Досліджено рівень розвитку та особливості психомоторних здібностей учнів віком 9 - 10 років з легкою формою розумової відсталості.

Исследован уровень развития и особенности психомоторных способностей у учеников в возрасте 9 - 10 лет с лёгкой формой умственной отсталости.

In this article the level of development and peculiarities of psychomotorics abilities of slightly mentally lagged younger-school-aged children (9-10 years old) are investigated.

Досліджено особливості формування самоконтролю в процесі розв'язання текстових математичних задач у дітей із затримкою психічного розвитку молодшого шкільного віку. Обгрунтовано психолого-педагогічні умови розвитку даної якості, розглянуто методики формування її компонентів. Описано структуру самоконтролю, передумови, механізми та динаміку його розвитку. Визначено рівні й особливості недостатньої сформованості самоконтролю в процесі розв'язання текстових математичних задач молодшими школярами із затримкою психічного розвитку. Розкрито характер і причини недостатньої сформованості даної якості. Доведено, що поетапний і цілеспрямований вплив на компоненти самоконтролю, стимулювання мисленнєвої та мовленнєвої діяльності під час розв'язання текстових математичних задач дітьми із затримкою психічного розвитку позитивно впливають на формування даної якості особистості.

Висвітлено проблему психологічної адаптації до навчання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку (ЗПР). Акцентовано увагу на адаптації наукової та міждисциплінарної проблеми, розкрито її зв'язок із психічним здоров'ям, проаналізовано критерії соціально-психологічної адаптації до школи, а також сучасні результати досліджень ЗПР, описано особливості їх прояву. Визначено структурні компоненти механізму психологічної адаптації до навчання у дітей 6 - 8 років із ЗПР, основними компонентами якого є: психічний стан (пізнавальна діяльність та емоційний стан), фізичний та соматичний стани. Виявлено рівні психологічної адаптації у дітей із ЗПР. Проведено апробацію механізму за умов функціонального об'єднання "школа - дитячий садок". Доведено високу ефективність застосування механізму психологічної адаптації в корекційній роботі.

Наведено модель і теоретично обгрунтовано виокремлення факторів, компонентів, які входять до моделі психолого-соціальної адаптації розумово відсталих першокласників до навчання, а також виокремлено структурні одиниці кожного фактора. Визначено основні труднощі, які ускладнюють розвиток структурних одиниць даних факторів, та шляхи оптимізації процесу адаптації у розумово відсталих першокласників. Розроблено методичні рекомендації з даної прблеми для вчителів, вихователів, медичних працівників, які працюють у допоміжній школі, а також для батьків дітей з розумовою відсталістю.

Досліджено актуальну психолого-педагогічну проблему розвитку зв'язного мовлення молодших школярів з затримкою психічного розвитку (ЗПР) засобами образотворчого мистецтва. Визначено компоненти, показники та критерії оцінювання стану сформованості зв'язного мовлення цих школярів, з урахуванням яких розроблено модель, програму та корекційно-розвивальну методику дослідного навчання, спрямовану на використання образотворчих засобів. Відзначено, що розвиток зв'язного мовлення молодших школярів з ЗПР засобами образотворчого мистецтва сприяє особистісному становленню, оптимізації міжособистісних стосунків, відкриває можливості успішної соціальної інтеграції.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми соціально-психологічної адаптації розумово відсталих дітей, здійснене на основі вивчення психолого-педагогічних умов забезпечення корекційного впливу на учнів початкових класів допоміжної школи-інтернату під час проведення позакласної виховної роботи. З'ясовано сутність соціально-психологічної адаптації розумово відсталих дітей, визначено та вивчено її структурні компоненти (спілкування, міжособистісні стосунки, психологічний клімат), досліджено прояви дезадаптації. Розроблено адаптаційно-розвивальну програму для учнів молодших класів, спрямовану на усунення проявів дезадаптації, розвиток адаптаційних можливостей та підвищення рівня адаптації, доведено ефективність її використання.

