Збірник містить ряд доповідей, наукових повідомлень, зроблених учасниками семінару з питань гуманітарної освіти і виховання, психологічного забезпечення системи громадянського виховання студентської молоді, формування історичної свідомості студентів, виховання самосвідомості та почуття відповідальності, організації управління навчально-виховним процесом у вищих закладах освіти, підготовки викладацького колективу до розв'язання проблем національного виховання студентської молоді, ролі соціально-гуманітарних дисциплін у формуванні громадянської позиції, індивідуального підходу до формування громадянської позиції студентів та ряду інших проблем.

Обгрунтовано концептуальні засади виховання студентів медичного коледжу, що грунтуються на ідеях правди, добра та краси; розроблено структурну модель системи виховної роботи в медичному коледжі та подано основні результати її експериментальної перевірки. Розроблено методичні рекомендації щодо забезпечення системного підходу до організації виховної роботи в медичному коледжі.

Визначено організаційні та педагогічні умови виховної роботи в технічних коледжах і технікумах з метою професійного виховання майбутніх фахівців. Обгрунтовано критерії та рівні вихованості студентів технічних коледжів (до уваги брали сформовані в них риси особистості). Розроблено структурно-логічну модель системного процесу професійного виховання в коледжі. Подальшого розвитку набуло методичне обгрунтування професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників у вищих навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації з проблематики виховання студентів.

Розкрито зміст і особливості педагогічної взаємодії, що реалізується в процесі спілкування, як наукової домінанти процесу соціалізації, проаналізовано теоретико-методологічні підходи щодо її вивчення у вітчизняній та зарубіжній педагогіці та психології. Визначено роль та розроблено структурно-функціональну модель соціального становлення особистості підлітка-студента, яка дозволяє зафіксувати основні компоненти соціально-педагогічного процесу. Виявлено мотиви та встановлено критерії готовності підлітків-студентів і педагогів до взаємодії. Обгрунтовано психолого-педагогічні умови, створено та апробовано спеціальний курс для педагогів "Особливості взаємодії з підлітками" та факультатив для студентів "Навчаємось спілкуватись" з формування навичок педагогічної взаємодії.

Установлено відмінності у прояві вольових якостей студентів з різною навчально-професійною спрямованістю залежно від терміну навчання у вищому навчальному закладі та статі. Визначено типи особистостей за проявом даних якостей, а саме: самодостатньо-впевнений, цілеспрямовано-наполегливий, саморегулятивний, ініціативно-імпульсивний, рішуче-сміливий, пасивно-слабовільний. Розроблено систему засад цілеспрямованого розвитку та корекції вольових якостей з метою формування засад вольової регуляції у студентів, для забезпечення здатності їх свідомого використання за різних життєвих ситуацій та для подальшого вдосконалення особистісних якостей. Результати апробації зазначеної системи показали її ефективність щодо позитивних змін у прояві вольових якостей студентів.

З'ясовано роль гуманістичних цінностей у формуванні професійних та особистісних якостей майбутніх працівників медичної галузі. Визначено структуру, показники та рівні сформованості гуманістичних цінностей у студентів навчальних закладів медичного спрямування. Вперше обгрунтовано педагогічну модель формування гуманістичних цінностей на базі використання психологічних механізмів розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості (ідентифікації, емоційного обумовлення, наслідування, мотиваційного опосередкування, конформності, вживання у соціальну роль і стабільності внутрішньої узгодженості поглядів). Обгрунтовано й апробовано ефективні педагогічні умови формування гуманістичних цінностей у студентів медичного навчального закладу. Встановлено позитивний вплив на розвиток гуманістичної сфери таких чинників, як усвідомлення студентами особистісної та соціальної значущості гуманістичних цінностей, спрямованість педагогічного процесу на розвиток всіх структурних компонентів особистості (пізнавального, емоційно-ціннісного, діяльнісно-вольового) та залучення студентів до різних видів духовної діяльності. Обгрунтовано методи, форми і засоби поетапного розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості. Доведено ефективний вплив студентського самоврядування на формування гуманістичних цінностей і розроблено методику активації процесу самовиховання як фактора морального становлення особистості.

Визначено теоретичні засади формування самооцінки особистісних моральних рис студентської молоді. Розглянуто психологічні та соціально-педагогічні аспекти категорії "ціннісні орієнтації". Розкрито особливості формування самосвідомості в структурі особистості як передумови формування самооцінки особистісних моральних якостей. З метою виявлення рівня розвитку морально-ціннісних орієнтацій розроблено систему педагогічного діагностування, з використанням якої виявлено оптимальні соціально-педагогічні умови становлення самооцінки моральних якостей студентів; визначено шляхи підвищення ефективності становлення самооцінки даних якостей студентів.

Досліджено особливості, педагогічні умови формування духовних цінностей студентів коледжу у контексті нової педагогічної парадигми ціннісно орієнтованої природничої освіти коледжу, згідно з якою студент у суб'єктному аспекті набуває досвіду духовно-оцінної діяльності у цьому процесі. На підставі аналізу даної діяльності особистості обгрунтовано суть, структуру, розроблено модель формування духовних цінностей молоді (на прикладі вивчення природничих дисциплін коледжу) на базі інформаційно-нормативного, мотиваційно-потребового, діяльнісно-поведінкового компонентів з урахуванням психологічних новоутворень, потреб розвитку студентів I - II курсів коледжу. Визначено теоретично-методичні засади. Обгрунтовано психологічні аспекти організації навчально-виховного процесу як набуття студентами досвіду духовно-оцінної діяльності, що забезпечують суб'єктну активність і єдність зовнішьої, практичної, внутрішньої, психологічної сторін їх діяльності. Розглянуто головні фактори формування духовних цінностей студентів коледжу - навчально-пізнавальну діяльність, міжособистісне спілкування зі студентами, викладачами. Висвітлено особливості, принципи організації у єдності з їх сутнісними та динамічними характеристиками для досягнення ефективного педагогічного впливу у справі формування духовних цінностей. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено ефективність педагогічних умов, які забезпечують формування духовних цінностей студентів коледжу (на прикладі вивчення фізики й астрономії).

На підставі аналізу передового психолого-педагогічного досвіду та проведеного дослідження процесу формування культури відносин між викладачами та студентами констатовано, що на сучасному етапі розвитку свідомості людини та її взаємозв'язків у соціумі самопізнання та самовдосконалення є найбільш ефективним способом утримання рівня культури в суспільстві від його подальшого зниження. На підставі узагальнення результатів педагогічного дослідження зроблено висновок, що у процесі визначення окремих складових культурного фону та побудови на основі одержаних результатів констатувального визначення, так званої "карти культурного фону", зафіксовано шість рівнів, чотири з яких розташовані у межах "карти", а два виходять за її межі. Зазначено, що висвітлені рівні у межах "карти культурного фону" відображають внутрішні якості суб'єктів педагогічного процесу, які об'єднують їх у групи на основі прийнятої "норми" та забезпечують можливість адекватного педагогічного впливу на кожну з них. Ефективність запропонованої системи з формування культури взаємин засвідчують суб'єкти експериментальної групи, що за досить короткий проміжок часу (2005 / 2006 навчальний рік) виявила здатність до самообмеження у вигляді добровільної відмови від використання нецензурних слів у повсякденні (12 %). З урахуванням логіки педагогічного експерименту установлено, що на стан культурного фону суб'єктів педагогічного процесу може позитивно впливати викладач, який свідомо ввійшов в систему самопізнання.

Визначено теоретичні засади та практичний стан проблеми виховання громадянськості, уточнено сутність і структурні компоненти громадянськості. Розкрито особливості виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності. Розроблено критерії оцінювання та показники сформованості громадянськості. Розроблено й експериментально перевірено модель виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності. Визначено й експериментально перевірено педагогічні умови, які сприяють підвищенню ефективності виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності, а саме, оптимізацію форм і методів виховання громадянськості, організацію соціально значущої діяльності, яка сприяє формуванню громадянських якостей, використання традицій українського народу та традицій коледжу, організаційно-методичну підготовку кураторів академічних груп з питань виховання громадянськості.

Досліджено проблему виховання у студентів медичного коледжу розради як духовної цінності. Проаналізовано філософські, психологічні та педагогічні аспекти даної проблеми. Уточнено сутність виховання розради як духовної цінності. Розроблено критерії та показники, виявлено рівні вихованості у студентів медичного коледжу розради як духовної цінності. Визначено, обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови виховання у студентів медичного коледжу розради як духовної цінності: запровадження системи виховної роботи, систематична орієнтація на ідеал медичного працівника, підготовка кураторів академічних груп до організації виховної діяльності, спрямованої на формування у студентів духовних цінностей, розроблення її методичного забезпечення, дотримання особистісно орієнтованого, гуманістично-центрованого та діяльнісного підходів, дотримання ідей гуманістичної етики.

