Індекс рубрикатора НБУВ: С.в

Рубрики:

Методологія суспільних наук

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено перспективи української освіти і науки на сучасному етапі. Розкрито філософсько-методологічні засади українознавства, розглянуто методологічні та методичні проблеми його становлення як навчальної дисципліни, а також викладання у ВНЗ. Проаналізовано діяльність українознавчих центрів США та Канади, стан, тенденції та перспективи розвитку освіти на Гуцульщині. Викладено індивідуально визначений підхід у формуванні національної самосвідомості майбутніх учителів, творчий підхід до вивчення історії української культури у ВНЗ, українознавчі аспекти виховання правосвідомості учнівської молоді. Значну увагу приділено проблемам професіоналізму педагогів-українознавців у ХХІ ст.

Освещены перспективы украинского образования и науки на современном этапе. Раскрыты философско-методологические основы украиноведения, рассмотрены методологические и методические проблемы его становления как учебной дисциплины, а также преподавания в ВУЗ. Проанализированы деятельность украиноведческих центров США и Канады, состояние, тенденции и перспективы развития образования на Гуцульщине. Изложены индивидуально определенный подход в формировании национального самосознания будущих учителей, творческий подход к изучению истории украинской культуры в ВУЗ, украиноведческие аспекты воспитания правосознания ученической молодежи. Значительное внимание уделено проблемам профессионализма педагогов-украиноведов в ХХІ ст.

Розглянуто вищу освіту та науку як пріоритетні сфери розвитку суспільства в ХХІ ст., актуальні питання теорії та методології українознавства. Описано методологічний інструментарій українознавця. Розкрито українознавчі засади національної школи-родини. Проаналізовано становлення українознавства як освітньої дисципліни, його структуризацію. Висвітлено теоретико-методологічні проблеми осмислення української літератури в системі українознавства, єдності та розвитку природи, економіки та культури, матеріального і духовного.

Рассмотрены высшее образование и наука как приоритетные сферы развития общества в ХХІ ст., актуальные вопросы теории и методологии украиноведения. Описан методологический инструментарий украиноведа. Раскрыты украиноведческие основы национальной школы-семьи. Проанализированы становление украиноведения как образовательной дисциплины, его структуризация. Освещены теоретико-методологические проблемы осмысления украинской литературы в системе украиноведения, единства и развития природы, экономики и культуры, материального и духовного.

Проаналізовано актуальні політологічні й історичні проблеми, розглянуто сучасні педагогічні технології, висвітлено питання розвитку культури та мистецтва, екології й охорони праці. Розкрито роль бібліотек як інститутів суспільного впливу, визначено їх основні завдання та напрямки наукових досліджень, розглянуто нормативно-правове забезпечення діяльності. Визначено засоби відображення естетики Срібного віку у "Російській ідеї" М.Бердяєва, досліджено осмислення подій Першої світової війни у творчості М.Гумільова. Визначено жанрово-стильові особливості циклу "Силуети" Л.Костенко. Наведено рекомендації щодо використання історичних документів у процесі вивчення історії України у непрофільних ВНЗ. Охарактеризовано стан національного виховання у контексті сучасної освіти. Розглянуто проблему відбору змісту навчання у курсі правознавства. Досліджено вплив Болонського процесу на реформування освітньої галузі України.

Проанализированы актуальные политологические и исторические проблемы, рассмотрены современные педагогические технологии, освещены вопросы развития культуры и искусства, экологии и охраны труда. Раскрыта роль библиотек как институтов общественного влияния, определены их основные задания и направления научных исследований, рассмотрено нормативно-правовое обеспечение деятельности. Выявлены средства отображения эстетики Серебряного века в "Русской идее" Н.Бердяева, исследовано осмысление событий Первой мировой войны в творечестве Н.Гумилева. Раскрыты жанрово-стилистические особенности цикла "Силуэты" Л.Костенко. Разработаны рекомендации по использованию исторических документов в процессе изучения истории Украины в непрофильных вузах. Охарактеризовано состояние национального воспитания в контексте современного образования. Рассмотрена проблема отбора содержания обучения в курсе правоведения. Исследовано влияние Болонского процесса на реформирование отрасли образования Украины.

Рассмотрены методы проведения компьютерной имитации для раскрытия сущности социальных и экономических явлений и проблем. Описаны самые распростаненные подходы к социальному моделированию. Даны рекомендации по составлению компьютерных программ и построению моделей. Уделено внимание электронным журналам, микроимитации, клеточным автоматам, мультиагентным моделям, распределенному искусственному интеллекту, генетическим алгоритмам, нейронным сетям.

