Пропонується короткий огляд взаємозалежності розвитку мови та мовознавства з інженерно-технічною думкою. Основна увага зосереджується на ролі комп'ютерної техніки, яка б могла використовуватися у видавничому редагуванні та поліграфічному оформленні підручникових текстів, словників та інших видань. Описуються можливості і способи використання словників як основного засобу лінгвістичного забезпечення автоматизованих систем видавничого призначення.

Розглянуто три складові частини вербальної поведінки автора наукового твору: ставлення до об'єкта дослідження, читача та колег - науковців, які вивчають той самий об'єкт. Доведено, зокрема, що коректна вербальна поведінка в архетипній парі автор - читач забезпечує комунікативну досконалість наукового твору. А це, в свою чергу, уможливлює виконання інших функцій твору. Психологічний портрет автора створено з використанням учення німецького психолога К. Леонгарда. Зроблено висновок про наявність у автора таких акцентуйованих рис, як гіпертимність та емотивність. Поєднані з інтровертністю, зазначені риси не виходять за межі норми,- це свідчить про психологічну врівноваженість автора.

Рассмотрены принципы построения диссертации, а также принципы и методы установления новизны, достоверности и практической значимости научных результатов. Сформированы начальные умения проведения экспертизы собственных научных результатов на соответствие требованиям нормативных документов. Приведена технология творческой и организационной работы по подготовке и защите диссертаций. Описано построение структурных частей диссертации, а также структуры автореферата. Даны примеры построения презентации работы.

Проведено жанрово-типологічний аналіз видань та публікацій на основі результатів дослідження масиву української наукової літератури ХІХ - початку ХХ ст. Визначено основні чинники та джерела формування репертуару наукової книги. Викладено новий підхід до інтерпретації та оцінки наукових творів в контексті поетики. Висвітлено зв'язок традицій української наукової літератури з моделями наукового тексту сучасної зарубіжної лінгвостилістики.

Проведен жанрово-типологический анализ изданий и публикаций на основе результатов исследований массива украинской научной литературы ХІХ - начала ХХ ст. Определены основные факторы и источники формирования репертуара научной книги. Изложен новый подход к интерпретации и оценке научных произведений - с позиций поэтики. Освещена связь традиций украинской научной литературы с моделями эффективного научного текста современной зарубежной лингвостилистики.

Показано важливість розв'язання задачі аналізу людської активності для моделювання й організації різних процесів за участі людини. Зазначено, що кількісний опис таких процесів можна здійснити, досліджуючи ймовірнісні розподіли часу між сусідніми подіями та часу, протягом якого завдання має бути виконано. Проведено емпіричний аналіз даних про редакційне опрацювання статей у наукових виданнях. Проаналізовано одержані розподіли та показано, що вони близькі до аналогічних розподілів, що описують інші форми людської активності.

Показана важность задачи анализа человеческой активности для моделирования и организации разных процессов с участием человека. Количественное описание таких процессов можно осуществить, исследуя вероятностные распределения времени между соседними событиями и времени, на протяжении которого задание должно быть выполнено. Проведен эмпирический анализ данных о редакционной обработке статей в научных изданиях. Проанализированы полученные распределения и показано, что они близки к аналогичным распределениям, описывающим другие формы человеческой активности.

На підставі ортодоксально-альтернативного підходу висвітлено логіку основних процедур викладу й оформлення результатів дослідження. Особливу увагу приділено структурі викладу наукової праці (НП), лінгвістичним засобам наукового викладу, графічному оформленню результатів дослідження, підготовці наукової доповіді та повідомлення. Викладено алгоритмічну схему написання оригінальної НП. Наведено приклади формулювань загальних висновків у НП. Проаналізовано особливості усного викладу тез у формі наукового повідомлення.

На основе ортодоксально-альтернативного подхода освещена логика основных процедур изложения и оформления результатов исследования. Особое внимание уделено структуре изложения научного труда (НТ), лингвистическим средствам научного изложения, графическому оформлению результатов исследования, подготовке научного доклада и сообщения. Изложена алгоритмическая схема написания оригинального научного труда. Приведены примеры формирования общих выводов в НТ. Проанализированы особенности устного изложения тезисов в форме научного сообщения.

