Індекс рубрикатора НБУВ: Ш103.12

Рубрики:

Пряме і переносне значення слова

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено лексичні носії експресивності в рекламних текстах-регулятивах. Особливу увагу приділено вживанню різних тропів у рекламних текстах-регулятивах.

Досліджено міжпарадигмальний підхід до проблем взаємозв'язку метафори та міфу, а також використано сучасні свідчення когнітивної семантики до аналізу міфу. Виділено типи мовної метафори: образну, номінативну та когнітивну. Виявлено типи мовних, розумових, культурно-історичних взаємозв'язків між метафорою та міфом, що надає змогу розширити поле цих понять. Проаналізовано метафори, репрезентовані в міфологічному дискурсі стародавніх греків, розкрито роль і значення метафор у етнокультурних контекстах. Це надає можливість простежити функціонування деяких метафор та особливості їх значень.

Зв'язність окремих текстів (дискурсивних утворень) надтексту можна забезпечити системою метафор і метафоричними моделями. Основні когнітивні моделі такі: будівельна, воєнна, медична, транспортна, зоонімічна, театральна, кулінарна та просторова. Описано типи їх розвитку у політичному тексті. Метафоричні моделі зазнають когнітивного дроблення за різноманітними ознаками (розвиток синонімічних рядів, варіювання родо-видові відносини, відосини частини та цілого). Ці ознаки уточнюються у контексті. Кожна культурна епоха пропонує свій набір ознак. Способи метафоричного осмислювання подій обумовлені власне мовними зв'язками суб'єкта метафори.

Охарактеризовано природу метафори і її визначення на основі аналізу досліджень, присвячених даному питанню, вчених різних галузей знань, а саме мовознавців, філософів та психологів різних країн та епох, про роль метафори у мові та мовленні. Надано пояснення поняття метафори в її вузькому та широкому розумінні, розглянуто такі поняття як метафоричне мислення та концептуальна метафора.

Проаналізовано напрями та типи метафоричних переносів на матеріалі метафоричних словосполучень економічного дискурсу преси першого десятиріччя ХХІ ст., що відображають перенесення когнітивної структури. Мотивами для створення метафори (перенесення ознак, що презентують одну семантичну сферу, в іншу, якій не властиві ці ознаки) є прагнення полегшити сприйняття інформації, що визначає продуктивні напрями метафоризації.

Проанализированы направления и типы метафорических переносов на материале метафорических словосочетаний экономического дискурса прессы первого десятилетия ХХІ в., что отражают перенесение когнитивной структуры. Мотивами при творении метафоры (перенесение качеств, что представляют одну семантическую сферу, в другую, которой не свойственны эти качества) является желание упростить восприятие информации, что обусловило продуктивность направлений метафоризации.

The article analyzes the directions and types of metaphorical transfer on the materials of metaphorical word combinations of the press economical discourse in the first half of the XIX century, reflecting the cognitive structure transfer. The motive while creating a metaphor (the transfer of features, representing one semantic sphere, into another, to which these qualities are not inherent to) is the wish to simplify the information perception that has determined the efficiency of the metaphorical directions.

Окреслено коло наукових проблем у вітчизняному мовознавстві, присвячених дослідженню образних засобів у науковому тексті. Наголошено на актуальності, меті й джерельному матеріалі розвідки. Схарактеризовано основні функції заголовка, який є одним із найефективніших засобів зацікавлення читацької аудиторії, та його участь у композиції тексту. Розглянуто основне призначення науково-популярного підстилю й роль образних засобів у ньому. На матеріалі журналу "Науковий світ" виявлено сучасні тенденції використання метафори в ролі заголовків науково-популярних статей, проаналізовано їх роль у розкритті й розвитку теми тексту, реалізації основних функцій заголовка; з'ясовано найуживаніші типи метафор, винесених у заголовок. Виявлено структурні особливості досліджуваних метафор. Зазначено, що перспективним є дослідження сучасних тенденцій у використанні інших образних засобів у науково-популярних текстах, зокрема традиційних і трансформованих фразеологічних одиниць, перифразів тощо.

Окреслено коло наукових проблем у вітчизняному мовознавстві, присвячених дослідженню образних засобів у науковому тексті. Охарактеризовано основні функції заголовка, який є одним із найефективніших засобів зацікавлення читацької аудиторії, його участь у композиції тексту. На матеріалі журналу "Науковий світ" виявлено сучасні тенденції використання метафори в ролі заголовків науково-популярних статей, проаналізовано їх роль у розкритті та розвитку теми тексту, реалізації основних функцій заголовка; з'ясовано найуживаніші типи метафор, винесених у заголовок. Виявлено структурні особливості досліджуваних метафор. Зазначено, що перспективним є дослідження сучасних тенденцій у використанні інших образних засобів у науково-популярних текстах.