Розглянуто ідею про гуманітарне пізнання як самоосягнення людини та його плюралістичний характер. Проаналізовано головні етапи становлення гуманітарного знання (ГЗ) з урахуванням його контекстів. Висвітлено проблеми наукової легітимізації ГЗ. Увагу приділено епістемно-гуманітарній дослідницькій програмі історицизму.

Рассмотрена идея о гуманитарном познании как самопостижение человека и его плюралистический характер. Проанализированы основные этапы становления гуманитарного знания (ГЗ) с учетом его контекстов. Освещены проблемы научной легитимизации ГЗ. Внимание уделено эпистемно-гуманитарной исследовательской программе историцизма.

Рассмотрены основные теоретико-методологические вопросы развития общественной географии, изложенные в трудах академика М. М. Паламарчука. Особое внимание уделено производственно-территориальным комплексам минеральной ориентации, формированию функциональной структуры регионального промышленного комплекса, теории развития агропромышленных комплексов. Подчеркнута роль М. М. Паламарчука в исследовании взаимодействия общества и природы, выявлении с географических позиций его закономерностей, а также в разработке теории структуры общественно-территориальных комплексов. Творческое наследие академика М. М. Паламарчука является классическим и для современной географии, одно из свидетельств этого - ссылки на его работы при разработке актуальных тем общественно-географического содержания, в диссертациях.

Обгрунтовано концептуальні підходи до осмислення феномена діалогічності в межах різних дослідницьких парадигм. Діалогічність визначено як основу розуміння сутності гуманітарного знання та розглянуто як конструкт некласичної епістеміології, що грунтується на досвіді гуманітарного пізнання, під впливом якого переосмислюються епістеміологічні категорії, розуміння об'єкта, а також переглядається поняття науковості пізнання. Діалогічність розглянуто як методологічний принцип можливого синтезу багатомірності когнітивно-комунікативних практик гуманітарного дискурсу.

Розглянуто статистичні методи аналізу соціо-економічних і соціо-психологічних систем і процесів. Розкрито послідовність і організацію статистичного дослідження, особливості формування та перетворення статистичних даних і їх графічного зображення. Висвітлено проблеми аналізу рядів розподілу, обчислення статистичних характеристик, планування та проведення експерименту. Подано інформацію про табулювання та подання даних, класифікацію рядів розподілу, спрощений метод обчислення середньої арифметичної, властивості дисперсії, поле кореляції, коефіцієнт кореляції Пірсона. Увагу приділено питанням регресійно-кореляційного та дисперсійного аналізу, статистичній теорії вибіркового методу, етапам економіко-математичного моделювання.

Досліджено проблему самореалізації пізнавально-творчого потенціалу старшокласників (ПТПС) в евристичному навчанні під час освоєння дисциплін гуманітарного циклу. Визначено пізнавально-творчі якості старшокласників (ПТЯС) (поглиблена мотивація до самостійної творчості, творча взаємодія суб'єктів навчання, володіння механізмами творчої діяльності, діагностичні уміння для вимірювання й оцінки освітніх продуктів, пізнавально-творча самостійність) як свідчення успіху творчої самореалізації. Доведено, що процес формування і самореалізації ПТЯС забезпечується впровадженням дидактичної моделі, яка охоплює основні компоненти евристичної діяльності: мотиваційно-ціннісний, творчої взаємодії для освоєння теоретичного матеріалу, застосування знань та умінь у самостійному створенні учнями значимих освітніх продуктів, їх діагностики та вдосконалення. Зазначено, що дані компоненти підтримані комплексом педагогічних умов: ствердження суб'єкт-суб'єктних стосунків, забезпечення тривалого занурення учнів у значиму пізнавально-творчу діяльність, застосування науково обгрунтованого та вичерпного діагностичного інструментарію. Доведено ефективність дидактичної моделі самореалізації ПТПС у контексті евристичного освоєння предметів гуманітарного циклу.

Розглянуто підходи та засоби втілення різноманіття образів світу в світоглядних системах, етнокультурі та мові, суспільно-політичному житті. Зазначено, що створення сучасної наукової картини світу є можливим за умови інтенсивного й ефективного звертання до різних аспектів, проявів і складових розмаїтої природи та генези, які й визначають системний характер мистецького та наукового перетворення світу. За традиційними уявленнями різноманіття образів світу маніфестує складно структуровану цілісність, елементи якої класифіковано за трьома головними проявами - світогляд, світосприйняття та світовідчуття. Також важливими частками сучасного образу світу та засобами його суб'єктивації варто вважати мову та політику. Саме взаємодія названих складових і характер їх співвідношення здатні визначити специфіку картини світу, що репрезентує певну епоху, етнос, субкультуру.

