Розглянуто питання моральної та політичної культури особистості, формування моральної та політичної культури студентів, культури педагога і соціального працівника.

Розкрито психолого-педагогічний зміст соціальної зрілості особистості вчителя. Висвітлено методологічні особливості дослідження соціальної зрілості особистості вчителя. Проаналізовано педагогічну культуру як фактор розвитку соціальної зрілості особистості вчителя, наголошено на необхідності педагогічної атестації для інтенсифікації та підвищення рівня соціальної зрілості особистості вчителя. Акцентовано увагу на соціальній зрілості мікросередовища життєдіяльності вчителя та учнів, а також залежності соціальної зрілості вчителя й учня.

Проведено теоретичний аналіз особливостей соціально-професійної активності особистості вчителя. Визначено соціально-професійне середовище як умову розвитку даної активності на основі міжособистісного спілкування та в процесі психолого-педагогічної підготовки.

Проведен теоретический анализ особенностей социально-профессиональной активности личности учителя. Определена социально-профессиональная среда как условие развития данной активности на основе межличностного общения и в процессе психолого-педагогической подготовки.

Досліджено проблеми громадянської соціалізації майбутніх учителів засобами мистецтвознавчого краєзнавства. Розкрито сутність та зміст громадянської соціалізації майбутніх учителів, обгрунтовано значимість мистецтвознавчого краєзнавства в даному процесі. Досліджено генезис уявлень науковців різних часів і народів щодо особливостей громадянської соціалізації майбутніх фахівців у контексті використання засобів мистецтвознавчого краєзнавства. Виявлено традиційні та інноваційні форми та методи навчання та виховання, які є способом реалізації визначених педагогічних умов. Розроблено деякі рекомендації щодо використання мистецтвознавчого краєзнавства в процесі громадянської соціалізації майбутніх фахівців.

Наведено модернізаційний аналіз процесу професійної та світоглядно-методологічної підготовки сучасного вчителя на основі вимог до фахівця в сучасному постіндустріальному, інформаційному суспільстві, що адекватно реагує на виклики сучасної глобалізації. Відзначено, що повільна трансформація системи підготовки вчителя в Україні загальмовує процеси реформи шкільної та вузівської освіти та негативно позначається на темпах перебудови всіх життєвих сфер в Україні. Розглянуто модернізаційну парадигму реформи педагогічної освіти, яка "переключила" усвідомлення мети і темпів даної реформи на іншу систему світобачення в контексті нової світоглядно-методологічної ситуації, в якій перебувають сучасні природничі, суспільні та гуманітарні науки на зламі епох у перехідну добу та суспільна практика. Наведено сучасне трактування модернізації педагогічної освіти як системи підготовки і перепідготовки кадрів, процесу цілеспрямованого удосконалення, покращення всіх технологій освітньо-педагогічного і виховного процесу. Відзначено, що заперечення "старих" теорій навчання і виховання має бути діалектичним, щоб використати найкращий досвід минулих епох до сучасних навчальних і виховних технологій, що базуються на цінностях "людиновимірювальності" суспільної свідомості і буття. Доведено, що поступ у реформуванні професійної та світоглядно-методологічної підготовки сучасного вчителя становить не простий лінійно-поступальний процес, а є складним на основі реальних внутрішніх та глобальних соціально-економічних, політичних та культурологічних процесів, які визначають перебіг подій у цивілізації ХХІ ст., зокрема в світовому освітньому просторі.

Дисертація містить дослідження теоретичних та експериментальних закономірностей впливу різноманітних видів діяльності на становлення соціальної зрілості молодого вчителя. Доведено, що інтенсивність професійного й особистісного зростання молодого вчителя залежить від інтенсивності становлення його соціальної зрілості. Здійснено розробку особливостей становлення соціальної зрілості молодого вчителя, експериментально перевірено педагогічно суттєві положення про особливості становлення особистості педагога в системі його безперервної освіти.

