Наголошено на важливості засобів масової інформації у формуванні та розвитку національної культури і духовності підростаючого покоління України.

Подчёркнута важность средств массовой информации в формировании и развитии национальной культуры и духовности подрастающего поколения Украины.

Mass medias render influence on forming and development of national culture and spirituality of rising generation of Ukraine.

Визначено принципово нові аспекти співвідношення текстів художньої літератури та масової комунікації у контексті цілісності словесності Нового та Новітнього часів, які стосуються, насамперед буття словесної свідомості загалом, її основних форм, специфіки побутування різних типів (художньої літератури та масової комунікації) та уможливлюють дану цілісність. Досліджено кардинальні злами всередині словесно-культурної свідомості Нового часу, які здійснюються не лише у ряді трансформацій усередині художнього типу слова, художньої свідомості взагалі, але й у швидкій легітимації якісно нового типу словесності масової комунікації. Доведено, що словесність Нового та Новітнього часів є тим простором, який концептує в собі й знаходить на всіх щаблях побутування адекватні значеннєві, естетичні смисли, форми та способи втілення складної взаємодії художнього, естетичного та позахудожнього, позаестетичного. Визначено словесно-культурні джерела, статус слова, естетичну реальність твору словесності масової комунікації в цілісності словесності. Охарактеризовано стан художнього типу словесності, актуалізований не стільки "художньоцентричністю", скільки цілісністю словесності.

Охарактеризовано інформаційно-психологічну небезпеку технологій рефлексивного управління людьми в російських ЗМІ, виявлено їх маніпулятивний вплив на свідомість, психіку через правдоподібну, спотворену, вибіркову, неповну інформацію, яка, змінює ціннісні орієнтири, знижує психічне здоров'я, сприяє людським, матеріальним, територіальним втратам України. Виявлено, що інформаційно-психологічні технології (ІПТ) рефлексивного управління людьми в російських ЗМІ деформують свідомість, психіку і є не тільки проблемою України, а й проблемою країн Європи, Америки, що здійснюють санкції проти Росії. Використовуючи ІПТ рефлексивного управління людьми, російські ЗМІ втілюють мету кремлівських керманичів - урегулювання війни на Донбасі: здійснити федералізацію України, приєднати її частинами до Євроазійського Союзу. Запропоновано створити єдину українську систему інформаційно-психологічного протиборства з російськими ЗМІ, систематично здійснювати медіаосвіту, рекомендовано індивідуальні методи захисту та протистояння мас-медійному інформаційно-психологічному впливу технологій рефлексивного управління людьми.

Розглянуто складну проблему медіалінгвістики, яку утворює завдання виокремлення засобів і ознак маніпулятивності у медіатексті. Якщо певний текст вважається маніпулятивним, тоді має існувати протилежний йому текст, у загальному сенсі, який не є маніпулятивним і який головно спрямований на викриття маніпулятивних прийомів тексту, якому інкримінують навмисно викривлене подання інформації. Англійськомовний дискурс з тематики зміни клімату демонструє значний обсяг текстів, які позиціонують себе до одного чи іншого типу, або їх зараховують опоненти до певного типу. Як актуальну дослідницьку проблему розглянуто засоби маніпулятивного впливу у текстах, створених тими, хто заперечує зміну клімату, а також виокремлення цих засобів у текстах їхніх опонентів, прибічників наукової концепції зміни клімату, які утворюють переважну наукову спільноту. Встановлено, що неозорий корпус текстів, що висвітлюють зміну клімату, розподіляється переважно на дві протилежні множини. Лінія розподілу між ними проходить у площині наявності чи відсутності маніпулятивних засобів і ознак у тексті. Тому є підстави вважати наявною дихотомію маніпулятивного і контрманіпулятивного впливу в англійськомовних текстах зазначеної тематики. У зв'язку з гостротою проблеми протистояння у сфері бачення проблеми зміни клімату та способів її висвітлення у ЗМІ актуальною є проблема подальшої розробки процедур та алгоритму виокремлення засобів маніпулятивності у медіатексті.

