Запропоновано шляхи використання в професійній підготовці студентів міжпредметних зв'язків, однією з функцій яких є оптимізація учбового процесу, як вирішення одного з завдань вищої школи.

Указано, что одним из решений задач высшей педагогической школы является использование в профессиональной подготовке студентов межпредметных связей, одной из функций которых является оптимизация учебного процесса.

One of decisions of tasks of high pedagogical school, there is the use in professional preparations of students of intersubject communications, one of functions of which is optimization of educational process.

Висвітлено особливості реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти та науки України, організації в НТУ "ХПІ" навчального процесу за кредитно-модульною системою (КМС). Розкрито концептуальні засади запровадження нового покоління навчальних планів (НП) з урахуванням цілей Болонського процесу та КМС організації НП. Наведено методичні рекомендації щодо розробки нових НП і внесення змін до чинних НП, а також приклади нового НП, чинного НП, переробленого з урахуванням кредитного виміру обсягів навчальних дисциплін, робочої навчальної програми.

Освещены особенности реализации положений Болонской декларации в системе высшего образования и науки Украины, организации в НТУ "ХПИ" учебного процесса по кредитно-модульной системе (КМС). Раскрыты концептуальные основы внедрения нового поколения учебных планов (УП) с учетом целей Болонского процесса и КМС организации УП. Приведены методические рекомендации по разработке новых УП и внесению изменений к действующим УП, а также примеры нового УП, действующего УП, переработанного с учетом кредитного измерения объемов учебных дисциплин, рабочей учебной программы.

Проаналізовано теоретичні основи педагогічного проектування. Розкрито вплив інтегративних тенденцій у науці на формування змісту сучасної вищої освіти. Визначено сутність модуля як елемента модульної структури навчальної дисципліни й інструмента втілення інтеграції наукових знань у зміст освіти. Обгрунтовано дидактичні основи проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань.

Проанализированы теоретические основы педагогического проектирования. Раскрыто влияние интегративных тенденций в науке на формирование содержания современного высшего образования. Определена сущность модуля как элемента модульной структуры учебной дисциплины и инструмента воплощения интеграции научных знаний в содержание образования. Обоснованы дидактические основы проектирования модульной структуры учебной дисциплины на основе интеграции научных знаний.

Висвітлено питання гармонізації фундаментальної й інноваційної складової у процесі підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр". Розкрито роль проектної роботи як засобу підвищення компетентності студентів, визначено умови покращання якості вищої економічної освіти. Обгрунтовано необхідність організації проведення наукових досліджень з питань ефективного функціонування ринку праці. Запропоновано засоби формування активності стереотипно-професійного мислення студентів. Розглянуто теоретичні та практичні підходи до викладання дисципліни "Економіко-математичні методи аналізу та аудиту" у контексті завдань Болонського процесу. Розроблено методику проведення наукового семінару проблемно орієнтованого спрямування. Визначено роль контролю у процесі переходу від авторитарної моделі навчання до самонавчання. Проаналізовано деякі проблеми розвитку навчальних програм та аспекти формалізації стратегічного планування у сфері державного управління. Обгрунтовано напрямки активізації навчального процесу студентів заочної форми навчання.

Освещены вопрсы гармонизации фундаментальной и инновационной составляющих в процессе подготовки специалистов образовательно-квалификационного уровня "Бакалавр". Раскрыта роль проектной работы как средства повышения компетентности студентов, определены условия улучшения качества высшего экономического образования. Обоснована необходимость организации проведения научных исследований по вопросам эффективного функционирования рынка труда. Предложены средства формирования активности стереотипно-профессионального мышления студентов. Рассмотрены теоретические и практические подходы к преподаванию дисциплины "Экономико-математические методы анализа и аудита" в контексте заданий Болонского процесса. Разработана методика проведения научного семинара проблемно-ориентированной направленности. Определена роль контроля в процессе перехода от авторитарной модели обучения к самообучению. Проанализированы некоторые проблемы развития учебных программ и аспекты формализации стратегического планирования в сфере государственного управления. Обоснованы направления активизации учебного процесса студентов заочной формы обучения.

Запропоновано технологію покрокового одержання зв'язувальної таблиці реляційної бази даних робочого навчального плану, яка є моделлю п'ятивимірного гіперкуба з вимірами: дисципліни, вид занять, семестри, угруповання (потік, група, півгрупи) та викладачі. Наведено код SQL-програми алгоритму згортки перехресних (двовимірних) таблиць, за допомогою яких здійснюється баланс даних, у класичну одновимірну таблицю, де виміром виступає складений із вимірів гіперкуба ключ.

Описано дескриптивну модель створення інтерактивних навчальних програм, які функціонують у телекомунікаційних навчальних середовищах, що підтримують нові педагогічні підходи у навчанні, а також компоненти моделі та можливі методи оцінки ефективності створеної інтерактивної навчальної програми.

Уперше теоретично обгрунтовано педагогічні умови ефективного використання міжпредметних зв'язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Висвітлено суть професійної підготовки учителів та її структурних компонентів. Розроблено й апробовано програму та тематичний план методичного семінару викладачів вищого навчального закладу "Використання міжпредметних зв'язків у процесі підготовки вчителя фізичної культури", програму використання міжпредметних зв'язків у процесі викладання навчальної дисципліни "Фізіологія", програму та методичне забезпечення нового навчального курсу "Методи і засоби підвищення ефективності навчання майбутніх учителів фізичної культури", побудованого на міжпредметній основі.

