Проведено исследование физического развития 200-т слабослышащих и 494-х детей с нормальным слухом в возрасте 7 - 16-ти лет с использованием общепринятых антропометрических изменений роста, массы тела, окружности грудной клетки. Установлено, что состояние слабослышащих, по сравнению с детьми с нормальным слухом, характеризуется более низким и дисгармоническим физическим развитием с ретардацией роста. Здоровые дети преимущественно имеют гармоничное среднее физическое развитие, а дисгармоничность обусловлена акселерацией роста и увеличением массы тела. По результатам исследования определено, что показатели нормального роста преимущественно имеют слабослышащие дети в возрасте 14 - 16-ти лет, здоровые - 11 - 13-ти лет, а нормативный показатель здоровья, отражающий физиологические процессы, происходящие в детском организме, необходимо учитывать для разработки индивидуальной программы реабилитации, направленной на повышение адаптационных резервов организма с целью предупреждения вторичных отклонений в развитии детей-инвалидов.

Проаналізовано ехокардіографічні показники у дітей віком 6 - 10 рр. з вадами слуху. Пролапс мітрального клапана та ревмокардит свідчать про порушення в структурі серцевого м'яза у таких хворих.

Проанализировано эхокардиографические показатели у глухих детей 6-10 лет. Пролапс митрального клапана и ревмокардит свидетельствуют о нарушении в структуре сердечной мышци у глухих детей младшего школьного возраста.

The indicators of echocardiography of deaf children of 6-10 years old have been analyzed. Prolaps valvulae mitralis and rheumocardite can state the violation in the hearts structure of junior deaf children.

Висвітлено досвід операцій кохлеарної імплантації та її клінічних результатів, а також можливості реабілітації прооперованих дітей.

Освещен опыт операций кохлеарной имплантации и ее клинических результатов, а также возможности реабилитации прооперированных детей.

Результаты анализа эхокардиограммы подтверждают, что глухота не влияет на работу клапанного аппарата и сократительную функцию миокарда у детей младшего школьного возраста. Подвижные игры позитивно влияют на функциональное состояние сердечно-сосудистой системы этих детей.

Одержано нові дані про особливості стану психофізіологічних функцій та нейродинамічних процесів, системної та церебральної гемодинаміки, функцій зовнішнього дихання в дітей віком 7 - 11 років зі слуховою депривацією. Показано, що існують певні статеві відмінності у пристосуванні до умов зазначеної патології. Виявлено, що показники зовнішнього дихання у дітей з вадами слуху мають функціональні відмінності у порівнянні з показниками дітей з нормальним слухом. Установлено, що для дітей зі слуховою депривацією більш характерними є зміни кровообігу у вертебрально-базилярній системі головного мозку, ніж у каротидній. Визначено, що за умов хронічної слухової депривації змінюється характер вірогідних кореляційних взаємозв'язків між показниками психофізіологічних функцій, функцій серцево-судинної та респіраторної систем. З'ясовано, що ці зміни є постійними та специфічними для даного типу депривації незалежно від індивідуальної резистентності організму до деприваційних впливів.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості етіології, клінічного перебігу, аудіологічних та імунологічних (загальних і специфічних) показників у дітей з сенсоневральною приглухуватістю, зокрема, імунного генезу. Обгрунтовано включення неспецифічної імунотерапії до комплексного лікування таких хворих. Визначено комплекс характерних етіологічних, клінічних, аудіологічних та імунних ознак у дітей з аутоімунною приглухуватістю. Зазначено, що клініко-аудіологічні тести полягають у визначенні двобічного перцептивного, симетричного, прогресуючого зниження слуху від 30-ти дБ і більше токсичного генезу, яке виникло у хворих з алергологічним анамнезом. Доведено, що 43,5 % та 23,9 % дітей з СНП мають відповідно гіпоімунний та аутоімунний типи діатезу. У частини цих пацієнтів виявлено реакції клітинного та гуморального типу на основний білок мієліна та частково на антигени сполучної тканини. Визначено кореляцію між клініко-аудіологічними та спеціальними імунологічними тестами в дітей з СНП. Обгрунтовано комплексну терапію з використанням імунокоректорів, яка значною мірою покращує результати лікування цієї групи хворих.

