Висвітлено проблеми організації навчальної та науково-дослідної роботи викладачів, докторантів, аспірантів і студентів у педагогічному вузі. Запропоновано шляхи удосконалення підготовки майбутніх учителів до особистісно-орієнтованої виховної роботи з дітьми. Детально розглянуто психограму професійно значущих якостей вихованців ліцеїв юридичного профілю, технологію критичного мислення, а також формування світогляду студента у процесі мовної підготовки.

Освещены актуальные проблемы внедрения методики организации и проведения научной работы со школьниками и студентами Украины, Израиля, Польши, Англии, России, Франции и США. Приведены результаты изучения формирования познавательной активности школьников в исследовательской деятельности, развития логического мышления при работе с одаренными детьми, формах и методах формирования навыков исследовательской работы на уроках истории, проблем определения и развития одаренности. Рассмотрены особенности организации научно-познавательной деятельности студентов на практических занятиях по методике преподавания иностранного языка, а также направления работы в системе Малой Академии наук.

Досліджено особливу форму пізнання, коли в процес інтерактивного навчання залучено практично всіх присутніх: вони можуть розуміти й рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають. Зауважено, що це спосіб багатосторонньої комунікації в освітньому процесі, під час якого відбувається колективне занурення в обговорювану проблему. Обгрунтовано, що розвиток інноваційних підходів до організації навчання, інтерактивність навчального процесу відбувається з використанням засобів масової комунікації. Такі медіаосвітні технології передбачають використання різних медіапродуктів, розроблення нових методичних і технологічних навчальних форм. Розглянуто інтерактивні методи та форми навчання.

Изучена особая форма познания, когда в процесс интерактивного обучения вовлечены практически все присутствующие: они могут понимать и рефлексировать по поводу того, что они знают и думают. Подчеркнуто, что это способ многосторонней коммуникации в образовательном процессе, в ходе которого происходит коллективное погружение в обсуждаемую проблему. Обосновано, что развитие инновационных подходов к организации обучения, интерактивность учебного процесса в настоящее время происходит с использованием средств массовой коммуникации. Такие медиаобразовательные технологии предусматривают использование различных медиапродуктов, разработку новых методических и технологических учебных форм. Рассмотрены интерактивные методы и формы обучения.

The main characteristic of interactive learning – a special form of knowledge, when it involves almost all the present: they can understand and refleksirovat about what they know and think. It is a way of multilateral communication in the educational process in which there is a collective dive about the problem. The development of innovative approaches to teaching, interactive learning process now occurs with the use of the media. These media-educational technology requires different mediaproduktiv, developing new methodological and technological training forms. Considered methods and interactive learning, among them more attention given to those who use the mass media, particularly in the genre of science communication conference, a scientific forum, symposium.

Досліджено проблеми формування організаційних засад управління радою молодих учених ВНЗ. Розкрито психолого-педагогічні умови розвитку дослідницької компетентності випускників соціономічного фаху. Приділено увагу питанням формування дослідницьких компетентностей старшокласників у позаурочному навчанні фізики. Вивчено особливості підготовки докторів філософії з використанням міжнародних наукометричних баз даних.

Проаналізовано результати науково-дослідної роботи з визначення потенціалу стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності "Технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу", "Впровадження нових технологій та обладнання для високоякісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики", "Розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки" щодо фінансової, наукової, технологічної, виробничої та кадрової складових. Одержані результати можуть бути використані під час розробки проекту Переліку середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня на 2017 - 2021 рр.

Purpose. To develop and test a comprehensive methodological approach to assessing the impact of the research component on the development of the information economy based on the combination of statistical, index and cluster methods of analysis. Methodology. In the course of the research, a set of general and special methods of cognition was used: content analysis, logical generalization, quantitative and qualitative comparison, taxonomic and index analysis, cluster analysis, graphical visualization, scientific abstraction and systematization. Findings. It has been established that under the conditions of the national economy informatization, there is a dynamic increase in influence of science and R'D on the socio-economic development of the country. A comprehensive methodological approach to assessing the impact of the research component on the information economy development is suggested; its approbation allowed defining key tendencies and identifying the main problems of implementing the country's scientific potential under conditions of the national economy informatisation. The vectors of improvement of regulatory state influence on the processes of information economy development are offered: neutral-encouraging ones (support of positive dynamics of intensive development of research component parameters), stimulating-supportive ones (resource and information support), initiating-mentoring ones (motivation and coordination of development processes). Originality. During the research, a scientific and methodological approach to a comprehensive assessment of the impact of the research component on the information economy development was developed. Unlike the existing ones, this approach involves: monitoring of the processes of scientific and technical development of the country - this made it possible to assess the level of conformity of scientific research studies with the requirements of information economy; index analysis of the dynamics of the research component of the information economy development - it allowed identifying trends in development of the information economy and its research component; cluster analysis and comparison of the rates of development of the research component of the information economy at the regional level - it identified the regional disparities and deepened the differentiation of measures of stimulating and regulatory state influence according to the specifics of the identified clusters within the national economic system. Practical value. The results of the study can be used by practitioners, scientists, government officials (the Ministry of Education and Science of Ukraine and its structural departments, local governments in the fields of education and science) to monitor the development of the information economy, the impact of R'D on the processes of development of this type of economy. They can be applied for the improvement of measures of state regulatory influence on economic subjects in order to intensify scientific and technical development of the country and bring the results of scientific researches in accordance with the relevant needs of the real economy.

