Досліджено демографічні проблеми ХХ ст. в світі та в Україні. Розкрито історико-соціальний аспект проблем перенаселення та депопуляції у світі. Наведено характеристику демографічної ситуації в Україні. Визначено оптимальні терміни народження дітей, розглянуто соціально-психологічні передумови планування вагітності. Описано методику м'якої адаптації новонародженого до нових умов існування. Подано загальну характеристику репродуктивної поведінки сучасної молоді в Україні. Висвітлено основні шляхи та засоби планування сім'ї.

Рассмотрены проблемы воспитания личности семьянина сквозь призму формирования культуры отношений полов, раскрыты её структура и содержание. Определена дефиниция "культура отношений полов", проанализирована её роль в системе полового воспитания, концепция современной системы полового воспитания, а также методические аспекты воспитания и роль искусства в этом процессе. Изложены психолого-этические проблемы современной семьи, специфика возрастного и полового развития учащихся.

Висвітлено актуальні проблеми гендерного виховання старшокласників за сучасних умов взаємодії сім'ї та різних типів ЗНЗ. Вивчено питання гендерних відносин в зарубіжній і вітчизняній педагогіці та психології. За результатами експериментального дослідження запропоновано методику використання існуючих педагогічних і соціально-психологічних умов гендерного виховання старшокласників у сім'ї та школі.

Рассмотрена роль экономического воспитания в общем процессе всестороннего развития личности ребенка в семье и обществе. Как воспитать правильное отношение детей к деньгам? Нужно ли давать детям карманные деньги, а если да, то с какого возраста? Контролировать ли детей, на что они тратят данные им средства? Полезно ли знакомить их с азами экономики, и когда это нужно делать: в детском саду, начальной или средней школе? Нужно ли обсуждать с детьми семейный бюджет и принимать совместные решения о расходах денег?

Розкрито теоретичні аспекти розвитку психологічної готовності молоді до створення сім'ї. Акцентовано увагу на важливості і необхідності вирішення цієї проблеми шляхом посилення сімейного виховання, навчання молоді створювати нормальні психолого-педагогічні й емоційно-моральні умови для майбутнього повноцінного сімейного життя, виховання дітей. Відмічено основні завдання із розвитку психологічної готовності молоді до вступу в шлюб: підвищення відповідальності за шлюбне і сімейне життя, розвиток психологічної компетентності у сімейно-шлюбній взаємодії, надання інформації про особисту гігієну, висвітлення питань раціонального ведення домашнього господарства. Знання суб'єктивних та об'єктивних чинників психологічної готовності молоді до створення сім'ї допоможуть уникнути помилкових рішень у виборі шлюбного партнера та позбавить проблем у плануванні та організації сімейного життя.

Раскрыты теоретические аспекты развития психологической готовности молодежи к созданию семьи. Акцентировано внимание на важности и необходимости решения этой проблемы путем усиления семейного воспитания, обучения молодежи создавать нормальные психолого-педагогические и эмоционально-нравственные условия для будущей полноценной семейной жизни, воспитания детей. Отмечено основные задачи по развитию психологической готовности молодежи к вступлению в брак: повышение ответственности за брачную и семейную жизнь, развитие психологической компетентности в семейно-брачном взаимодействии, предоставление информации о личной гигиене, освещение вопросов рационального ведения домашнего хозяйства. Знание субъективных и объективных факторов психологической готовности молодежи к созданию семьи помогут избежать ошибочных решений в выборе брачного партнера и поможет избежать проблем в планировании и организации семейной жизни.

Show theoretical aspects of psychological readiness of youth to start a family. To emphasize the importance and necessity to solve this problem by strengthening family life education, teaching young people to create a normal psycho-pedagogical and emotional and moral conditions for a future full of family life, parenting. The principal task of promoting the psychological readiness of youth for marriage: increasing responsibility for marriage and family life, the development of psychological competence of family interaction, providing information on personal hygiene, light on the rational housekeeping, etc. Knowledge of subjective and objective factors of psychological readiness of youth to start a family can help you avoid wrong decisions in choosing a marriage partner, and deny the problems in the planning and organization of family life.

Уперше визначено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено соціально-педагогічні умови формування гендерної компетентності батьків-вихователів ДБСТ у процесі соціального супроводу (актуалізація мотивації батьків-вихователів ДБСТ до набуття базових гендерних знань у процесі соціального супроводу; збагачення змісту соціального супроводу батьків-вихователів ДБСТ гендерним компонентом з орієнтацією на набуття ними позитивного досвіду розв’язання виховних задач гендерного контексту; застосування сучасних інтерактивних технологій щодо формування гендерної компетентності батьків-вихователів ДБСТ у процесі соціального супроводу); визначено зміст понять „гендерна компетентність батьків-вихователів ДБСТ”, „соціальний супровід батьків-вихователів ДБСТ”. Уточнено понятійно-категоріальний апарат, зокрема: зміст поняття ,,гендерна компетентність батьків-вихователів ДБСТ”, структуру гендерної компетентності батьків-вихователів ДБСТ (мотиваційно-ціннісний, особистісний, когнітивний, діяльнісний і рефлексивний компоненти) та критерії, показники і рівні сформованості її компонентів; зміст поняття ,,соціальний супровід батьків-вихователів ДБСТ”. Набули подальшого розвитку: соціально-педагогічний інструментарій діагностики рівнів сформованості гендерної компетентності батьків-вихователів ДБСТ; змістово-технологічне забезпечення процесу соціального супроводу батьків-вихователів ДБСТ у контексті формування у них гендерної компетентності. До наукового обігу введено: авторське визначення поняття „гендерна компетентність батьків-вихователів ДБСТ”, під якою розуміємо інтегративну особистісну характеристику батьків як вихователів, що ґрунтується на їх мотиваційно-ціннісній спрямованості до застосування гендерного підходу у вихованні, впровадженні ідеї гендерної рівності; особистісних якостях, що необхідні для здійснення виховного процесу; наявності знань про зміст і засоби гендерного підходу до виховання; уміннях і навичках ефективного використання гендерних знань у виховному процесі в умовах ДБСТ; здатності до самооцінки, саморефлексії та самопізнання власних гендерних ролей і виховних інтеракцій, прагнення до розвитку і самоосвіти з питань гендерної теорії і практики. Теоретичний аналіз наукової літератури та сучасного законодавства в галузі соціальної політики дозволив схарактеризувати соціальний супровід батьків-вихователів ДБСТ як складову соціального супроводу ДБСТ, що передбачає діяльність фахівця (або групи фахівців із соціальної роботи) центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді / об’єднаних територіальних громад щодо надання батькам-вихователям соціальної послуги соціальний супровід шляхом організації та проведення комплексу соціально-педагогічних, соціально-економічних, психологічних, інформаційних, правових заходів, спрямованих на допомогу в створенні оптимальних умов функціонування ДБСТ. Виокремлено і охарактеризовано особливості соціального супроводу батьків-вихователів ДБСТ. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у визначеності та достатній готовності до впровадження в процес соціального супроводу батьків-вихователів ДБСТ діагностичного інструментарію, інтерактивних методів, форм і технологій, спрямованих на формування гендерної компетентності батьків-вихователів ДБСТ.