Узагальнено теоретичні положення з проблем діагностики та корекції психофізичного розвитку глухих дітей старшого шкільного віку. Встановлено особливості та потенційні можливості фізичного розвитку, психомоторних функцій й пізнавальної діяльності глухих дітей та дітей із нормальним слухом старшого шкільного віку. Розроблено методику корекції психофізичного розвитку глухих дошкільників засобами артикуляційної та пальцевої гімнастики у поєднанні з мовленнєвими та рухливими іграми.

Уперше встановлено частоту та характер порушень серцевої недостатності та визначено найбільш значущі клініко-анамнестичні фактори та морфофункціональні особливості серцево-судинної системи у дітей з порушенням слуху. Показано, що вираженість порушення слуху має взаємозв'язок зі змінами серцевого ритму, з утворенням ектопічних вогнищ збудження, формуванням змін фази реполяризації та синдрому подовженого інтервалу QT. Установлено різнонаправлені вегетативні порушення та зниження адаптаційно-пристосувальних механізмів організму, вираженість і направленість яких залежала від індивідуально-типологічних особливостей особистості, віку та ступеня приглухуватості. Уперше розроблено спосіб оцінки функціонального стану серцево-судинної системи та удосконалено діагностичні критерії синдрому подовженого інтервалу QT. Відзначено, що виявлені клініко-параклінічні особливості уможливили удосконалення реабілітаційних заходів у дітей з порушеннями серцевої діяльності, які слабко чують.

Досліджено основні нервові процеси (функціональну рухливість і працездатність головного мозку), сенсомоторні реакції, показники церебральної гемодинаміки, психофізіологічні характеристики короткочасної зорової пам'яті та довільної уваги у глухих. Встановлено, що переважна більшість досліджуваних параметрів у молоді із слуховою депривацією відхиляється від норми, на відміну від аналогічних показників у осіб контрольної групи. Показано, що юнаки та дівчата по різному пристосовуються до умов слухової депривації. Доведено, що у глухих показники церебральної гемодинаміки мають рівномірний розподіл своїх значень у головному мозку, чим відрізняються від показників у осіб контрольної групи. Доведено, що сенсорна депривація посилює генетично обумовлений сильний тип нервової системи і послаблює слабкий тип нервової системи. Виявлено достовірні зв'язки між особливостями психофізіологічних характеристик і показниками церебральної гемодинаміки у досліджуваних осіб.

  Скачати повний текст

Согласно данным анализа показателей когерентности частотных компонентов фоновой ЭЭГ тугоухих подростков (12 - 15 лет), последним присуща большая пространственная упорядоченность колебаний дельта- и тета-диапазонов в разных зонах коры головного мозга по сравнению с когерентностью у нормально слышащих сверстников. Это может свидетельствовать о глубинном расположении генераторов подобной медленноволновой ЭЭГ-активности и увеличенной активности указанных генераторных структур. В альфа-диапазоне у тугоухих подростков не выявлялось четкого фокуса активности, в то же время наблюдался значительный уровень когерентности альфа-колебаний в пространственно отдаленных зонах коры. Данная особенность указывает на то, что альфа-активность также могла в значительной степени инициироваться из одного источника, расположенного в подкорковых структурах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.683.024.2 + Р733.514.37

Рубрики:

Глухота, глухонімота, тугоухість у дітей

Герпетична інфекція у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження рівня катіонних білків нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові у дітей із сенсоневральною туговухістю віком 6 - 11 років. Виявлено, що їх рівень восени і весною у цій групі достовірно знижується. Доведено, що визначення показників рівня катіонних білків нейтрофільних гранулоцитів є індикатором порушення слухової функції і може бути використане для оцінки функціональної забезпеченості механізмів природного самозахисту і адаптаційних процесів в системі неспецифічної резистентності.

