Висвітлено історію становлення взаємовідносин України та НАТО, основні питання взаємодії сторін. Досліджено участь України у діяльності Ради Євро-Атлантичного Партнерства, у Програмі "Партнерство заради миру". Проналізовано Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО, наслідки її підписання для нашої держави. Взаємодія України з Північноатлантичним альянсом свідчить про перевагу організованого підходу над чинниками стихійності в процесі налагодження стосунків між Києвом і Брюсселем.

Досліджено проблеми становлення системи національної безпеки України, спричинені процесом реформування Збройних Сил країн - членів НАТО та Російської Федерації (РФ). Розглянуто питання методологічного визначення основних компонентів національної безпеки та її військово-політичних чинників, обгрунтовано зміст воєнно-політичної обстановки (ВПО) за сучасних умов. Проведено порівняння геостратегічних концепцій та доктрин НАТО, аналіз військово-політичної стратегії РФ. Визначено тенденції їх впливу на ВПО навколо України. Проаналізовано основні фактори, які визначають стан воєнної безпеки. Запропоновано методику використання математичного апарату в оцінці рівня воєнно-політичної стабільності у регіоні та ВПО навколо України.

Розкрито істинні витоки створення та протиборства Північноатлантичного Альянсу та Організації Варшавського Договору, грунтовно проаналізовано хід, особливості, основні напрями, а також загальнополітичні, військові наслідки цього протиборства. Простежено нову розстановку політичних, військових сил в Європі та світі, що склалася внаслідок припинення дії Організації Варшавського Договору, підвищення ролі НАТО у розвитку глобальних миротворчих процесів, розпаду СРСР.

На підставі результатів опрацювання раніше невідомих джерел досліджено основні положення стратегії Альянсу в період з 1949 по 1954 рр. Розроблено періодизацію процесу формування, становлення, еволюції та трансформації стратегії НАТО. Проаналізовано зовнішньополітичні та внутрішньоблокові чинники впливу, які спричинили появу певних стратегічних концепцій та призвели до трансформації стратегії Альянсу від "Оборонної" ("Об'єднаної оборони Північної Атлантики" 1949 р.) до "агресивної" ("Нової моделі стратегії НАТО" 1954 р.). Досліджено обставини та суб'єктивні передумови, причини, суть, наслідки та значення процесу трансформації стратегії НАТО у 1949 - 1954 рр.

Висвітлено творчий шлях Григорія Васильовича Кісунько. Розглянуто питання його навчання та фахового становлення. Визначено внесок Г. В. Кісунька в оборону Москви в часи Великої Вітчизняної війни, вдосконаленні систем протиповітряної оборони, виявлення прихованого потенціалу радіолокаційних станцій які використовувались. Досліджено доробок: в розробці першої вітчизняної зенітно-ракетної системи протиповітряної оборони С-25, розробці рухомої ЗРС С-75. Проаналізована діяльність Г. В. Кісунько та комплексний підхід до розробки першої в світі системи протиракетної оборони "А", створенні систем А-35 та А-35М. Досліджено, що в основі системи ПРО ідея визначення координат цілі методом трьох дальностей. Розглянуто науковий доробок вченого в теорію розповсюдження радіохвиль, створенні нового напрямку в прикладній радіофізиці.

Приведены результаты модельных испытаний легкобронированной плавающей машины (М 1:7) на волнении. Описано ее поведение при взаимодействии со встречным волнением. Даны рекомендации по улучшению ходовых качеств машины на волнении.

Запропоновано методику обгрунтування рівня захищеності бойових колісних машин, що базується на визначенні кількості влучень у зразок під час його обстрілу групою нападників. Метою методики є визначення середньої кількості влучень у елементи зразка для обгрунтування технічних рішень щодо підвищення рівня його захисту.

Освещена научная биография Владимира Федоровича Уткина, украинского ученого и инженера, конструктора ракет и космических систем, который был генеральным директором Конструкторского бюро "Южное" в Днепропетровске, и благодаря чьим результатам после глобальной геополитической, военной, экономической и идеологической конфронтации в период холодной войны в мире был достигнут паритет в области ядерного вооружения. Показаны педагогическая деятельность ученого в области научно-технического образования в Украине и формирование его научно-технической школы.

Розглянуто побудову інформаційної системи моделювання воєнних дій механізованих військ з використанням онтологічного підходу. Описано процес побудови бази знань і математичні моделі окремих задач для розв'язування яких призначена система. Здійснено імітаційне моделювання функціонування системи, наведено відповідні приклади.

Розглянуті проблемні питання використання механізованого відділення як автономного (самостійного) підрозділу для виконання бойових задач у певній обстановці на основі досвіду ведення бойових дій у сучасних війнах та військових конфліктах. Проведено аналіз і обгрунтування окремих факторів організаційної диференціації використання механізованого відділення як самостійної бойової одиниці. Врахування таких факторів дозволить підвищити активність, рівень підготовки, актуальність думки та персональні характеристики командного складу окремого підрозділу (механізованого відділення), що безпосередньо впливають на його боєздатність. Це дозволить більш ефективно використовувати окремі підрозділи (механізовані відділення) під час виконання поставленого бойового завдання у сучасних військових конфліктах. Розглянуто основні особливості (фактори) ведення бойових дій механізованим відділенням як самостійної бойової одиниці.