Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9 + Р78

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Хрономедицина

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены вопросы общей хронофармакологии. Изложен хронофармакологический подход к лечению заболеваний нервной системы. Внимание уделено биоритмам в эндокринологии. Дана информация о биоритмах обмена веществ, сердечно-сосудистой системы, системы крови, органов дыхания. Рассмотрена хронотерапия заболеваний органов желудочно-кишечного тракта. Акцентировано внимание на биоритмах физиологических процессов у женщин и детей. Раскрыты особенности хронотерапии у детей. Описана хронозависимость побочного действия лекарств и его хронокоррекция. Приведена ориентировочная схема хроноселективности действия лекарственных средств.

Зазначено, що сон - це один із найважливіших фізіологічних процесів, що забезпечує нормальне функціонування організму людини. Доведення того факту, що одним з основних етіологічних факторів розвитку будь-якої соматичної патології є порушення індивідуального циркадного ритму організму, значно полегшує не лише лікування, а й профілактику ускладнень та рецидивів як тієї хвороби, що найбільше турбує пацієнта, так і супутньої патології, на яку він може не звертати уваги, але при цьому вона значно впливає на якість його життя. Наведено скринінгову методику виявлення розладу циркадного ритму, що полягає в опитуванні пацієнта та, після опрацювання результатів, виявленні ризику розладу циркадного ритму та визначення ступеня впливу цієї патології на функціонування організму, описано механізм її випробування та приклад практичного застосування.

Мета роботи - встановлення циркадіанної динаміки вуглеводного обміну та активності маркерів цитолізу у самиць і самців щурів. Для реалізації даної мети проведено відповідні хронофармакологічні дослідження із забором крові та тканини печінки у дослідних щурів у наступні години доби: 03.00, 09.00, 15.00 і 21.00. У результаті проведених досліджень встановлено наявність добових коливань рівня глікогену, вмісту кортикостерону, глюкози у самців за меншої виразності ритму останньої у самиць і практично відсутність циркадіанного ритму активності АлАТ та АсАТ у тварин обох статей. Суттєвих статевих відмінностей між щурами самицями та щурами-самцями не виявлено. Одержані результати циркадіанної організації вуглеводного обміну й активності маркерів цитолізу у щурів слід враховувати у ході аналізу хронопортрету гепатопротекторів та інших препаратів.

Біологічний ритм - це один з механізмів, який надає змогу організму пристосовуватися до мінливих умов життя. В результаті поглибленого вивчення біоритмів утворилися різні розділи науки і валеології: хрономедицина, хронофізіологія, хроногігіена, хронопатологія, хронодіагностика, хронофармакологія, хронотерапія, хронофармація. Загальна стратегія хронофармакології і хронофармації полягає у розробці наукових принципів і правил оптимального застосування препаратів і їх дозування з урахуванням нормальних і патологічних ритмів усього організму, окремих його систем і органів. Мета роботи - бібліосемантичний аналіз джерел літератури щодо прийому ЛЗ залежно від біоритмів. У роботі було застосовано методи: аналітичний, логічний, узагальнюючий. В даний час у людини встановлено близько 1000 фізіологічних функцій, що мають циркадіанную ритмічність. Кожен орган людини має певний час максимальної активності. Взаємодія лікарських засобів (ЛЗ) і організму в часі може бути двоякою. З одного боку, біологічні ритми можуть змінювати ефект ЛЗ, з іншого - ЛЗ самі здатні впливати на хід біоритмів. Лікарський засіб, прийнятий в різний час доби, діє по-різному. Це залежить не тільки від ритму, що впливає на вироботку ферментів, але і від реакції рецепторів клітин-мішеней на одну і ту ж речовину в різний час доби. Необхідно враховувати також різнобічне виявлення побічних ефектів препарату протягом добового циклу. Антигіпертензивні препарати призначають з урахуванням піків артеріального тиску, фармакокінетики ЛЗ і, таким чином, щоб очікуваний максимальний гіпотензивний ефект припадав на період доби з найбільшими цифрами. Для більшості гіпотензивних ЛЗ є раціональним одноразовий прийом у 15 - 17 год - перед звичайним для багатьох хворих підйомом артеріального тиску о 18 - 20 год. Протиастматичні препарати рекомендується приймати увечері о 20 - 22 год. Антигістамінні препарати призначають у другу половину дня - 15 - 16 год і 19 - 21 год. Анальгезуючі ЛЗ максимально ефективні у другій половині дня. Нестероїдні протизапальні препарати за ревматоїдного артриту приймають увечері, тому що пік болі у разі даного захворювання припадає на ранок. Антациди приймають протягом дня і обов'язково на ніч і ін. Висновки: вивчення й застосування результатів хронофармакології, хронотерапії та хронофармації надасть змогу впровадити нову стратегію лікування, профілактики та здійснення фармацевтичної опіки населенню, в основі якої лежать фундаментальні біологічні закони про часову організацію людини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р78 + Е60*114

Рубрики:

Хрономедицина

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Порушення фізіологічних ритмів нервової системи патологічно пов'язані з виникненням тривожного стану, депресії, обсесивно-компульсивного розладу, інсомнії і інших психопатологій. Знання ритмічної природи нервової діяльності і залежність її порушення від її десинхронозу потребує терапії хронофармакоректорами. Хронотерапія розширює можливості в здійсненні індивідуального лікування пацієнта, враховуючи фізіологічні ритми організму. Отримані в останній час докази хронофармакологічних особливостей дії нейротропних ліків і їх здатність обмежувати дизритмію в організмі створюють нові та адекватні перспективи лікування нервової системи завдяки відновленню і корекції біологічних ритмів нервових порушень, зумовлених ритмодестабілізуючим впливом. Описані хронофармакологічні властивості мелатоніну, його роль в регуляції біоритмів організму та особливості хронотерапії при дезорганізації нервової системи, враховуючи хронофармакологічні властивості нейротропних засобів. Проаналізовані дані літератури отримані в результаті пошуку на платформах PubMed i Google Scholar.