На прикладах, які взято з дисертаційних робіт у галузі медицини, проаналізовано та систематизовано типові помилки, що мають медичну специфіку та міжгалузеве значення. Розкрито нормативні вимоги ВАК України до структури дисертації, оформлення списку літератури та рукопису дисертації. Висвітлено можливості статистичних методів аналізу даних. Увагу приділено стилістичним проблемам написання рукопису дисертації та розбору найбільш типових стилістичних помилок.

На примерах, взятых из диссертационных работ в области медицины, проанализированы и систематизированы типичные ошибки, имеющие медицинскую специфику и межотраслевое значение. Раскрыты нормативные требования ВАК Украины к структуре диссертации, оформлению списка литературы и рукописи диссертации. Освещены возможности статистических методов анализа данных. Уделено внимание стилистическим проблемам написания рукописи диссертации и разбору наиболее типичных стилистических ошибок.

Изложена логическая схема анализа качества диссертационных исследований на разных этапах их выполнения и экспертизы.

Висвітлено історію становлення та розвитку наукового дослідження. Охарактеризовано структурні елементи науки. Наведено класифікацію наук. Розглянуто джерела наукової інформації, техніку роботи зі спеціальною літературою, методологічні аспекти теоретичних досліджень. Увагу приділено науково-дослідним роботам з технічного захисту інформації з обмеженим доступом, оформленню та формам впровадження результатів наукового дослідження, відповідальності за порушення законодавства під час проведення наукових досліджень. Розкрито основні вимоги до побудови, викладення й оформлення звітів про роботи (дослідження, розроблення) або окремі етапи роботи, що виконуються у сфері науки.

Розглянуто науку як сферу людської діяльності, розкрито психологію та технологію наукової творчості. Розглянуто проблеми, пов'язані з організацією та методикою науково-дослідницької діяльності: вибір теми, визначення об'єкта та предмета, методології та методів дослідження, оформлення результатів наукових пошуків у вигляді рефератів, курсових, дипломних робіт, доповідей, статей, монографій, кандидатських і докторських дисертацій та авторефератів. Наведено основні вимоги Міністерства освіти і науки України до курсових, дипломних і магістерських робіт, а також вимоги ВАК України до дисертацій та авторефератів.

Розкрито основні положення теорії та практики наукових досліджень, зокрема, особливості проведення наукових розвідок у галузі сучасного мистецтвознавства, реставраційної та пам'яткоохоронної практики, з метою розвитку у студентів умінь вільного оперування набутими знаннями у науково-творчій діяльності й формування культурно-мистецького світогляду. Наведено відомості про алгоритми виявленя та вивчення іконографічних джерел, специфіку та методику здійснення мистецтвознавчих наукових досліджень, структуру та вимоги до такого виду пошукових робіт. Висвітлено особливості курсової, бакалаврської та магістерської робіт як кваліфікаційного дослідження, наведено їх характеристику.

Надано результати наукометричного аналізу захищених дисертаційних робіт в Україні в сфері нанотехнологій з метою виявлення регіонів та наукових установ, де виконуються такі дослідження. інформаційною основою аналізу послужили бази даних дисертаційних робіт Українського інституту науково-технічної і економічної інформації та Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського за період з 1997 р. по вересень 2010 р.

Проаналізовано використання термінології у наукових дослідженнях із проблем адаптації.

Досліджено роль науки та наукових пошуків у сучасному світі, специфіку науково-дослідної діяльності, види й ознаки наукових напрацювань, охарактеризовано види й ознаки наукового дослідження, подано характеристику загальної методології наукових розробок. Увагу приділено організації виконання наукового дослідження. Розглянуто сутність та основні етапи організації досліджень, явища та процеси економічного розвитку, їх пізнання, етапи наукових досліджень, проведення розробки структури проблеми (конкретизація проблеми дослідження). Розкрито роль інформації у наукових дослідженнях і класифікація наукових документів. Розглянуто методи наукового дослідження, їх поняття, класифікацію та характеристику. Обгрунтовано сутність системного підходу та системного аналізу в наукових дослідженнях. Висвітлено основні етапи, принципи та методи системного аналізу.

Розглянуто питання пізнавально-інформаційної досконалості наукового тексту. Проаналізовано дериваційні засоби науково-технічної термінології в когнітивно-номінативному аспекті. Досліджено комунікативні параметри синтаксису наукового тексту. Запропоновано традиційний та когнітивний підхід до вивчення образних засобів у науковому тексті.

