Розкрито сутність відкритої соціально-педагогічної системи взаємодії соціальних інститутів суспільства, спрямованих на формування здорового способу життя учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Запропоновано концептуальну модель їх взаємодії на регіональному рівні. Розкрито сучасні теоретико-методологічні підходи до формування здорового способу життя школярів. Визначено соціально-педагогічні умови виховання здорового покоління нації.

Раскрыта сущность открытой социально-педагогической системы взаимодействия социальных институтов общества, направленных на формирование здорового образа жизни учащихся общеобразовательных школ. Предложена концептуальная модель их взаимодействия на региональном уровне. Раскрыты современные теоретико-методологические подходы к формированию здорового образа жизни школьников. Определены социально-педагогические условия воспитания здорового поколения нации.

Викладено концептуальні підходи до виховання за сучасних умов. Проаналізовано особливості міжсекторального партнерства у розбудові єдиного виховного простору в загальноосвітніх навчальних закладах. Розглянуто питання про створення продуктивного виховного простору для становлення розвиненої життєвої компетентності особистості. Висвітлено волонтерську діяльність учнів і студентів, описано модель співробітництва органів державної влади та громадських об'єднань молоді.

Изложены концептуальные подходы к воспитанию в современных условиях. Проанализированы особенности межсекторального партнерства в развитии единого воспитательного пространства в общеобразовательных учебных заведениях. Рассмотрен вопрос о создании продуктивного воспитательного пространства для становления развитой жизненной компетентности личности. Освещена волонтерская деятельность учеников и студентов, описана модель сотрудничества органов государственной власти и общественных объединений молодежи.

Проаналізовано філософські, психологічні, педагогічні праці з проблеми збереження та зміцнення здоров'я підростаючого покоління. Вивчено соціальний досвід і фундаментальні роботи з соціальної педагогіки з питань взаємодії соціальних інститутів суспільства та створення відкритих соціально-педагогічних систем. Визначено теоретичні та методологічні аспекти взаємодії даних інститутів у формуванні здорового способу життя учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Розкрито механізми такої взаємодії у межах територіальної одиниці. Обгрунтовано науково-методичні засади розробки концептуальної моделі взаємодії соціальних інститутів і критерії ефективності її реалізації. Експериментально впроваджено теоретичні та методичні засади цієї взаємодії як концептуальну модель формування здорового способу життя учнів загальноосвітніх закладів у межах мотиваційно-підготовчого, мотиваційно-пізнавального, мотиваційно-рефлексивного етапів і перевірено її ефективність.

Проаналізовано філософсько-педагогічні основи взаємозв'язку школи, сім'ї та громадськості. Охарактеризовано основні функції, які у процесі взаємозв'язку названих соціальних інститутів впливали на виховання учнів (1945 - 1991 рр.).

Проаналізовано окремі особливості інформаційних потоків у соціальних системах. Зроблено висновок, що особливостями інформаційних потоків за умов розвитку громадсько-державного управління загальною середньою освітою є їх формування на основі усвідомлення "розсіяних" знань у процесі конкретної, зокрема управлінської діяльності, а також зростання їх розгалуженості та збільшення інтенсивності.

Розглянуто історію виникнення громадсько-активних шкіл (ГАШ). Охарактеризовано особливості функціонування і діяльності ГАШ. Конкретизовано 16 ознак, за якими у світі виділяють ГАШ. Висвітлено досягнення України в розвитку громадсько орієнтованої освіти, зокрема діяльність Всеукраїнського фонду "Крок за кроком". Обгрунтовано необхідність узаконення концепції громадської освіти як частини української освітньої реформи, представлення її у формі спецкурсу, який можна буде запропонувати вчителям і керівникам на рівні університету. Акцентовано увагу на перевагах моделі ГАШ.

Повідомлено, що у 2003 - 2005 рр. за ініціативою Всеукраїнського фонду "Крок за кроком" в Україні створено громадсько-активні школи (ГАШ). Розкрито поняття "освітній моніторинг", його об'єкт, предмет, мету, функції, класифікації. Запропоновано авторську концепцію трансформації зовнішніх вимог у внутрішню , розроблену з метою здійснення освітнього моніторингу. Зазначено, що інструментарієм освітнього моніторингу є факторно-критеріальні моделі діяльності, що розробляються на основі кваліметричного підходу. Визначено поняття ГАШ, модель діяльності, особливості, складові: демократію, волонтерство, взаємовигідне партнерство в системі "школа - спільнота". Представлено базову кваліметричну модель ГАШ.