Досліджено актуальну психолого-педагогічну проблему формування комунікативних умінь розумово відсталих старшокласників у процесі вивчення граматичної теми "Прикметник" засобами використання різних лексичних, стилістичних, лексико-граматичних і граматико-стилістичних вправ. Розроблено показники, критерії та рівні сформованості комунікативних умінь розумово відсталих учнів, розглянуто особливості їх формування. Розроблено методику розвитку моленнєвих і комунікативних умінь таких школярів і встановлено залежності рівня їх сформованості від граматичних знань і мовленнєвих умінь, зокрема, з теми "Прикметник". Обгрунтовано психолого-педагогічні та методичні засади формування комунікативних умінь розумово відсталих учнів як чинника психологічного розвитку школярів, їх особистісного становлення, оптимізації міжособистісних стосунків та успішної соціалізації у суспільстві.

Раскрыты особенности проведения подвижных игр с детьми, которые имеют отклонения в умственном развитии. Рассмотрены: понятие умственная отсталость, формы проявления, особенности физического развития и двигательной сферы, методика проведения подвижных игр разной направленности на занятиях физическим воспитанием с умственно отсталыми детьми.

Розглянуто проблему психолого-педагогічного аналізу стану проблеми дослідження особистості дитини з затримкою психічного розвитку (ЗПР) у зарубіжній і вітчизняній психологічній науці. Показано, що дітям із ЗПР притаманні такі специфічні особливості, як знижена пізнавальна активність, розпад інтелектуальної продуктивності, слабкість пізнавальних інтересів, обмеженість, вибірковість знань та уявлень про оточуюче, несформованість навичок спілкування, ускладнених мовленнєвою патологією, що позначаються на їх розвитку, навчанні та соціальній адаптації тощо.

Проаналізовано роль дидактичних ігор в навчанні учнів спеціальної школи. Визначено п'ять вимог щодо використання ігор на уроках української мови з дітьми з різними розумовими і психічними вадами. Розкрито методику застосування чотирнадцяти ігор. Розглянуто обов'язкові елементи навчальної діяльності, які надають їй характер гри.

Подано методичні рекомендації та поурочний план роботи з курсу "Основи здоров'я" у ІІ - IV класах шкіл для розумово відсталих дітей. Висвітлено зміст уроків з таких розділів: людина і здоров'я, основи безпеки життєдіяльності. У кожному з розділів подано теми, кількість уроків для кожної з тем і час на засвоєння уроків.

Зазначено, що реформа спеціальної освіти передбачає у дітей з затримкою психічного розвитку формування здатності після школи адаптуватися до життя у соціумі. Підкреслено, що розвиток здатності дитини працювати з різними за тактильними характеристиками матеріалами, пов'язаний з поліпшенням мисленнєвої діяльності, є основою для корекційно-розвивальної роботи. Розкрито значення внеску у розвиток дітей: введення у словник дитини термінів, що позначають техніку виготовлення виробів; мовлєнневого супроводу дитиною своїх трудових операцій; робіт заданого і творчого характеру; індивідуальних операцій та колективної діяльності. Визначено завдання, призначення, очікувані результати уроків трудового навчання. Проаналізовано за розділами програму трудового навчання, наголошено на її новизні та можливостях, які вона відкриває творчому вчителю.

Подано план роботи з молодшими школярами допоміжних шкіл під час засвоєння ними навчального курсу "Я і Україна" та деяких навчальних предметів з природничих наук. Курс є новим у навчальному плані допоміжної школи. Його мета - цілісне уявлення про світ, усвідомлення своєї належності до природи та суспільства. Завдання курсу полягає у формуванні у розумово відсталих школярів системи уявлень про об'єкти живої та неживої природи, традиції українського народу, культурні та статево-рольові норми поведінки. У плані вказано теми розділів та уроків, подано методичні рекомендації до їх проведення, кількість годин на кожну з тем програми.

Подано орієнтовний план проведення уроків з математики для розумово відсталих дітей. Визначено послідовність вивчення розділів з математики, що значно полегшить вчителям складання як перспективних, так і поурочних планів. Наведено теми і кількість годин, матеріал для повторення.

