Розглянуто питання національної ідентичності українців та журналістики. Висвітлено концепцію соціально відповідальної журналістики в контексті її реалізації в Україні. Проаналізовано роль ВНЗ у розвитку журналістики, особливості регіональної журналістики як соціального інституту громадянського суспільства та демократичної держави.

Рассмотрены вопросы национальной идентичности украинцев и журналистики. Освещена концепция социально ответственной журналистики в контексте её реализации в Украине. Проанализированы роль ВУЗ в развитии журналистики, особенности региональной журналистики как социального института гражданского общества и демократического государства.

Проведено системний аналіз діяльності ЗМІ українського сектора мережі інтернет. Описано комплекс теоретичних і практичних завдань з виділення мережевих ЗМІ усіх ресурсів інтернету та пошуку їх місця у системі ЗМІ. Акцентовано увагу на сучасних тенденціях розвитку традиційних і нових медіа - глобалізації, конвергенції, диверсифікації. Проаналізовано вплив і визначено взаємозв'язки даних тенденцій з прогресом в інформаційно-комунікаційній сфері у цілому. Розглянуто специфічні функції інтернет-журналістики.

Проведен системный анализ деятельности СМИ украинской сети интернет. Описан комплекс теоретических и практических заданий по выделению сетевых СМИ всех ресурсов интернета и поиску их места в системе СМИ. Акцентировано внимание на современных тенденциях развития традиционных и новых медиа - глобализации, конвергенции, диверсификации. Проанализировано влияние и определены взаимосвязи данных тенденций с прогрессом в информационно-коммуникационной среде в целом. Рассмотрены специфические функции интернет-журналистики.

Дисертацію присвячено питанням філософсько-соціологічного аналізу впливу преси на соціалізацію особистості військовослужбовця Збройних Сил України на сучасному етапі. Розглядаються методологічні проблеми взаємозв'язку соціалізації військовослужбовця та військової преси. Розкриті сутність та особливість соціалізації у військовому середовищі, аналізується роль і місце військових друкованих видань в процесі соціалізації воїна. Обгрунтована філософська методологія аналізу впливу військової преси на соціальні, політичні та духовні процеси життєдіяльності Збройних Сил.

За допомогою системного підходу конкретизовано зміст, розкрито сутність свободи преси. Проаналізовано існуючі та сформульовано нові визначення поняття "свобода преси". Розглянуто філософські витоки, генезис, структуру даної свободи, її взаємозв'язок з іншими свободами. Визначено спільність і відмінності у споріднених поняттях: "свобода вираження поглядів", "свобода слова", "свобода преси", "свобода ЗМІ", "свобода інформації", "свобода журналістської діяльності", а також у таких термінах, як "вільна преса", "незалежна преса", "свобода преси" і "гласність". Проаналізовано проблеми співвідношення повної та відносної свободи преси, свободи та необхідності, свободи і відповідальності у журналістській діяльності. Вперше в Україні виділено дев'ять аспектів проблеми свободи преси і охарактеризовано сутність кожного з них. Запропоновано нову класифікацію видів цензури та історичних моделей преси. Репрезентовано один з нових напрямків теорії журналістики, який тільки починає розвиватися у незалежній Україні, - філософську журналістику.

Проаналізовано патріотизм як моральний принцип журналістики та його застосування в сучасному мас-медійному дискурсі.

Досліджено теоретичні та методичні засади розвитку творчого потенціалу майбутніх журналістів у процесі професійної підготовки. Розроблено модель науково-методичного забезпечення поетапного розвитку творчого потенціалу майбутніх журналістів під час професійної підготовки. Обгрунтовано необхідність впровадження різноаспектної та різнорівневої педагогічної концепції розвитку творчого потенціалу. Експериментально перевірено доцільність психолого-педагогічних умов реалізації цього процесу та характер чинників впливу на розвиток творчого потенціалу майбутніх журналістів. Конкретизовано теоретичні уявлення щодо сутності та структури творчого потенціалу особистості журналіста, охарактеризовано показники та рівні готовності майбутніх журналістів до творчої діяльності. Доведено, що завдяки впровадженню моделі розвитку творчого потенціалу майбутніх журналістів й науково-методичної системи її поетапного забезпечення за рахунок застосування системного, діяльнісного, компетентнісного, синергетичного, культурологічного, акмеологічного підходів до процесу розвитку творчого потенціалу особистості можна суттєво підвищити ефективність підготовки майбутніх журналістів до професійної творчої діяльності.