Досліджено маніпулятивний вплив масмедіа, проаналізовано механізм цього впливу та надано рекомендації щодо протидії цьому впливу. Під час дослідження було проведено опитування 100 респондентів щодо маніпулятивного впливу ЗМІ на свідомість населення. За результатами опитування зроблено висновок про існування великої кількості методів і технологій маніпулювання свідомістю населення, що використовуються сучасними ЗМІ. Це здійснюється, як правило, з метою замовчування або спотворення достовірної інформації. Так, 76,1 % опитаних висловили свою думку стосовно того, що перелічені методи маніпулювання свідомістю чинять негативний вплив на психічне здоров'я людини. Тому майже 70 % опитуваних намагаються піддавати інформацію зі ЗМІ жорсткій фільтрації і лише 2,1 % беззастережно їй вірять. Про значущість впливу ЗМІ свідчить те, що майже щодня кожна особа користується як мінімум одним засобом масової інформації. Зроблено висновок, що протистояти маніпулятивному впливу ЗМІ можна за допомогою аналітичного мислення.

Розглянуто теоретичні підходи до проблеми пропаганди в сучасному медіа-просторі, а також проаналізовано потреби аудиторії сучасних ЗМІ на предмет необхідності впровадження проектів, які б могли сприяти боротьбі з пропагандою й фейковою інформацією в українських засобах масової інформації. На основі існуючих відносин України і Європейського Союзу автор доходить висновку, що сучасний інформаційний простір України потребує більш активного втручання європейського досвіду боротьби з дезінформацією і пропагандою в ЗМІ. Зокрема, питання залишається актуальним у разі посиленого контролю за цим аспектом з боку Росії за умов позиціонування цієї країни на міжнародній арені.

Постійне спрощення доступу до інформації та глобалізаційні процеси в державі відкривають шляхи для проведення інформаційної пропаганди в англомовних текстах, в результаті чого зростає необхідність протидії інформаційному впливу. Існуючі засоби протидії інформаційній пропаганді, як і власне засоби інформаційного впливу базуються на використанні методів нейро-лінгвістичного програмування. Відомий інструментарій недостатньо ефективний при протидії інформаційній пропаганді. Одним з можливих рішень є підвищення ефективності приховування цільового впливу на пропагандиста з використанням квантово-семантичного дослідження при формуванні чи модифікації тексту за індивідуальною семантичною функцією. Для збереження єдності корпускулярно-хвилевих властивостей тексту було формалізовано визначення координат семантичної частки в англомовному тексті згідно відомого психолінгвістичного портрету пропагандиста. Описано визначення приналежності лексико-синтаксичної одиниці до морфологічно-синтаксичної чи семантичної категорії психолінгвістичного портрету пропагандиста. Формалізовано визначення координат початку вектора семантики за віссю Х на основі аналізу логічної структури тексту та за віссю Y шляхом пошуку відхилення точки від об'єктивної семантики. Формалізовано визначення кінця вектора семантики за віссю Х на основі визначення положення елементу в структурі тексту та за віссю Y на основі методів кібернетичної герменевтики. Кореляція початку та кінця вектору семантики проводилася з урахуванням взаємодії трьох рівнів семантики слова. Остаточне визначення координат семантичної частки проводилося шляхом визначення координат семантичного вектору. Результати дослідження забезпечують основу для дотримання корпускулярно-хвилевого дуалізму при здійсненні цільового впливу на підсвідомість зловмисника.