Зазначено, що засвоєння техніко-технологічних знань є компонентом трудової підготовки учнів, а урахування психологічних особливостей учнів - умова підвищення ефективності трудового навчання. Визначено завдання дослідження: вивчити наявні в учнів техніко-технологічні знання з урахуванням їх структури, якісних показників та рівнів сформованості; вивчити особливості пізнавальних процесів учнів тощо. Розкрито підходи до визначення змісту поняття "техніко-технологічні знання"; обрання показників для вивчення техніко-технологічних знань учнів; вивчення психічних пізнавальних процесів, які забезпечують засвоєння знань. Розглянуто шляхи застосування знань як вищий якісний показник їх засвоєння. Названо показники для оцінки ефективності виконання трудового завдання. Висвітлено основний метод дослідження - експериментальний, тобто розв'язання учнями практичних завдань. Докладно розкрито методику дослідження. Представлено наукові результати дослідження, які призвели до висновку, що техніко-технологічні знання розумово відсталих молодших школярів в цілому характеризуються як недостатньо сформовані, що перебувають на низькому та середньому рівнях. Вміщено таблицю "Матриця інтеркореляцій показників технологічних знань, психічних пізнавальних процесів та виконання трудового завдання розумово відсталих молодших школярів".

За результатами дослідження розроблено методику забезпечення якості природничих знань. Визначено суть їх формування та етапи становлення. Акцентовано увагу на дидактичних умовах якісного формування знань з природознавства: здійснення системно-структурного аналізу змісту природничого матеріалу; дотримання поетапності формування природничих понять, використання міжпредметних зв'язків; конструювання системи пізнавальних завдань для формування природничих понять. Розглянуто специфіку пізнання об'єкта на етапах сприймання, уявлення та понятійному. У вигляді таблиці представлено модель процесу формування природничих знань.

Проаналізовано результати дослідження, проведеного лабораторією олігофренопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки АПН України за напрямом "Науково-методичне забезпечення реалізації змісту початкової освіти дітей з порушеннями інтелекту" на період 2005 - 2008 рр. Науково обгрунтовано основні принципи організації їх навчання. Розроблено програми з усіх навчальних предметів для підготовчого та І - IV класів на засадах індивідуального та диференційованого підходу до визначення змісту навчання, вимог і рівнів засвоєння знань, фізичного розвитку, стану здоров'я емоційного стану особистості. У навчальних програмах визначено загальний для всіх учнів обсяг знань, умінь і навичок.

Визначено завдання уроків читання в навчанні молодших школярів з затримкою психічного розвитку (ЗПР). Висвітлено смисловий та технічний аспекти читання. Вказано на різновиди способу читання. Обгрунтовано зміст та розкрито ключові поняття декількох тем програми для учнів з ЗПР для І класу. Наголошено на особливостях формування навчальних досягнень у учнів та особливостях здійснення з ними інтенсивної педагогічної корекції. Надано методичні рекомендації педагогам щодо вирішення важливих завдань уроків читання: виявлення в учнів розуміння змісту тексту, розвиток емоційної сфери дітей, формування у дітей уяви тощо. Розглянуто компонент навички читання - виразність читання та способи роботи над ним.

Проаналізовано дидактичну основу та розроблено пропозиції щодо використання елементів програми "Школа - 2000" для математичного розвитку дошкільників і молодших школярів з порушеннями розвитку, за якою заняття по суті є системою дидактичних ігор, у процесі яких діти досліджують проблемні ситуації, виявляють істотні ознаки і зв'язки, роблять висновки, відбувається особистісно орієнтована взаємодія дорослого з дитиною і дітей між собою. Висвітлено дидактичні принципи даної програми (психологічної комфортності, суб'єкт-суб'єктної діяльності учня та вчителя, цілісного уявлення про світ, варіативності, творчості, безперевності). Зазначено, що практичного застосування елементи програми набули в київській спеціальній ЗОШ "Надія", і більшість дітей із порушеннями розвитку уже наприкінці навчання у другому класі завдяки поступовому та послідовному залученню до навчального процесу показали значний інтелектуальний прогрес.

Розглянуто завдання математичної освіти у спеціальних школах, яке спрямоване на розвиток навчально-пізнавальної діяльності та мислення учнів, які мають порушення психо-фізичного розвитку, у тому числі і дітей із затримкою психічного розвитку. Висвітлено труднощі з опанування цими дітьми математичних знань та корекційно-розвивальну роботу, яка сприяє вдосконаленню системи математичних знань, умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті.