Рассмотрены теоретические основы отбора и построения словообразовательных рядов. Значительное внимание уделено принципам отбора именных префиксальных и суффиксальных данных рядов, критериям определения направления производности, нейтрализации противопоставления / факультативности в пределах ряда, а также полиструктурности облигаторного характера. Детально проанализированы проблемы множественности словообразовательной структуры слова.

Исследован процесс образования парных слов как актуальная проблема лингвистики. Проведено сравнение слогового состава парных слов в русском и крымскотатарском языках. Отмечено, что в отличие от русского языка архитектоника тюркского слова прежде всего характеризуется односложностью и трехзвучием его корневой морфемы.

Проанализировано взаимодействие между комбинаторными особенностями заимствованных основ в составе композитов и варьированием семантики лексем.

Розкрито проблеми лінгвістичної інтерпретації питань системності, зокрема стосовно словотвору як підсистеми мови.

Раскрыты проблемы лингвистической интерпретации вопросов системности, в частности применительно к словообразованию как подсистеме языка.

The article is devoted the research the questions of linguistic interpretation of the system questions in linguistic total and in word-formation in particular

Приведены результаты комплексного исследования словообразовательного ряда как двусторонней единицы словообразовательного уровня. Впервые в отечественном языкознании на материале русского и украинского языков показаны основные отличительные признаки словообразовательного ряда от других комплексных единиц словообразования, определено место ряда в словообразовательной подсистеме и в целом в системе языка.

Проаналізовано демінутивно-аугментативний словотвір від іменників-назв тварин та рослин, виявлено синонімічні відношення серед дериватів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш102.0

Рубрики:

Словотвір

Шифр НБУВ: Ж69231/філол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрен вопрос формализации семантики естественного языка. Предложена формальная модель словообразовательной семантики, учитывающая специфику словообразовательного значения в сравнении с заданными грамматическими и лексическими значениями производного слова.

Розглянуто різні погляди українських мовознавців на поняття "префікс", починаючи з XV ст. і до середини ХХ ст., описано, як відбувалося виокремлення категорії префікса із меж прийменників, якими термінами називали поняття "префікс" у різні часи і різні граматисти.

Розглянуто категорійний та денотатний компоненти значення у семантичній структурі іменникових морфем - тел'-, -ар-, -ак-, -ун-. Охарактеризовано категорійний компонент значення як головну облігаторну складову суфіксальної семантики, денотатний компонент - як факультативну, виражену в деяких суфіксах.

Встановлено критерії для відмежування аналітичних одиниць морфемно-дериваційного рівня від одиниць інших рівнів мовної структури. Конкретизація поняття про репрезентанти аналітизму на морфемно-дериваційному рівні та з'ясування репертуару критеріїв розмежування аналітичних одиниць в сучасній лінгвістиці є передумовою перевірки зазначених критеріїв на факт доцільності їх застосування для характеристики типологічно різних мов світу.

Розглянуто словотвірне домінування спортивного жаргону на категорії особи. З'ясовано, що найпродуктивнішим є суфіксальний спосіб, котрий відзначається вагомою кількістю засобів.

Розглянуто універбацію як явище вторинної номінації. Розкрито функціональне навантаження суфіксальних універбів та причини їх використання в засобах масової інформації, описано структуру твірних складених назв та похідних універбів, вказано на продуктивні суфікси. Визначено найуживаніші лексико-семантичні групи універбів.

Внимание уделено изучению понятия трансляции смысла и трансформации значений первокорня. Обосновано понятие первокорня и разработан когнитивно-сравнительный этимологический метод для его анализа. Доказано существование древнейших первокорней, которые присутствуют в разных, в том числе неродственных языках, их наличие обусловлено не заимстовованием, а восхождением к праязыку. Показано, что смысл первокорня остается неизменным и транслируется сквозь века, значения же трансформируются под воздейстием метонимических и метафорических переносов, закрепляясь в конкретных словах того или иного языка на данном этапе его развития.

Проанализирована аббревиатура как знак вторичной номинации в семантическом, синтаксическом и прагматическом ракурсах.