Постійне спрощення доступу до інформації та глобалізаційні процеси в державі відкривають шляхи для проведення інформаційної пропаганди в англомовних текстах, в результаті чого зростає необхідність протидії інформаційному впливу. Існуючі засоби протидії інформаційній пропаганді, як і власне засоби інформаційного впливу базуються на використанні методів нейро-лінгвістичного програмування. Відомий інструментарій недостатньо ефективний при протидії інформаційній пропаганді. Одним з можливих рішень є підвищення ефективності приховування цільового впливу на пропагандиста з використанням квантово-семантичного дослідження при формуванні чи модифікації тексту за індивідуальною семантичною функцією. Для збереження єдності корпускулярно-хвилевих властивостей тексту було формалізовано визначення координат семантичної частки в англомовному тексті згідно відомого психолінгвістичного портрету пропагандиста. Описано визначення приналежності лексико-синтаксичної одиниці до морфологічно-синтаксичної чи семантичної категорії психолінгвістичного портрету пропагандиста. Формалізовано визначення координат початку вектора семантики за віссю Х на основі аналізу логічної структури тексту та за віссю Y шляхом пошуку відхилення точки від об'єктивної семантики. Формалізовано визначення кінця вектора семантики за віссю Х на основі визначення положення елементу в структурі тексту та за віссю Y на основі методів кібернетичної герменевтики. Кореляція початку та кінця вектору семантики проводилася з урахуванням взаємодії трьох рівнів семантики слова. Остаточне визначення координат семантичної частки проводилося шляхом визначення координат семантичного вектору. Результати дослідження забезпечують основу для дотримання корпускулярно-хвилевого дуалізму при здійсненні цільового впливу на підсвідомість зловмисника.

Досліджено поняття інформаційної війни, здійснено порівняльний аналіз дефініцій інформаційної війни та інформаційного протиборства, визначено особливості та суть цих понять. На підставі аналізу 63 публікацій у російських інтернет-ЗМІ різного спрямування зроблено висновок, що характерною для зазначених ЗМІ була негативна позиціящодо подій в Україні, загальна тематика матеріалів та їх ідеологічне спрямування не змінилися і сьогодні. У ході дослідження зроблено висновок, що поняття інформаційного протиборства ширше й охоплює поняття інформаційної війни як одного з двох його складників. Стверджується, що можна виокремити інформаційно-технічний та інформаційно-психологічний складники інформаційного протиборства. У ЗМІ використовується пропаганда та дезінформація, серед них особливо популярним є метод викривленої інтерпретації фактів, надання інформації без джерела, приховування джерела інформації тощо. Інколи канали поширення інформації, які використовує українська сторона в інтернеті, атакують хакери. Це тимчасово призупиняє діяльність ЗМІ, що призводить і до втрати аудиторії та втрачання можливості оперативного надання інформації. Російські ЗМІ змагаються з українськими за більший сегмент аудиторії, щоб здобути панування в інформаційній сфері, адже ширша аудиторія сприяє перемозі в інформаційній війні. Щодо практичної складової, то матеріали російських інтернет-видань найчастіше висвітлювали питання: діяльності ЗСУ, культурно-історичних надбань, сучасного українського політичного режиму, співпраці України з ЄС, США та НАТО, реформи в українському суспільстві, життя на окупованих територіях та в анексованому Криму, ідеологію, притаманну українському суспільству, події в зоні АТО, корупцію в Україні.

Досліджено меми як експресивний риторичний ресурс у мас-медійних репрезентаціях російсько-української гібридної війни. Об'єктом розгляду є гасла та мікроцитати з дискурсу російської пропаганди, що слугують для легітимації зовнішньої агресії та окупаційної політики РФ. Відображені в українському контрдискурсі як інтертекстуальний матеріал, вони використовуються у функції критичних мішеней-референцій для деконструкції фейків і знешкодження маніпулятивних програм. Загалом мережі меметичних знаків підпорядковані завданням символічної ідентифікації сторін конфлікту та їхніх завдань. Тематичні групи мемів, виокремлені на основі фрейму - сценарію воєнного протистояння, відтворюють сенси головних "битв за значення" та ключових наративів російсько-української інформаційної війни. Меметичні маркери надають змогу проаналізувати такі основні стратегії російської пропаганди, як виправдання агресії через апеляцію до історичних міфів, фальсифікація сенсу конфлікту та програм захисту суверенітету України, приховування фактів про реальних виконавців агресії та походження озброєнь, поширення формул загрози та залякування потенційних партнерів. У контекстах контрдискурсу українських медіа фрагменти мовлення ідеологічного та воєнного супротивника не можуть бути подані інакше, аніж у супроводі фігуральних і фактологічних засобів заперечення та викриття. Викривальні стратегії українських авторів у стосунку до пропагандистських формул базуються на залученні фактичної інформації, зокрема особистих історій свідків подій, даних розслідувань, статистичного матеріалу та документів. Контрфрейми, тобто інтерпретативні межі української мас-медійної аналітики, працюють на те, щоб обгрунтовано заперечити первинний зміст пропагандистського "джерела".