Представлена методологическая концепция необходимости различения двух дополнительных (взаимоисключающих и взаимообслуживающих) подходов в гуманитарных исследованиях. Изложены особенности гуманистики и гуманистических наук, а также два типа научно-гуманитарного знания на основе соответствия сильным или слабым критериям научности. Проанализированы различные смыслы и средства представленности в гуманитарном знании нарративов, теорий, методов, парадигм, картин мира, рациональности.

Обгрунтовано актуальність використання математичних методів гуманітарними науками. Визначено принципові моменти математичного опису гуманітарних явищ. На конкретних прикладах розкрито технологію використання моделювання гуманітарних процесів, зокрема з метою боротьби з організованною злочинністю та тіньовою економікою.

Обоснована актуальность использования математических методов гуманитарными науками. Определены принципиальные моменты математического описания гуманитарных явлений. На конкретных примерах раскрыта технология использования моделирования гуманитарных процессов, в частности с целью борьбы с организованной преступностью и теневой экономикой.

Розкрито можливості використання математичних формул для моделювання гуманітарних процесів. Із використанням результатів теорії катастроф визначено інформаційно-енергетичний стан людини.

Раскрыты возможности применения матемтических формул для моделирования гуманитарных процессов, а также использования результатов теории катастроф для определения информационно-энергетического состояния человека.

In has examined the application of mathematical formulas for modeling humanitarian processes, in particular, of output of the catastrophe theory for defining the informational and energy state of a human being.

В материале освещены некоторые вопросы основ математики, ее роль и место в гуманитарной сфере.

Проаналізовано можливості інтерпретації в навчальних предметах суперечностей (своєрідних антиномій наукового пізнання), що виникають як різноспрямоване трактування подій, явищ, процесів у системі наукового пізнання різних народів і культур європейського простору освіти. Через звернення до методології Канта - Гегеля стверджено, що їх "примирення" (а тому й формування толерантного сприйняття студентами) можливе тільки за умови подання як істин, обгрунтованих у системі науки різних народів і культур через зіставлення як суперечностей, які мають однакове право на існування і мають прийматися з розумінням і повагою. Зазначено, що за принципом "охоплення предмета як суперечливої цілісності" мають бути сформовані програми і посібники з філософії, історії, політичних наук, економіки та інших гуманітарних дисциплін, які викладаються в університетах різних країн європейського світу. Наголошено на авторському баченні покликання світової гуманітаристики, яке полягає в тому, щоб не "розводити" людей "по національних квартирах" з ворожим поглядом один на одного, а забезпечувати їх єдність, розуміння та співпрацю заради миру, прогресу і справедливості.

Проанализированы возможности интерпретации в учебных предметах противоречий (своеобразных антиномий научного познания), возникающие как разнонаправленная трактовка событий, явлений, процессов в системе научного познания различных народов и культур европейского пространства образования. Через обращение к методологии Канта - Гегеля утверждено, что их "примирение" (а потому и формирование толерантного восприятия студентами) возможно только при условии представления как истин, обоснованных в системе науки разных народов и культур через сопоставление как противоречий, которые имеют одинаковое право на существование и должны приниматься с пониманием и уважением. Отмечено, что по принципу "охват предмета как противоречивой целостности" должны быть сформированы программы и пособия по философии, истории, политическим наукам, экономике и другим гуманитарным дисциплинам, преподаваемых в университетах разных стран европейского мира. Отмечено авторское видение призвания мировой гуманитаристики, которое заключается в том, чтобы не "разводить" людей "по национальным квартирам" с враждебным взглядом друг на друга, а обеспечивать их единство, понимание и сотрудничество ради мира, прогресса и справедливости.

The article analyzes the possibilities of interpretation contradictions (peculiar antinomies of scientific knowledge) in academic subjects that arise as a multidirectional interpretation of events, phenomena and processes in the system of scientific knowledge in different peoples and cultures of the European area of education. Turning to the methodology of Kant – Hegel, the author states that their „reconciliation” (and therefore the formation of a tolerant perception by the students) is possible only on condition that both truths grounded in the science of different peoples and cultures through comparison as the contradictions that have the same right to exist and should be perceived with understanding and respect.