Виконано дослідження природи корінного слова (об'єкта) та його використання в художньо-образному (ХО) висловленні з метою його адекватного розуміння та визначення під час мовного супроводу мовлення студентів. Обгрунтовано наявність об'єкта як складової ХО висловлень за різновидами їх утворення (рефлексивним, порівняльним, "експертним та опозиційним"), визначено природу об'єкта та його вплив на стан суб'єкта як констататора значущості, описано форми подачі об'єктів, виявлено роль об'єктів у межах різновидів утворення ХО висловлень, охарактеризовано загальне значення використання об'єктів у висловленні. Наведено визначення поняття "об'єкт ХО висловлення".

Выполнено исследование природы коренного слова (объекта) и его использования в художественно-образном (ХО) выражении с целью его адекватного понимания и определения во время языкового сопровождения речи студентов. Обосновано наличие объекта как составляющей ХО высказываний по разновидностям их образования (рефлексивным, сравнительным, "экспертным и оппозиционным"), определена природа объекта и его влияние на состояние субъекта как констататора значимости, описано формы подачи объектов, определена роль объектов в пределах разновидностей образования ХО высказываний, охарактеризовано общее значение использования объекта в высказывании. Приведено определение понятия "объект ХО высказывания".

The article substantiates necessity of taking into account features of objects mentioned in artistic image expressions to adequately understand them and distinguish in the process of communication meant as accompaniment of speech correcting.

Рассмотрены онимы с морфемой ин/ина/in/ina на основе этимологического и лингвокультурного анализа. Исследовано когнитивное продуцирование информации гештальт-концепта ВОДА в антропонимах, гидронимах, антропоморфизмах, топонимах. Установлено родство онимов и лексем с морфемой ин/ина/in/ina в разных языках и их территориальное распространение.

Досліджено словотворчий потенціал мовної системи, охарактеризовано оказіоналізми як результати відповідних словотворчих актів, що демонструють той чи інший спосіб продукування. Репрезентовано інвентаризацію способів неузуального словотворення, що передбачає узуальні та неузуальні різновиди. Узуальні способи продукування оказіоналізмів проаналізовано як елементарні, або некомбіновані (префіксальний, суфіксальний, постфіксальний, власне основоскладання) та неелементарні, або комбіновані (префіксально-суфіксальний, префіксально-постфіксальний, суфіксально-постфіксальний, префіксально-суфіксально-постфіксальний, складносуфіксальний). Важливий акцент зроблено на диференціації таких неузуальних різновидів, як емансипація афікса або сегмента, субституція, контамінація, черезступеневе продукування, гендіадіс, голофразис.

Розглянуто проблемні питання морфеміки, зокрема типи наявних основ, визначення основ в морфемному аналізі слова, а також питання похідності (мотивованості) та непохідності (немотивованості) основи.

Рассмотрены проблемные вопросы морфемики, в частности, типы существующих основ, определение основ при морфемном анализе слова, а также вопрос членимости (мотивированности) и нечленимости (немотивированности) основы.

The article sets out issues on morphemics and, specifically, the types of stems which should be defined within morphemic analysis. The word structure and its division are also the concern of the present paper.

Висвітлено питання багатозначності, зумовленої процесом повторної реалізації словотвірної моделі. Розглянуто теоретичні напрацювання сучасного мовознавства з проблеми розмежування полісемії й омонімії лексем, утворених внаслідок повторного використання дериваційної моделі. Установлено, що одиниці такого типу є різновидом багатозначності й відзначаються ідіоматичністю значення та відкритістю сематичної структури.

Освещен вопрос многозначности, обусловленной процессом повторной реализации словообразовательной модели. Рассмотрены теоретические наработки современного языкознания по проблеме разграничения полисемии и омонимии лексем, образованных в результате повторного использования деривационной модели. Установлено, что единицы такого типа являются разновидностью многозначности и отмечаются идиоматичностью значения и открытостью семантической структуры.

The article is devoted to the problem of polysemy by the process of the derivational model's repeated realization. The theoretical achievements of modern linguistics to the problems of polysemy and homonymy distinction for the words formed as the result of the derivational model's repeated realization are determined. It is set that the items of this type is the type of polysemy and have the phraseological meaning and the open semantic structure.