Перша згадка про фейкові новини припадає на XVII ст. Газетна качка - саме так називають неправдиву, сфальсифіковану та неперевірену інформацію, поширену у ЗМІ. За однією з версій (а їх чимало), виникнення виразу пов'язують із анекдотом бельгійського журналіста Корнеліссена, який одного разу опублікував цілком серйозно, як нібито наукове повідомлення, анекдот про ненажерливість качок. Якийсь учений порубав, мовляв, качку на дрібні шматочки та віддав "на сніданок" іншим дев'ятнадцятьом качкам. Незважаючи на очевидну неправдивість і навіть абсурдність такого повідомлення, газети сприйняли цю потішну розповідь за чистісіньку правду та передрукували її на своїх сторінках. Згодом, коли суть цієї історії осмислили, слово "качка" стало символом вигадок газетярів. Тож, як бачимо, неправдива інформація - цілком давня річ. В анналах світової історії фейкова інформація створювалась не лише аби посіяти зерно неправди про інших, але й щоб замовчувати власні злодіяння. Цією тактикою жахлива машина СРСР успішно користувалась майже 70 років. Яскравий приклад - замовчування комуністичним режимом і старанне приховування голодомору в Україні у 1932 - 1933 рр. Кремлівське керівництво заборонило державним органам і закладам фіксувати в документах справжні причини смерті людей від голоду. СРСР застосував політику інформаційної блокади та дезінформації щодо масового голоду. 17 вересня 1932 р. вийшла постанова політбюро ЦК ВКП(б) про депортацію кореспондента канадської газети " Дейлі Експрес" за публікацію інформації про "повстання та голодні бунти" в СРСР. У світовій історії фейкова інформація могла поширюватись навіть не навмисне, але все одно набувати колосальних масштабів. Так сталось у США наприкінці 1930-х. Одним із найвідоміших фейків був радіоспектакль "Війна світів" за однойменним романом Г. Веллса в ефірі станції CBS 30 жовтня 1938 р. Радіослухачі сприйняли спектакль, поставлений Mercury Theatre on the Air під керівництвом О. Веллса, за реальний новинний репортаж, у результаті близько 1,2 млн жителів південного сходу США повірили в напад марсіан і розпочалась паніка.

A paper deals with possibilities and opportunities for cooperation in Central and Eastern European region in the field of information security with particular emphasis on media influenced by Russia. My point of departure is that the information threats to societal security is external and they have relevant impact on the sustainability, conditions for evolution, of traditional patterns of language, culture and religious and ethnic identity, custom and values. An information crisis in the Baltic states results from the process of manipulation and disinformation campaign against the Russian-speaking residents. The V4 states including Poland do not display a numerous Russian-speaking audience, thus Russian propaganda here is facilitated by local pro-Russian media. This paper unveils it is necessary to develop effective offensive procedures to fight propaganda in the media and promote democratic values. States should strive to create an open, pluralistic information environment. Such strategies should be realized by both public and private sectors as well as the civil sector so as to cooperate in information complementation and exchange. Dealing with the contemporary challenges should include prevention, community management, social media management, psychosocial support and legal measures. Restoration of confidence in the media and development of professional journalism are essential. Additionally, the lack of new media literacy skills, together with the combination of populism and anti-liberal narratives, will increase its vulnerabilities to more risks than information security.