Визначено засади інтеграції наукових знань на основі дослідження впливу інтегративних тенденцій у науці на формування змісту сучасної вищої освіти та на навчальну дисципліну. Обгрунтовано дидактичні основи проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань: сутність, мету, закономірності, принципи, етапи та логіку. Розроблено технологію даного проектування. Визначено, що внутрішня науково-методична експертиза модульної структури навчальної дисципліни, спроектованої на засадах інтеграції наукових знань, має здійснюватися за моделями оцінювального та діагностичного типів. Проведено емпіричне дослідження, яке довело високу якість готового проекту та позитивний вплив даного проектування на планування та результативність навчального процесу ВНЗ.

Проведено аналіз останніх тенденцій застосування нетрадиційних форм навчання (зокрема, "інтегрованих уроків") в світлі оновлення змісту викладання іноземних мов у вищих навчальних закладах на засадах Болонського процесу. Теоретично та практично доведено широкі можливості такої форми заняття для формування у студентів комунікативної фахової компетенції з іноземної мови.

Проведен анализ последних тенденций применения нетрадиционных форм обучения (в частности, "интегрированных уроков") в свете обновления содержания преподавания иностранных языков в высших учебных заведениях на основе Болонского процесса. Теоретически и практически доказаны широкие возможности такой формы занятия для формирования у студентов коммуникативной специализированной компетенции по иностранному языку.

Визначено сутність поняття "міжпредметні зв'язки", розкрито їх роль у процесі формування готовності майбутніх фізичних реабілітологів до професійної діяльності. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови ефективного використання міжпредметних зв'язків у процесі навчання професійно орієнтованих дисциплін у фаховій підготовцій майбутніх фізичних реабілітологів. Розроблено й апробовано програму методичного семінару для викладачів університету "Міжпредметні зв'язки професійно орієнтованих дисциплін у професійній підготовці фізичних реабілітологів", навчально-методичне забезпечення дисципліни "Спортивна медицина" з використанням міжпредметних зв'язків, відповідні форми та методи навчально-виховної роботи з майбутніми фізичними реабілітологами.

Показано, що для вирішення задачі планування навчання студента необхідно використовувати сукупність методів. Показано взаємозв'язок методу визначення величини змістовно-логічної взаємозалежності модулів дисциплін та методу розрахунку структурно-логічних схем.

Запропоновано метод розрахунку оптимального аудиторного навантаження в навчальних планах при заданому контингенті студентів, бажаному середньому навантаженні викладачів і наявному аудиторному фонду.

Проведен обзор и анализ последних исследований автоматизированных систем по сопровождению учебного процесса в университете. Предложена идея построения структуры учебных планов в среде единого информационного пространства университета. Разработана и описана общая функциональная модель единого информационного пространства университета, иллюстрирующая элементы необходимые для сопровождения студента на протяжении всего цикла обучения. Разработана функциональная модель учебного плана университета, как элемента единого информационного пространства. Разработаны диаграммы вариантов использования необходимые для разработки элементов системы создания учебных планов.

Запропоновано теоретико-множинне представлення інформаційного середовища технології планування і моніторингу обсягів навчальної роботи за умов Болонського процесу, яке являє собою формальний опис інформаційних шаблонів ІТПМОНР, екземплярів інформаційних шаблонів ІТПМОНР, інформаційних функцій ІТПМОНР, компонентів ІТПМОНР.

Многосторонние межпредметные связи обеспечивают качественно новый уровень решения задач обучения, развития и воспитания, а также закладывают фундамент для комплексного видения, подхода и решения сложных проблем реальной действительности, поэтому они являются важным условием и результатом комплексного подхода в условиях происходящих междисциплинарных интеграционных процессов и формирования постиндустриальной экономики.

Розглянуто питання необхідності розробки підходу до формування плану навчання студентів у рамках нормативних обмежень з урахуванням логічної послідовності дисциплін. Представлено метод визначення величини змістовно-логічної взаємозалежності модулів дисциплін в структурно-логічних схемах підготовки, що дозволяє розрахувати інформаційну взаємозалежність модулів і вплив одного модуля на інший і таким чином, щоб зв'язки між ними були встановлені обгрунтовано. Приведено етапи методу визначення величини змістовно-логічної взаємозалежності модулів дисциплін в структурно-логічних схемах підготовки. Представлено формули, за якими здійснюється розрахунок, та форми анкет, які необхідно заповнити експертам.

Розглянуто досвід з вивчення теоретичних основ наукових досліджень, що залучені в навчальний план на прикладі Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка. Охарактеризовано дослідницькі знання, вміння та навички, що формуються в процесі вивчення основ наукових досліджень.

Наведено системний підхід до вирішення проблеми розриву природничо-наукової, технічної, математичної та гуманітарної підготовки, теоретичних і прикладних знань у системі технічного університету дослідницького типу через досвід викладання дисциплін математико-інформаційного профілю.

Розглянуто механізм встановлення міждисциплінарних зв'язків з метою формування цілісної моделі професійної діяльності майбутнього фахівця. У практичному аспекті висвітлено доцільність встановлення міждисциплінарних зв'язків, зокрема за рахунок залучення до програм фахових дисциплін інтегрованих тем і блоків та створення глосарію телевізійних репортерів.

Розглянуто проблему формування проектувальних та конструкторських знань, вмінь та навичок у майбутніх фахівців в галузі інженерії під час їх професійної підготовки у ВУЗі. Узагальнено сучасні методологічні підходи підготовки студентів до проектувальної діяльності та визначено можливості міжпредметних зв'язків та шляхи їх реалізації у технічній освіті. Проаналізовано недоліки системи диференційного навчання загальноінженерних дисциплін для формування проектувальних вмінь та навичок.