Здоров'я людини визначається рівнем його функціональних можливостей. Спеціальне міжнародне дослідження під егідою Всесвітньої організації охорони здоров'я довело, що фізична активність є невід'ємним видом діяльності людини, абсолютно необхідним для збереження і зміцнення здоров'я.

Розроблено та експериментально перевірено інформаційно-структурну систему формування у студентів вищих училищ фізичної культури відповідних компетенцій з навчальної дисципліни "Основи теорії здоров'я". Обгрунтовано факт специфічного впливу тренувань різної спрямованості на організм підлітка, що відображається на всіх його рівнях: фізичному, психічному та духовному. Показано, що в процесі адаптації до фізичних навантажень різного характеру в юних спортсменів поряд з набуттям одних якостей спостерігається "втрата" інших. Одержано нові дані про вплив спрямованості тренувань на основні показники нейродинамічних, сенсомоторних та психічних функцій спортсменів. Визначено закономірності впливу спрямованості тренувального процесу на розвиток особистісних якостей (агресивність, почуття патріотизму тощо) та вставлено взаємозв'язок між виявами девіантної поведінки, причинами смертності спортсменів та специфікою видів спорту. Доведено, що сучасний дитячо-юнацький спорт, так само як і спорт олімпійський і професійний, не забезпечує гармонійного розвитку підлітків, якщо гармонійність розуміти так, як її розуміли філософи античності.

Актуальність полягає у відсутності досліджень психоемоційного стану студенток 15 - 17 років за умов дефіциту рухової активності. Мета роботи - визначення, аналіз та характеристика психоемоційного стану студенток 15 - 17 років; встановлення взаємозв'язку з руховою активністю. Використано методику визначення психоемоційного стану САН. Порівняння одержаних параметрів студенток показало, що рівень активності студенток перебуває в межах 48 - 51 бала, самопочуття - 55 - 58 балів, настрою - 59 - 63 балів і за віком одержані показники достовірно не відрізняються. Результати опитування вказують на середній і високий рівні параметрів САН за низького рівня рухової активності. Показник активності відображає як психоемоційний стан, так і рівень фізичної активності студенток.

Зазначено, що питання про статус фахівця із фізичної рекреації сьогодні є дуже важливим, оскільки парадигма освіти у сфері дозвілля, фітнесу та рекреації в останні десятиліття суттєво змінилася в усьому світі, що пояснюється орієнтацією на принципово нове розуміння сутності фізичної рекреації та її ролі в освітній системі. Проте проблемам професійної підготовки майбутніх фахівців із фізичної рекреації та способам їх вирішення приділено недостатньо уваги. Мета роботи - ретроспективний аналіз системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців із фізичної рекреації та оцінка можливостей використання цього досвіду на сучасному етапі розвитку України. Досліджено ретроспективу та сучасний стан підготовки фахівців сфери фізичної рекреації. Встановлено відсутність єдиного підходу до визначення етапів розвитку цього процесу. Досліджено здобутки зарубіжних шкіл підготовки фахівців із рекреаційної сфери, надано аналіз державних освітніх стандартів підготовки.