Висвітлено історичний розвиток громадсько-орієнтованої освіти (ГОО) в США. Простежено зв'язок: громадсько-активна школа - ГОО - програма громадсько орієнтованої освіти. Визначено риси ГОО: участь громадян у розв'язанні проблем громади через ради самоврядування, можливість безперервної освіти для людей різного віку, соціальних груп та інтересів тощо. Розкрито принципи ГОО, серед яких самовизначення, самодопомога, формування лідерства, наближення до місця проживання, об'єднана сфера послуг, максимальне використання ресурсів, причетність, відповідальність, послідовність і безперервність. Охарактеризовано школу як осередок розвитку місцевої громади та державно-управлінську модель.

Надано відомості про рух громадсько-активних шкіл (ГАШ) в Україні. Розкрито мету програми "Школа як осередок розвитку громади", реалізацію якої розпочав Всеукраїнський фонд "Крок за кроком". Акцентовано увагу на умовах забезпечення розвитку громад, які пов'язані з реалізацією програми. Охарактеризовано модель, що є основою ГАШ в Україні. Висвітлено напрями діяльності ГАШ - демократизація школи, волонтерство та партнерство школи і місцевої громади.

З'ясовано значення співпраці школи з бізнесом як складової партнерства американської школи та громади в контексті історичного розвитку шкільництва країни. Зазначено, що незважаючи на те, що зв'язки американської школи з бізнесом беруть початок у ХVIII ст., бізнесові структури не виявляли активності у партнерських відносинах зі школами до другої половини ХХ ст., коли їх актуальність було визнано на законодавчому рівні, і ці зв'язки зводилися до надання матеріальної допомоги. Розглянуто рівні досліджуваного партнерства за сучасного періоду, який охарактеризовано більш складними умовами для роботи школи та потребою в робітниках, професійна компетенція яких є вищою за базовий рівень. Виділено такі напрями партнерства бізнесу та школи у США: забезпечення матеріальної і технічної бази, участь у розробці навчальних програм, профорієнтаційна робота. Запропоновано вивчити можливості участі представників бізнесу у виховній діяльності, у підвищенні кваліфікації вчителів тощо.

Выяснено значение сотрудничества школы с бизнесом как составной партнерства американской школы и общины в контексте истории школьного образования страны. Отмечено, что несмотря на то, что связи американской школы с бизнесом берут начало в ХVIII в., бизнес-структуры не проявляли активности в партнерских отношениях со школами до второй половины ХХ в., когда их актуальность была признана на законодательном уровне, и эти связи сводились к предоставлению материальной помощи. Рассмотрены уровни исследуемого современного партнерства, которое охарактеризовано более сложными условиями для работы школы и потребностью в работниках, профессиональная компетенция которых выше базового уровня. Выделены такие направления партнерства бизнеса и школы в США: обеспечение материальной и технической базы, участие в разработке учебных программ, профориентационная работа. Предложено изучить возможности участия представителей бизнеса в воспитательной деятельности, в повышении квалификации учителей.

Peculiarities of the school and business cooperation as a part of American school and community partnership are under consideration in the article. The author analyzes historical foundations of legitimate bases for establishment the school and business cooperation, and determines the role and place of the school and business cooperation in the context of historical development of the country school system.

Зазначено, що питання взаємодії музею і школи у сфері освіти посідають чільне місце у формуванні сучасних дидактичних технологій, а музейна педагогіка перебуває на "своєрідному перетині" традиційної, академічної та неформальної освіти. Досліджено тенденції й особливості в розробці музейної освіти дослідниками Україні та Польщі, починаючи з 1970-х рр. Вивчено зміст і форми музейно-педагогічної взаємодії у навчально-виховному процесі України та Польщі. Розкрито досвід виконання проектів і програм, за якими в Україні реалізується співпраця між музеями та школами, зокрема, за проектами "Музейна педагогіка" та "Дім Блещунова".