У соціальних мережах інформаційна війна у розпалі. Нині у багатьох країнах є інформаційні війська, які мають за мету знищити та ліквідувати ворога, змінити думку опонентів і суспільства в інформаційному просторі. Важливим полем їх битви є соціальні мережі, адже саме у соціальних мережах щодня перебувають мільйони людей у всьому світі, де вони спілкуються, обмінюються досвідом, діляться новинами, обговорюють важливі теми, дискутують і черпають важливу для себе інформацію. Тому саме на них спрямована діяльність інформаційних воїнів. Інформаційні воїни створюють та поширюють маніпулятивну, часто неправдиву інформацію для того, аби налякати, дезінформувати, переконати людей у потрібних для них думках. Також тролі вступають у дискусії з реальними користувачами, а тим, хто їх розкриває або ставить під сумнів поширену ними інформацію, погрожують і залякують їх. За інформаційними воїнами завжди стоять їхні замовники, які оплачують їхні послуги та формують і коригують їхні завдання. Діяльність тролів і ломів є загрозливою, адже може призводити до непередбачуваних наслідків у суспільстві, починаючи від звичайних дискусій у соціальних мережах до революції. Часто звичайні користувачі соціальних мереж не вміють розрізнити, де реальний користувач соціальної мережі, а де інформаційний воїн, який має на меті ввести в оману. На підставі дослідження наведено методи розпізнавання ботів, тролів і ломів (експертів). Розглянуто поняття "тролінг", описано історію виникнення цього терміна. Класифіковано інформаційних воїнів, які працюють у соціальних мережах. З'ясовано їхні відмінності та описано специфіку роботи. Названо методи і завдання цих інформаційних воїнів і наведено методи боротьби з інформаційними воїнами у всесвітній мережі інтернет.

Розглянуто комплексну проблему щодо визначення й аналізу форм, ознак та особливостей використання атрибутів психоакустичного впливу на свідомість, настрої та поведінку мас у соціокомунікаційній системі. Проаналізовано дикторські голоси, психоакустичну структуру телевізійних ток-шоу, висловлювання "від першої особи", музичне оформлення теле- та радіопрограм як засоби психоакустичного впливу на масову свідомість. Психоакустичні прийоми, діючи паралельно з мовним, духовним і психологічним маніпулюванням людською свідомістю, зі спрямуванням масових інформаційних потоків у певне річище, із грою на почуттях реципієнта й експлуатацією загальнолюдських якостей, із невербальною сугестією тощо, значно посилюють емоційний вплив на споживача інформації та є однією з маніпулятивно-пропагандистських технологій. Головними атрибутивними ознаками психоакустичного впливу є висота, сила, тембр звуку; важливий вплив на емоційне сприйняття слухача має частотна та динамічна обробка голосів різноманітними пристроями.

Побудовано таблицю контент-критеріїв психолінгвістичного портрету пропагандиста для дослідження групової пропаганди на основі класифікації складників семантичної категорії психолінгвістичного портрету. Результати дослідження можливо використовувати при побудові психолінгвістичного портрету пропагандиста на основі виявленої групи семантичних складових психологічного впливу, що потребують дослідження. Проведено класифікацію складників семантичної категорії психолінгвістичного портрету пропагандиста шляхом застосування методу контент-аналізу семантичної частки в текстах з ознаками психолінгвістичного впливу. Побудовано таблицю з 17 контент-критеріїв психолінгвістичного портрету пропагандиста на основі класифікації складників семантичної категорії психолінгвістичного портрету пропагандиста. Побудовано таблицю з 16 контент-критеріїв психолінгвістичного портрету групи пропагандистів, шляхом множинного дослідження територіально віддалених джерел, що дозволяє проводити дослідження групової пропаганди. Подальших досліджень потребує розширення кількості контент-критеріїв з урахуванням множинності світів сприйняття як групи пропагандистів, так і осіб, на яких здійснюється вплив. Доведено ефективність розробленого методу контент-аналізу семантичної частки. Контрольна перевірка відповідності визначених категоріальних ознак реальному психологічному профілю показала результат 82 %, що дає підстави вважати таблицю контент-критеріїв максимально точною для дослідження семантичної складової психолінгвістичного портрету пропагандиста. Результати порівняння кількості ядер семантики підкатегорії I за класами контент-критерів при одноосібній та груповій пропаганді свідчать про меншу деталізацію психолінгвістичного профілю за умов групової пропаганди.