Рассмотрена категориальная специфика коммуникативного уровня языка и представлены результаты изучения коммуникативных свойств и возможностей перифразы как единицы этого уровня. Анализ материала показывает, что в явлении перифразы происходит коммуникативная актуализация семантики слова-номината по таким семантическим правилам: тема-рематические отношения в перифразе основаны на итерации семы слова-номината в опорном компоненте перифрастического сочетания; слова определенных селективных классов соответствуют коммуникативной функции каждого компонента перифрастического сочетания; механизм образной валентности зависит от актуализации экспрессивно перспективных сем опорного компонента перифрастического сочетания, которые порождают явление семантической форманты у перифразированного слова; "семантический фильтр" предопределяет наличие прямого значения у членов сочетания как "залога" его перифрастичности; аппозитивы используются для паратактического выражения семантической соотносительности частей перифразы. Средством выражения коммуникативно-релевантного значения является трехчленная семантическая структура: слово-номинат, перифразирующий компонент, предицируемый компонент. Явление перифразы обусловлено коммуникативной интенцией говорящего, его установкой на выражение данного смысла. Результаты исследования дают возможность идентифицировать перифразу как лингвистический объект и определить перифрастичность как функционально-семантическую категорию коммуникативного уровня языка.

Проаналізовано роль концептуальної метафори в утворенні евфемізмів і дисфемізмів, а також визначено відмінність між метафоричним і метонімічним полюсами категорії "подібність і суміжність".

Досліджено метафтонімію як лінгвістичний феномен. Зроблено акцент на її когнітивній природі. Висвітлено концептуальну взаємодію між метафорою та метонімією, яка призводить до утворення метафтонімії. У дослідженні представлено основні типи метафтонімії. Надано їх детальну характеристику.

Розглянуто роль стилістичних фігур у процесі термінотворення. Дослідження здійснене на основі аналізу явищ метафоризації та метонімізації. З метою виокремлення найзагальніших ознак цих проявів вторинної номінації окреслено визначення понять "метафора" і "метонімія". Розглянуто когнітивний механізм появи вторинних найменувань. Виявлено спільні та специфічні ознаки стилістичних фігур, проаналізованих на прикладах термінів.

Проаналізовано сутнісні ознаки та показано шляхи розвитку в європейській філософії теоретико-методологічних підходів до соціальної комунікації як середовища побутування метафор. Описано теоретичні умови для розуміння метафори як засобу соціального конструювання, її креативний потенціал і його прояв у сучасному суспільстві. Виявлено передумови та результати символічно-метафоричного, медійно-метафоричного та повсякденно-метафоричного конструювання українського суспільного дискурсу. Представлено в контексті класичної ідеї про "живі" та "мертві" метафори конструктивну здатність метафори в суспільному дискурсі. Показано можливості розвитку живих метафор в комунікативному середовищі й їх участь у виконанні соціальних завдань суспільства. Розкрито роль метафори в сучасному розвитку публічної сфери та у формуванні базових соціальних архетипів.

Розкрито психосемантичні особливості мислення мовця в умовах метафоричної номінації об’єкта. Репрезентовано глибинні розумові структури щодо лінеаризації, розгортки смислу в мовленні. Описано прийоми і способи оперування смислами у проблемній ситуації говоріння, обґрунтовано тезу про смислову зумовленість мовленнєвої успішності чи неуспішності суб'єкта. Подано методики: методика визначення стратегій смислоутворення; техніка вимірювання впливу метафоричної номінації на розуміння тексту та якісні характеристики письмового мовлення, метод дослідження децентраційних можливостей мовця; техніка ініціювання смислоутворення. Обґрунтовано класифікацію мовленнєвих контекстів метафоричних висловлювань щодо комунікативних функцій експресивності та мовленнєвого впливу на адресата. Експліковано функції метафоричної номінації в мовленнєво-мисленнєвої діяльності особистості. Виділено взаємозв’язки між мовленнєвими характеристиками суб’єкта та особливостями його когнітивної сфери. Подано концептуальну структурну модель мовленнєвої здатності до метафоричної номінації. Окреслено децентраційну здатність мовця та метафоричну номінацію.

Обгрунтовано новий семантико-когнітивний підхід до вивчення метафорики. Викладено основні принципи й теоретичні положення семантико-когнітивного моделювання процесів метафоричної номінації. Описано існуючі методики метафоричного моделювання, запропоновано нову методику моделювання метафоризації та метафоричного концепту. Уточнено поняття метафори, метафоризації, метафоричної номінації, метафоричної моделі, метафоричної мотивації, метафоричного концепту. Введено й обґрунтувано поняття метафоричної мегамоделі, метафоричної субмоделі, метафоричного мотиватора, метафоричного мотивата, метафоричного мотиванта, метафоричної концептосфери. Теорія метафори має свою історію та давно сформовані традиції, її поступово збагачують і вдосконалюють все нові напрями дослідження, які пропонують своє розуміння сутності метафори, свої уявлення про її типи і функції, що загалом сприяє розширенню та поглибленню наукового знання про неї. Вивчення метафори активізувалося в різних галузях науки: філософії, логіці та психології, орієнтованих на з'ясування генетичної природи метафори; етнології, соціології та культурології, що розглядають каузальні зв’язки метафор; герменевтиці, лінгвістиці та когнітології, що вивчають структуру метафори та механізми її творення; риториці, літературознавстві, стилістиці та дискурсології, що виявляють особливості функціонування метафор. Активізація таких досліджень дегермінована прагненням до встановлення механізмів, способів і моделей метафоризації, бо метафорика є важливим складником концептуальної та мовної картин світу.