Визначено основні ознаки сакрального часу українських замовлянь та його проявів у процесі магічного лікування. Підкреслено, що замовляння - приклад компресії часу, кульмінаційною точкою якого є позитивний емоційний сплеск, що сприяє поверненню людини до звичного психічного стану.

Определены основные признаки сакрального времени украинских заговариваний и его проявлений в процессе магического лечения. Подчёркнуто, что заговаривания - пример компрессии времени, кульминационной точкой которого является позитивный эмоциональный всплеск, способствующий возвращению человека к привычному психическому состоянию.

У роботі аналізуються замовляння як найдавнійший сакральний текст, езотеричний досвід українського народу. Заговірні тексти вважаються проявом первісного містицизму, що лежить в основі психічної діяльності давньої і сучасної людини. Вербальна магія пов'язується з інтуїтивно-творчим відкриттям психофізіологічного феномену, основна суть якого полягає у вірі в духовну силу слова, яка здатна впливати своєю енергією на мікро- і макросвіт. Присутність в інших народнопоетичних жанрах "магічної" теми виявляє духовну цілісність фольклору, праосновою якого є заговірне слово. Поетичність замовлянь розглядається як основа магічного смислотворення. Метафоричні і символічні мовні структури, заговірний ритм, вживання семантичних дублів та ін. зумовлювали функціонування особливої утаємниченої мови. Закономірно, що вербальна магія як давнє явище у багатьох народів стала джерелом різних епічних і поетичних жанрів.

Досліджено міфоритуальну спрямованість українських замовлянь, їх універсалізм як своєрідних культурних кодів, що проявляються в їх формальному та змістовому аспектах. Запропоновано нову загальну концепцію вивчення символіки фольклорних текстів, що базується на комплексному застосуванні наукових методів. Зазначено, що дослідження матеріалу ведеться в двох напрямках: вивчення внутрішньої семантики обрядів супроводження замовлянь у взаємозв'язку з формотвірними елементами; з'ясування ролі та місця мотиву міфопоетичних образів у процесі словесного магічного лікування.

Висвітлено дослідження з історії народної символіки, розкрито значення та зміст народних символів, оберегів та ін. Проведено історіографічний аналіз символіки в ментальності запорозького козацтва, ахарактеризовано символіку української весільної обрядовості. Розкрито походження, сакральне значення та сучасне трактування символу священної змії. Описано слов'янські символи в ювелірних прикрасах та проаналізовано їх роль у формуванні ментальності людини. Увагу приділено рослинній та зооморфній символіці в художньому оформленні інтер'єру української оселі Середнього Подніпров'я. Акцентовано на питаннях збереження та продовження традицій використання символів та оберегів в народному побуті, а також елементів сакральної символіки в українському орнаменті.

Розглянуто елементи вербальної та медичної магії в заклинальних текстах та іменування шляхів лікування хвороб, а також семантичних, парадигматичних, символічних елементів української, польської, англійської народної картини світу. Реконструйовано мотиваційні моделі, іменування магічних ритуальних дій та об'єктів, фольклорні та етимологічні способи приваблення денотата. Висунуто припущення щодо характеру концептуалізації назв хвороб, фразеологічних одиниць та інших поведінкових стереотипів у ритуалі.

Ритм є важливою складовою формування лікувального тексту, як результату колективної міфотворчості. Його обрядове відтворення має підпорядковуватися певним нормам. Наголошення тих чи інших слів зумовлює їх обрядову пріоритетність, визначення якої надає можливість реконструювати важливі з погляду міфу смисли, що криються не стільки в міфопоетичних образах, скільки в їх інтонативних характеристиках.

У лікувальних практиках українців тіло людини асоціюється з Космосом. Показовим в цьому плані є мотив огородження недужого небесними світилами, що уподібнює тлінне тіло людини безсмертному Ісусу Христу, позбавляє його від земного мороку, пов'язаного з потойбічними істотами і хворобами. В текстах замовлянь сонце і місяць є зразком стабільності небесного руху, який проектується на земні процеси. Натомість образи вихору і вітру втілюють довільний рух, тому є причиною тілесного і психічного хаосу - переляку/епілепсії.