Проблема виявлення неправдивої (фейкової) інформації, що передається через різні канали в мережі Інтернет, стає все більш актуальною. Одним з різновидів такої інформації є цільова пропаганда, яка має конкретну мету та використовує спеціально створені ресурси. Для боротьби з таким інформаційним впливом можна використовувати вже розроблені засоби виявлення фейкових новин. Розглянуто особливості інформаційної пропаганди та підходів до боротьби з нею; ефективність роботи декількох відомих технік розпізнавання фейкових новин; проведено аналіз ефективності цих технік в контексті можливості їх застосування для протидії цілеспрямованим інформаційним впливам. На основі проведеного дослідження обрано найбільш перспективний алгоритм для розпізнавання інформаційної пропаганди в соціальних мережах.

Основним завданням дослідження є вивчення агітаційно-пропагандистських технологій, що стали визначальним чинником упровадження більшовицької влади на території України. У процесі аналізу застосовано комбінацію загальнонаукових методів вивчення: системного аналізу, аналогії, моделювання, конкретизації, порівняння, і що уможливило виявлення тих комунікаційних (маніпулятивних) стратегій, що застосовувала більшовицька влада до суспільства. Розглянуто основні комунікаційні моделі агітації та пропаганди, задіяні в перше десятиліття утвердження радянського режиму. Актуальність теми дослідження зумовлена нагальними питаннями сучасного державотворення та функціонування мас-медіа в добу серйозних демократичних і геополітичних зрушень. Фактологічний матеріал, поданий у роботі, надає змогу адекватно зрозуміти й запобігти наслідкам авторитаризму в інформаційній політиці та мас-медійній діяльності. У процесі аналізу виявлено, що радянський режим запровадив дуже чіткий та безпрецедентний за своїм розмахом адміністративний порядок ідеологічного управління масовою свідомістю громадян. Це була дійсно технологічна система, яка спиралася на типову комунікаційну процедуру щодо обробки суспільної свідомості та формування громадської думки. Уперше у вітчизняній комунікативістиці агітаційно-пропагандистські технології розглянуто в розрізі соціальної інженерії, яку світові дослідники кваліфікують як "радикальний"/"утопічний" проєкт. Результати дослідження можуть слугувати методологічною моделлю для подальших розробок у галузі прикладної науки та сприятимуть формуванню трансдисциплінарної теорії у вивченні соціально-комунікаційних технологій.

Під час проведення дослідження було використано методи аналізу та синтезу, детальний моніторинг сайту "Донбас. Реалії" та матеріалів за темою. Створення проєкту "Донбас. Реалії" стало відповіддю української редакції радіо "Свобода" на гібридну війну з боку Росії. Основним завданням редакції "Донбас. Реалії" є донесення об'єктивної інформації до українців, які перебувають зараз у своєрідному інформаційному вакуумі, під потужним впливом агресивної російської пропаганди. Журналісти проєкту "Донбас. Реалії" водночас усвідомлюють межу своїх професійних можливостей та впливу. Вони не спроможні перебрати на себе функції, які має виконувати в інформаційній сфері держава, однак їх робота допомагає закрити певну ділянку в межах протистояння російській пропаганді на окупованих українських територіях. Поєднуючи роботу радіо, вебсайту, розміщення матеріалів у соціальних мережах, вони намагаються знайти оптимальний шлях до зацікавленої аудиторії. Зважаючи на коротку історію із часу створення редакції "Донбас. Реалії", проєкт поки що не став предметом аналізу науковців та медіаекспертів. Узагальнення та розгляд усіх фактів та обставин, які зумовили створення проєкту "Донбас. Реалії", надало змогу зрозуміти своєчасність і необхідність такого кроку в умовах російської воєнної агресії та окупації частини української території. Дослідження проєкту "Донбас. Реалії" розкриває, якою має бути оперативна й адекватна реакція вітчизняних медіа на російську гібридну агресію щодо України. Створення аналогічних проєктів, їх взаємодія мали б стати консолідованою відповіддю на пропаганду кремлівських ЗМІ.

