Проведена оценка возможности увеличения теоретической точности обнаружения цели за счет изменения построения приемных позиции подвижной системы пассивной радиолокации (СПРЛ) зенитных комплексов (ЗК) ближнего действия.

На підставі показника вогневого потенціалу проведено порівняльний аналіз вогневої потужності зенітних (зенітно-ракетних) комплексів і зенітних комплексів безпосереднього прикриття на основі гіпершвидкісних прискорювачів, які можна використовувати для безпосереднього прикриття об'єктів від ударів високоточної зброї. Зроблено висновок про те, що за показником вогневого потенціалу найбільш потужним засобом ураження ВТЗ є зенітний комплекс безпосереднього прикриття на основі електродинамічної гармати.

Розглянуто два нових методи визначення параметрів руху цілі, що здійснює маневр курсом і висотою, які грунтуються на апроксимації її траєкторії дугою кола з центром, який не обов'язково співпадає з точкою розташування зенітних артилерійських комплексів. Порівняно з традиційними методами згладжування, які використовують поліноми 2-го порядку для представлення траєкторії цілі, що маневрує, нові забезпечують набагато більший (у 6 - 10 разів) виграш у точності розрахунку екстрапольованих координат цілі, що маневрує, автоматичному її супроводі та вирішенні завдання зустрічі.

Розглянуто концепцію модернізації ЗСУ-23-4 "Шилка", основні тактико-технічні характеристики після модернізації, різні варіанти комплектування вогневими засобами та системами виявлення цілей і управління.

Розглянуто технічну пропозицію щодо модернізації зчетвереної зенітної установки ЗСУ-23-4 "Шилка", розроблену в конструкторському бюро в Тарнові на базі власного досвіду, набутого під час проектування та випробування "STALAGMIT-SOPEL". Отримані дані значною мірою змінюють тактико-технічні характеристики виробу, бойову ефективність, а також експлуатаційні витрати.

Розглянуто новий підхід до розв'язку задач керування зенітним артилерійським вогнем, який грунтується на імітації операцій прицілювання, що виконуються системою керування засобів повітряного нападу в апаратурі зенітного артилерійського комплексу. Імітація операцій прицілювання забезпечує ефективну стрільбу по цілях, які здійснюють протизенітний маневр у процесі виходу в точку відкриття вогню із застосуванням некерованих боєприпасів.

Наведено деякі результати проведених у НТЦ АСО досліджень проблеми підвищення точності стрільби зенітної артилерії. На підставі аналізу характеристик точності існуючих засобів і методів визначення даних для стрільби та розрахунку сумарних помилок показано ступінь їх залежності від маси та початкової швидкості снаряда калібру 76 мм і можливість зменшення до рівня, що забезпечує досить високу ймовірність ураження сучасних повітряних цілей. Виходячи з очікуваних значень групових помилок, визначено оптимальні характеристики технічного розсіювання 76-міліметрової автоматичної зенітної гармати.

Розглянуто помилки прицілювання, що виникають під час стрільби в разі використання кільцевого ракурсного прицілу. Наведено кількісні оцінки помилок прицілювання та рекомендації щодо їх зменшення.

Розглянуто спосіб розв'язку задачі зустрічі за даними, одержаними від пасивних засобів спостереження, який можна реалізувати в інформаційно-керуючих системах зенітних гарматно-ракетних комплексів. Він базується на вимірюванні пеленгів у горизонтальній чи вертикальній площині систем спостереження за повітряними, наземними і надводними цілями. Наведено оцінки помилок визначення попередженої дальності до точки зустрічі снаряда з ціллю та рекомендації щодо застосування цього способу.

Розглянуто оригінальний спосіб оцінки дальності в пасивних системах цілевказування, який може бути реалізований в інформаційно-керуючих системах зенітних гарматно-ракетних комплексів. Спосіб базується на вимірюванні пеленгів у горизонтальній або у вертикальній площині систем спостереження за повітряними, наземними та надводними цілями.

Запропоновано алгоритм оцінки ефективності виконання бойової задачі, що враховує психофізіологічні властивості зорової системи людини й оптичні характеристики прицілу. Алгоритм може бути покладено в основу математичної моделі системи фоноцільова обстановка - стрілецька зброя - оператор.

Розглянуто один з підходів до визначення граничної перешкодостійкості зенітних артилерійських і ракетних комплексів за умов впливу активних шумових перешкод з урахуванням загальносистемних обмежень.

Обгрунтовано концепцію створення зенітного комплексу ближньої дії, призначеного для боротьби з сучасними засобами повітряного нападу.

Розглянуто підхід до розв'язання задачі підвищення ефективності бойового застосування артилерії і зенітних ракет, а також шляхи вдосконалення систем наведення відповідних комплексів озброєння. Одержано теоретично обгрунтовані результати можливості підвищення ефективності стрільби.

Запропоновано вирішення задачі розрахунку показників достатності запасних частин одиночного комплекту ЗІП зенітного ракетного озброєння для довільних законів розподілу випадкових величин наробітку на відмову і часу доставки заказаної партії запасних частин, за умови поповнення запасів запасних частин за рівнем.

Проаналізовано проблемні питання і визначаються напрями створення науково-методичного забезпечення досліджень розвитку в Україні зенітного ракетного озброєння. Показано, що науково-методичне забезпечення має базуватися на системному підході і бути цілісною системою методів і методик, спрямованих на вирішення проблеми розвитку зенітного ракетного озброєння за умов фінансово-економічних та інших ресурсних обмежень.

Розглянута методика розрахунку характеристик розсіювання складних радіолокаційних об'єктів, зокрема артилерійських снарядів до спареної зенітної установки. інформацію щодо характеристик розсіювання різних об'єктів радіолокації можливо отримати шляхом натурних експериментів та шляхом моделювання, фізичного або математичного. В даний час у зв'язку з розвитком обчислювальної техніки широкого поширення знайшли методи математичного моделювання характеристик розсіювання різних об'єктів радіолокації, зокрема їх діаграм зворотного вторинного випромінювання. Наведені діаграми зворотного вторинного випромінювання артилерійських снарядів до установки ЗУ-23 в міліметровому діапазоні довжин хвиль отримані шляхом математичного моделювання. Проаналізовані основні закономірності їх вторинного випромінювання в залежності від довжини хвилі в міліметровому діапазоні хвиль. Дані методи не вимагають значних фінансових та матеріальних ресурсів і мають певні переваги порівняно з проведенням натурних експериментів.