Вперше подано науково обгрунтовану теоретично-практичну характеристику наукових досліджень в галузі професійної освіти, економіки й етнографії. Розкрито та теоретично обгрунтовано особливості розвитку самоосвіти майбутніх викладачів у процесі навчання в магістратурі й іншомовна освіта у британських університетах: історія, соціальна зумовленість, вплив ринку робочої сили, теоретико-методологічні основи управління брендами за умов ринкової економіки й інвестиційно-інноваційний розвиток споживчої кооперації та їх фінансове забезпечення, організаційно-економічні засади організації біопаливного виробництва у Вінницькій області та Polska gospodarka а "pulapka sredniego dochodu", українське вишивання Слобожанщини.

Зроблено спробу осягнути особливості ведення гібридної війни і здійснення агресії у гуманітарній сфері. Звернено увагу, що за сучасних умов дуже важливим є дослідження методів соціологічних досліджень для діагностики ефективності інструментів асиметричної відповіді на гібридну агресію в гуманітарній сфері. Наголошується, що сучасна війна зазвичай відбувається у подобі "перетворених форм" або "симулякрів", тобто у формах об'єктивованої видимості, удаваності, оманливості. Війна сьогодні стає багаторівневою, а спектр відносин протистояння між сторонами невпинно розширюється. Відзначається, що сьогодні на всіх рівнях функціонування і розвитку гуманітарної сфери різними інформаційно-комунікаційними інструментами підігрівається непримириме вороже ставлення двох братніх народів, що є вкрай небезпечним і призводить до ескалації ненависті і ворожнечі на довгі роки з усіма витікаючими ганебними наслідками. Результати україно-російського інформаційного протистояння свідчать, що Україна сьогодні здебільшого програє інформаційну агресію Росії. Однак, є можливості для розробки і впровадження системи асиметричних мір на гібридну агресію. Зроблено висновок, що перемога на інформаційному фронті забезпечує перемогу на військовому і в цілому. При цьому, важливо буде вжити як заходів оборонного характеру, так і наступального. Поряд із спростуванням брехні і дезінформації, має бути побудована і імплементована на всіх рівнях гуманітарної сфери довгострокова інформаційна політика, спрямована передусім на формування конкретних ціннісних орієнтирів, або контурів соціокультурної ідентичності громадянина, що визначатиме в подальшому його поведінку. За результатами наукового пошуку досліджуваної проблематики встановлено, що методологія соціологічних досліджень гуманітарної сфери має бути системною, а також використовувати переваги міждисциплінарного підходу у пізнанні явищ. Тільки такий підхід дозволить ефективно управляти інструментами асиметричної відповіді на гібридну агресію у гуманітарній сфері. Серед важливих методів соціологічних досліджень з метою розробки ефективних інструментів асиметричної відповіді на гібридну агресію у гуманітарній сфері пропонується використати загальнонаукові методи - соціологічні опитування, метод аналізу інформації, метод експерименту, соціологічне спостереження, метод моделювання і експертної оцінки. Доцільне використання й нових сучасних методів соціологічних досліджень. При цьому варто ураховувати важливі методологічно-гносеологічні і засадничі аспекти здійснення досліджень гуманітарної сфери.

Розглянуто методи опитування в соціологічних, демографічних, маркетингових і будь-яких інших дослідженнях, де вони застосовуються. Подано інформацію про критерії якості соціологічної інформації. Висвітлено питання планування вибірки в соціологічному дослідженні. Акцентовано увагу на навчанні практичного використання сучасних комп'ютеризованих методів опитування - інтерв'ю "обличчя до обличчя" за допомогою ноутбуків, кишенькових комп'ютерів і планшетів (САРІ), телефонних опитувань за допомогою комп'ютерів (САТІ), різних видів інтернет-опитувань. Розглянуто досвід проведення екзит-полів в Україні. Окреслено тенденції розвитку методів опитування.

Висвітлено актуальні питання соціальної філософії, філософської антропології, культурології, міжнародної політики та міжнародних відносин. Розглянуто проблему самотності в екзистенціальному психоаналізі В. Франкла. Проаналізовано особливості трансформації та розвитку сучасної християнської антропології. Увагу приділено проблемам управління етнонаціональними конфліктами, особливостям протидії корупції в країнах Східної Європи, питанням модернізації та політичної стабільності перехідного суспільства. Розкрито сплив козацтва на соціально-економічні відносини та культуру України.