Розглянуто проблему гендерної соціалізації (ГС) студентів коледжу в позанавчальній діяльності (ПНД), визначено сутність та особливості ГС в ПНД на основі теоретичного аналізу досліджень, присвячених соціалізації та її гендерній складовій. Розроблено й обгрунтовано на теоретичному, змістовному та технологічному рівнях соціально-педагогічні умови ГС студентів коледжу в ПНД, основу яких складають: засвоєння студентами сучасних наукових гендерних знань (теорій, концепцій, підходів) як основи їх ціннісних ставлень щодо егалітарних гендерних уявлень; забезпечення орієнтації процесу ГС на формування в студентів соціальної активності, відповідальності, справедливості, тощо.

Уточнено суть поняття "відповідальність", її роль і місце в системі вимог до фахівця. Охарактеризовано виховні можливості фізичного виховання як навчальної дисципліни у ВНЗ І - ІІ рівнів акредитації щодо формування морально-вольової сфери особистості, зокрема, відповідальності. На основі у уточнення критеріїв і показників рівнів сформованості відповідальності розроблено факторно-критеріальну модель її оцінки. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування відповідальності студентської молоді на заняттях з фізичного виховання.

Обгрунтовано сутність і структуру поняття "патріотичні цінності студента", розкрито змістову структуру патріотичних цінностей в єдності гностичного, емоційно-ціннісного, діяльнісно-практичного компонентів. Визначено критерії, показники та рівні сформованості даного особистісного інтегрального утворення студентів коледжів. Побудовано модель формування патріотичних цінностей студентів коледжів у позааудиторній роботі, охарактеризовано взаємозв'язки між компонентами моделі. Визначено педагогічні умови її реалізації, які забезпечують ефективність процесу формування патріотичних цінностей у студентів засобами краєзнавчо-пошукової діяльності.

Проаналізовано сучасні наукові підходи щодо визначення політичної культури як соціокультурного явища. Розкрито зміст поняття й описано структуру політичної культури студентів коледжу, визначено рівні її сформованості, запропоновано критерії їх оцінювання. Виявлено особливості, обгрунтовано умови та розроблено педагогічну модель формування політичної культури студентів коледжу у процесі культурологічної підготовки, експериментально підтверджено її ефективність. Доведено доцільність впровадження запропонованої педагогічної моделі формування політичної культури студентів коледжу у процесі культурологічної підготовки у ВНЗ I - II рівнів акредитації.

Розглянуто та проаналізовано зміст поняття "соціальна мобільність" і проблему її формування в студентів професійно-технічних закладів за сучасних умов. Зроблено висновок про необхідність і важливість формування навичок мобільності у молодого покоління.

Обгрунтовано вибір педагогічних технологій гендерної соціалізації студентів коледжу, спрямованих на формування в них здатності самостійного конструювання власного життя на базі ідеї гендерної рівності.

Обгрунтовано концептуальні основи вдосконалення гендерної соціалізації студентів коледжу в позанавчальній діяльності. Доведено, що успішною гендерна соціалізація буде в тому випадку, якщо буде створена відповідна організація позанавчальної діяльності і забезпечене її оптимальне функціонування.

Розкрито авторський педагогічний досвід ефективної реалізації виховного потенціалу мистецтва за умов Поліцейського фінансово-правового ліцею. Розглянуто естетичне виховання як концептуальну основу освітньо-виховного процесу коледжу. Зосереджено увагу на застосуванні так званої "вітагенної освіти", основним методологічним принципом якої є навчання з використанням життєвого досвіду, набутого людиною у всіх сферах життєдіяльності, у тому числі й емоційно-почуттєвого досвіду в повсякденному процесі "соціалізації особистості". Наголошено на необхідності інтенсивної інтеграції в естетичному вихованні студентів ВНЗ, що передбачає використання в навчально-виховному процесі не лише витворів і явищ мистецтва, але й прекрасного в людині, ландшафтах, об'єктах і явищах дійсності, стимулювання всіх форм чуттєвого сприйняття та діяльності.

Запропоновано структурну модель соціальної активності особистості, в якій через основні складові елементи (реально-практичні та феноменологічні) відображається сутність досліджуваної проблеми. Висвітлено обгрунтування її компонентів, визначення критеріїв і активності студентів медичних коледжів Волинської області, результати констатуючого і формувального експериментів. Акцентовано увагу на ефективності та дієвості запропонованої програми розвитку соціальної активності студентів, запровадження якої суттєво вплинуло на рівні її сформованості.