На підставі міжнародного системного підходу до розглядання технічних енергетичних систем розроблено універсальні структури, які відображають технічні, економічні та екологічні аспекти функціонування енергоблоків і теплових електростанцій, що працюють на вугіллі, мазуті чи газі. Ці структури можна використовувати як базові елементи для моделювання роботи теплової енергетики України.

Рассмотрено современное состояние и перспективы развития сектора тепловой энергии из биомассы в странах Европейского Союза и в мире. Проанализированы существующие в Украине предпосылки и барьеры для развития этого сектора, предложена концепция внедрения биоэнергетического оборудования для производства тепловой энергии в Украине на период до 2020 и 2030 гг.

Висвітлено питання запровадження принципів соціально-екологічної відповідальності на підприємствах теплоенергетики. Проведено аналіз заходів соціально-екологічної відповідальності на підприємствах теплоенергетики в різних країнах світу, наведено приклади позитивних практик. Проаналізовано нормативно-правову базу Європейського Союзу та України з питання соціальної відповідальності бізнесу. Зроблено висновок про необхідність запровадження профільних законів та узгодження наявних нормативно-правових актів з метою створення відповідних умов для заохочення підприємств до соціально та екологічно відповідальних дій.

Мета роботи - дослідження практики організації діяльності теплопостачальних підприємств у розвинених країнах на місцевому рівні. У результаті дослідження було визначено, що проблеми в теплопостачанні є інтернаціональними, і ті з них, що зараз виникають перед українськими теплоенергетиками, вже доводилося вирішувати в європейських країнах. Проведені там реформи привели до того, що майже в усіх теплоенергетичних компаніях головними напрямками були модернізація підприємств на принципах інноваційної політики, перебудова практики управління і виважена (гнучка) тарифна політика. Обгрунтовано, що сталий розвиток теплоенергетики на місцевому рівні вимагає переходу від моделі, в якій пріоритетним елементом є виробництво, до моделі, де основна увага приділяється споживачу, тобто перехід до управління взаємовідносинами. А одним з основних принципів реформування і розвитку теплопостачання має стати оновлений механізм співпраці між усіма стейкхолдерами. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямку є визначення особливостей впровадження даної моделі в Україні.

Визначено сутність соціально-екологічної відповідальності підприємств (СЕВП), її роль та місце в забезпеченні сталого розвитку соціо-еколого-економічних систем. Обгрунтовано специфіку та економічні передумови її впровадження на підприємствах теплоенергетики. Розроблено методичний інструментарій для оцінювання рівня СЕВП та можливостей підприємств теплоенергетики до її впровадження. Удосконалено методичні засади вибору стратегії СЕВП, запропоновано систему її організаційно-економічного забезпечення. Обгрунтовано вплив СЕВП на гудвіл підприємства, досліджено механізми реалізації програмно-цільового підходу та міжсекторного партнерства в системі організаційно-економічного забезпечення СЕВП.

Визначено особливості організації централізованого теплозабезпечення великих населених пунктів в Україні та країнах світу. В межах поставленої мети розглянуто характеристики основних теплопостачальних організацій великих міст України, основні регіональні та міські програми, що в них діють, і характерні особливості теплопостачання; виокремлено основні проблеми організації централізованого теплозабезпечення в них. Зазначено, що в Україні - одна з найвищих у світі насиченість міст тепловими мережами: загальна протяжність теплопроводів становить близько 47 тис. км у двотрубному обчисленні. Частка централізованого опалення в загальній структурі теплопостачання України становить близько 42 %. Централізованою системою теплопостачання забезпечується близько 60 % загальної площі, гарячим водопостачанням - понад 40 % загальної площі житлового фонду країни. На основі розгляду систем теплопостачання окремих великих міст України виявлено загальні риси їх систем централізованого теплопостачання. Проаналізовано досвід побудови системи теплопостачання в окремих країнах світу (Росії, Китаї, Данії, Фінляндії, США, Канаді та ін.). Розглянуто масштаби систем централізованого теплопостачання в досліджуваних країнах світу. Досліджено сучасні тенденції розвитку систем централізованого теплопостачання в Європі та виявлено відмінності українських систем централізованого теплопостачання, у тому числі в плані повноважень місцевих органів влади у сфері теплопостачання. Визначено, що місцеві органи влади в Україні практично позбавлені повноважень щодо регулювання розвитку ТЕЦ і потужностей, які працюють на відновлюваних джерелах енергії, що в розвинених країнах є пріоритетом розвитку централізованого теплопостачання.

Розглянуто організаційно-правові основи охорони праці на теплоенергетичних підприємствах; чинники виробничого середовища, що впливають на умови праці персоналу; правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання теплоелектростанцій і теплових мереж; електробезпеку; охорону праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Наведено загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання теплоелектростанцій і теплових мереж, а також перелік сучасних законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, чинних на теплоенергетичних підприємствах. Зміст відображає сучасний стан законодавчої та нормативної бази України та результати наукових досліджень з охорони праці. Терміни та визначення основних понять відповідають Державним стандартам України. Використано досвід викладання дисциплін "Основи охорони праці" та "Охорона праці в галузі" на теплоенергетичному та інших факультетах Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" та досвід кафедри охорони праці, промислової та цивільної безпеки КПІ ім. Ігоря Сікорського.