Рассмотрены виды информации и способы их вербализации в научных текстах. Несомненный интерес представляют размышления автора об имплицитных связях, имплицитной информации и необходимости соблюдения принципа кооперации для появления коммуникативной импликатуры.

Рассмотрены специфические особенности жанра патентных описаний. Показана взаимосвязь коммуникативных задач текста, функциональных стилей и логико-композиционной структуры текста патентного описания.

З позицій сучасної лінгвістики розглянуто тексти наукового стилю. Проаналізовано особливості реалізації в них основних текстових категорій. Виявлено залежність змісту останніх від стильової відповідності тексту.

На основі лінгвістичних текстів проаналізовано поширене мовне явище - науковий жаргон, описано його ознаки, зокрема: низьку термінологічну культуру, зловживання довгими реченнями, надмірну та комунікативну номінативність, багатослів'я.

На основании лингвистических текстов проанализировано речевое явление - научный жаргон, описаны его свойства, в частности: низкая терминологическая культура, злоупотребление длинными предложениями, чрезмерная и коммуникативная номинативность, многословие.

Зазначено, що сучасні наукові тексти часто містять неоніми - мовні одиниці, які сконструював автор тексту, щоб дати назву запропонованому новому поняттю. З'ясовано місце неонімів у когнітивній та комунікативній структурі тексту. Когнітивну структуру тексту розглянуто як структуру його глобального референта, а комунікативну - як відображення когнітивної структури на лінійну розгортку тексту.

Newer scientific texts contain many neonyms, i.e. author names of just introduced concepts. The role of neonyms in the cognitive and communicative structure of the text is discussed. The cognitive structure of the text is regarded here as the structure of its global referent, the communicative structure - as mapping of the cognitive structure on linear development of the text.

Приведены основные подходы к пониманию дискурса как когнитивно-коммуникативной сущности. Рассмотрена категориальная специфика международно-правового дискурса (МПД) как основа его процессуальности, синергетичности и ситуативности. Предложены комплексные методики интерактивного, жанрового и концептуального моделирования МПД. Раскрыты категориальный статус и основы моделирования международно-правовой картины мира. Изложен прием когнитивно-коммуникативной ролевой декомпозиции.

Розглянуто можливості, які надає досліднику наукового дискурсу аналіз термінологічного складника тексту. Висвітлено питання ідентифікації термінів у тексті, а також системо- та текстозумовленої типології термінів. Запропоновано методи моделювання когнітивної та комунікативної структури наукового тексту, наведено приклади їх застосування.

Рассмотрены возможности, которые предоставляет исследователю научного дискурса анализ терминологической составляющей текста. Освещен вопрос идентификации терминов в тексте, а также системо- и текстообусловленной типологии терминов. Предложены методы моделирования когнитивной и коммуникативной структуры научного текста, приведены примеры их применения.

Розглянуто концепцію жанру в сучасних філологічних науках, зокрема, у новій риториці, функціональній стилістці, лінгвістиці тексту, а також когнітивній і прикладній лінгвістиці. Висвітлено теорію мовленнєвих жанрів М.М. Бахтіна. Розкрито сутність жанрів наукового спілкування як соціокомунікативних, соціокогнітивних і мовних феноменів. Розроблено процедуру жанрового аналізу, визначено характерні особливості різних жанрів сучасного англомовного наукового дискурсу (наукової статті, міжнародної наукової конференції, електронного дискурсу та електронної групової дискусії). Проаналізовано варіативність і динаміку процесів жанротворення. Розкрито роль прагматичних чинників у формуванні жанрових ознак наукових текстів. Запропоновано жанрову лінгводидактичну модель навчання англомовної наукової комунікації.

Рассмотрена концепция жанра в современных филологических науках, в чаcтности, в новой риторике, функциональной стилистике, лингвистике текста, а также когнитивной и прикладной лингвистике. Освещена теория речевых жанров М.М. Бахтина. Раскрыта сущность жанров научного общения как социокоммуникативных, социокогнитивных и языковых феноменов. Разработана процедура жанрового анализа, определены характерные особенности различных жанров современного англоязычного научного дискурса (научной статьи, международной научной конференции, электронного дискурса и электронной групповой дискуссии). Показана вариативность и динамика процессов жанрообразования. Раскрыта роль прагматических факторов в формировании жанровых признаков научных текстов. Разработана жанровая лингводидактическая модель обучения англоязычной научной коммуникации.

Розглянуто науково-інформаційний дискурс як соціопсихолінгвістичну практику. Встановлено його зміст і межі, визначено конститутивні ознаки та комунікативно значущі параметри, а також основні агенти та клієнти цього дискурсу та спектр дискурсивних ролей, які вони виконують у його просторі. Описано текстовий контент і найбільш навантажені текстово-дискурсивні категорії.

Рассмотрен научно-информационной дискурс как социопсихолингвистическая практика. Установлены его содержание и границы, определены конститутивные признаки и коммуникативно значимые параметры, а также основные агенты и клиенты этого дискурса и спектр дискурсивных ролей, которые они исполняют в его пространстве. Описаны текстовый контент и наиболее нагруженные текстово-дискурсивные категории.

Здійснено аналіз методичних, наукових та навчальних видань, що надають рекомендації авторам наукових праць стосовно викладу матеріалу. Проаналізовано зміни у поглядах на характер наукового стилю та їх вплив на якість сучасних видань.