Представлено принципи й етапи розроблення освітньої програми спеціалізованої освіти наукового спрямування. Виокремлено систему принципів гуманістичного виховання, а саме принципи: діяльності, безперервності, цілісності, психологічної комфортності, варіативності, творчості, а також принцип мінімакса. Визначено послідовність розроблення: освітньої програми спеціалізованої освіти наукового спрямування: соціальне замовлення, цілепокладання; результату реалізації програми, розробка змісту програми; форм і педагогічних технологій організації дослідницької діяльності в рамках програми; системи забезпечення реалізації програми; системи відстеження результатів освітньої програми спеціалізованої освіти наукового спрямування. Підсумовано, що для розроблення освітньої програми спеціалізованої освіти наукового спрямування здійснюється аналіз запланованої діяльності, виявляються наявні та потенційні проблеми, визначаються способи їх подолання та підбираються адекватні цілям зміст і методи їх реалізації, що вибудовуються в певну модель, яка здатна досягти запланованого результату.

Представлено синхронічний і діахронічний екскурси у формування підгрунтя та становлення наукової освіти як у вітчизняному вимірі, так і у світовому контексті. Увагу зосереджено на тому, що в глобальному вимірі концепт наукової освіти виходить за межі навчально-виховного виміру і слугує засобом забезпечення сталого систематично керованого розвитку. Автор зупиняється на концепції сталого розвитку та його складових - економічній, соціальній та екологічній. Представлено огляд різних моделей сталого розвитку та створення на їхніх засадах різних моделей освіти для сталого розвитку.

Представлено результати теоретичного дослідження становлення поняття "наукова грамотність". Проаналізовано теоретичні підходи науковців США, Канади та країн Європи, які зробили значний вклад у розробку концепції наукової грамотності. Досліджено розвиток близьких понять "грамотність" та "природа науки". Вивчено напрацювання спеціалізованих державних організацій і міжнародних установ, зокрема ЮНЕСКО та Європарламенту, у дослідженні та ідентифікації цих феноменів. Сформульовано авторське розуміння понять "грамотність" та "наукова грамотність". Наведено різні наукові підходи до структури наукової грамотності та характеристики її компонентів.

Розкрито теоретико-методичні аспекти нарощення академічного потенціалу ноосферної освіти у проектній діяльності. Актуалізовано національні інтереси держави для реалізація в умовах гібридних загроз. Здійснено структурно-функціональний аналіз цільового призначення майбутніх менеджерів з професійною компетентністю безпеки. Обгрунтовано ефективність структурно-функціонального підходу, у якості парадигми дослідження управління як соціально-психологічного феномену. Конкретизовано проблеми та перспективи професійної підготовки майбутніх фахівців з публічного управління до педагогічної діяльності та сучасні проблеми та перспективи формування методики комунікативної компетентності зв’язку в майбутніх менеджерів у закладах вищої освіти. Встановлено роль професійної підготовки менеджерів для удосконалення системи управління національної безпеки України. Представлено систему формування професійної майстерності викладачів для глобального виміру демократизації освіти. Конкретизовано визначальні ознаки та аспекти дистанційного навчання, в тому числі засобами медіатехнологій зі забезпеченням електронного навчання в умовах екологічних загроз. Проаналізовано генезис розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку через екологічне виховання та позиції зарубіжних вчених впровадження інклюзивної освіти. Встановлено роль виховання морально-етичних цінностей у молодших школярів в системі БТЕМ-освіти та необхідність формування іншомовних компетентностей у вчителів початкових класів для педагогічної діяльності в умовах змішаного навчання. Запропоновано педагогічні умови професійної іншомовної підготовки офіцерів збройних сил України, модель формування професійної компетентності майбутніх механіків до технічного сервісу, педагогічні технології для формування екологічної компетентності майбутніх архітекторів. Виокремлено напрями і тенденції розвитку вищої освіти в XXI ст., освітні парадигми досвіду реалізації в теорії і практиці вищої школи. Презентовано моделі університетської системи освіти та інноваційні моделі освітньо-інформаційного середовища технічного університету, засади формування особистісної траєкторії успіху майбутнього фахівця в інформаційно-освітньому середовищі ЗВО. Проаналізовано моделі навчання та перспективи їх використання при підготовці практичних психологів. Встановлено роль толерантності при невизначеності особистісно-професійного становлення у підготовці авіаційних фахівців.