Розглянуто особливості підготовки до наукової доповіді та розроблення методичних рекомендацій щодо її оприлюднення. Уточнено поняття „наукова доповідь”. Виокремлено три види наукових доповідей: звітні (узагальнення роботи за певний час); поточні (інформування про хід роботи); з теми дослідження. Зазначено, що існують дві основні форми виступу на конференціях: перша – доповідь (найбільш поширена), друга – повідомлення, основною відмінною ознакою якого є тривалість виступу. Окреслено рекомендації для з’ясування тривалості доповіді. Розкрито логіко-композиційний каркас доповіді, який складається з трьох частин: вступу, в якому аналізується проблемне поле чи конкретна проблема, що стала причиною доповіді; основна частина, в якій оприлюднюється авторська ідея вирішення проблеми, хід чи результати наукового дослідження тощо; підсумок, в якому робиться висновок, надаються рекомендації, визначаються перспективи. Наголошено на важливості використання технічних засобів під час доповіді. Зосереджено увагу на рекомендаціях, які важливо врахувати під час оприлюднення доповіді.

Рассмотрены особенности подготовки к научному докладу и разработки методических рекомендаций по ее обнародованию. Уточнено понятие "научный доклад". Выделены три вида научных докладов: отчетные (обобщение работы за определенное время), текущие (информирование о ходе работы), по теме исследования. Отмечено, что существуют две основные формы выступления на конференциях: первая - доклад (наиболее распространенная), вторая - сообщение, основной отличительной чертой которого является продолжительность выступления. Определены рекомендации для выяснения продолжительности доклада. Раскрыт логико-композиционный каркас доклада, который состоит из трех частей: вступления, в котором анализируется проблемное поле или конкретная проблема, ставшая причиной доклада; основная часть, в которой публикуется авторская идея решения проблемы, ход или результаты научного исследования и т. д.; итог, в котором делается вывод, даются рекомендации, определяются перспективы. Подчеркнута важность использования технических средств во время доклада. Сосредоточено внимание на рекомендациях, которые важно учесть при обнародовании доклада.

Clarified the concept of „scientific report” lit features of a scientific report. The main stages of the preparatory work, the shape and duration of the report, the use of technical means. Submitted by logical-composite frame of the report. The recommendations of the report and its publication.

Розкрито суть науково-інформаційної діяльності та її становлення в Україні, роль редактора в процесах опрацювання, зберігання й розповсюдження інформації. Охарактеризовано комунікаторів науково-інформаційної сфери, їх особистісні характеристики, цілі й комунікаційні потреби, висвітлено міжсуб'єктні зв'язки. Показано референційну природу текстових категорій, їх значущість у породженні науково-інформаційного тексту. Увагу приділено редакторському опрацюванню науково-інформаційних текстів, висвітлено їх структуру, типологію, функції.

На базі зіставного аналізу авторефератів дисертацій і монографій сформульовано практичні поради редакторам видань наукової літератури щодо поліпшення якості видавничого втілення результатів наукових досліджень.

Запропоновано формалізований опис структури статті енциклопедії та надано базову модель статті. Здійснено її аналіз та запропоновано оптимальний підхід і вимоги.

Розглянуто таке поняття як мовленнєвий жанр "Наукова стаття" та його основні типи, подано різні дефініції редакційної статті та такого функціонального стилю мови як науковий, і на основі цього визначено особливості наукової редакційної статті, характерні ознаки, її специфіку. Досліджено характерні позамовні риси наукового стилю, а саме логічність, абстрагованість, аргументованість тверджень, послідовність, точність, переконливість викладу інформації та інші. На їх основі відбувається визначення мовних рис (граматичних та лексичних особливостей). Детально висвітлено поняття мовленнєвого жанру у лінгвістиці. Існує величезна різноманітність мовленнєвих жанрів, і різні дослідники представляють свої види мовленнєвих жанрів, які є дещо відмінними від тих видів мовленнєвих жанрів, що представляються іншими. Виділено стильові особливості мовленнєвого наукового жанру "Редакційна стаття", наведено визначення наукової редакційної статті, та її завдання, яке полягає у висвітленні відомостей наукових та технічних досліджень стисло, узагальнено та зрозуміло.