Великий об'єм інформації, що став традиційним для інформаційного суспільства, створює нові виклики для людства. На заміну проблемі складного доступу до інформації, що була актуальна раніше, приходить нова проблема: структуризації та фільтрування інформації. Серед загального потоку інформаційного шуму актуальним стає питання виокремлення правди. У цьому контексті важливим постає питання не лише розвитку критичного мислення, але й розробки технічних засобів виявлення фейків. Ця робота фокусується на понятті розробки системи виявлення фейкових новин, аналізі існуючих систем та їх принципів роботи, принципів побудови їх алгоритмів та особливостях їх використання. Розглянуто останні публікації у відкритому доступі, статистичні дані, звіти корпорацій. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Аналіз файлу буде виконаний за допомогою трьох методів/класифікаторів і без використання Passive Agressive класифікатора. Обчислення та виведення результатів виконується за допомогою побудови матриць помилок та розрахування точності. Основна мета роботи - створення на основі розглянутих матеріалів систему виявлення фейкових новин та досягти найбільш можливої точності. Обрано вхідні дані для дослідження, проведена їх підготовка та аналіз. Проведено дослідження даних за допомогою методів/класифікаторів Логістичної регресії, Дерева рішень та Рандомного лісу. Обчислена точність виявлення фейкових новин. Висновки: запропонована система дозволяє класифікувати новини як "фейкові" або "правдиві" з точністю 98 - 99 %.

Проблема контентного наповнення українських засобів масової інформації тісно пов'язана з питанням національної ідентичності українців. Різнополярність масмедіа, які працюють в інформаційному просторі України, породжує різні сучасні міфи та витягає привиди минулого, які не лише асоціюються з навіюванням страхів, а й інтерпретуються залежно від заангажованості конкретного ЗМІ. Розглянуто прийоми маніпулювання аудиторією за допомогою міфологем, пов'язаних з питаннями національної ідентичності українців. Мета роботи - розкрити ключові характеристики міфологем, які розповсюджуються засобами масової інформації та пов'язані з національною ідентичністю українців. Під час дослідження застосовано аналітичний та історичний методи, а також метод контент-аналізу. Контент сучасного українського масмедійного поля побудовано на декількох цілком протилежних наративах. Перший наратив: в усьому винні представники попередньої влади, представники ж влади поточної є взірцем доброчесності та порядності. Люди задоволені новою владою, а коливання рівня довіри до її представників є тимчасовим явищем, яке рясно підігрівається засобами масової інформації саме попередньої влади. Другий наратив: Україна - це держава, занурена в термінальну кризу. У цьому контексті дуже цікаво прослідкувати за тим, якого структурного ідеологічного принципу дотримуються ті чи інші українські масмедіа. Великий розрив понять і контекстів спостерігаємо під час аргументації необхідності артикулювати чіткі наміри об'єднати суспільство в єдине ціле, суспільство для людей, де засоби масової інформації мають бути простим "спостерігачем-учасником". Це примарно, адже за своїм основним призначенням масмедіа не обслуговують, а формують суспільний порядок денний. Отже, спостережено принципову концептуалізацію Української держави та Української нації в межах загального дискурсу українських масмедіа. Практична діяльність засобів масової інформації, медіапрактика країни мають відчувати себе чітко ідентифікованими з українським дискурсом, мають бути залученими до вироблення такого національного продукту, який призводить до об'єднання суспільства. При цьому висвітлення ідей української соборності, української величі, української єдності не мають переходити межу здорового глузду, перетворюватись на ідеологеми. Реальна контентна практика не повинна перетворюватись на ілюзії.