На підставі системно-інтегративного підходу щодо тлумачення та вивчення дискурсивної формації, який включає розгляд соціалогічних, психологічних, семантичних, дериваційних і прагматичних питань, сформульовано методологічні та теоретичні засади аналізу науково-інформаційного дискурсу як соціокомунікативного явища. Розкрито його зміст, встановлено межі, визначено конститутивні ознаки та комунікативно значущі параметри. Особливу увагу приділено аналізові комуікантів і комунікатів даного дискурсу та спектру дискурсивних ролей, які вони виконують у його просторі. Описано текстовий контент і найбільш навантажені текстово-дискурсивні категорії.

Розглянуто основні функції - текстотвірної, інформативної та прагматичної - синтаксичних конструкцій, які є характерними для тексту науково-експериментальної статті. Увагу зосереджено на усталені лексико-граматичні сполучення, які формують частину речення чи абзацу, на типові синтаксичні структури, які слугують для опису спостереження, експерименту та його результату.

Визначено питання наукового дискурсу як типу дискурсу, розглянуто підходи до вивчення дискурсу, позначення його основних ознак та рис. Визначено екстралінгвістичні фактори, які впливають на процес текстоутворення в науковій сфері, конститутивні ознаки наукового дискурсу, його властивості, спосіб появи, учасники, клієнти, хронотоп та цінності наукового дискурсу. Проаналізовано та синтезовано результати лінгвістичних наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних мовознавців.

Висвітлено засадничу роль наукової мови в житті держави та суспільства. Стислий історичний аналіз надає низку непроминущих уроків.

Розглянуто екстралінгвістичні чинники, які зумовлюють виділення усного науково-навчального мовлення в окремий різновид наукового стилю та визначають його лінгвостилістичну специфіку.

Рассмотрены экстралингвистические факторы, которые определяют выделение устной научно-учебной речи в отдельную разновидность научного стиля и обуславливают ее лингвостилистическую специфику.

Considered the extralinguistic factors that cause the separation of a scientific style of oral speech and determine its lingostylistic peculiarities.

Розглянуто явище стереотипізації як ефективний інструмент наукової комунікації. Висвітлено функції мовних стереотипів. Продемонстровано варіанти застосування стереотипних конструкцій, починаючи з рівня лексичних одиниць і закінчуючи рівнем загальної композиційної побудови науково-популярного тексту.

Розглянуто таке поняття як мовленнєвий жанр "Наукова стаття" та його основні типи, подано різні дефініції редакційної статті та такого функціонального стилю мови як науковий, і на основі цього визначено особливості наукової редакційної статті, характерні ознаки, її специфіку. Досліджено характерні позамовні риси наукового стилю, а саме логічність, абстрагованість, аргументованість тверджень, послідовність, точність, переконливість викладу інформації та інші. На їх основі відбувається визначення мовних рис (граматичних та лексичних особливостей). Детально висвітлено поняття мовленнєвого жанру у лінгвістиці. Існує величезна різноманітність мовленнєвих жанрів, і різні дослідники представляють свої види мовленнєвих жанрів, які є дещо відмінними від тих видів мовленнєвих жанрів, що представляються іншими. Виділено стильові особливості мовленнєвого наукового жанру "Редакційна стаття", наведено визначення наукової редакційної статті, та її завдання, яке полягає у висвітленні відомостей наукових та технічних досліджень стисло, узагальнено та зрозуміло.

Розглянуто визначення та класифікацію дискурсивних маркерів (ДМ) як одну з перспективних проблем сучасної лінгвістики. Досліджено місце та характеристики ДМ у екологічних текстах, а також їх роль у синтаксичній побудові науково-дидактичного екологічного дискурсу.

Рассмотрены определение и классификация дискурсивных маркеров (ДМ) как одна из перспективных проблем современной лингвистики. Изучены место и характеристики ДМ в экологических текстах и их роль в синтаксическом построении научно-дидактического экологического дискурса.

The article focuses on the problems of defining and classifying discourse markers (DM) as one of the main tasks of modern linguistics. The author identifies the place and characteristics of ecological DM as one of the main means for building syntactical structure of ecological discourse.

Проаналізовано оцінку як один з компонентів тональності. Описано раціональну, емоційну та естетичну оцінки у створенні тональності тексту. Також розглянуто науково-популярний підвид наукового стилю, який характеризується раціональною оцінкою, вираженою мовними засобами різних рівнів.

Проанализирована оценка, как один из компонентов тональности. Описана роль рациональной, эмоциональной и эстетической оценочности в создании тональности текста. Также рассмотрен научно-популярный подвид научного стиля, характеризующийся рациональной оценочностью, которая выражается разноуровневыми языковыми средствами.

The article deals with estimation as one of the tonality components. Rational, emotional and aesthetic estimations are described. The popular-scientific substyle characterized by rational estimation which is expressed by language means of different levels is examined.

Досліджено особливості науково-популярного дискурсу, зумовлені основним принципом створення дискурсу - принципом його внутрішньої діалогічності.

Исследованы особенности научно-популярного дискурса, которые обусловлены основным принципом создания дискурса - принципом его внутренней диалогичности.

The article deals with the peculiarities of popular science texts, which are based on the main principle of their creation - the inner dialogue form principle.