії героїзму, а також категорії героїчного як естетичного поняття, трансформацію "героїчної особистості" в ХХ ст. Визначено основні концепції особистості в літературному процесі ХХ ст. Відзначено роль закладів освіти у формуванні стійких цінностей та корегуванні теорії героїзму та "героїчної особистості".

Висвітлено філософсько-естетичні перспективи осмислення категорії піднесеного. Розглянуто піднесене як структурний компонент естетичного об'єкта. Увагу приділено аналізу естетичного потенціалу категорії піднесеного та шляхів його поетичної конкретизації у творчості М. Гоголя, А. Бєлого, В. Іванова.