Проаналізовано досвід громадсько-державного управління освітніми округами, комунальними, автономними та приватними загальноосвітніми навчальними закладами. Наведено структуру та з’ясовано повноваження місцевого самоврядування в галузі освіти у країнах Європи. Розглянуто механізми впливу громадськості на управління навчальними закладами через громадські управлінські структури – загальні збори, ради навчальних закладів, ради освітніх округів. Обгрунтовано та розроблено поліструктурну модель громадсько-державного управління загальною середньою освітою. Зазначено, що реальним шляхом упровадження громадсько-державного управління в загальній середній освіті країни зможе стати передача відповідних повноважень в освіті місцевому самоврядуванню, що опікуватиметься школами, які належатимуть до комунальної власності громад.

Проанализирован опыт общественно-государственного управления образовательными округами, коммунальными, автономными и частными общеобразовательными учебными заведениями. Представлена структура и выяснены полномочия местного самоуправления в сфере образования в странах Европы. Рассмотрены механизмы влияния общественности на управление учебными заведениями посредством общественных управленческих структур – общего собрания, советов учебных заведений, советов образовательных округов. Обоснована и разработа наполиструктурная модель общественно-государственного управления общим средним образованием. Отмечено, что реальный путь внедрения общественно-государственного управления общим средним образованием страны заключается в передаче соответствующих полномочий в образовании местному самоуправлению, которое будет заботиться о школах, находящихся в коммунальной собственности общин.

The experience of socio-educational districts, public administration, utilities, autonomous and private secondary schools. The structure and clarified the powers of local self-government in education in Europe. The mechanisms of influence on the management of public schools by public governance structures - the general meeting, tips, educational institutions, educational districts councils. Founded and developed a model of socio-polystructural government general secondary education. It is noted that the real way to implement public-private management of general secondary education of the country lies in the transfer of authority in the formation of local self-government to be concerned about the schools that are in municipal ownership communities.

Розглянуто використання освітнього маркетингу та "паблік рілейшнз" (PR) - зв'язки з громадськістю в Житомирській міській гімназії №3 як один із напрямів управління навчальним закладом в умовах ринкової економіки. Розкрито питання здійснення маркетингового аналізу і контролю директором навчального закладу. Визначено конкретні групи, на які спрямована діяльність школи щодо зв'язків з громадськістю. Охарактеризовано складові репутації школи, від яких залежить її позитивний імідж: вибір назви школи (гімназія, колегіум, ліцей); ведення документації, ділових паперів, складання листів; організація презентацій; спільна діяльність асоціації батьків та гімназії; участь у виставках; результативність на олімпіадах; імідж керівника школи. Окреслено модель громадсько-активної школи, яка складається з компонентів: демократизації, волонтерства, взаємовигідного партнерства між школою та громадою. Надано рекомендації щодо роботи з пресою.

Актуалізовано необхідність налагодження діалогу між школою та громадою, оскільки не завжди ці взаємопов'язані й важливі для дитини інституції готові йти назустріч одна одній, між ними існує недовіра. Зауважено, що негативний образ освіти зазвичай формується через ЗМІ, а діалог має на увазі не просто обмін інформацією між сторонами, а співучасть сторін. Діалог можливий за умови постійного інформування про діяльність школи та одержання зворотної інформації, відкритості освіти, що передбачає участь громади в громадському моніторингу та громадському контролі, на засадах соціальної відповідальності бізнесу перед освітою, але українське законодавство недостатньо регулює процес громадської участі, зокрема в освіті. Виокремлено рівні діалогу школи з бізнесом (дослідження ринку праці, профорієнтація учнів, осучаснення підручників, експертна допомога в створенні програм, інвестування в навчання, спонсорство тощо). Описано досвід громадського контролю в США. Наведено переваги, які одержує школа від налагодження діалогу з громадськими організаціями, з органами влади.

Актуализирована необходимость налаживания диалога между школой и обществом, поскольку не всегда эти взаимосвязанные и важные для ребенка институты готовы идти навстречу друг другу, между ними существует недоверие. Замечено, что негативный образ образования обычно формируется через СМИ. Указано, что диалог подразумевает не просто обмен информацией между сторонами, а соучастие сторон, он возможен при условии постоянного информирования о деятельности школы и получения обратной информации, открытости образования, предусматривающий участие общины в общественном мониторинге и общественном контроле, на принципах социальной ответственности бизнеса перед образованием, но украинское законодательство недостаточно регулирует процесс общественного участия, в частности в образовании. Выделены уровни диалога школы с бизнесом (исследования рынка труда, профориентация учащихся, модернизация учебников, экспертная помощь в создании программ, инвестирование в обучение, спонсорство и т.д.). Описан опыт общественного контроля в США. Перечислены преимущества, которые получает школа от налаживания диалога с общественными организациями, с органами власти.