Проведено порівняння відносної кількості лімфоцитів різних субпопуляцій, сироваткових імуноглобулінів і циркулюючих імунних комплексів дітей із сенсоневральною приглухуватістю (СНПГ) (ідіопатичною та інфекційною) та практично здорових дітей. СНПГ супроводжується зниженням кількості Т-лімфоцитів у субпопуляціях, Ig A та Ig M у порівнянні з контролем. Інфекційна СНПГ, у порівнянні з ідіоматичною, характеризується більш низькими рівнями CD3+ і CD25+-лімфоцитів, циркулюючих імунних комплексів і вищим рівнем IgG.

З метою визначення частоти та структури синдромального порушення слуху було обстежено 1 894 дитини, які відносились до групи ризику з розвитку рецепторної приглухуватості. Обстеження проведено залежно від вікових особливостей, з використанням ігрової аудіометрії, імпедансометрії, дослідження умовних та природжених безумовних рефлексів на звук. В результаті дослідження порушення слухового аналізатора виявлено в 63-х дітей. Проведено причинний аналіз та вид порушення слуху залежно від вікової групи. Встановлено, що однією з причин вад слуху у дітей є порушення мінерального обміну (незавершений остеогенез).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.683.024.2-4

Рубрики:

Глухота, глухонімота, тугоухість у дітей

Шифр НБУВ: РА402926 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано активність гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи та психофізіологічних показників дітей із природженою двосторонньою сенсоневральною туговухістю. Вивчено вплив природженої слухової депривації на співвідношення лейкоцитів периферійної крові молодших школярів. Оцінено активність гранулоцитарно-моноцитарної системи у дітей за умов природженої слухової депривації. Досліджено функціональну організацію гранулоцитів периферійної крові дітей із туговухістю. Розглянуто рівні імуноглобулінів у сироватці крові та слині дітей за умов слухової депривації. Досліджено інтерлейкіновий профіль сироватки крові та слини у молодших школярів із туговухістю. Проаналізовано адаптаційні зв'язки між співвідношенням лейкоцитів, їх фагоцитарною та цитохімічною активністю, імуноглобуліновим, інтерлейкіновим профілем, активністю екскреції адреналіну та глюкокортикоїдів у дітей із природженою двосторонньою сенсоневральною туговухістю та встановлено факторну структуру цих зв'язків.

Досліджено вплив хронічної двобічної сенсоневральної туговухості III - IV ступеня на вміст інтерлейкінів, імуноглобулінів сироватки крові й слини, функціональну активність гранулоцитарно-моноцитарної ланки імунітету й оцінено активність гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи дітей віком 7 - 11 років. Встановлено, що внаслідок стресорної активації гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи пригнічується функція гранулоцитарно-моноцитарної ланки імунітету з відповідним переважанням продукції протизапальних інтерлейкінів. Продукція гранулоцитами та T-хелперами 2-го типу протизапальних інтерлейкінів ІЛ-4, ІЛ-5, ІЛ-10 та ІЛ-13 спричиняє активацію B-клітин. Таким чином, у дітей віком 7 - 11 років, із вродженою двобічною сенсоневральною туговухістю, відбувається стресорне послаблення неспецифічного імунітету з переважанням гуморального типу імунної відповіді з підвищеним вмістом IgG.

Наведено результати вивчення показників окиснювального гомеостазу й антиоксидантної системи тканин ротової порожнини в дітей першої групи здоров'я без патології слуху (контрольна група) та в дітей з уродженою глухотою (основна група). В основній групі встановлено порушення в системі перекисного окислення ліпідів та в антиоксидантній системі (підвищення рівня ТБК-активних продуктів, зниження рівня каталази, супероксиддисмутази й антиоксидантно-прооксидантного індексу). Після застосування запропонованої схеми лікувально-профілактичних заходів у дітей основної групи через рік спостережено зниження накопичення продуктів перекисного окислення ліпідів, підвищення рівня антиоксидантного захисту та відновлення захисних сил тканин ротової порожнини, що свідчить про високу ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу й дозволяє рекомендувати його до широкого використання у практиці.