Аргументовано положення, що історіософська складова як елемент світоглядної підготовки передбачає процес освоєння та осягнення майбутніми вчителями тенденцій розвитку історичної дійсності, формування соціальної самоідентичності, залучення їх до системи цінностей, норм і відносин суспільства, формування певних соціальних якостей як компонент професійного потенціалу педагогів. Досліджено суть світоглядної підготовки майбутнього педагога на різних етапах розвитку українського суспільства (періоду Визвольних змагань 1917 - 1920 рр., торжества марксизму-ленінізму 1920 - 1990 рр. та періоду системної трансформації суспільства - з 1991 р.), установлено її детермінованість соціально-політичним контекстом та панівною державною ідеологією. На підставі аналізу емпіричного матеріалу виявлено факт панування у вищій педагогічній школі гностичного підходу до підготовки фахівця та обгрунтовано важливість переходу до рефлексивно-креативного компетентнісного знання, яке має забезпечувати становлення вчителя як суб'єкта цілісної педагогічної діяльності. Визначено зміст історіософської підготовки майбутнього педагога за умови сучасних докорінних соціокультурних трансформацій, науково обгрунтовано її гностичну, аксіологічну та праксіологічну складові, єдність яких сприяє узгодженню суперечностей формування наукобіжного та наукоцентричного різновидів філософського історичного світогляду.

Розкрито суть формування соціальних цінностей майбутніх учителів історії у процесі професійної підготовки. Визначено критерії (інтелектуальний, емоційно-вольовий, мотиваційний, поведінковий) та рівні (високий, достатній, середній, низький) сформованості соціальних цінностей майбутніх учителів історії. Розроблено комплексну діагностичну методику рівнів сформованості соціальних цінностей, а також методику їх формування у майбутніх учителів історії. Виявлено педагогічні умови даного формування, що сприяють цілеспрямованому й ефективному управлінню цим процесом. Доведено педагогічну доцільність формування соціальних цінностей майбутніх учителів історії у процесі професійної підготовки. Обгрунтовано й експериментально перевірено виховні можливості навчального матеріалу з історичних дисциплін.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування соціально значущих якостей вчителя, проаналізовано даний процес в історико-педагогічному та соціально-психологічному аспектах. Створено структурну модель формування даних якостей вчителя, яка складається з цільового, організаційно-змістового, реалізаційного та оцінно-результативного блоків. Розроблено педагогічну технологію формування зазначених якостей вчителя, визначено ефективність даної моделі та технології.

Розглянуто сутність категорії "соціальна зрілість" у наукових джерелах. Обгрунтовано зміст і структуру категорії "соціально-професійна активність особистості майбутнього вчителя". В контексті дослідження соціально-професійного розвитку особистості розкрито особливості формування соціально-професійної активності майбутнього вчителя. Соціально-професійну активність майбутнього вчителя розглянуто як критерій його соціально-професійної зрілості. Визначено педагогічні умови формування соціально-професійної активності особистості майбутнього вчителя.

Визначено структуру соціокультурної компетентності студентів філологічних спеціальностей з трьох компонентів і відповідних компетенцій. Розроблено рівні, критерії та показники сформованості соціокультурної компетентності, а також комплекс способів, засобів і прийомів її формування. Наведено комплекс загальнопедагогічних умов, які впливають на успішність процесу формування соціокультурної компетентності студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін, експериментально перевірено їх ефективність.

Обгрунтовано соціально-професійну зрілість майбутнього вчителя як системну якість розвитку особистості, складовими якої є соціальна активність і соціальне самовизначення. Проаналізовано самовизначення особистості педагога в контексті впливу на його розвиток різноманітних соціальних факторів, сукупність яких утворює умовний простір, в якому має можливість ефективно реалізуватися самовизначення, ознакою якого є його самостійність. Зауважено, що критерій розвитку рівня соціальної зрілості особистості, як соціальна відповідальність, є складним утворенням, що має інтегративний характер і тісно пов'язаний з усіма іншими якостями особистості: емоційно-вольовими та інтелектуальними аспектами її діяльності. Зазначено, що виокремленні критерії - це експериментально встановлені інтервали значень індексів активності, відповідальності та самовизначення.

Обоснована социально-профессиональная зрелость учителя как системное качество развития личности, составляющими которой являются социальная активность и социальное самоопределение. Проанализировано самоопределение личности педагога в контексте влияния на его развитие различных социальных факторов, совокупность которых образует условное пространство, в котором есть возможность эффективно реализоваться самоопределению, признаком которого является его самостоятельность. Отмечено, что критерий развития уровня социальной зрелости личности, как социальная ответственность, является сложным образованием, которое имеет интегративный характер и тесно связан со всеми другими качествами личности: эмоционально-волевыми и интеллектуальными аспектами ее деятельности. Указано, что выделенные критерии - это экспериментально установленные интервалы значений индексов активности, ответственности и самоопределения.

Grounded social and professional maturity as a teacher's quality system of personal development, components of which is a social activity and social self-determination. Of identity of the teacher are analyzed in terms of impact on his development of various social factors, which together form a conditioned space, which has the ability to effectively achieved self-determination, which is a sign of his independence. It is noticed that the criterion of the level of social maturity of personality, such as social responsibility is a complex entity that has an integrative nature and is closely linked with all the other qualities of personality: emotional, volitional and intellectual aspects of its activities. Indicated that the allocation criteria - this is experimentally determined values of the indices of activity intervals, responsibility and self-determination.

Висвітлено деякі аспекти експериментального дослідження ефективності авторської педагогічної моделі формування світоглядної культури майбутніх вчителів історії в процесі їх професійної підготовки. Розглянуто особливості системного проектування викладачем моделі педагогічного впливу та охарактеризовано її структурні компоненти: цільовий, змістовний, технологічний, контрольно-оцінюючий. Розкрито зміст етапів організації навчальної діяльності у процесі педагогічного проектування світоглядного розвитку особистості.

Освещены некоторые аспекты экспериментального исследования эффективности авторской педагогической модели формирования мировоззренческой культуры будущих учителей истории в процессе их профессиональной подготовки. Рассмотрены особенности системного проектирования преподавателем модели педагогического влияния и охарактеризованы ее структурные компоненты: целевой, содержательный, технологический, контрольно-оценивающий. Раскрыто содержание этапов организации учебной деятельности в процессе педагогического проектирования мировоззренческого развития личности.

Проаналізовано проблему феноменології відносно соціально-ціннісних орієнтацій у професійній діяльності педагогів. Наведено дані діагностування для виявлення у майбутніх педагогів рівня володіння понятійним апаратом щодо проблеми дослідження.

Проанализирована проблема феноменологии относительно социально-ценностных ориентаций в профессиональной деятельности педагогов. Приведены данные диагностирования для выявления у будущих педагогов уровня владения понятийным аппаратом по проблеме исследования.

The article deals with the problem of phenomenology concerning social - valuable orientations in professional work of teachers. The given diagnosings for revealing at the future teachers of a level of possession by the conceptual device concerning a problem of research are resulted.

Досліджено проблему формування соціокультурної компетентності (СКК) у майбутніх учителів-студентів ВНЗ у процесі вивчення гуманітарних дисциплін (ГД). Обгрунтовано необхідність у розробці технології конструювання таких навчальних програм, які б налаштовували на постановку конкретної мети та визначали критерії її досягнення під час планування та реалізації змісту ГД. Зазначено, що під час дослідження СКК, потрібно мати на увазі конкретні експериментальні результати, які потребують інтерпретації та трансляції на базі моделювання. Акцентовано увагу на тому, що варіативність освітніх послуг та сформованість соціокультурної компетентності на досвіді майбутніх учителів дає змогу підвищити вмотивованість студентів, посилити роль індивідуалізації, самостійності й самовдосконалення у процесі навчання. Виділено соціально-державницький та практично-технологічний компоненти СКК, які потребують певного контролю, що вимагає прийняття педагогічних та методологічних рішень.

Исследована проблема формирования социокультурной компетентности (СКК) у будущих учителей-студентов вузов в процессе изучения гуманитарных дисциплин (ГД). Обоснована необходимость разработки технологии конструирования таких учебных программ, которые бы настраивали на постановку конкретных целей и определяли критерии ее достижения во время планирования и реализации содержания ГД. Отмечено, что исследуя СКК, нужно иметь в виду конкретные экспериментальные результаты, которые требуют интерпретации и трансляции на основе моделирования. Акцентировано внимание на том, что вариативность образовательных услуг и сформированность социокультурной компетентности на опыте будущих учителей позволяет повысить мотивацию студентов, усилить роль индивидуализации, самостоятельности и самосовершенствования в процессе обучения. Выделены социально-государственный и практико-технологический компоненты СКК, которые нуждаются в определенном контроле, требуют принятия педагогических и методологических решений.

The article deals with some problems of value orientations in studentsТ life. The analysis of value orientation if students live in higher educational establishments of economy and pedagogy is provided.

Рассмотрена проблема формирования социокультурных компетенций студентов инженерно-педагогических ВУЗ при изучении иностранных языков. Проанализирована необходимость овладения такими компетенциями, их структуру и способы решения проблемы. Предложено введение в учебный процесс дополнительных текстов социокультурной направленности.

Розглянуто проблему формування соціокультурних компетенцій студентів інженерно-педагогічних ВНЗ у процесі вивчення іноземних мов. Проаналізовано необхідність оволодіння такими компетенціями, їх структуру та способи вирішення проблеми. Запропоновано введення в навчальний процес додаткових текстів соціокультурного направлення.

The paper deals with the problem of forming students’ social and cultural competence while learning foreign languages at engineering pedagogical institutions. The paper analyses the necessity of mastering such competences, their structure and methods to solve the problem. The paper proposes introduction of additional texts of social and cultural contents to curriculum.

Розкрито факти висвітлення передовою педагогічною думкою особливостей формування християнського світогляду особистості у змісті педагогічної підготовки вчителя протягом II половини XX - на початку XXI ст., що насамперед означало перехід до традиційно-християнської системи цінностей та історичні передумови цього процесу. Обгрунтовано сутність пріоритету моралі в організації виховної роботи студентів та історичні тенденції усвідомлення необхідності визнання абсолютності моральних цінностей.

Розкрито рушійні сили особистісно орієнтованої професійної підготовки майбутнього вчителя на підставі визначення доцільних принципів і підходів в існуючих структурних концепціях мотивації особистості, що обумовлює теоретичне значення розробки педагогічних технологій підвищення рівня мотивації соціальної безпеки особистості у професійній підготовці.

Розкрито сутність соціальної компетентності як результат соціалізації майбутнього вчителя. Виокремлено у структурі соціальної компетентності студента такі складові: когнітивна, мотиваційна, поведінкова, соціально-особистісна. Наведено думку про певне ототожнення соціальної та життєвої компетентності або ідентифікацію соціальної компетентності з соціальною зрілістю. Досліджено соціальну зрілість як наслідок соціальної активності, як баланс між адаптацією людини в суспільстві й відособлення в ньому. Враховано, що проблема соціалізації студентської молоді вищих педагогічних навчальних закладів стає пріоритетною в освіті.

Раскрыта сущность социальной компетентности как результат социализации будущего учителя. Выделены в структуре социальной компетентности студента следующие составляющие: когнитивная, мотивационная, поведенческая, социально-личностная. Приведено мнение об определенном отождествлении социальной и жизненной компетентности или идентификации социальной компетентности с социальной зрелостью. Исследована социальная зрелость как следствие социальной активности, как баланс между адаптацией человека в обществе и обособление в нем. Учтено, что проблема социализации студенческой молодежи высших педагогических учебных заведений становится приоритетной в образовании.

Disclosed the nature of social competence as a result of the socialization of the future teacher. Allocated in the structure of the social competence of the student, the following components: cognitive, motivational, behavioral, social and personal. Powered opinion about a specific social identification and identification of vital competence or social competence with social maturity. Studied social maturity as a result of social activity, as a balance between adaptation in society and their separation in it. Considered that the problem of socialization of students of higher educational institutions is becoming a priority in education.

Проаналізовано зарубіжні та вітчизняні теорії формування особистості, досліджено проблему формування моральних цінностей у майбутніх учителів у вищих педагогічних закладах.

Проанализированы зарубежные и отечественные теории формирования личности, исследована проблема формирования моральных ценностей у будущих учителей.

In the article the author studies foreign and Ukrainian theories of personality formation process in the experience of high school.