The mechanisms of carrying on the dialogue between community and school through the consolidation of confidence, openness and structural cooperation have been clarified in the article.

Розглянуто реалізацію українсько-нідерландського проекту "Громадські платформи освітніх реформ в Україні", метою якого є продовження в Україні відкритого демократичного обговорення освітянських проблем. Висвітлено участь у проекті батьків, учнів і громадськості Одеської області. Зосереджено увагу на двох етапах проекту, проведених у формі тренінгів з тем "Підготовка конвенцій та діалог з органами влади і громадськістю" та "Школа майбутнього", з застосуванням методики "Відкритий простір", яка забезпечила учасникам можливість усвідомити потужний потенціал вільного діалогу.

Висвітлено результати науково-дослідної роботи обласного Одеського інституту удосконалення вчителів у напрямі співпраці керівників освітніх закладів з громадськими організаціями, яке виявило тільки 11 % шкіл (в основному міських), що працюють з громадськістю. Відзначено однобокість цих зв'язків, наприклад - це батьківські збори, конференції, участь батьків у внутрішньокласних заходах. Запропоновано спільну роботу директора школи з громадськими організаціями здійснювати за такими напрямами: проектна діяльність, фандрайзинг в закладах освіти, волонтерський рух. Зазначено, що реалізація проектів забезпечує створення в школі та громадських організаціях ситуації успіху. Виокремлено державні, посередницькі, приватні, незалежні, асоційовані та місцеві благодійні фонди, які можуть здійснювати фінансування для реалізації проектів. Розкрито структуру фандрайзингової діяльності навчального закладу. Наголошено на важливості впливу професійних вмінь і навичок, віри в свою справу директора школи на успішність залучення коштів. Охарактеризовано сутність волонтерського руху, його типові види. Визначено основоположні засади волонтерської діяльності в освітніх закладах, основні методи налагодження контактів з потенційними волонтерами.

Висвітлено відкритість системи, яка передбачає розширення управлінських можливостей громадської думки. Зауважено, що особливої уваги набуває інформаційний обмін між представниками державного управління та громадськістю, механізмом якого є діалог, співпраця, взаємодія. Вміщено діаграми проведення моніторингу щодо ставлення учнівської молоді та інших категорій населення до реформ у галузі освіти, проведеній у 2009 р. Виявлено, що залучення батьків, громадськості до управління розвитком освіти вимагає активізації традиційних і нових форм громадського спрямування. Зроблено висновок, що дотримання принципів, правильно організований інформаційний обмін, постійний зворотній звязок допоможуть керівнику загальноосвітнього навчального закладу налагодити ефективну управлінську діяльність із залученням громадськості, сприятимуть своєчасному та швидкому реагуванню на освітні потреби батьків, учнів, громадян.

Визначено шляхи взаємодії навчальних закладів з громадськими організаціями,з органами місцевого самоврядування, головні напрямки роботи з батьками. Зазначено своєрідність співпраці сільських шкіл області за умов віддаленості від міських культурних центрів, слабкості матеріально-технічної бази. Відзначено дієвість всіх форм взаємодії та співробітництва, які сприятимуть до демократизації управління школою, вплинуть на якісно новий рівень відносин між батьками учнів і закладом. Реалізація нових підходів до навчально-виховного процесу наповнить управлінську діяльність інноваційним змістом, забезпечить гуманізацію, демократизацію управління в освіті.

Висвітлено питання зв'язку американського сільського соціуму та місцевої школи. Досліджено напрями їх співпраці.

Освещены вопросы взаимосвязи американского сельского социума и местной школы. Исследованы направления их сотрудничества.

The article deals with the questions of interrelation of the American rural society and local school. Directions of their cooperation are investigated. Corresponding conclusions by results of research are made.

Рассмотрена роль школьных опекунско-надзирательных советов как пример демократического управления образованием.