Вивчено невербальні засоби комунікації в дискурсі прощання. Особливу увагу приділено паралінгвістичним явищам прощання, зокрема жестам, які замінюють слова, або супроводжують їх.

Рассмотрены проблемы изучения паралингвистических единиц замещения. Внимание сфокусировано на трактовке паракинетических единиц в различных социумах.

Проведено порівняльне дослідження іншокодових включень, що функціонують у англомовних наукових та художніх творах. Описано зв'язок вербального тексту та іншокодових включень за допомогою спільної змістовно-фактуальної інформації, теми, образу автора, концепту, художнього простору, часу та стилістичних засобів. Вивчено формально-структурні зв'язки різнокодових повідомлень: їх змістову, мовну зв'язність та візуальну співвіднесеність. У процесі дослідження змістової зв'язності вербальних та іншокодових повідомлень використано поняття автосемантії та синсемантії складників полікодового тексту. Розглянуто фактори, які впливають на засоби інтеграції іншокодових фрагментів у цілісний текст, доведено вплив функціонального стилю твору, його жанрової специфіки та фактора адресата на типи іншокодових повідомлень, їх функції у комунікативній та мовній структурі цілого тексту, а також на засоби їх інтеграції у текст.

Досліджено статус мовчання як силенціальний компонент невербальної комунікації. Доведено, що комунікативне мовчання позначено абсолютною антропоцентричністю, ситуативністю, гетерогенністю психологічних та ментальних витоків. Виокремлено графічні та вербальні знаки відтворення та базові номінації мовчання.

Досліджено особливості мовної опосередкованості усмішки як компонента невербальної поведінки. На підставі результатів дослідження лексикографічного й ілюстративного матеріалів встановлено основні розряди мовних одиниць, які використовуються для позначення усмішки в сучасній англійській мові. Визначено характер їх семантичної організації та способи класифікації. Запропоновано систематизацію корпусу лексичних одиниць, що експлікують якісні характеристики усмішки, виявлено й конкретизовано закономірності функціонування мовних засобів позначення усмішки з позиції теорії емотивності. На підставі характеру взаємозв'язку емотивного та інтенсифікуючого потенціалів номінацій усмішки обгрунтовано роль даних одиниць у створенні прагматичного ефекту виразності художнього тексту.

Розглянуто ефективну систему розпізнавання жестів на основі нових підходів до визначення ознак, локалізації та сегментації зображень руки та з розширенням оптичного діапазону відеокамери через додатковий ІЧ-канал із розробленими удосконаленими алгоритмами сегментації, локалізації та класифікації жестів і програмною реалізацією.

Рассотрена эффективная система распознавания жестов на основе новых подходов к определению признаков, локализации и сегментации изображений руки, а также с расширением оптического диапазона видеокамеры через дополнительный ИК-канал с разработанными усовершенствованными алгоритмами сегментации, локализации, классификации жестов и программной реализацией.

This article describes effective gesture-recognition system (GRS) based on the new gesture recognition approaches which include features detection, localization and hand image segmentation. GRS has extended optical range of camera due to additional infrared channel and applies improved algorithms of hand image localization, segmentation, classification and program realization.

На основі методологій штучного інтелекту розглянуто теоретичні та практичні аспекти розробки математичного та програмного забезпечення комп'ютеризованої системи ідентифікації жестів українськової жестової мови, наведено загальні концепції моделювання даних. Висвітлено питання моделювання структурованих і неструктурованих даних. Охарактеризовано різноманітні моделі жесту, базовані на марковських моделях, моделях деформації та індуктивних моделях даних. Значну увагу приділено програмному забезпеченню тренажера мови жестів та моделювання даних, акцентовано на системі розпізнавання жестової мови. Проаналізовано існуючі та запропоновано оригінальні авторські підходи, які мають більшу ефективність і дали змогу розробити відповідне програмне забезпечення.

Раскрыты теоретические предпосылки становления невербалистики как коммуникативного направления лингвистики, междисциплинарный характер невербальной коммуникации, невербальный знак коммуникации как единица невербалистики. Освещены лингвистические основы исследования невербальных знаков коммуникации в англоязычном художественном и нехудожественном дискурсах. Рассмотрен семиозис невербального знака в когнитивном, функиональном и прагматическом аспектах. Определена роль невербальных знаков в формировании коммуникативного стиля и дискурсивного имиджа языковой личности. Описан невербальный профиль дискурсивного поведения политика (на примере Ю. Тимошенко vs Х. Клинтон, В. Ющенко vs Б. Обама).

Рассмотрена концепция использования жестов рук в интеллектуальных системах, в частности для управления робототехническими устройствами. Проанализированы основные процедуры распознавания движений рук, выделены основные моменты на каждом из этапов распознавания. Предложен подход, позволяющий уменьшить размерность пространства, в котором находится рука, а также избежать ограничений, связанных с использованием специальных маркировочных средств.

Мета дослідження - розробка та реалізація алгоритмів розпізнавання дактильної жестової мови (ДМ), що використовується під час спілкування з людьми з вадами слуху. Розширено та деталізовано схему класифікації окремих елементів ДМ. Розглянуто та описано методи побудови контуру елемента ДМ.

Запропоновано інформаційну технологію для моделювання української мови жестів. Наведено інформаційну та математичну моделі для фіксації мінімально значимих одиниць жестової мови, дактильної абетки, мімічних проявів під час промовляння. Розроблено технологію та відповідне програмне забезпечення для одержання, збереження та відтворення жестів і міміки промовляння.

Досліджено дактильно-жестову мову (ДЖМ), яку використовують для спілкування люди ДЖМ. Розглянуто та використано метод анімації персонажів, за допомогою якого виокремлено ряд ознак жестів. Розглянуто алгоритми візуальної обробки зображень. Запропоновано класифікацію жестів дактильної мови.

Розглянуто один з перспективних напрямків розвитку інформаційних технологій в області інтерфейсу людина-машина на основі використання природного для людини способу спілкування з комп'ютерами. Надано огляд основних етапів, процедур та технологій збору даних, що застосовуються у роботі системи розпізнавання жестів. Проведено поетапний аналіз роботи систем розпізнавання жестів, визначено основні проблеми їх побудови та запропоновано оптимальні шляхи їх подальшого вирішення.

Мета дослідження - описати головні чинники та наслідки впливу невербальної культури різних країн на успіх міжкультурної комунікації на прикладі поведінкових ситуацій, взятих із декількох англомовних фільмів сьогодення. У ході дослідження проведено зіставлення невербальної мовленнєвої культури Америки, Мексики, Балі та України з метою виявлення наявних подібностей і відмінностей, які можуть як позитивно, так і негативно позначитися на адекватному сприйнятті співрозмовника його партнером, що належить до іншого культурного середовища.

Розглянуто одорику як один із елементів невербального спілкування. Зазначено щодо потреби дослідження невербальної комунікації, оскільки вона складає більше 90 % повсякденного спілкування людей. Невербальна комунікація варіюється залежно від культурних і соціальних рис співрозмовників, тому не дивно, що вона є дуже "ненадійним союзником" у міжкультурному оточенні. Різнобарв'я у сприйнятті запахів представниками різних культур продемонстровано на цікавих життєвих прикладах.

Досліджено невербальні та паралінгвістичні засоби спілкування в мовленнєвій діяльності вчителя. Висвітлено оригінальні та особистісно зорієнтовані моменти професійного спілкування вчителя з учнями, а саме міміку, жести, які підсилюють інформацію, створюють певний підтекст, переосмислюють сказані слова.

Исследованы невербальные и паралингвистические средства общения в речевой деятельности учителя. Освещены оригинальные и личностно ориентированные моменты профессионального общения учителя с учениками, а именно мимика, жесты, которые усиливают информацию, создают определенный подтекст, переосмысливают сказанные слова.

investigated paralingvistichni and nonverbal means of communication in speech activity teacher. Are illuminated, original and personally-oriented aspects of professional communication teachers with the students, namely, facial expressions and gesturesthat reinforce the information that gives a certain subtext, rethinking spoken word.

Здійснено теоретичний аналіз вітчизняних і зарубіжних підходів до проблеми невербальної комунікативної поведінки та її компонентів. Визначено особливості студійованого питання з огляду лінгвістики та психології.

Побудовано структурну схему комп'ютерної моделі людини для відтворення невербальних каналів комунікації. Створено віртуальну модель людини та процес відтворення за допомогою цієї моделі невербального мовлення. Розроблено технології моделювання голови реальної людини. Приділено увагу моделюванню та керуванню артикуляційною, немануальною та емоційною складовими невербального мовлення на обличчі віртуальної моделі людини. Створено алгоритми моделювання та керування рухами віртуальної моделі людини. Вдосконалено технології до одержання людиноподібних поз і рухів для реалістичного відтворення жестового мовлення (мімічна та кінематична складові). Розроблено методику формалізованого подання жестоутворення та синтезу жестових конструкцій-речень. Запропоновано підходи до розпізнавання зображення обличчя людини в довільному ракурсі, аналізу мімічних виявів на обличчі людини за жестового мовлення. Наведено методику ідентифікації конфігурації руки за такого мовлення. Подано інформаційну технологію для невербального спілкування людей із вадами слуху, що включає віртуальну модель людини з невербальними каналами комунікації.

Запропоновано математичні моделі і інформаційну технологію конструювання рухів віртуального персонажа для відтворення жестової мови на основі одержаної множини жестових одиниць і переходів між ними. Реалізація відтворення рухів на віртуальній моделі дозволяє одержати анімацію жестової інформації у режимі реального часу. Ефективність запропонованого підходу показано на прикладі моделювання і ідентифікації дактильної інформації.

Досліджено фразеологічні одиниці болгарської мови щодо вираження ними фрагментів національної моделі світу. Розглянуто особливості мовної номінації невербальних одиниць. Проаналізовано концепт "тіло" у лексиці та фразеології. Вивчено концептуалізацію невербальної поведінки у кінематичних фразеологізмах. Приділено увагу репрезентації концептосфери емоцій у болгарській фразеосистемі.