Проаналізовано один з пріоритетних напрямів зовнішньої стратегії США - ядерну стратегію. Здійснено ретроспективний огляд американської ядерної політики, визначено ключові етапи її трансформації, а також можливі подальші напрями реалізації. Значну увагу приділено важливому завданню ядерної стратегії США - запобіганню розповсюдження ядерної зброї. Критично проаналізовано досвід українського ядерного роззброєння в контексті ядерної стратегії США.

Висвітлено проблему нерозповсюдження ядерної зброї, що посідає одне з ключових місць у міжнародних відносинах. Розглянуто особливості становлення та розвитку режиму нерозповсюдження ядерної зброї, а також суть політики офіційно визнаних ядерних держав у даній галузі. Показано шлях України до статусу без'ядерної держави.

Освещена проблема нераспространения ядерного оружия, занимающая одно из ключевых мест в международных отношениях. Рассмотрены особенности становления и развития режима нераспространения ядерного оружия, а также сущность политики официально признанных ядерных государств в данной области. Показаны пути Украины к статусу безъядерного государства.

Проаналізовано процеси гезени, становлення та еволюції міжнародних принципів режиму нерозповсюдження ядерної зброї в другій половині XX - на початку XXI ст. Особливу увагу приділено проблемам формування системи ядерної безпеки за умов глобалізації.

Проанализированы процессы генезиса, становления и эволюции международных принципов режима нераспространения ядерного оружия во второй половине XX - начале XXI ст. Особое внимание уделено проблемам формирования системы ядерной безопасности в условиях глобализации.

Мирна Помаранчева революція надає Україні можливість відновити свою політичну волю до нерозповсюдження ядерної зброї, яка була чітко продемонстрована одностороннім ядерним роззброєнням на початку 1990-х років після розпаду Радянського Союзу. Враховуючи новий політичний клімат не тільки в Україні, але і притаманні 21-му століттю реальні загрози з боку недержавних чинників, терористичних груп та розповсюдження, фінансоване державами, Україна могла б докласти зусиль на підтримку глобального прагнення нерозповсюдження. Проте для того, щоб поєднати разом багатий досвід українських експертів, політичну волю українського керівництва та політичну стратегію нерозповсюдження, Україні слід спрямувати зусилля на побудову стабільної культури нерозповсюдження. Україна має використати всі можливості - як сама, так і за підтримки міжнародних партнерів, щоб сприяти побудові стабільної культури нерозповсюдження як всередині країни, так і на зовнішній арені.

Вперше у вітчизняній політології комплексно досліджено проблему ядерного нерозповсюдження у світовій політиці. Розроблено концепцію нерозповсюдження ядерної зброї, ідентифіковано основні теоретичні підходи щодо вирішення даної проблеми, удосконалено її понятійний апарат. З'ясовано провідні мотиви розповсюджувачів ядерної зброї. Проаналізовано еволюцію, сучасний стан та загрози режиму нерозповсюдження ядерної зброї, розглянуто політику офіційно визнаних та де-факто ядерних держав. Визначено нові та потенційні загрози існуючому режиму та можливі заходи щодо їх нівелювання. Особливу увагу приділено вивченню проблеми існування та зміцнення Договору нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) як правової основи режиму нерозповсюдження. Визначено недоліки ДНЯЗ та запропоновано заходи щодо їх подолання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ц1,8(5ІЗР)14 + Х919.141.223

Рубрики:

Воєнна наука, воєнна політика та оєнні доктрини

Нерозповсюдження ядерної зброї

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуті: Йокогамська стратегія і План дій; Міжнародна стратегія зменшення небезпеки лих; доповідь ООН: "Зниження ризику катастроф - завдання розвитку. Глобальна доповідь"; Хіогська рамкова програма дій на 2005 - 2015 роки; Документи ООН: Генеральна Асамблея й Міжнародна стратегія зменшення небезпеки лих.