Розглянуто характерні тенденції становлення та розвитку засобів масової інформації. Наведено висновки щодо подальшої долі друкованих медіа, розкрито їх вплив на національний інформаційний простір.

Проведено комплексний аналіз гендерної концептосфери сучасної періодики для жінок і чоловіків в Україні. Проаналізовано основну теоретичну базу, що стосується гендеру в цілому та гендерної концептосфери зокрема. З'ясовано особливості гендерного контенту сучасних видань для жінок і чоловіків. Здійснено порівняльний аналіз гендерного контенту сучасної періодики. На основі дослідження гендерного контенту складено гендерно-тематичні контентні таблиці та детально проаналізовано одержані результати. Висвітлено гендерні концепти на сторінках сучасних видань для жінок і чоловіків. Розкрито питання гендерних ролей і стереотипів. Визначено багатогранність гендерних образів у сучасній гендерно маркованій періодиці. Подано результати контент-аналітичного дослідження обраних для вивчення журналів. Проведене дослідження дозволило визначити, які тлумачення концептів "жінка" та "чоловік" можна виявити на сторінках сучасної періодики для жінок та чоловіків через призму видових характеристик концептів. Проведено контент-аналітичне вивчення гендерної концептосфери, проаналізовано основні макро- та мікроконцепти у досліджуваних виданнях і визначено найпопулярніші співвідношення гендерних концептів. Подано результати аналізу гендерної концептосфери на сторінках журналів, обраних для вивчення.

Розглянуто журналістські методи збору інформації. Приділено увагу аналізу документів, опитуванню, спостереженню та експерименту. Висвітлено журналістську методику відображення дійсності. Подано інформацію про такі журналістські жанри, як новина, інформаційне повідомлення, інтерв'ю, звіт, репортаж.

У ході дослідження використано методи суцільної вибірки, аналізу та синтезу, моніторингу, контент-аналіз, опитування, анкетування, зіставлення. Мас-медіа є невід'ємним елементом соціально-політичного життя суспільства, одним із найважливіших і найпотужніших інструментів формування громадської думки. Саме через це матеріали соціальної спрямованості посідають значне місце в контенті друкованих видань. На сучасному етапі соціальні теми є різноманітними, широко охоплюють життя суспільства, потребують більш комплексного підходу до їх вивчення. Аналіз наукової періодики надає змогу розрізняти найбільш актуальні теми в сучасній дійсності, але погляди медіаменеджерів на висвітлення деяких соціальних проблем та авдиторії можуть не збігатися. Мета дослідження - визначення, наскільки редакційний порядок денний стосовно соціальної проблематики збігається з наявними інформаційними читацькими запитами. Проведений контент-аналіз надає підстави зробити висновок, що менеджмент редакції намагається врахувати бажання аудиторії, але робить це не системно, без комплексного аналізу й проведення відповідних наукових розвідок стосовно читацьких уподобань, у зустрічному порівнянні тематики, запропонованої авдиторії редакцією видання, з тими інформаційними запитами, які виходять від читачів. Такий підхід надає змогу визначити відповідність тематичного порядку денного видання й потреб його аудиторії як критерій ефективності діяльності мас-медіа. Одержані результати можуть бути використані у практичній діяльності друкованих ЗМК, а також для подальшого пошуку більш ефективних підходів до дослідження інформаційних уподобань авдиторії.

Розглянуто основні засади видавничої політики журналу "Технічна електродинаміка", а саме дотримання принципів академічної доброчесності. Розтлумачено поняття академічної доброчесності, види її порушення - плагіат, самоплагіат, фальсифікація, фабрикація. Вказано розроблені в Україні деякі нормативно-правові документи щодо цього питання, яких повинен дотримуватися кожен науковець та наукові видання.